Ухвала

від 19.12.2024 по справі 644/1346/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 644/1346/18 пр. 1-в/201/381/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_3 про приведення у відповідність згідно з діючим законодавством стосовно засудженого ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» звернувся до суду із вищевказаним поданням, в якому з огляду на діяння, караність якого законом усунена, просив розглянути питання щодо приведення вироку відносно ОСОБА_4 у відповідність до діючого законодавства.

У судове засідання прокурор і представник органу пробації не прибули, надали заяви, в яких просили розглянути подання без їх участі.

Засуджений в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 107 КПК України у зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши подання приходить до наступного висновку.

Пунктом 13 частини 1 статті 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд відповідно до ч. 2 ст. 539 цього Кодексу має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.74 КК України.

Положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 3 КК України визначено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, при цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.

У цьому контексті суд вважає Закон №3886-ІХ таким, що вносить зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

За змістом вищезазначених норм, зміни до законодавства, внесені Законом №3886-IX, призвели до часткової декриміналізації діянь, зокрема, передбачених ст. 185 КК України, оскільки скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння внаслідок правопорушення меншої матеріальної шкоди у вигляді вартості викраденого майна, ніж встановлено верхньою межею диспозиції ч. 2 ст. 51 КУпАП в розмірі 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб щорічно встановлювались:

- 2018 рік: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 13.12.2018 №2246-VIII установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривень;

- 2019 рік: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 13.12.2019 №2629- VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривень;

- 2020 рік: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня у розмірі 2102 гривень;

- 2021 рік: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня у розмірі 2270 гривень;

- 2022 рік: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривень;

- 2023 рік: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні;

- 2024 рік: статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2022 № 3460-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 3028 гривні.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.10.2021 року, ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, тобто в тому числі за крадіжку, вчинену ним у 2018 році на загальну суму (2400+955,80+468,80+1154,70+937,60+1692,24) = 7609,14 грн. та у 2019 році на загальну суму (1313,70+2499,90) = 3813,60 грн., до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строку на 2 роки.

Як видно, вартість майна, котре викрав ОСОБА_4 за всіма епізодами кримінального правопорушення за 2018 рік є більшою від 1762 грн. та за 2019 рік є більшою від 1921 грн., визначеної як прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в 2018, 2019 роках, а тому у задоволенні подання суд відмовляє.

Керуючись ч.2 ст.74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання органу пробації стосовно ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1