Рішення

від 23.12.2024 по справі 206/3694/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/3694/24

Провадження 2/206/1438/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Глущенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖСК «Проспект Лівобережний» про захист прав споживачів,

за участю :

представника позивача - адвоката Саєнко І.М.

представника відповідача - адвоката Лавринович О.В.,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2024 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що вона є власником кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 листопада 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Камеко Т.П. та договору дарування частини квартири від 26 липня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Насобіним О.В. Відповідно до Акту про відключення квартири (нежилого приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішніх систем централізованого опалення і гарячого водопостачання» від 31 липня 2007 року, затвердженого на засіданні постійної комісії з розгляду питань з відключення споживача від системи ЦО та ГВП здійснено відключення від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення і ГВГ у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . До 01.08.2023 року управителем будинку з надання послуг було КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, а з 01.08.2023 року управителем будинку АДРЕСА_1 з надання послуг з управління багатоквартирним будинком стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія «Проспект Лівобережний». З31 липня 2007 р. кв. АДРЕСА_1 знаходиться на автономному газопостачанні та теплопостачанні, так як у відповідності до Акту в даній квартирі встановлено двоконтурний газовий котел, який підключено від зовнішньої газопостачальної труби, а не до внутрішньобудинкової мережі газопостачання, яка (труба) обслуговується особисто споживачем та за його кошти. У зв`язку з зазначеним, позивач вважає, що мешканці кв. АДРЕСА_1 не споживають житлово-комунальні послуги в частині теплопостачання та газопостачання, зазначених в першому виді робіт (послуг) обов`язкового переліку вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж зазначені в п.2 «Кошторису») та в частині - теплопостачання та газопостачання, зазначених у п. 7 видів робіт (послуг) обов`язкового переліку вартості поточний ремонт внутрішньобудинкових систем (в тому числі, зазначені у п. 3 «Кошторису»). Відповідно до отриманих квитанцій від ТОВ «ЖСК «Проспект Лівобережний» на оплату за утримання будинку на кв. АДРЕСА_1 відповідач щомісячно нараховує суму в розмірі 471,60 грн., яка нараховується без відрахування не спожитих позивачем житлово - комунальних послуг, а тому позивач просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви зобов`язати відповідача за період часу з 01.08.2023 р. по теперішній час та в подальшому до моменту підключення квартири АДРЕСА_1 до внутрішніх систем централізованого опалення та газопостачання здійснити зменшення розміру плати за неспожиті житлово-комунальні послуги в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі обслуговування внутрішньобудинкових мереж), зазначених у п. 2 «Кошторису» вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі витрати капітальні роботи), зазначені у п. 3 «Кошторису» з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем».

Не погоджуючись із вказаним позовом, представником відповідача були подані письмові пояснення на позовну заяву, в яких звертається увага на те, що позивач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 в цьому будинку, а також на праві спільної сумісної власності належить спільне майно багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки з ним співвласниками будинку укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 25.05.2023 р. Договір укладений на виконання рішення загальних зборів співвласників житлового будинку від 05.05.2023, яким визначена особа управителя майна, перелік робот, які мають здійснюватися управителем, кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території. За цим договором відповідач надає послугу з управління спільним майном будинку, яка полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Співвласники будинку АДРЕСА_1 в свою чергу, взяли на себе зобов`язання оплачувати управителю надані послуги з управління спільним майном будинку. Отже, позивачу на праві спільної сумісної власності належать внутрішньобудинкові системи водопостачання, водовідведення, теплопостачання, каналізації, електропостачання та газопостачання будинку АДРЕСА_1 , а тому він має обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, серед яких обов`язок забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, виконувати рішення зборів співвласників. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Отже позовні вимоги щодо здійснення зменшення розміру плати за неспожиті житлово-комунальні послуги є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, а також не доводять факту того, що послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та газопостачання не надаються відповідачем співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18 липня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Під час розгляду справи представником позивача було надано інформацію про структуру ціни/тарифу із зазначенням вартості кожної складової послуг (витрат на утримання будинку) на місяць, що надається ТОВ «ЖСК «Проспект Лівобережний» на оплату за утримання будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року за заявою представника позивача, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, було закрито провадження у цивільний справі в частині позовних вимог про надання інформації про структуру ціни/тарифу з зазначенням вартості кожної складової послуги окремо за місяць (грн.), зазначеної в пунктах № 2 та № 3 «Кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території АДРЕСА_1 » та в частині позовних вимог щодо теплопостачання та - газопостачання (в тому числі обслуговування внутрішньобудинкових мереж), зазначені в п. 2 «Кошторису» вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі витрати капітальні роботи), зазначені в п. 3 «Кошторису» з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача за період часу з 01.08.2023 р. по теперішній час та в подальшому до моменту підключення квартири АДРЕСА_1 до внутрішніх систем централізованого опалення та газопостачання здійснити зменшення розміру плати за неспожиті житлово-комунальні послуги в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі обслуговування внутрішньобудинкових мереж), зазначених у п. 2 «Кошторису» вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі витрати капітальні роботи), зазначені у п. 3 «Кошторису» з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем» та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, з підстав, викладених у її письмових поясненнях, поданих через систему «Електронний суд» 23.10.2024 року.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та письмові докази, надавши їм оцінку в їх сукупності, врахувавши фактичні обставини та зміст спірних відносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 листопада 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Камеко Т.П. та договору дарування частини квартири від 26 липня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Насобіним О.В.

Відповідно до Акту про відключення квартири (нежилого приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішніх систем централізованого опалення і гарячого водопостачання» від 31 липня 2007 року, затвердженого на засіданні постійної комісії з розгляду питань з відключення споживача від системи ЦО та ГВП здійснено відключення від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення і ГВГ в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.08.2023 управителем будинку АДРЕСА_1 з надання послуг з управління багатоквартирним будинком є Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія «Проспект Лівобережний» (відповідач).

Фактично, позивач з31 липня 2007 року, як власник квартири АДРЕСА_1 , знаходиться на автономному газопостачанні та теплопостачанні.

Відповідач є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки з ним співвласниками будинку укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 25.05.2023 року (а.с.59).

Вказаний договір укладений на виконання рішення загальних зборів співвласників житлового будинку від 05.05.2023, яким визначена особа управителя майна, перелік робот, які мають здійснюватися управителем, кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

За цим договором відповідач надає послугу з управління спільним майном будинку, яка полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління, серед іншого, включає в себе забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема обслуговування внутрішньобудинкових систем, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, а співвласники будинку АДРЕСА_1 , в свою чергу, взяли на себе зобов`язання оплачувати управителю надані послуги з управління спільним майном будинку.

Позивач вважає, що вона, як власник квартири АДРЕСА_1 фактично не споживає житлово-комунальні послуги в частині теплопостачання та газопостачання (в тому числі обслуговування внутрішньобудинкових мереж), зазначених у п. 2 «Кошторису» вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі витрати капітальні роботи), зазначені у п. 3 «Кошторису» з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем», а тому відповідач повинен здійснити зменшення розміру плати за ці неспожиті житлово-комунальні послуги.

Однак суд не може погодитись з такими доводами позивача, виходячи з наступного.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначаються Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (надалі - Закон).

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до положень ст. 1 зазначеного Закону, багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. Співвласник багатоквартирного будинку це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Управитель багатоквартирного будинку це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Таким чином, відповідно до вказаних положень Закону, позивач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 в цьому будинку.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідач є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки з ним співвласниками будинку укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 25.05.2023 року, яким визначено перелік робіт, які мають здійснюватися управителем, кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території, які зокрема полягають в утриманні і ремонті спільного майна будинку та обслуговуванні внутрішньобудинкових систем, а співвласники будинку АДРЕСА_1 взяли на себе зобов`язання оплачувати управителю надані послуги з управління спільним майном будинку.

У відповідності до ст. 1 Закону, до спільного майна будинку належать внутрішньобудинкові системи водопостачання, водовідведення, теплопостачання, каналізації, електропостачання та газопостачання.

Статтею 7 Закону, визначено обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, серед яких обов`язок забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, виконувати рішення зборів співвласників.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону, обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.

Згідно ч. 28 ст. 10 Закону, рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону, невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Оскільки позивач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , то їй на праві спільної сумісної власності належить спільне майно будинку, в складі якого перебувають внутрішньобудинкові системи водопостачання, водовідведення, теплопостачання, каналізації, електропостачання та газопостачання, а тому вона зобов`язана піклуватися про спільне майно, нести витрати на його технічне обслуговування та поточний ремонт в обсязі, визначеному загальними зборами співвласників будинку та пропорційно площі власної квартири.

Послуга з управління багатоквартирним будинком, відповідно до ст. 5 Закону - є житлово-комунальною послугою, яка споживається позивачем у складі співвласників житлового будинку, оскільки відповідачем здійснюються роботи щодо технічного обслуговування та поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, яке належить на праві спільної сумісної власності позивачу в тому числі. Відмова від використання спільного майна (а саме - внутрішньобудинкової системи теплопостачання) не є підставою для звільнення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18.

На підставі вищевикладеного, позивач, як власник квартири, яка обладнана системою індивідуального опалення, зобов`язана нести витрати на обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання.

Оскільки житло позивача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов`язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами, а тому підстави для зменшення розміру плати за неспожиті житлово-комунальні послуги в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі обслуговування внутрішньобудинкових мереж), зазначених у п. 2 «Кошторису» вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі витрати капітальні роботи), зазначені у п. 3 «Кошторису» з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем» - відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За сукупним аналізом досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про те, що у позивача відсутні правові підстави для зменшення розміру плати за неспожиті житлово-комунальні послуги в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі обслуговування внутрішньобудинкових мереж), зазначених у п. 2 «Кошторису» вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та в частині - теплопостачання та газопостачання (в тому числі витрати капітальні роботи), зазначені у п. 3 «Кошторису» з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем», а отже у задоволенні позову у заявлений позивачем спосіб - слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, а позивач при подачі позову в силу Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, то судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖСК «Проспект Лівобережний» про захист прав споживачів - відмовити повністю.

Судові витрати з розгляду вказаної цивільної справи віднести за рахунок держави.

Повний текст рішення складено 31 грудня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Кушнірчук Р.О.