Ухвала

від 23.12.2024 по справі 755/20277/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/20277/24

Провадження №: 1-кс/755/3961/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2024 року за № 42024010000000066, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 30 жовтня 2024 року за № 42024010000000066, у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

У клопотанні вказується, що СУ ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса управління з 23 травня 2023 року, згідно даних ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, - АДРЕСА_1) здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження на підставі заяви військовослужбовця ЗС України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив про те, що ОСОБА_6 , вступивши у злочинну змову з ОСОБА_7 , та іншими невстановленими особами (серед яких є і невстановлені на даний час особи), які викрали його та незаконно позбавивши волі утримували більше двох діб у невстановленому місці. Під час позбавлення волі невстановлені особи, у серед яких були у тому числі можливо співробітники правоохоронних органів, шляхом нанесення тілесних ушкоджень та погрожуючи вбивством вимагали передачі їм грошових коштів у розмірі 2 500 000 доларів США та корпоративні права.

Надалі, ОСОБА_6 08 листопада 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.

При цьому, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , з метою уникнення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна залучив свого брата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для чого здійснив реєстрацію юридичної особи на останього.

Тому слушним є накладення арешту на майно такого товариства у порядку п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК. Позаяк, застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду покарання.

ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Прокурор групи прокурорів - прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з наведених у ньому передумов.

Також, слідчим суддею, враховуючи норми ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання здійснювався без повідомлення власника майна, бо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: […] 3) конфіскації майна як виду покарання […]

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В цьому випадку у відношенні власника майна не встановлено обставин визначених ч. 5 ст. 170 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У цьому випадку, у наслідок не встановлення передумов визначених ч. 5 ст. 170 КПК, не може йтися про доведення обставин вказаних у п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК.

Тому, слідчий суддя вбачає слушним відмовити з цих підстав у задоволенні вказаного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись статтями 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8