Ухвала

від 30.12.2024 по справі 528/529/21

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Провадження № 1-кп/528/39/24

УХВАЛА

30 грудня 2024 р. м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією питання щодо закриття кримінального провадження №12020170150000149, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2020, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарщина Гребінківського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, здобув середню освіту, одруженого, утриманців не має, не є особою з інвалідністю, депутатом не являється, участі в АТО та ООС не брав, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України,-

встановив:

В провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України.

З врахуванням зміненого обвинувачення (том 3 а.с.9-14), ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 14.05.2020 року в денний час доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, він перебуваючи на земельній ділянці з кадастровим номером №5320885300:00:001:1003, що розташована на території Стукалівської сільської ради (за межами населеного пункту) Гребінківської ОТГ Лубенського району Полтавської області, виявив раніше спиляні на вказаній земельній ділянці дерева породи «Верба», які лежали на землі. Після цього, шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, вирішив викрасти виявлену на місці деревину породи «Верба», об`ємом 26 м3, що належить Полтавській обласній державній адміністрації, вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-21/4582-ТВ від 20.04.2021 становить 10088 грн. 00 коп. З цією метою, ОСОБА_4 розпиляв виявлені дерева та завантажив їх частину на причеп ПТ-2 , однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був виявлений працівниками поліції.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України, як дії які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці).

В ході судового розгляду до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , у якому останній просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Дане клопотання захисник підтримав в судовому засіданні, зазначивши, що на даний час існують всі законні підстави для його задоволення, оскільки кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 віднесено до кримінальних проступків, тому на даний час закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності. Крім того, на виконання вимог ст.285 КПК України ОСОБА_4 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений надав свою беззаперечну згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави. Його зрозумілі наслідки закриття даного кримінального провадження, а саме що ці підстави є нереабілітуючими. Вину в скоєному визнав.

Представник потерпілого ОСОБА_6 судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, в матеріалах справи наявні кілька заяв в який представник потерпілого просить розглядати вказане кримінальне провадження у його відсутності, а тому на підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, розгляд проведено за відсутності представника потерпілого.

Прокурор Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України. Просив долучити до матеріалів справи інформацію станом на 18.12.2024, згідно якої відсутні дані з приводу винесення вироків відносно ОСОБА_4 з часу пред`явлення йому обвинувачення по даній справі. Крім того, просив скасувати арешт, а питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Суд, з`ясувавши думку обвинуваченого, захисника, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання про звільнення, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Частиною 1 ст.185 КК України (в редакції Закону на час вчинення кримінального правопорушення) передбачена відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжці), що карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

На час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення положення статті 12 КК України діяли в редакції Закону від 12 травня 2006 року.

01 липня 2020 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.

Відповідно дост.12 КК України(в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. У свою чергу злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Згідно з ч. 2 ст.12 КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі; нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років; тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років(ч.2, 4, 5 ст. 12 КК України).

Нова редакція цієї норми закону про кримінальну відповідальність є більш м`якою, ніж попередня, тому має місце зворотна дія закону в часі, передбачена ст. 5 КК України.

Таким чином, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) віднесено до кримінальних проступків.

Частиною 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років; 5 років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; 10 років - у разі вчинення тяжкого злочину; 15 років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України є:

1) закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків;

2) відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК);

3) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

У відповідності до вимог ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності, є обов`язковим.

Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, згідно практики ВС, не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні правопорушення.

При цьому, розглядаючи клопотання, суд, також не може вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, так як відповідно до ч. 4 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, а тому суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановлення обставин інкримінованого злочину.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 скоєно ним 14.05.2020 року.

Дані які б свідчили, що ОСОБА_4 від явки до органів слідства, прокурора та суду ухилявся учасниками справи, зокрема прокурором, суду не надані. Також не надано суду прокурором і даних, які б свідчили, що строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, в даному провадженні, зупинявся чи переривався.

В судовому засіданні встановлено, що з моменту вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення минуло більше 4 років, тобто на даний момент закінчилися загальні строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачені ч.2 ст.49 КК України, що відповідно до висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20 є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Також, при вирішенні заявленого захисником клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається вимоги УІАП ГУНП в Полтавській області від 18.12.2024, окрім цього кримінального провадження, щодо ОСОБА_4 наявні наступні відомості:

- 17.09.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170580000383 за ч.2 ст.383 ,ч.2 ст.384 КК України; 25.10.2024 року, обвинувальний акт направлено до суду;

Разом з тим, відомостей про вироки, якими було б встановлено вчинення ОСОБА_4 будь-якого кримінального правопорушення після вчинення інкримінованого у даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення вказана вимога не містять.

Крім цього, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

- в провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження провадженні № 12024175080000383 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України. Згідно ухвали суду від 06.11.2024 вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

Відомостей про будь які інші кримінальні провадження про обвинувачення ОСОБА_4 . не містить.

А відтак, як встановлено судом та учасниками судового провадження не заперечується, на час розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності немає жодного обвинувального вироку суду, яким би ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві.

Згідно із ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Також такий конституційний принцип презумпції невинуватості майже аналогічно закріплено безпосередньо в тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК України), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК України). Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що оскільки на момент розгляду питання про застосування до ОСОБА_4 положень ст.49 КК України обвинувальний вирок щодо останнього за вчинення будь-якого кримінального правопорушення не ухвалено, то і підстав для переривання перебігу строків давності, як це передбачають положення ч.3 ст.49 КК України, не має.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 344/7812/16-к, від 23.06.2022 у справі № 204/2626/21.

Також прокурором, як стороною обвинувачення, під час розгляду клопотання захисника, не надано суду будь-якої інформації, щодо спростування вищезазначеної інформації, яка є підставою для задоволення клопотання.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що закінчення строків давності, відповідно до вимог ст. 49 КК України, є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання захисника про закриття провадження підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає необхідним обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК України).

У зв`язку із не застосуванням до обвинуваченого покарання у виді конфіскації майна, а також те, що арештоване майно не підлягає спеціальній конфіскації, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 15.05.2024 у справі №528/401/20 та ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11.02.2021 у справі №544/156/21.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури, інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, Гребінківської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, внаслідок незаконної порубки деревини - залишити без розгляду, в зв`язку з тим що, він був поданий до зміни обвинувачення, після зміни не подавався, та відповідно до тексту зміненого обвинувального акту він відсутній.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження не обирався.

Крім того, згідно з ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження.

Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.

За приписами ст. 118 КПК одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов`язані із залученням експертів.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала висновок, який зводиться до того, що в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Беручи до уваги те, що суд прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15 ч.1 ст.185 КК на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, та відповідно кримінальне провадження щодо нього закриває, при цьому ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК витрати на проведення експертних досліджень, а саме судової екологічної експертизи в сумі - 6 537,60 грн. та судової товарознавчої експертизи - в сумі 653,80 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченого, а їх необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.285, ч.1 ст.286, ч.2 ст.376, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України - звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12020170150000149, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2020, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України - закрити.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення експертних досліджень, а саме: на проведення судової екологічної експертизи в сумі - 6 537,60 грн. та на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі - 653,80 грн. - віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 15.05.2024 у справі №528/401/20 та ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11.02.2021 у справі №544/156/21.

Речові докази:

- деревина дров`яної породи «Верба» не промислового використання об`ємом близько 10 м3, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в ТОВ «ГЯДТ-АГРО» - передати Полтавській обласній військовій адміністрації;

- причеп ПТ-2 без свідоцтва про його реєстрацію темно-коричневого кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у підозрюваного ОСОБА_4 - залишити в останнього за належністю;

- бензопила марки «Grand БП-52» помаранчево - зеленого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД №1 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, за адресою: м. Гребінка, вул. Магістральна, 16, Гребінківської ТГ Лубенського району Полтавської області - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

Цивільний позов прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури, інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, Гребінківської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, внаслідок незаконної порубки деревини - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Повний текст ухвали складено 31.12.2024 о 11 год. 45 хв., в зв`язку з неявкою учасників не оголошувався.

Cуддя ОСОБА_1