Постанова

від 18.12.2024 по справі 607/25495/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/25495/23Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/817/1002/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря - Панькевич Т.І.

та сторін: позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Островської О.Н., відповідача ОСОБА_2 , його представника - адвоката Притули О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/25495/23, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Притула Оксана Богданівна на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2024 року, ухваленого суддею Герчаківською О.Я., повний текст, якого складено 29 липня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: споживчий кооператив «Степана Бандери», обслуговуючий кооператив «Молодіжний Тернопіль» про визнання майнових прав та витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: споживчий кооператив «Степана Бандери» (далі - СК «Степана Бандери»), обслуговуючий кооператив «Молодіжний Тернопіль» (далі - ОК «Молодіжний Тернопіль») про визнання майнових прав та витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 11 березня 2008 року між нею та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» було укладено договір, за умовами якого назване підприємство приймає позивачку у пайове будівництво на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію заплановано у 2011 році, попередня базова вартість квартири становила 195 888 грн. Остаточна ціна мала визначатись після закінчення будівництва шляхом розрахунку між проектною та фактичною (за даними БТІ) загальною площею квартири.

Згідно з квитанціями від 11 березня 2008 року № 000213 та від 12 березня 2008 року № 000111 вона внесла на рахунок ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» грошові кошти на загальну суму 175 000,00 грн, що зараховано як викуплені 41,67 кв. м. однокімнатної квартири, про що також зазначено і в самому договорі від 11 березня 2008 року.

26 квітня 2010 року між ОСОБА_1 (Сторона-1) та ПП «Гео-2004» в особі засновника ОСОБА_3 і директора ОСОБА_4 (Сторона-2) було укладено договір про організацію та проведення будівництва, за умовами якого Сторона-2 зобов`язується від власного імені за дорученням Сторони-1 та за її рахунок вчинити дії з організації та проведення будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (цільовий об`єкт), а Сторона-1, у свою чергу - оплатити визначену договором вартість цільового об`єкта та прийняти зазначений об`єкт нерухомості в порядку і у строки, визначені цим договором.

Пунктами 3.3.1, 3.3.2 договору про організацію та проведення будівництва від 26 квітня 2010 року передбачено, що кошти у розмірі 175 000,00 грн, що еквівалентно 41,67 кв. м, надаються Стороні-2 у термін до 26 квітня 2010 року шляхом їх безготівкового перерахування на її поточний рахунок, зазначений у реквізитах цього договору. Решта коштів загальною сумою 20874,00 грн., що еквівалентно 4,97 кв, м, надається Стороні-2 шляхом їх безготівкового перерахування на її поточний рахунок, зазначений у реквізитах цього договору - до 30 серпня 2011 року.

12 квітня 2011 року між ПП «Гео-2004» (замовник), «Тернопільська фірма (Будівельник» (підрядник) (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2) було укладено додаткову угоду до Договору пайової участі в будівництві від 11 березня 2008 року, за якою пункт 1.1 основного договору викладено в такій редакції: Сторона-1 приймає Сторону-2 у пайове будівництво на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 (будівельна адреса).

Вищеназвані забудовники не виконали взяті на себе зобов`язання щодо будівництва квартири.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2011 року у справі № 2-3385/2011, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 , майнове право на 41,66 кв.м. незавершеної будівництвом однокімнатної квартири АДРЕСА_3 (будівельна адреса).

З метою закінчення будівництва житлових будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , був створений СК «Степана Бандери».

У 2011 році ОСОБА_1 було прийнято до складу членів СК «Степана Бандери».

27 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» (далі - ТОВ «Будова-Захід», Сторона-1), СК «Степана Бандери» (Сторона-2) та ОСОБА_1 (Сторона-3) було укладено договір № 411/12/12-Ті, за умовами якого Сторона-3 доручає, а Сторона-1 здійснити (завершити розпочате) будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_4 .

Пунктами 1.2, 1.3 договору № 411/12/12-Ті передбачено, що викуплена вартість 41,66 кв. м даного об`єкта становить 175 000,00 грн та є незмінною до кінця будівництва. Вартість не викуплених 4,98 кв.м проектної загальної площі об`єкта становить 27 390,00 грн, які підлягають сплаті протягом шести місяців (2012 - 2013 років) до 07 числа кожного місяця.

26 липня 2015 року загальні збори членів СК «Степана Бандери», у зв`язку із несплатою позивачем пайових внесків в розмірі 3 000,00 грн за виготовлення проектної документації, вирішили виключити ОСОБА_1 з членів цього кооперативу».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2018 року у справі № 607/15104/17, яке набрало законної сили, скасовано рішення загальних зборів СК «Степана Бандери» від 26 липня 2017 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів цього кооперативу.

18 жовтня 2016 року між СК «Степана Бандери» (Сторона-1) та ОК «Молодіжний Тернопіль» (Сторона-2) було укладено договір про спільне фінансування та співпрацю (Блок «В»), за умовами якого Сторона-1 передає Стороні-2 всі права на ведення будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_5 , а Сторона-2 зобов`язується власними та залученими силами здійснити часткове фінансування будівництва. Після завершення будівництва права власності на всі житлові та нежитлові приміщення об`єкта належать членам та асоційованим членам споживчого кооперативу та обслуговуючому кооперативу, відповідно до розподілу, визначеного в додатку № 1 до цього договору. Термін завершення будівництва об`єкта - 4 квартал 2017 року.

Після завершення будівництва об`єкта Сторона-1 розподіляє приміщення згідно з додатком № 1 до договору між своїми членами та асоційованими членами (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору від 18 жовтня 2016 року).

Додатком № 1 до договору від 18 жовтня 2016 року підтверджується, що на шостому поверсі житлового будинку на проспекті АДРЕСА_5 знаходяться дві однокімнатні квартири, а саме: квартира АДРЕСА_6 розподілена ОСОБА_5 , кватира № 48 - ОСОБА_8

20 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль» було укладено договір про внесення пайового внеску № 5 на однокімнатну квартиру загальною площею 45,95 кв.м, поверх дев`ятий, під`їзд перший в багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з інвентаризаційною справою на багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_5 , виготовленою 05 травня 2017 року ФОП ОСОБА_6 , на шостому поверсі цього будинку є три однокімнатних квартири АДРЕСА_7 - загальною площею 49,1 кв.м., № 23 - загальною площею 47,9 кв.м., та № 53 - загальною площею 48,1 кв.м.

Розпорядженням начальника Управляння містобудування, архітектури та кадастру від 09 листопада 2017 року прийнятому в експлуатацію багатоквартирному житловому будинку (блок «В») з вбудованими приміщеннями громадського призначення (перша черга) на АДРЕСА_5 , що засвідчується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, присвоєно адресний номер - АДРЕСА_8 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 жовтня 2019 року № 185490237 за ОСОБА_2 29 січня 2018 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_9 . Підстава: довідка ОК «Молодіжний Тернопіль» та договір про внесення пайового внеску від 20 жовтня 2016 року № 5.

Позивач вказує, що неодноразово зверталася із заявою до СК «Степана Бандери» про виділення їй однокімнатної квартири, повідомити за скільки квадратних метрів квартири вона повинна доплатити та яку саме суму, про надання їй документів для оформлення права власності на однокімнатну квартиру в будинку за адресою АДРЕСА_8 .

Листами від 04 жовтня 2018 року вих. № 77 та від 16 жовтня 2018 року № 88 СК «Степана Бандери» відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 , розрахунку доплати не надав. Усно пояснили, що доплати ОСОБА_1 проводити не потрібно, інші члени кооперативу також доплат не проводили, оскільки звершення будівництва будинку здійснювалося за кошти, отримані кооперативами від їх діяльності.

На підставі наведеного стверджує, що СК «Степана Бандери» передав ОК «Молодіжний Тернопіль» частину квартир, що підтверджується Додатком № 1 до договору про спільне фінансування та співпрацю (Блок «В») від 18 жовтня 2016 року та переліком переданих приміщень, наданих представником СК «Степана Бандери». Разом з тим, однокімнатна квартира АДРЕСА_10 в даному переліку не значиться, тобто вона не передавалася ОК «Молодіжний Тернопіль». Згідно цього переліку за ОСОБА_2 закріплено квартиру АДРЕСА_11 на дев`ятому поверсі.

Вважає, що проведена 21 жовтня 2019 року реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_9 за ОСОБА_2 , на підставі договору про внесення пайового внеску № 5 від 20 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль» є безпідставною, оскільки з умов вказаного договору, а саме п.1.1, вбачається, що ОСОБА_2 бере участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, стоянками для автомобілів та творчими майстернями (блок - А, позиція І, І - черга, позиція II, II - черга, блок «В», ІІІ-ій під`їзд) по АДРЕСА_5 .

З п.2.2 договору видно, що ОСОБА_2 по закінченню будівництва визначається пай (частка) у вигляді 1-но кімнатної квартири на IX-му поверсі, у 1-му під`їзді, загальною площею 45,95 м.кв.

Крім цього, вартість спірної квартири в договорі № 5 від 20 жовтня 2016 року зазначено 22 975,00 грн, в той час, як ОСОБА_1 в 2008 році згідно договору від 11 березня 2008 року за цю квартиру заплатила 175 000,00 грн.

Зазначає, що відповідна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_12 за ОСОБА_2 порушує майнові права позивачки та права власника на однокімнатну квартиру, визнані за ОСОБА_1 рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 квітня 2011 року у справі № 2-3385/2001, належні їй на підставі договору від 11 березня 2008 року з ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», договору від 26 квітня 2010 року з приватним підприємством «Гео-2004», договору від 27 грудня 2012 року з СК «Степана Бандери», ТОВ «БУДОВА-ЗАХІД».

Позивач вказує, що ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 , відповідно до укладених між ними та СК «Степана Бандери» договорів, виготовлено нову проектну документацію та інвентарну справу на багатоквартирний будинок за будівельною адресою АДРЕСА_5 , в якій зазначено номери квартир. Так, згідно з інвентаризаційною справою на багатоквартирний житловий будинок (блок В) з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (будівельна адреса АДРЕСА_13 , однокімнатна квартира АДРЕСА_10 загальною площа 47,9 кв.м., на шостому поверсі схематично відповідає наданому ОСОБА_1 при укладенні договору з ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» від 11 березня 2008 року фрагменту поверху із запроектованою для неї однокімнатною квартирою.

Згідно довідки ФОП ОСОБА_7 від 10 серпня 2021 року № 10/08-21, наданої на адвокатський запит, запроектованій однокімнатній квартирі проектною площею 46,64 кв.м. на шостому поверсі в другому під`їзді будинку за будівельною адресою АДРЕСА_5 після здачі будинку в експлуатацію присвоєно номер 23 і її площа складає 47,9 кв.м.

В укладених із ОСОБА_1 договорах зазначався номер квартири АДРЕСА_14 . Чому саме такі номери квартири зазначалися забудівниками на стадії будівництва позивачці невідомо.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що є інвестором однокімнатної квартири АДРЕСА_12 , та їй належать майнові права на цей об`єкт з часу здачі в експлуатацію вказаного будинку.

Позивач стверджує, що з 13 травня 2017 року вона є власником і має право витребувати квартиру АДРЕСА_10 від ОСОБА_2 , який не є власником цього об`єкту, однак за ним безпідставно зареєстровано право власності.

За таких обставин, належним способом захисту інтересів ОСОБА_1 є визнання за нею майнових прав на спірну квартиру в повному обсязі та витребування цього майна від особи, яка, незаконно заволоділа ним, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.

З огляду на вищенаведене, позивачка просила: поновити їй строк звернення до суду з вимогою про захист її права; визнати за нею майнові права на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 47,9 кв.м.; витребувати квартиру АДРЕСА_12 від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 47,9 кв.м.

Витребувано квартиру АДРЕСА_12 від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн сплаченого судового збору.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 12 346,40 грн судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Притула О.Б. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.07.2024 року у справі № 607/25495/24 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: споживчий кооператив «Степана Бандери», обслуговуючий кооператив «Молодіжний Тернопіль» про визнання майнових прав та витребування майна - відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що дане рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, з неправильним застосуванням норм матеріального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а відтак є незаконним та необґрунтованим.

Вказує, що між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль» укладено договір від 20.10.2016, на підставі якого виникло та зареєстровано право власності. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, встановлено презумпцію правомірності правочину. Сторони виконали зобов`язання за ним. Даний договір не визнавався недійсним. На цій підставі незаконним є застосування судом ст. 388 ЦК України щодо витребування майна.

Зазначає, що добросовісна особа, яка придбала нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, жодні обтяження на майно чи права третіх осіб при реєстрації прав на квартиру за ОСОБА_2 були відсутні.

Відтак, відповідач не знав і не міг знати про те, що інші особи, окрім нього мають право володіння квартирою, оскільки добросовісно покладався на відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також, вказує на те, що при ухваленні рішення судом досліджувались обставини, про які наголосив Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2023 року у справі № 607/25518/19, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 до споживчого кооперативу «Степана Бандери», обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль», ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності на квартиру та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2022 року змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в резолютивних частинах щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності на квартиру та зобов`язання вчинити дії - залишено без змін. У цій постанові Верховний Суд виснував, що належним способом захисту інтересів позивача є визнання за нею майнових прав на спірну квартиру в повному обсязі (в загальній проектній площі) та витребування цього майна від особи, яка, на її думку, незаконно заволоділа ним, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України. При цьому Верховний Суд зазначив, що суд не перевіряє доводи позивача щодо повного виконання нею зобов`язань за договорами пайової участі в будівництві та в частині того, що квартира АДРЕСА_15 , на яку претендує ОСОБА_1 , після зміни адреси та нумерації має АДРЕСА_12 , не підтверджує і не спростовує їх, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений в мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду з позовом, який відповідатиме належному та ефективному способу захисту порушених прав.

Отже, врахувавши вказане, суд при розгляді даної справи 607/25495/23 мав дослідити:

- Чи в повному обсязі відбулось виконання позивачкою зобов`язань за договорами пайової участі в будівництві?

- Чи квартира АДРЕСА_15 , на яку вона претендує, після зміни адреси та нумерації має АДРЕСА_12 .

Разом із тим, з наявних у справі доказів вбачається, що згідно з рішенням загальних зборів членів кооперативу ОСОБА_1 в 2011 році поряд з іншими особами була прийнята до складу членів СК «Степана Бандери», як особа, яка мала укладений з ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та ПП «ГЕО-2004» договір про будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , на яку рішенням Тернопільського міськрайонного суду за нею визнано майнові права. Однак, 4, 97 м. кв. нею не було доплачено.

Однак, жодного доказу про те, що дана квартира була оплачена нею повністю на користь ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» чи ПП «ГЕО-2004», чи СК «Степана Бандери», чи ОК «Молодіжний Тернопіль» позивач не надала та визнала ту обставину, що вона її не оплатила, оскільки не була членом ОК «Молодіжний Тернопіль».

Так, на адвокатський запит від 25.09.2024 ОК «Молодіжний Тернопіль» надало відповідь від 27.09.2024, згідно з якою повідомлено, що ОСОБА_2 був прийнятий до складу обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль» на підставі його заяви від 10.10.2016 та уклав з кооперативом договір від 20.10.2016 щодо однокімнатної квартири площею 45, 95 м.кв, на ІХ-му поверсі у І під`їзді за адресою: АДРЕСА_5 . У той же день, після повідомлення про те, що однокімнатна квартира площею 45, 95 м.кв, на VІ-му поверсі у І під`їзді за адресою: АДРЕСА_5 , на яку був укладений договір з членом кооперативу ОСОБА_8 , звільнилась ( ОСОБА_8 припинила договір з кооперативом, оскільки бажала отримати більшу квартиру з доплатою коштів) ОСОБА_2 20.10.2016 уклав з кооперативом договір на вказану однокімнатну квартиру площею 45,95 м.кв, на VІ-му поверсі у І під`їзді за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі якого за ним було зареєстроване право власності.

Також повідомлено, що ОСОБА_1 ніколи не була членом ОК «Молодіжний Тернопіль», та жодного разу не зверталась до ОК «Молодіжний Тернопіль» з заявами про вступ чи щодо набуття нею у власність квартири.

Окрім наведеного, ОК «МОЛОДІЖНИЙ ТЕРНОПІЛЬ», Споживчий Кооператив "Степана Бандери" ніколи не був та не є правонаступником ПП „ТФ „Будівельник" чи ПП „ГЕО-2004" .

Правовідносини, які виникли між ОК «Молодіжний Тернопіль» та його членами є абсолютно новими та базуються на тому, що СК «Степана Бандери» передав недобудовані квартири та майнові права його членів взамін на обов`язок ОК «Молодіжний Тернопіль» добудувати їх за відповідну доплату та право ОК «Молодіжний Тернопіль» залучати на нові запроектовані квартири на цій земельній ділянці третіх осіб.

Так, позивачка надає суду укладений з ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та ПП «ГЕО-2004» договір про будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , на яку рішенням Тернопільського міськрайонного суду за нею визнано майнові права.

Проте, ідентифікуючі дані квартири, що належить відповідачу ОСОБА_2 є відмінними від квартири, на яку між ОСОБА_1 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», ПП «ГЕО-2004» укладений договір, отже твердження про те, що зареєстрована за ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_16 порушує її права, є безпідставними.

Суд, як підставу задоволення позову зазначає, що ОСОБА_2 не мав пайової участі у СК «Степана Бандери» на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 47,9 кв.м. Однак, і ОСОБА_1 не мала ніколи пайової участі на зазначену квартиру ні у СК «Степана Бандери», ні в жодній іншій юридичній особі. Подані позивачем, як доказ ідентичності квартири довідка ФОП ОСОБА_7 від 18.12.2023 є неналежним доказом, оскільки у ній вказано, що як однокімнатна квартира АДРЕСА_17 , після здачі в експлуатацію вказаного будинку було присвоєно номер 23 та площа цієї квартири складає 47,9 кв.м.

Тобто ОСОБА_7 стверджує, що номер 23 присвоєно як однокімнатній квартирі АДРЕСА_3 , а також і квартирі АДРЕСА_18 .

Тому такий суперечливий доказ є припущенням та не може доводити обставини ідентифікації квартир.

Також, представник заявника просить суд визнати поважними причини неподання доказів ОСОБА_2 , а саме оскільки такі були отримані після винесення рішення судом, однак які додатково підтверджують той факт, що набуття ОСОБА_2 права на квартиру є добросовісним та правомірним, та слугують забезпеченню судом при розгляді справи принципу законності, обґрунтованості, пропорційності та справедливого балансу між інтересами сторін у справі.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Островської О.Н. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначають, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Вказує, що ОСОБА_1 є первісним інвестором, оскільки має договір пайової участі на будівництво спірної квартири, має визнані за нею майнові права на спірну квартиру, сплатила 175 000,00 грн на будівництво квартири, є членом СК «Степана Бандери», квартира АДРЕСА_12 не передавалася до ОК «Молодіжний Тернопіль».

Також, ОСОБА_2 має договір пайового внеску на однокімнатну квартиру загальною площею 45,95 кв.м, поверх дев`ятий, під`їзд перший в багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , сплатив 22 975,00 грн, проте ніколи не був членом СК «Степана Бандери».

Водночас, реєстрація за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_10 за вищевказаною адресою не свідчить про законність набуття у власність цього нерухомого майна, оскільки підстава передачі відповідачу вказаної квартири була відсутня. ОСОБА_2 не мав пайової участі у СК «Степана Бандери» на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 47,9 кв.м., його право на це майно зареєстроване за ним 29 січня 2018 року на підставі довідки, серії та номер: 23, видавник ОК «Молодіжний-Тернопіль»; договору про внесення пайового внеску, серії та номер: 5, виданий 20 жовтня 2016 року ОК «Молодіжний - Тернопіль». Тобто, документи, на підставі яких реєструвалося спірне майно за відповідачем створені пізніше дати передачі йому цього майна, і майно, яке останньому передавалося є відмінним від того на яке було укладено пайову участь, а відтак ОСОБА_1 , первісно як інвестор набула право власності на спірну квартиру, та вправі захищати своє порушене право в спосіб визнання за нею майнових прав на цю квартиру в повному обсязі (в загальній проєктній площі) та витребування цього майна від особи, яка, на її думку, незаконно заволоділа ним, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.

Крім цього, звертають увагу суду на те, що спір між ОСОБА_1 та СК «Степана Бандери», ОК «Молодіжний Тернопіль», ОСОБА_2 розглядається судами з 2019 року і лише тепер чомусь представник відповідача подає апеляційному суду інший за змістом договір №5 від 20.10.2016, укладений між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль», саме на спірну квартиру АДРЕСА_10 . Якщо б такий договір дійсно був укладений, то під час розгляду судами справи №607/25518/19 та розгляду справи №607/25495/23 в суді першої інстанції, представник ОК «Молодіжний Тернопіль» надав би його суду.

Вважають, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що однокімнатна квартира АДРЕСА_19 , майнові права на які визнано за ОСОБА_1 - викуплена вартість 41,66 квадратних метрів даного об`єкту становить 175 000,00 грн, після здачі будинку в експлуатацію має АДРЕСА_12 та повинна бути передана позивачці, як майнове право на цей об`єкт, згідно договору № 411/12/12-Ті від 27 грудня 2012 року.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Притула О.Б. апеляційну скаргу підтримали, з мотивів, викладених у ній, просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Островська О.Н. в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: споживчий кооператив «Степана Бандери», обслуговуючий кооператив «Молодіжний Тернопіль» у судові засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендовані повідомлення № 0600985265043, №060085265744, які повернулися у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаною ними адресою.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 11 березня 2008 року між ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та ОСОБА_1 , було укладено договір, за умовами якого назване підприємство приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (будівельна адреса); закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію заплановано у 2011 році, попередня базова вартість квартири становила 195 888 грн. Остаточна ціна визначається після закінчення будівництва шляхом розрахунку між проектною та фактичною (за даними БТІ) загальною площею квартири. При складанні цього договору ОСОБА_1 внесла 175 000,00 грн, що зарахувалося їй як викуплені 41,67 кв.м. і перерахунку не підлягають. Залишкову суму 20 888,00 грн ОСОБА_1 повинна внести до кінця будівництва з фіксацією викупу квадратних метрів (а.с. 32).

Згідно з квитанціями від 11 березня 2008 року № 000213 та від 12 березня 2008 року № 000111 ОСОБА_1 внесла на рахунок ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» грошові кошти на загальну суму 175 000,00 грн, що зараховано як викуплені 41,67 кв. м. однокімнатної квартири, про що також зазначено і в самому договорі від 11 березня 2008 року (а.с. 33, т.1).

26 квітня 2010 року між ОСОБА_1 (Сторона-1) та ПП «Гео-2004» в особі засновника ОСОБА_3 і директора ОСОБА_4 (Сторона-2) було укладено договір про організацію та проведення будівництва, за умовами якого Сторона-2 зобов`язується від власного імені за дорученням Сторони-1 та за її рахунок вчинити дії з організації та проведення будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ( далі - цільовий Об`єкт), а Сторона-1, у свою чергу - оплатити визначену договором вартість цільового об`єкта та прийняти зазначений об`єкт нерухомості в порядку і у строки, визначені цим договором.

Згідно з пунктами 1.1, 1.3, 2.1, 2.3, 2.4 договору про організацію та проведення будівництва від 26 квітня 2010 року генпідрядником вказаного будівництва є ПП «Тернопільська фірма «Будівельник». За цим Договором Сторона-1 отримує право власності на об`єкт лише за умови виконання нею своїх зобов`язань у повному обсязі. Планова вартість (ціна) цільового об`єкта обчислюється з розрахунку 4 199,70 грн за 1 кв. м, що на момент укладення договору складає 195 874 грн, в тому числі - податок на додану вартість (20 %) - 32 645,67 грн. Вартість проєктної площі об`єкта може переглядатися та змінюватися у випадку виникнення обставин, які суттєво впливають на вартість об`єкта, зокрема значного зростання вартості будівельних матеріалів та робіт, інфляційних процесів, ухвалення відповідних змін до нормативної та законодавчої бази, рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та за інших об`єктивних обставин, що впливають на вартість об`єкта. При цьому Сторона-2 письмово повідомляє Сторону-1 про такі зміни. Не допускається перерахунок вартості об`єкта в частині, що була оплачена раніше. За умови оплати 90,00% вартості, зазначеної у п. 2.1 даного Договору, вартість проектної площі Об`єкту є фіксованою і зміні не підлягає. У випадку, якщо фактична загальна площа збудованого житлового приміщення (згідно з даними БТІ) перевищує більше, ніж на 1 кв. м загальну проєктну площу об`єкта за цим договором, то відповідна різниця протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від Сторони-2 оплачується Стороною-1 за ціною, визначеною у пункті 2.1 цього договору.

Пунктами 3.3.1, 3.3.2 договору про організацію та проведення будівництва від 26 квітня 2010 року передбачено, що кошти у розмірі 175 000 грн, що еквівалентно 41,67 кв. м, надаються Стороні-2 у термін до 26 квітня 2010 року шляхом їх безготівкового перерахування на її поточний рахунок, зазначений у реквізитах цього договору. Решта коштів загальною сумою 20 874 грн, що еквівалентно 4,97 кв. м, надається Стороні-2 шляхом їх безготівкового перерахування на її поточний рахунок, зазначений у реквізитах цього договору, - до 30 серпня 2011 року (а.с. 34-36, т1).

12 квітня 2011 року між ПП «Гео-2004» (замовник), «Тернопільська фірма (Будівельник» (підрядник) (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2) було укладено Додаток до Договору пайової участі в будівництві від 11 березня 2008 року, за якою пункт 1.1 основного договору викладено в такій редакції: Сторона-1 приймає Сторону-2 у пайове будівництво на однокімнатну квартиру АДРЕСА_20 (будівельна адреса), Тобто, внесено зміни в частині номеру квартири, який з № 50 змінено на АДРЕСА_18 (а.с. 32, зворіт, т.1).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2011 року у справі № 2-3385/2011, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ПП «Гео-2004» про визнання майнового права на частину в об`єкті незакінченого будівництва задоволено. Визнано за ОСОБА_1 майнове право на 41,66 кв. м незавершеної будівництвом однокімнатної квартири АДРЕСА_3 (а.с.31,т.1).

З метою закінчення будівництва житлових будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 ), був створений СК «Степана Бандери».

У 2011 році ОСОБА_1 було прийнято до складу членів СК «Степана Бандери».

27 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід (Сторона-1)», СК «Степана Бандери» (Сторона-2) та ОСОБА_1 (Сторона-3) укладено Договір № 411/12/12-Ті (а.с. 37-38,т.1), відповідно до умов якого Сторона-3 доручає, а Сторона-1 здійснює (завершує розпочате) будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_19 (будівельна адреса) (п.1.1. Договору)

Пунктами 1.2, 1.3 договору № 411/12/12-Ті передбачено, що викуплена вартість 41,66 квадратних метрів даного Об`єкту становить 175 000,00 грн, які раніше сплачені згідно платіжних документів, приватному підприємству «Тернопільська фірма «Будівельник» або Приватному підприємству «ГЕО-2004», підтверджені рішенням суду про визнання майнового права та погоджені зі Стороною-2, а саме: договір від 11.03.2008 р., 26.04.2010; рішення суду від 13.04.2011 р.; квитанція № 000213 від 11.03.2008 р. на суму 100 000,00 грн; квитанція № 000111 від 12.03.2008 р. на суму 75 000,00 грн. і що дана вартість є незмінною до кінця будівництва. Вартість не викуплених 4,98 кв. м. проектної загальної площі об`єкту становить 27 390,00 грн., яка підлягає сплаті протягом шести місяців (2012 року 2013 років) до 07 числа кожного місяця.

Згідно з пунктами 1.8, 2.2.2 договору № 411/12/12-Ті СК «Степана Бандери» та ОСОБА_1 домовилися про те, що зазначена в пункті 1.2 цього договору сума коштів передається ОСОБА_1 як пайовий внесок в СК «Степана Бандери» шляхом передачі майнового права на об`єкт, визначеного ухвалою господарського суду, що підтверджується актом прийому-передачі пайового внеску. Повернення ОСОБА_1 такого пайового внеску можливе тільки передачею такого майнового права на цей же об`єкт. Після здачі будинку в експлуатацію Сторона-2 видає Стороні-3 всі необхідні документи для оформлення права власності на вказаний в договорі об`єкт, при умові виконання всіх своїх зобов`язань ОСОБА_1 перед СК «Степана Бандери» та ТОВ «Будова-Захід» з урахування положень договору підряду.

У пункті 1.7 договору № 411/12/12-Ті сторони погодили, що остаточна ціна будівництва визначається після його закінчення шляхом розрахунку різниці між проєктною та фактичною загальною площею за даними інвентарної справи на об`єкт.

Згідно з пунктом 2.3 договору № 411/12/12-Ті ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання здійснити платіж, передбачений пунктом 1.7 цього договору, а також - здійснювати щомісячні платежі у гривнях ТОВ «Будова-Захід» шляхом їх внесення на поточний розрахунковий рахунок, зазначений у реквізитах до цього договору, в розмірі по 4 565 грн щомісячно в період з 29 грудня 2012 року по 07 травня 2013 року .

Умови пункту 2.3 вказаного договору ОСОБА_1 не виконала.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2018 року у справі № 607/15104/17, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до СК «Степана Бандери» про скасування рішення загальних зборів кооперативу, задоволено. Скасовано рішення загальних зборів СК «Степана Бандери» від 26 липня 2015 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів цього кооперативу.

18 жовтня 2016 року між СК «Степана Бандери» (Сторона-1) та ОК «Молодіжний Тернопіль» (Сторона-2) (а.с. 39-41,т.1)було укладено договір про спільне фінансування та співпрацю (Блок «В»), за умовами якого Відповідно до п. 1.1. цього Договору Сторона-1, яка виступає замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку (блок В) з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (перша черга) за адресою АДРЕСА_5 (містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 ; № 572 від 02.10.2015 р., реєстраційний номер 2710 /14) (далі - Об`єкт), передає Стороні-2 всі права на ведення будівництва Об`єкта, а Сторона-2, в свою чергу, зобов`язується власними та залученими силами здійснити часткове фінансування та будівництво Об`єкту, на умовах визначених цим договором. Після завершення будівництва право власності на всі житлові та нежитлові приміщення Об`єкта належить членам та асоційованим членам Сторони-1 та Сторони-2, відповідно до розподілу, визначеному у Додатку № 1 до даного договору стосовно членів та асоційованих членів Сторони-1, яких Сторона-2 приймає до складу асоційованих членів (п. 1.2 договору). Термін завершення будівництва об`єкта - 4 квартал 2017 року (п. 1.3 договору).

Після завершення будівництва об`єкта Сторона-1 розподіляє приміщення згідно з додатком № 1 до договору між своїми членами та асоційованими членами (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору від 18 жовтня 2016 року).

Додатком № 1 до договору від 18 жовтня 2016 року, який визначає обсяг усіх житлових та нежитлових приміщень об`єкта, які після завершення будівництва належать на праві власності членам та асоційованим членам Сторони-1 та Сторони-2 підтверджується, що на шостому поверсі житлового будинку на АДРЕСА_5 знаходяться дві однокімнатні квартири, а саме: квартира АДРЕСА_6 розподілена ОСОБА_5 , кватира № 48 - ОСОБА_8 , тоді як ОСОБА_2 виділена квартира на дев`ятому поверсі будинку АДРЕСА_11 (а.с.41 зворіт, 42-43, т.1).

20 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль» було укладено договір про внесення пайового внеску № 5 на однокімнатну квартиру загальною площею 45,95 кв. м, поверх дев`ятий, під`їзд перший в багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 . Згідно п.2.1 Розмір внеску ОСОБА_2 за даним договором склав 22 975 грн. Співвідношення 1 м. кв. будівництва до розміру внеску «Сторони-2» становить 500,00 гривень до 1 м. кв. будівництва. По закінченню будівництва пай (частка) ОСОБА_2 в натурі визначається у вигляді 1-но кімнатної квартири на ІХ-му поверсі у І-му під`їзді, загальною площею 45,95 м. кв. (а.с.50-51,т.1).

27 березня 2015 року між ПП ОСОБА_7 та СК «Степана Бандери» було укладено договір № В-1-26/03/51 на виготовлення та оформлення робочого проекту завершення розпочатого будівництва блок В (перша черга) багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 (а.с. 73,т.1).

Згідно з інвентаризаційною справою на багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_5 , виготовленою 05 травня 2017 року ФОП ОСОБА_6 , на шостому поверсі цього будинку є три однокімнатних квартири АДРЕСА_7 , АДРЕСА_10 та АДРЕСА_21 .

Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованою Відділом архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради 13 травня 2017 року ТП 143171330187, багатоквартирний житловий будинок (блок «В») з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (перша черга) АДРЕСА_5 , слід вважати закінченим будівництвом, а об`єкт готовим до експлуатації (а.с. 45-48,т.1).

Розпорядженням начальника Управляння містобудування, архітектури та кадастру № 140 від 09 листопада 2017 року присвоєно прийнятому в експлуатацію багатоквартирному житловому будинку (блок «В») з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (перша черга) по АДРЕСА_5 , що засвідчується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ТП 143171330187, зареєстрованою відділом державного архітектурно-будівельного контролю тернопільської міської ради від 13 травня 2017 року, адресний номер АДРЕСА_8 (а.с.44,т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 355911485, сформованого 25 листопада 2023 року, право власності на квартиру загальною площею 47.9 кв. м. за адресою АДРЕСА_22 , зареєстроване за ОСОБА_2 29 січня 2018 року на підставі довідки, серії та номер: 23, видавник ОК «Молодіжний -Тернопіль»; договору про внесення пайового внеску, серії та номер: 5, виданий 20 жовтня 2016 року ОК «Молодіжний - Тернопіль» (а.с.49,т.1).

02 серпня 2023 року постановою Верховного Суду, справа № 607/25518/19, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2022 року змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в резолютивних частинах щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Споживчого кооперативу «Степана Бандери», Обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль», ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності на квартиру та зобов`язання вчинити дії - залишено без змін(а.с. 53-69,т.1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки однокімнатна квартира АДРЕСА_19 , майнові права на які визнано за ОСОБА_1 - викуплена вартість 41,66 квадратних метрів даного об`єкту становить 175 000,00 грн, після здачі будинку в експлуатацію має АДРЕСА_12 , а тому повинна бути передана позивачці СК «Степана Бандери», як майнове право на цей об`єкт, згідно договору № 411/12/12-Ті від 27 грудня 2012 року. Реєстрація за ОСОБА_2 права власності на квартиру за вищевказаною адресою не свідчить про законність набуття у власність цього нерухомого майна, адже підстава передачі відповідачу вказаної квартири була відсутня. ОСОБА_2 не мав пайової участі у СК «Степана Бандери» на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 47,9 кв.м., його право на це майно зареєстроване 29 січня 2018 року на підставі довідки, серії та номер: 23, видавник ОК «Молодіжний-Тернопіль»; договору про внесення пайового внеску, серії та номер: 5, виданий 20 жовтня 2016 року ОК «Молодіжний - Тернопіль». Тобто, документи, на підставі яких реєструвалося спірне майно за відповідачем створені пізніше дати передачі йому цього майна, і майно, яке останньому передавалося є відмінним від того на яке було укладено пайову участь, а відтак ОСОБА_1 , первісно як інвестор набула право власності на спірну квартиру, та вправі захищати своє порушене право в спосіб визнання за нею майнових прав на цю квартиру в повному обсязі (в загальній проєктній площі) та витребування цього майна від особи, яка, на її думку, незаконно заволоділа ним, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може, оскільки судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Відповідно до частини 5 статті 7 та статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з пунктом 6 статті 7 цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

За змістом положень статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

У частині другій статті 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що: 13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи № 760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України). Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.

Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України)».

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2011 року у справі № 2-3385/2011, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 майнове право на 41,66 кв.м незавершеної будівництвом однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , яку в подальшому змінено з № 50 на АДРЕСА_3 (а.с.31,т.1).

Однак, оскільки попередній забудівник не зміг виконати у повному обсязі свої зобов`язання за договорами пайової участі, з метою закінчення будівництва житлових будинків, розташованих за адресою АДРЕСА_3 ), був створений СК «Степана Бандери». У 2011 році ОСОБА_1 було прийнято до складу членів СК «Степана Бандери», що встановлено рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2018 року у справі № 607/15104/17.

27 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Будова-Захід» (Сторона-1), СК «Степана Бандери» (Сторона-2) та ОСОБА_1 (Сторона-3) було укладено договір № 411/12/12-Ті, за умовами якого Сторона-3 доручає, а Сторона-1 здійснює (завершує розпочате) будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_20 .

Пунктами 1.2, 1.3 договору № 411/12/12-Ті передбачено, що викуплена вартість 41,66 квадратних метрів даного Об`єкту становить 175 000,00 грн, які раніше сплачені згідно платіжних документів, приватному підприємству «Тернопільська фірма «Будівельник» або приватному підприємству «ГЕО-2004», підтверджені рішенням суду про визнання майнового права та погоджені зі Стороною-2, а саме: договір від 11.03.2008, 26.04.2010; рішення суду від 13.04.2011; квитанція № 000213 від 11.03.2008 на суму 100 000,00 грн; квитанція № 000111 від 12.03.2008 на суму 75 000,00 грн. дана вартість є незмінною до кінця будівництва. Вартість не викуплених 4,98 кв. м проєктної загальної площі об`єкта становить 27 390 грн, які підлягають сплаті протягом шести місяців (2012 - 2013 років) до 07 числа кожного місяця (а.с.37-38, т.1).

Умови пункту 1.3 вказаного договору щодо оплати 4,98 кв. м проєктної загальної площі об`єкта, яка у процесі будівництва могла бути змінена, ОСОБА_1 не виконала, що нею не заперечувалося.

Згідно з пунктами 1.8, 2.2 договору № 411/12/12-Ті СК «Степана Бандери» та ОСОБА_1 домовилися про те, що зазначена в пункті 1.2 цього договору сума коштів передається ОСОБА_1 як пайовий внесок в СК «Степана Бандери» шляхом передачі майнового права на об`єкт, визначеного ухвалою господарського суду, що підтверджується актом прийому-передачі пайового внеску. Повернення ОСОБА_1 такого пайового внеску можливе тільки передачею такого майнового права на цей же об`єкт. Після здачі будинку в експлуатацію СК «Степана Бандери» видає ОСОБА_1 всі необхідні документи для оформлення права власності на вказаний в договорі об`єкт за умови виконання всіх своїх зобов`язань ОСОБА_1 перед СК «Степана Бандери» та ТОВ «Будова-Захід» з урахування положень договору підряду.

У пункті 1.7 договору № 411/12/12-Ті сторони погодили, що остаточна ціна будівництва визначається після його закінчення шляхом розрахунку різниці між проєктною та фактичною загальною площею за даними інвентарної справи на об`єкт.

Згідно з пунктом 2.3 договору № 411/12/12-Ті ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання здійснити платіж, передбачений пунктом 1.7 цього договору, а також - здійснювати щомісячні платежі у гривнях ТОВ «Будова-Захід» шляхом їх внесення на поточний розрахунковий рахунок, зазначений у реквізитах до цього договору, в розмірі по 4 565 грн щомісячно в період з 29 грудня 2012 року по 07 травня 2013 року.

Умови пункту 2.3 вказаного договору ОСОБА_1 не виконала.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 не виконала повністю умови договору № 411/12/12-Ті від 27.12.2012, оскільки квитанціями № 000213 від 11.03.2008 на суму 100 000,00 грн та № 000111 від 12.03.2008 на суму 75 000,00 грн (а.с.33, т.1), підтверджується факт виконання лише частини зобов`язань за договором, а саме внесення платежу на суму 175000 грн, тоді як доказів доплати решти вартості 4,98 кв.м. проєктної загальної площі об`єкта в розмірі 27 390 грн у визначені договором терміни матеріали справи не містять та строною позивача не заперечувалося.

Таким чином, позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту своєчасної та повної оплати однокімнатної квартири АДРЕСА_19 за умовами договору № 411/12/12-Ті від 27.12.2012.

Тому колегія суддів вважає, що позивач не довела, що вчинила необхідні та достатні дії для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва (квартири), який було введено в експлуатацію, в зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про визнання за позивачем майнового права на квартиру загальною площею 47,9 кв.м. в будинку по АДРЕСА_8 .

Щодо витребування квартири АДРЕСА_12 від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , колегія суддів, виходить з такого.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Об`єктом віндикаційного позову є індивідуально-визначене майно, що збереглося в натурі, тобто те саме майно, яке попередньо вибуло з володіння власника. При цьому, якщо майно належить до категорії родових речей, то для віндикації воно повинно бути належним чином індивідуалізоване, оскільки до родових речей застосування віндикації є неможливим, як і неможливим таке судове рішення виконати у подальшому.

Отже, з урахуванням положень статті 387 ЦК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивач не довела майнового права на однокімнатну квартиру загальною площею 46,64 кв.м. в будинку по АДРЕСА_8 .

Крім цього, поданий позивачкою витяг з проектно-технічної документації, як доказ ідентичності однокімнатної квартири АДРЕСА_23 (будівельною адресою: АДРЕСА_5 , квартирі АДРЕСА_9 є неналежним доказом, оскільки не є додатком до договору про спільне фінансування та співпрацю (Блок «В») від 18 жовтня 2016, укладеним між СК «Степана Бандери» та ОК «Молодіжний Тернопіль».

Також ідентифікуючі дані квартири АДРЕСА_9 , що належить відповідачу ОСОБА_2 є відмінними від квартири, на яку між ОСОБА_1 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», ПП «ГЕО-2004» укладений договір від 11 березня 2008 року, зокрема площа квартири, під`їзд, нумерація.

А, тому твердження позивачки, що згідно інвентаризаційною справою на багатоквартирний житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , однокімнатна квартира АДРЕСА_10 загальною площа 47,9 кв.м., на шостому поверсі схематично відповідає наданому ОСОБА_1 при укладенні договору з ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» від 11 березня 2008 року фрагменту поверху із запроектованою для неї однокімнатною квартирою АДРЕСА_18 проєктною загальною площею 46,64 кв. м, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

При цьому, відповідно до Додатку № 1 до договору про спільне фінансування та співпрацю (Блок «В») від 18 жовтня 2016 року та переліком переданих приміщень, однокімнатна квартира АДРЕСА_18 , як пайовий внесок ОСОБА_1 в СК «Степана Бандери» не передавалася ОК «Молодіжний Тернопіль».

Також колегія суддів звертає увагу на те, що 20 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль» було укладено договір про внесення пайового внеску № 5 на однокімнатну квартиру загальною площею 45,95 кв. м, поверх дев`ятий, під`їзд перший в багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 25.09.2024 ОК «Молодіжний Тернопіль» надано відповідь від 27.09.2024 (а.с. 199, 199 зворіт, т.1), згідно з якою повідомлено, що ОСОБА_2 був прийнятий до складу обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль» на підставі його заяви від 10.10.2016 та уклав з кооперативом договір від 20.10.2016 щодо однокімнатної квартири площею 45, 95 м.кв, на ІХ-му поверсі у І під`їзді за адресою: АДРЕСА_5 .

У той же день, після повідомлення про те, що однокімнатна квартира площею 45, 95 м.кв, на VІ-му поверсі у І під`їзді за адресою: АДРЕСА_5 , на яку був укладений договір з членом кооперативу ОСОБА_8 , звільнилась ( ОСОБА_8 припинила договір з кооперативом, оскільки бажала отримати більшу квартиру з доплатою коштів) ОСОБА_2 20.10.2016 уклав з кооперативом договір на вказану однокімнатну квартиру площею 45,95 кв.м, на VІ-му поверсі у І під`їзді за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі якого за ним було зареєстроване право власності, що стверджується письмовою заявою ОСОБА_2 від 10.10.2016 (а.с.206 зворіт) про прийняття його до складу обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль», як асоційованого члена коперативу, письмовою заявою ОСОБА_2 від 20.10.2016 про здійснення заміни однокімнатної квартири з 9 поверху на 6 поверх у І під`їзді за адресою: АДРЕСА_5 , тією ж площею 45,95 кв.м та внесену суму за квартиру на 9 поверсі зарахувати, як внесок за однокімнатну квартиру на шостому поверсі (а.с.212, т.1), договором про внесення пайового внеску № 5 від 20.10.2016, укладеним між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль», згідно умов якого пай (частка) ОСОБА_2 визначається у вигляді 1-но кімнатної квартири на VІ-му поверсі у І під`їзді, загальною площею 45,95 кв.м, розмір внеску за даним договором складає 22 975 грн (а.с.200-201,т.1).

Згідно акту передачі - приймання виконанних робіт від 29 січня 2018 року, складений між ОСОБА_2 та ОК «Молодіжний Тернопіль» вбачається, що квартира АДРЕСА_10 має загальну площу 47,9 кв.м (а.с.201, зворіт, т.1)

У судовому засіданні 18 грудня 2024 року протокольною ухвалою суду клопотання представника відповідача про долучення даних доказів задоволено та прийнято відповідно до порядку їх подання, передбаченого ст. 83 ЦПК України, оскільки враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02 серпня 2023 року у справі № 607/25518/19 дослідженню підлягали підстава та повнота виконання зобов`язань ОСОБА_1 щодо оплати за квартиру, а також доведення її права на витребування квартири саме у ОСОБА_2 , однак не аналіз договірних відносин між ОСОБА_2 та ОК "Молодіжний Тернопіль" та правових підстав його укладення, що лягло в основу оспорюваного рішення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 355911485, сформованого 25 листопада 2023 року, право власності на квартиру загальною площею 47,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_22 , зареєстроване за ОСОБА_2 29 січня 2018 року на підставі довідки, серії та номер: 23, видавник ОК «Молодіжний -Тернопіль»; договору про внесення пайового внеску, серії та номер: 5, виданий 20 жовтня 2016 року ОК «Молодіжний - Тернопіль» (а.с.49,т.1).

Таким чином, відповідачем доведено належними та допустимими доказами, що він набув право власності на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 47,9 кв.м. у встановленому законом порядку.

Зміст статті 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).

У цій справі суд першої інстанції не встановлював обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача, а натомість його добросовісність не поставив під сумнів.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 47,9 кв.м. та при цьому встановлено, що він є добросовісним набувачем, колегія суддів, дійшла висновку про те, що вказане майно у відповідача не може бути витребувано в порядку статті 388 ЦК України.

Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Притула Оксана Богданівна, слід задовольнити, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 17 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: споживчий кооператив «Степана Бандери», обслуговуючий кооператив «Молодіжний Тернопіль» про визнання майнових прав та витребування майна, відмовити.

Відповідно до ч.1 та ч.13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, а відповідно до ухвали Тернопільського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року відповідача звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2024 року в сумі 20 130 грн, тому судовий збір в розмірі 20 130 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст.35, 259, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Притула Оксана Богданівна - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: споживчий кооператив «Степана Бандери», обслуговуючий кооператив «Молодіжний Тернопіль» про визнання майнових прав та витребування майна, відмовити

Судовий збір в розмірі 20 130 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 грудня 2024 року.

Головуюча Н. М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З Костів