Ухвала від 26.02.2025 по справі 607/25495/23

У х в а л а

26 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 607/25495/23

Провадження № 61-1392ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Островська Олеся Нектаріївна (далі - адвокат),

на постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року

у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 (далі - відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Споживчого кооперативу «Степана Бандери», Обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль» (далі - треті особи) - про визнання майнових прав і витребування майна та

в с т а н о в и в :

1. 31 січня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 3330/0/220-25 від 31 січня 2025 року), у якій просила скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2024 року.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.

(1) Щодо дотримання принципу рівності

4. У касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги (пункт 7 частини другої статті 392 ЦПК України). До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

4.1. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК України).

4.2. Адвокат додала до касаційної скарги: клопотання про звільнення від сплати судового збору, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сформовану 1 березня 2024 року у системі «Електронний суд» довіреність, копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 28 січня 2025 року, довідку про доходи № 8276 8188 8422 4208, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, доказ отримання оскарженої постанови, копію ордера на надання правничої допомоги. Крім того, додала три описи вкладення до листа, згідно з якими скаржниця надіслала на адресу позивача та третіх осіб документ з назвою «касаційна скарга на постанову Тернопільського апеляційного суд від 18 грудня 2024 року у справі № 607/25495/23» на 17 аркушах.Однак немає відомостей про те, що скаржниця відправила іншим учасникам справи всі додані до касаційної скарги матеріали.

4.3. ЦПК України встановив обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу через електронний кабінет, надавати Верховному Суду докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи і не передбачає можливостей визначати, які додані до цієї скарги матеріали не надавати. З огляду на зазначене скаржниця повинна подати до суду докази надсилання іншим учасникам справи копій усіх додатків. Такі документи з урахуванням положень абзацу другого частини сьомої статті 43 ЦПК України скаржниця має надіслати до електронного кабінету інших учасників справи, а у разі відсутності в них таких кабінетів чи відсутності відомостей про них - у паперовій формі листом з описом вкладення.

(2) Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору

5. Скаржниця додала до касаційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору. За наведеного обґрунтування Верховний Суд вважає це клопотання необґрунтованим.

5.1. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 392 ЦПК України).

5.2. Скаржниця у клопотанні визначила, що судовий збір за подання касаційної скарги становить 30 280,00 грн. Такий розмір судового збору перевищує 59 відсотків її річного доходу за 2024 рік.

5.3. Для підтвердження майнового стану скаржниця надала:

- довідку про доходи № 8276 8188 8422 4208, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, згідно з якою за 2024 рік скаржниця отримала 50 602,32 грн пенсії;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі - реєстр) станом на 28 січня 2025 року, згідно з якими інформація щодо джерел/сум нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року у реєстрі відсутня.

5.4. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частини перша, третя статті 136 ЦПК України).

5.5. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;

або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

5.6. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

5.7. У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), нерухомого чи рухомого майна, зокрема автомобілів, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.

5.8. Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

5.9. Скаржниця надала інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, згідно з якою за період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року в України відсутні відомості про отримання скаржницею доходів. Інформація про те, що в органах влади України немає відомостей про дохід скаржниці за рік, що передує року подання нею касаційної скарги, не характеризує загальний майновий стан скаржниці. Крім того, не характеризує загальний майновий стан скаржниці інформація про отриману у 2024 році пенсію. Скаржниця не підтвердила відсутність у неї іншого доходу, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Зокрема, не надала довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші відомості, що характеризують саме майновий стан.

5.10. Наведені доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме цей стан і зумовлюють необхідність задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Тому у його задоволенні слід відмовити.

5.11. Вказане не позбавляє скаржницю можливості повторно просити про звільнення від сплати судового збору або просити про відстрочення, розстрочення його сплати чи про зменшення розміру цього збору за умови належного обґрунтування клопотання (надання копій документів, що підтверджують майновий стан).

(3) Щодо сплати судового збору

6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

6.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

6.4. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.

6.5. У грудні 2023 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати за нею майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира); витребувати квартиру з незаконного володіння відповідача на користь скаржниці.

Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд із цим рішенням не погодився, скасував його й ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо двох вимог майнового характеру.

6.6. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

6.7. Скаржниця у касаційній скарзі зазначила, що ціна позову становить 1 725 604,25 грн. Однак обґрунтування розрахунку ціни позову в касаційній скарзі немає.

6.8. Точний розмір судового збору скаржниця має розрахувати самостійно на підставі документів, які можуть підтвердити дійсну вартість майнових прав і квартири, за формулою: (вартість майнових прав + вартість квартири) х 1 % х 200 % х 0,8.

Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 607/25495/23).

7. Скаржниця має надати суду документ про сплату у розмірі, визначеному за законом, судового збору та копії документів, які можуть підтвердити дійсну вартість майнових прав на квартиру та квартири, разом із доказами їх надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК України.

(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги.

8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).

9. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

10. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев`ята статті 43 ЦПК України).

11. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали адвокатові або скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.

12. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржник повинен надіслати суду разом із доказами її надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Споживчого кооперативу «Степана Бандери», Обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль» - про визнання майнових прав і витребування майна.

3. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима