Рішення

від 30.12.2024 по справі 160/28072/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 рокуСправа №160/28072/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа-1: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа-2: Національне агентство з питань запобігання корупції, третя особа-3: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, про визнання незаконними дії/бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною, незаконною бездіяльність командира ВЧ НОМЕР_1 за зверненням позивача;

- зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_1 здійснити оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку: Ветеран Військової служби, Ветеран Органів Внутрішніх справ, Ветеран Війни -як особа з інвалідністю внаслідок війни;

- стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності ст.25 Закону України "Про звернення громадян" компенсацію - втрачений за цей час заробіток (дохід, пенсію, соціальні виплати, допомоги, тощо), з дати/місяця першого звернення 21.08.2023 року по дату/місяць фактичного виконання виплат;

- зобов`язати відповідача рішення суду виконати негайно.

Учасниками справи визначені:

- відповідач-1: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України;

- відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ),

- відповідач-3: Головне управління Національної гвардії України;

- третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Ухвалою суду від 24.10.2024 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" від позивача до суду надійшов документ з найменуванням: "додаткові пояснення у справі, уточнена та доповнена позовна заява справа, на усунення незрозумілих недоліків (зайвого формалізму)".

У зазначеному документі учасниками справи визначені:

- відповідач-1: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України;

- відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 );

- відповідач-3: Головне управління Національної гвардії України;

- відповідач-4: Міністерство внутрішніх справ України;

- третя особа-1: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- третя особа-2: Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК.

У прохальній частині позивач просить (мовою оригіналу):

"1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Розглянути спір невідкладно, так як від нього залежить моє подальше благополучча.

3. Визнати протиправною, незаконною бездіяльність/дії Командира ВЧ НОМЕР_1 (Відповідач 1) та Відповідачів 2, 3, 4 за моїм зверненнями.

4. Зобов`язати Командира ВЧ НОМЕР_1 (Відповідач 1) та Відповідачів 2, 3, 4 оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку: Ветеран Військової служби; Ветеран Органів Внутрішніх справ; Ветеран Війни -як особа з інвалідністю внаслідок війни.

5. Стягнути з Відповідачів (тобто, Держави) на користь позивача ОСОБА_1 , у відповідності ст.25 Закону України "Про звернення громадян" компенсацію - втрачений за цей час заробіток (дохід, пенсію, соціальні виплати, допомоги, тощо), з дати/місяця першого звернення 21.08.2023 року по дату/місяць фактичного виконання виплат.

6. Зобов`язати Відповідачів (вони це одна структура і подібні питання вирішують сувмісно) рішення суду виконати негайно.

7. Судові витрати за подання позову покласти на Відповідачів.

8. Звільнити Позивача від сплати судового збору як малозабезпечену особу (додаток Довідка про доходи з податкової від 10.10.2024 року, відомості можна перевірити в Податковій службі).

9. Залучити зазначених Третіх осіб на стороні Позивача, як контролюючі органи за дотриманням прав людини та трудових прав Викривача корупції.

10. Забезпечити обов`язкову участь Третіх осіб у розгляді справи.

11. Врахувати тяжкий стан здоров`я та майновий стан Позивача та забезпечити справедливий та ефективний захист прав.

12. Справу (за кількістю залучених осіб) розглянути за правилами загального провадження.

13. Розглянути справу колегіально."

Ухвалою суду від 26.11.2024 року продовжено строк для усунення виявлених недоліків, оскільки недоліки позовної заяви визначені ухвалою суду від 24.10.2024 року, усунуто не в повному обсязі.

Засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" від позивача до суду надійшов документ з найменуванням: "заява про уточнення позовних вимог, уточнена та доповнена позовна заява справа, на усунення незрозумілих недоліків (зайвого формалізму)".

У зазначеному документі учасниками справи визначені:

- відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України;

- третя особа-1: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- третя особа-2: Національне агентство з питань запобігання корупції;

- третя особа-3: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві.

У прохальній частині позивач просить (мовою оригіналу):

"1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Розглянути спір невідкладно, так як від нього залежить моє подальше благополучча.

3. Визнати незаконними дії/бездіяльність Командира ВЧ НОМЕР_1 за моїми зверненнями щодо відмов у забезпеченні реалізації права на ветеранство, та порушення вимог ст.19 Закону України Про звернення громадян.

4. Зобов`язати Командира ВЧ НОМЕР_1 здійснити оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку: Ветеран Військової служби; Ветеран Органів Внутрішніх справ; Ветеран Війни -як особа з інвалідністю внаслідок війни.

5. Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 , у відповідності ст.25 Закону України "Про звернення громадян" компенсацію - втрачений за цей час заробіток (дохід, пенсію, соціальні виплати, допомоги, тощо), з дати/місяця першого звернення 21.08.2023 року по дату/місяць фактичного виконання виплат (сума буде визначена у процесі розгляду справи).

6. Зобов`язати відповідача рішення суду виконати негайно.

7. Судові витрати за подання позову покласти на відповідача.

8. Звільнити позивача від сплати судового збору як малозабезпечену особу (докази в матеріалах справи).

Крім того, позивачем зазначено:

- треті особи зазначені у позові поки ще тільки отримають чергові документи про злочинність судді на користь відповідача, а в підготовчому засіданні вирішаться питання про їх залучення, як контролюючі (наглядові) органи державної влади у сверах запобігання корупції, злочинності та грубого порушення прав людини (як відповідачем так і судом).

- НАЗК, прошу вважати дані матеріали справи повідомленням про корупцію в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та ВЧ НОМЕР_1 !

- ДБР, прошу вважати дані матеріали справи повідомленням про кримінальну злочиннісь в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та ВЧ НОМЕР_1 !

- УВПзПЛ, прошу вважати дані матеріали справи повідомленням про грубе порушення прав людини в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та ВЧ НОМЕР_1 !

Ухвалою суду від 29.11.2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження.

09.12.2024 засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти позову, посилаючись на його передчасність і безпідставність, оскільки заява позивача про оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран військової служби", посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран органів внутрішніх справ" та посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран війни" від 14.10.2024 року надійшла до військової частини 16.10.2024 (вхідний № Гр-31).

З посиланням на ст.20 Закону України «Про звернення громадян» відповідач вказує про надіслання 13.11.2024 позивачу відповіді за вихідним №Гр-31/12/17-1363.

Крім того, відповідач звертає увагу на неодноразові попередні звернення позивача з цих же питань, які також розглянуті ВЧ НОМЕР_1 .

Разом з цим, відповідач зазначає, що відповідно до постанови КМУ № 685 від 08.09.2015 р. "Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", у разі, коли таку інвалідність буде встановлено, для отримання відповідного статусу потрібно подати заяву та довідку МСЕК до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Однак, враховуючи те, що позивач ніяк документально не підтвердив факт інвалідності, отриманої внаслідок поранення під час участі у бойових діях (де таку участь він не приймав), а лише надає копії виписок із різних закладів охорони здоров`я, неодноразові звернення до лікарів та власні припущення позивача - не є підставою для отримання статусу ветерана війни, та отримання такого нагрудного знаку.

Відповідач просить врахувати викладене та відмовити у задоволенні позову.

Також, засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" 09.12.2024 від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів направлення позивачу відзиву на позовну заяву.

13.12.2024 засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалами суду від 13.12.2024 відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження та у колегіальному розгляді.

13.12.2024 засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про призупинення розгляду справи.

16.12.2024 засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначено про розширення позовних вимог.

17.12.2024 засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" від третьої особи-3: Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві надійшла заява, в якій зазначено, що останній не є учасником спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, більше того жодним чином не може вплинути на процедуру оформлення і видачу позивачу ветеранського посвідчення й нагрудного знаку зі стягненням втраченого заробітку. Порядок подання заяв, повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень, початку досудового розслідування, оскарження дій чи бездіяльності слідчих тощо визначено приписами статті 214 КПК України та Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Отже, питання подання заяви про вчинення злочину ОСОБА_1 врегульовані нормами КПК України та у даному випадку не перебувають і не можуть перебувати у площині адміністративної юрисдикції. Інші обставини, які б свідчили про необхідність залучення ТУ ДБР у м.Полтаві до участі у цій справі в якості третьої особи, а також те, яким чином судове рішення за результатами розгляду цієї справи може вплинути на права та обов`язки ТУ ДБР у м.Полтаві - відсутні. Більше того, у ТУ ДБР у м. Полтаві відсутні будь-які докази, що входять у предмет доказування, а також які можуть підтвердити або спростувати певні обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі. Таким чином, наразі відсутні фактичні передумови, правові підстави, доцільність та процесуальна необхідність залучення ТУ ДБР у м. Полтаві до розгляду цієї справи в якості третьої особи.

18.12.2024 від третьої особи-2: Національного агентства з питань запобігання корупції надійшли письмові пояснення щодо позову, за змістом яких, з посиланням на приписи Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального процесуального кодексу України, роз`яснення Національного агентства від 12.06.2023 №2, вказано про відсутність відомостей, які б підтверджували факт здійснення позивачем повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону та набуття ним у зв`язку з цим статусу викривача.

У поясненнях третьої особи-2 зазначено, що до Національного агентства не надходило повідомлення від слідчого у порядку, передбаченому ч.9 ст.214 КПК України, про початок досудового розслідування за участю позивача як викривача.

З огляду на вказане, Національне агентство наразі позбавлене можливості надати, в межах своєї компетенції, аргументи щодо змісту спірних правовідносин.

Ухвалами суду від 20.12.2024 відмовлено у зупиненні провадження по справі та повернуто позивачу клопотання про розширення позовних вимог у справі.

26.12.2024 від позивача засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.

Вивчивши матеріали справи, наведені учасниками справи доводи та подані документи, суд встановив наступне.

16.10.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України засобами електронного зв`язку на електронну пошту отримано заяву ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран військової служби», посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ», посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран війни».

21.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з первинною редакцією позову, в якій просив:

- визнати протиправною, незаконною бездіяльність командира ВЧ НОМЕР_1 за зверненням позивача;

- зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_1 здійснити оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку: Ветеран Військової служби, Ветеран Органів Внутрішніх справ, Ветеран Війни -як особа з інвалідністю внаслідок війни;

- стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності ст.25 Закону України "Про звернення громадян" компенсацію - втрачений за цей час заробіток (дохід, пенсію, соціальні виплати, допомоги, тощо), з дати/місяця першого звернення 21.08.2023 року по дату/місяць фактичного виконання виплат;

- зобов`язати відповідача рішення суду виконати негайно.

В подальшому, заявами, які надійшли до суду 28.10.2024 та 29.11.2024, позивач змінив склад учасників та позовні вимоги.

13.11.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянуто заяву ОСОБА_1 та за результатами її розгляду надано відповідь за вихідним №Гр-31/12/17-1363.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.

Порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" затверджується постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1601.

Підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (підстава на яку посилається Позивач).

У відповідності до пункту 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ветеранами військової служби визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Разом з тим, суд звертає увагу, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача про оформлення та видачу посвідчення і нагрудного знаку «Ветеран військової служби», посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ» та посвідчення і нагрудного знаку «Ветеран війни» є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розгляду спору, суд приймає до уваги, що 16.10.2024 позивач засобами електронного зв`язку на електронну пошту звернувся до відповідача зі заявою про оформлення та видачу посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран військової служби», посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ», посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран війни».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закону), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частина 3 статті 3 Закону, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Стаття 20 Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З матеріалів справи встановлено, що на заяву позивача від 16.10.2024, відповідачем 13.11.2024 надано відповідь за вихідним №Гр-31/12/17-1363, тоді як з відповідною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 21.10.2024.

Отже, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України є передчасним.

Разом з тим, при розгляді спору, суд враховує, що бездіяльність - невиконання дій або неприйняття рішення, що вимагається від суб`єкта владних повноважень відповідно до законодавства. Дія - здійснення суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм.

Позивач просить визнати незаконними дії/бездіяльність Командира ВЧ НОМЕР_1 за його зверненнями щодо відмов у забезпеченні реалізації права на ветеранство, та порушення вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян».

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. При цьому, дії суб`єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Як зазначено у рішенні вище, звернення позивача відповідачем розглянуто.

Отже зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Всі інші вимоги є похідними від предмету спору, який вирішено цим рішенням.

Щодо прохання позивача судові витрати за подання позову покласти на відповідача, суд враховує, що позивач просив звільнити його від сплати судового збору як малозабезпечену особу, посилаючись на докази в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 29.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Отже, суд вважає за можливе на підставі ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнити позивача від оплати судового збору.

Відтак, позивачем не понесено витрат при зверненні до суду з відповідним позовом у межах цієї справи.

Доказів понесення інших витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи позивачем не надано.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З наведеного вище та наявних у справі матеріалів, протиправності дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не встановлено, бездіяльності останнього позивачем не доведено.

Також, позивачем не доведено, а третіми особами спростовано, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Національного агентства з питань запобігання корупції та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа-1: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа-2: Національне агентство з питань запобігання корупції, третя особа-3: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, про визнання незаконними дії/бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова