Рішення

від 01.01.2025 по справі 922/3835/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3835/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, код ЄДРПОУ 41149437) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (61001, м. Харків, вул. Військова, 37, код ЄДРПОУ 31236774) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором оренди нерухомого майна № БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 56790,70 грн за період червень 2023 року - серпень 2024 року включно у т.ч.: основного боргу 43831,00 грн; пені 5455,19 грн; штрафу 4383,10 грн; інфляційних збитків 2265,73 грн; 3% річних від суми заборгованості 855,68 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.10.2024 у справі №922/3835/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну підстави позову у справі №922/3835/24 (вх. №27965), в якій він вказує про допущення помилки в позовній заяві, зокрема у пункті другому прохальної частини позовної заяви вказано підставу позову: договір оренди нерухомого майна №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020, замість договору №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2024 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову у справі №922/3835/24 (вх. №27965 від 06.11.2024) до розгляду та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

16.12.2024 до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (вх. №31577), в якому відповідач просить продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняти відзив на позовну заяву до розгляду, у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Імпексінвест" про стягнення витрат балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна та прибудинкової території за договором оренди нерухомого майна № БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020 відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2024 клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено. Продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 16.12.2024 (включно). Прийнято відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (вх. №31577 від 16.12.2024) до розгляду.

Також, 16.12.2024 до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд надійшло клопотання про зупинення провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (вх. №31583), в якому відповідач просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/3831/24.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що в Господарському суді Харківської області знаходиться справа №922/3831/24 про стягнення з ТОВ "Імпексінвест" (орендар) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства Українська залізниця (орендодавець) заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020 (далі договір оренди) за період з березня 2022 року по серпень 2024 року, пені, штрафу, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач зазначає, що в межах розгляду справи №922/3831/24 має заперечення щодо площі орендованого приміщення від чого залежить й сума відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, що є предметом розгляду у даній справі. Відповідачем надана копія позовної заяви у справі №922/3831/24 та копія зустрічної позовної заяви поданої в межах розгляду справи №922/3831/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" про зупинення провадження у справі (вх. №31583 від 16.12.2024) відмовлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 щодо оренди відповідачем нерухомого майна загальною площею 585,60 кв.м, а саме: частини критого механізованого складу № 9 нежитлової будівлі літ. Н/1-1 складських та підсобних приміщень №№ 6,7,8,9,10,11,12, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, № 114, літ. Н/1-1 загальною площею 668,40 кв.м. За умовами вказаного договору визначено, що позивач, як балансоутримувач забезпечує його утримання та обслуговування, а відповідач, як орендар бере участь у відшкодуванні витрат Балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна та прибудинкової території. Розмір витрат Балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна та прибудинкової території, що підлягає відшкодуванню Орендарем, визначається пропорційно до площі майна, яким Орендар користується відповідно до основаного договору оренди, від загальної площі об`єкта нерухомості, в якому розташоване таке майно. Відповідач вказує, що до 24.02.2022 року (початок збройної агресії російської федерації) сумлінно виконував зобов`язання та вносило орендну плату. Однак, з березня 2022 року в безпосередньому зв`язку із воєнним станом в країні та постійними обстрілами м. Харкова, фінансове становище Відповідача значно погіршилося, чим викликало тимчасову відсутність потрібних грошових коштів, в тому числі для виконання умов Договору оренди. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за наявністю форс-мажорних обставин, що підтверджені листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Також, відповідач зазначив про звернення до Харківської Торгово-промислової палати заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями. З відповіді Харківської Торгово-промислової палати від 26.11.2024 за вих. № 563/63-01-6 вбачається, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зі змінами: у період з 24.02.2022 року по 15.09.2022 року Харківська міська територіальна громада Харківського району Харківської області перебувала на території України, де велися активні бойові дії; у період з 15.09.2022 року по теперішній час Харківська міська територіальна громада Харківського району Харківської області перебуває на території України, на яких ведуться (велися) бойові дії (території можливих бойових дій). Отже, на думку відповідача наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за наявності форс мажорних обставин. Також, відповідач зазначав, що неодноразово звертався до позивача із листами в яких просив внести зміни до оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020, зокрема зменшення орендованого приміщення та повернення його частини орендодавцю. Представник відповідача повідомив суд, що орієнтовний розмір судових витрат відповідача по даній справі у суді першої інстанції складає 10000,00 грн.

23.12.2024 до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №32216), в яких позивач вказав, що справи №922/3831/24 та 922/3835/24 не є пов`язаними, оскільки договори, заборгованість за якими просить стягнути позивач з відповідача за позовами у справах №922/3831/24 та №922/3835/24, є різними, їх умови є різними, в тому числі щодо розміру і умов оплати, рахунки на оплату є різними. Позивач вказує, що фактично відповідачем не сплачено за договором № БМЕСД-3-12/СУМ від 03.04.2020, заборгованість за яким є предметом даної справи, два рахунки за 2023 рік та вісім рахунків за 2024 рік. Проте за договором оренди №БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020, заборгованість за яким є предметом розгляду у справі №922/3831/24, відповідачем не сплачені рахунки за березень-серпень 2022 року, квітень 2023-серпень 2024 років.

В той же день до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №32215), в якій він відхиляє доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити. Позивач вказує, що відповідач з метою продовження строку дії договорів звертався до позивача з листом від 01.02.2023 вих. №06, в якому гарантував оплату заборгованості за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020 (далі договір оренди) та за Договором відшкодування витрат Балансоутримувача № БМЕСД-3-12/СУМ від 03.04.2020 (далі - договір). Сторонами у договорі узгоджено порядок дій у випадку настання для сторони форс-мажорних обставин (пункти 6.5. 6.11.), якого не дотримався відповідач, зокрема не надіслав повідомлення про настання форс мажорних обставин в порядку п.6.7. договору, у зв`язку із чим за приписами п. 6.8. звільнення від відповідальності за наявністю форс мажорних обставин не настає. Також, сторони погодили, що підтвердженням форс мажорних обставин є Сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, проте такого Сертифікату відповідачем не надано. Формальне посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності. Відповідна правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду від 17.08.2022 по справі №922/854/21. На думку позивача відповідач безпідставно посилається на застосування в спірних правовідносинах ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України, адже він, як орендар мав доступ до орендованого майна, мав можливість його використовувати, зберігати там речі тощо та має таку можливість по теперішній час. Також, позивач зазначив, що відповідачем не враховується те, що військові дії в країні однаково впливають на позивача та відповідача у справі. Крім того, позивач зазначив, що за умовами договору, зокрема пункту 3.1 він вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами, стосується нерухомого Майна, що виступає предметом договору оренди нерухомого майна від 01 квітня 2020 року № БМЕС-01/38-ВУМ та діє до моменту закінчення строку дії вказаного договору оренди, але не раніше дня повернення Майна за Актом приймання-передачі у відповідності до його умов. Наведений пункт Договору означає прийняття Орендарем шляхом підписання цього Договору на себе обов`язку по відшкодуванню Балансоутримувачу витрат на утримання Майна до дня фактичного повернення Майна за Актом приймання-передачі у порядку та строки, передбачені договором оренди. Внесення змін до договору можливе за згодою сторін, проте такі зміни до договору оренди не вносились. У відповідях на звернення відповідача про внесення зміни до договору оренди щодо площі орендованого приміщення позивач надавав мотивовану відповідь про неможливість внесення до неї змін. Крім того, позивач заперечив проти заявлених відповідачем судових витрат, зокрема вказав, що розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто адвокатом, який представляє інтереси Відповідача у цій справі не витрачається час на участь в судових засіданнях; договір №72/11-2024 між Відповідачем та адвокатом підписаний 18.11.2024, а відзив на позовну заяву поданий до суду тільки 16.12.2024, чим порушено процесуальні строки для його подання; відзив на позовну заяву, складений адвокатом та поданий до суду фактично є майже копією відзиву на позовну заяву у справі № 922/3831/24 (за позовом Позивача до Відповідача у справі №922/3835/24 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020), про що свідчить, в тому числі, пункт 3 прохальної частини відзиву на позовну заяву, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є необґрунтованими.

Судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи судом сторонам було забезпечено можливість надати заяви по суті спору.

Так, судом продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 16.12.2024 та прийнято відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (вх. №31577 від 16.12.2024) до розгляду.

Крім того, судом прийнято відповідь на відзив на позовну заяву, що надана до суду 23.12.2024 та враховуючи те, що в ухвалі про відкриття провадження у даній справі відповідачу, було встановлено строк на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив 5 (п`ять) календарних днів з дня її отримання, судом надано такий процесуальний строк.

Ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було встановлено строк 5 календарних днів для подання заперечень з дня отримання відповіді на відзив. Згідно з квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 2320184, ТОВ «Імпексінвест» отримало відповідь на відзив 23.12.2024. Отже, останнім днем подання заперечень було 28.12.2024.

Станом на 01.01.2025 заперечень відповідача щодо відповіді на відзив на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З причин неможливості судді Мужичук Ю.Ю. відправляти правосуддя у зв`язку з відпусткою з 30.12.2024 по 31.12.2024, рішення у справі № 922/3835/24 (за наявними у справі матеріалами) підписується 01.01.2025 року - у перший робочий день після виходу судді Мужичук Ю.Ю. з відпустки.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03 квітня 2020 року між акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт на експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства Українська залізниця (далі Позивач/Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імпексінвест (далі Відповідач/Орендар) був укладений Договір № БМЕСД-3-12/СУМ на відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна (далі- Договір), орендованого за договором оренди нерухомого майна від 01 квітня 2020 року № БМЕС-01/38-ВУМ (далі Договір оренди).

За умовами договору Балансоутримувач забезпечує утримання та обслуговування нерухомого Майна, а саме: частину критого механізованого складу №9 нежитлової будівлі літ.Н/1-1 складські та підсобні приміщення №№6,7,8,9,10,11,12, загальною площею 585,60 кв.м, що розташоване в місті Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська, № 114, літ. Н/1-1 (надалі Майно) та відповідної прибудинкової території, а Орендар бере участь у відшкодуванні витрат Балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна та прибудинкової території (пункт 1.1.).

Розмір витрат Балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна та прибудинкової території, що підлягає відшкодуванню Орендарем, визначається пропорційно до площі майна, яким Орендар користується відповідно до основаного договору оренди, від загальної площі об`єкта нерухомості, в якому розташоване таке майно (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. ціною договору є розмір щомісячного відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача на утримання та обслуговування Майна та прибудинкової території що включає, крім іншого, податок на майно (земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) а також здійснені Балансоутримувачем витрати по наданню комунальних послуг (надалі відшкодування витрат на утримання майна).

Пунктом 2.2. договору визначено, що розмір щомісячного відшкодування визначається на підставі Розрахунку (Додаток 1 до цього Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

Розмір витрат Балансоутримувача по наданню комунальних послуг має динамічний характер та визначається на підставі показників лічильників води, тепла та електричної енергії (за відсутності лічильників визначається розрахунковим шляхом згідно методики (правил) встановленим уповноваженим органом та об`єму фактично спожитих послуг.

Згідно з п. 3.1. договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і стосується нерухомого Майна, що виступає предметом договору оренди нерухомого майна від 01 квітня 2020 року №БМЕС-01/38-ВУМ (далі - договір оренди) та діє до моменту закінчення строку дії вказаного Договору оренди, але не раніше дня повернення Майна за Актом приймання-передачі у відповідності до його умов.

Наведений пункт Договору означає прийняття Орендарем шляхом підписання цього Договору на себе обов`язку по відшкодуванню Балансоутримувачу витрат на утримання майна до дня фактичного повернення Майна у строки, передбачені Договором opeнди.

Майно передано Орендарю у користування на підставі Акту приймання-передачі майна від 02.04.2020.

Доказів повернення майна, або його частини Орендодавцю до матеріалів справи не надано, отже майно передане відповідачу у платне користування знаходиться в його користуванні з 02.04.2020 по даний час.

Пунктом 2.3. Договору передбачено строки внесення Орендарем плати по відшкодуванню витрат балансоутримувача - не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, Відповідач взяв на себе грошові зобов`язання із періодичного і систематичного внесення платежів, а саме, орендної плати за основним договором (Договір оренди) та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого Майна.

У зв`язку із наявною заборгованістю за Договором, який є предметом цього позову, Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачеві претензій (а.с. №32, 34):

- від 29.08.2023 № 34 (вих.№ БМЕСД-3-11/494), в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 43478,46 грн;

- №11(вих.№ БМЕСД-3-11/150) від 26.03.2024, в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 73696,60 грн.

Вказані претензії відповідачем не отримані та повернуті на адресу позивача поштовим відділенням із відміткою: за закінченням терміну зберігання (зворотня сторона а.с. 32-33, зворотня сторона а.с. 34-35). Заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3 Договору розмір щомісячного відшкодування визначається на підставі Розрахунку (Додаток 1 до цього Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

Розмір витрат Балансоутримувача по наданню комунальних послуг має динамічний характер та визначається на підставі показників лічильників води, тепла та електричної енергії (за відсутності лічильників визначається розрахунковим шляхом згідно методики (правил) встановлених уповноваженим органом) та об`єму фактично спожитих послуг. Орендар самостійно, за необхідністю, укладає договори з відповідними комунальними службами (постачальними організаціями) на комунальні послуги (послуги з газопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення та інше), що безпосередньо пов`язані з орендованим Майном та не надані у відповідності до умов Договору.

Враховуючи те, що орендоване майно Відповідачем не було повернуто Позивачу, Відповідачеві були виставлені рахунки на відшкодування витрат на утримання орендованого майна на загальну суму 43 831,00 грн (а.с. №27-29), які не були оплачені у строки, визначені Договором, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі несвоєчасної оплати рахунків балансоутримувача Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, а також можливі збитки, завдані балансоутримувачу несплатою виставлених ним рахунків.

Пунктом 6.3. Договору передбачена відповідальність Орендаря у вигляді сплати штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості за несплату сум, виставлених по рахункам за три місяця.

Також, у зв`язку із простроченням оплати витрат на утримання майна та наявністю заборгованості позивачем нараховано відповідачу: пеню у сумі 5 455,19 грн; штрафу у сумі 4 383,10; інфляційних збитків у сумі 2 265,73 грн; 3% річних від суми заборгованості у сумі 855,68, що нараховано по кожному рахунку окремо.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положеньст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною першоюстатті 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Частиною 1 статті 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріалами справипідтверджується факт передачі позивачем відповідачу приміщень в оренду відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020.

Отримавши приміщення в оренду відповідач відповідно до умов Договору №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна зобов`язаний був не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним вносити плату по відшкодуванню витрат балансоутримувача згідно рахунку, виставленого ним. Розмір щомісячного відшкодування визначається на підставі Розрахунку (Додаток 1 до цього Договору), що є невід`ємною частиною Договору (п.п.2.2., 2.3 Договору)

В даному випадку, як стверджує позивач, в зв`язку з несплатою рахунків на відшкодування витрат на утримання орендованого майна, відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат за договором №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020в загальній сумі 43831,00 грн .

Відповідач факт несплати зазначених рахунків не заперечує.

За своєю правовою природою рахунок на оплату витрат не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити витрати Балансоутримувачу.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №915/641/19.

Приймаючи до уваги те, що обов`язок Відповідача сплати платежів на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна наставав щомісяця 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, чи виставлявся рахунок Орендодавцем, та з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, строки виконання грошових зобов`язань Відповідача за Договором вважаються такими, що настав.

Посилання відповідача на те, що невиконання ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020 має безпосередній причинно-наслідковий зв`язок із воєнним станом, який є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), через ведення на території м. Харкова активних бойових дій, що підтверджуються Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» та посилання відповідача на форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання щодо оплати витрат на утримання майна. Судом відхиляється з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з приписами частин 1- 5 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, наведена норма права визначає як підставу для звільнення від обов`язку сплачувати орендну плату та нести витрати на утримання орендованого майна, об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначила, що відсутність у частині 6 статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Статтею 231 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Вказані норми кореспондуються з приписами ст.617 Цивільного кодексу України

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31 08.2022 у справі №910/5264/21, від 12.03.2024 у справі №911/2635/22).

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 29.06.2023 у справі №922/999/22 вказано, що лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже лист ТПП України не можна вважати-сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22 зазначив: посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022, суди не звернули уваги, що такий лист адресований Всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні... Оскільки дія листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. поширюється абсолютно на всіх суб`єктів господарювання, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій інстанції про те, що факт настання форс-мажору саме для відповідача у справі підтверджено таким листом."

У постановах від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 23.08.2023 у справі №910/6234/22, від 13.12.2023 у справі №922/193/23 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Статтею 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

З огляду на викладене вище, відповідач який заявляє про наявність форс-мажорних обставин як підставу для звільнення від відповідальності має довести належними доказами, що у нього вони дійсно настали та що саме у зв`язку з їх настанням відповідач не міг виконати свої зобов`язання належним чином.

Відповідно до п. 6.5. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору, якщо останнє зумовлене обставинами непереборної сили.

Форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань за цим договором, зокрема але не виключно загроза війни, збройний конфлікт, або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворогу, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха, хакерські атаки тощо (п. 6.6. договору).

У пункті 6.7. договору сторони погодили, що у разі виникнення обставин непереборної сили сторона позбавлена внаслідок їх виникнення можливості належного виконання умов цього Договору, зобов`язана сповістити іншу сторону про виникнення таких обставин непереборної сиди не пізніше 5 робочих днів з дня їх виникнення офіційним листом засобами факсимільного зв`язку, або на електронну пошту, зазначені у Договорі. Оригінал листа про настінні обставин непереборної сили паралельно направляється засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення у лист.

Згідно з п. 6.8. Договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про виникнення обставин непереборної сили позбавляє Сторону договору права посилатись на виникнення та дію таких обставин як підставу від звільнення від відповідальності за невиконання або за неналежне виконання умов цього Договору.

Строк виконання зобов`язань продовжується на строк дії обставин непереборної сили (п. 6.9. Договору).

Відповідно до п. 6.10. Договору настання обставин непереборної сили підтверджується у порядку передбаченому чинним законодавством, зокрема сертифікатом Торгово-промислової палати України та уповноваженим нею регіональних промислових палат.

До матеріалів справи Відповідачем не надано доказів на підтвердження своєчасного направлення позивачу повідомлення про форс - мажорні обставини, та сертифікату, виданого Торгово - промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами на підтвердження неможливості виконання відповідачем договору №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020.

Суд не приймає в якості доказів на підтвердження неможливості Відповідачем здійснювати користування орендованим майном та вплив обставин непереборної сили посилання на: інформаційний лист Харківської торгово-промислової палати №563/53.01-6 від 26.11.2024, як такий, що має загальний характер (стосується невизначеного кола осіб без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні) та не підтверджує вплив обставин непереборної сили на невиконання зобов`язань саме відповідачем перед позивачем за конкретними договорами у визначений час; лист залізничного оператора ТОВ «Медлог Україна» про неможливість здійснення перевезень, лист регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» про неможливість здійснення перевезень, повідомлення судноплавної компанії MSC про неможливість здійснення поставок (с перекладом) як такі, що стосуються перевезення вантажу, а не орендованого відповідачем у позивача приміщення.

Таким чином, відповідачем, як орендарем майна, не доведено неможливості використання з незалежних від нього причин орендованого приміщення, тому відсутні підстави для його звільнення від сплати витрат на утримання майна за період заявлений позивачем згідно ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Щодо заперечень Відповідача проти позову з посиланням на листи від 25.08.2022 за вих № 19 та від 14.12.2022 за вих № 040, від 20.02.2023 за вих № 07; від 27.03.2023 за вих № 15 до позивача про зменшення площі орендованого приміщення, суд зазначає наступне:

Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом вище договір №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020 та вказаний договір Оренди є діючими. Цей факт не заперечується сторонами.

До суду із позовом про розірвання або зміну вищевказаних договорів або визнання їх недійсними орендар не звертався. Крім того, як вбачається із зустрічної позовної заяви, яку відповідач надав суду як обгрунтування клопотання про зупинення провадження у справі, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ"стосується внесення змін до Договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020 в частині зменшення площі орендованих приміщень та зобов`язання щодо укладення додаткової угоди,що буде відображати зміну орендованої площі та встановлювати нові умови орендної плати не з моменту звернення з листами до позивача про зменшення розміру орендованого майна, а у майбутньому (з дати набрання рішенням законної сили, в разі якщо цей позов буде розглянуто та задоволено).

Системний аналіз зазначених вище норм з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи, дає підстави для висновку суду, що оскільки відповідачем обов`язок з оплати отриманого товару не виконано, то позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020 в сумі 43831,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у сумі 5455,19 грн, що нараховані позивачем за кожним рахунком окремо, зокрема: №874-1227 від 30.06.2023 за період з 21.07.2023 по 18.01.2024 у сумі 2073,20 грн; №874-2533 від 31.12.2023 за період з 22.01.2024 по 21.07.2024 у сумі 1789,77 грн; №874-185 від 31.01.2024 за період з 21.02.2024 по 22.08.2024 у сумі 339,93 грн; №874-360 від 29.02.2024 за період з 22.03.2024 по 22.09.2024 у сумі 332,45 грн; №874-409 від 31.03.2024 за період з 22.04.2024 по 30.09.2024 у сумі 236,56 грн; №874-605 від 30.04.2024 за період з 21.05.2024 по 30.09.2024 у сумі 290,56 грн; №874-798 від 31.05.2024 за період з 21.06.2024 по 30.09.2024 у сумі 180,34 грн; №874-1004 від 30.06.2024 за період з 22.07.2024 по 30.09.2024 у сумі 125,33 грн; №874-1239 від 31.07.2024 за період з 21.08.2024 по 30.09.2024 у сумі 72,49 грн; №874-1471 від 31.08.2024 за період з 23.09.2024 по 30.09.2024 у сумі 14,14 грн; та штрафу у розмірі 4383,10 грн суд враховує наступне.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі несвоєчасної оплати рахунків балансоутримувача Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, а також можливі збитки, завдані балансоутримувачу несплатою виставлених ним рахунків.

Пунктом 6.3. Договору передбачена відповідальність Орендаря у вигляді сплати штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості за несплату сум, виставлених по рахункам за три місяця.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що період їх нарахування відповідає умовам договору №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020 та вимогам діючого законодавства, розрахунок є арифметично правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5455,19 грн та штрафу у розмірі 4383,10 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 855,68 грн та інфляційних збитків у сумі 2265,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасних розрахунків за поставлений товар, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем стягнення 3% річних у сумі 855,68 грн та інфляційних збитків у сумі 2265,73 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що період їх нарахування відповідає умовам договору №БМЕСД-3-12-СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна №БМЕСД-01-38-ВУМ від 01.04.2020 та вимогам діючого законодавства, розрахунок є арифметично правильним. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача стягнення 3% річних у сумі 855,68 грн та інфляційних збитків у сумі 2265,73 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підсумовуючи наведене вище суд висновує, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 2422,40 грн сплачений позивачем при поданні позову до суду покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 599, 627-629 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (61001, м. Харків, вул. Військова, 37, код ЄДРПОУ 31236774) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, код ЄДРПОУ 41149437) заборгованість за Договором № БМЕСД-3-12/СУМ від 03.04.2020 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 56 790,70 грн (п`ятдесят шість тисяч сімсот дев`яносто гривень 70 копійок) за період червень 2023 року - серпень 2024 року включно, у т.ч.: - основного боргу 43 831,00 грн (сорок три тисячі вісімсот тридцять одна гривня 00 копійок); пені - 5 455,19 грн (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень 19 копійок); штрафу 4 383,10 грн (чотири тисячі триста вісімдесят три гривні десять копійок); інфляційних збитків 2 265,73 грн (дві тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 73 копійки; 3 % річних від суми заборгованості 855,68 (вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 68 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (61001, м. Харків, вул. Військова, 37, код ЄДРПОУ 31236774) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, код ЄДРПОУ 41149437) судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено "01" січня 2025 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук