Ухвала

від 02.01.2025 по справі 641/14/25

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/3/2025 Справа № 641/14/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000002 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло вказане клопотання в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що в проваджені слідчого відділу ВП №2 Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківські області перебувають матеріали досудового розслідування № 12025221150000002 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за фактом того, що 01.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 ., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нанесла ножове поранення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок чого останній помер. (ЖСО 3 від 01.01.2025).

01.01.2025 в період часу з 02:15 до 03:10 за участі двох понятих з відео фіксацією слідчої дії, проведено огляд місця події за правилами обшуку за фактичним місцем мешкання гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення якого виявлено та вилучено:

- змив РБК на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту та опечатано;

- змив РБК на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту та опечатано;

- кухонний ніж з біло-синьою рукояткою, який поміщено до картонної коробки та опечатано;

- простирадло зі слідами РБК, яке поміщено до паперового конверту та опечатано;

- наволочка з під подушки зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту та опечатано;

-в`язана сукня синьою кольору зі слідами РБК, яку поміщено до картонної коробки та опечатано.

01.01.2025 постановою старшого слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП №1 ГУ Національно поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , вищезазначені речі було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025221150000002 від 01.01.2025.

Прокурор вважає, що вилучене під час проведення огляду місця події майно є предметом кримінального провадження та має доказове значення.

Прокурор в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином. При цьому прокурором було подано заяву про розгляд клопотання без його участі.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі, вказані у клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що змив РБК на марлевий тампон, кухонний ніж з біло-синьою рукояткою, простирадло зі слідами РБК, наволочка з під подушки зі слідами РБК та в`язана сукня синьою кольору зі слідами РБК, вказані прокурором у клопотанні, мають доказове значення у кримінальному провадженні та на них необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу та проведення експертних досліджень.

Крім того, слід зазначити щодо вимог прокурора у клопотанні про визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, що це питання вирішується слідчим або прокурором відповідно до ч. 4 ст. 168 КПК України

Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.

Накласти арешт на змив РБК на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту та опечатано; змив РБК на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту та опечатано; кухонний ніж з біло-синьою рукояткою, який поміщено до картонної коробки та опечатано; простирадло зі слідами РБК, яке поміщено до паперового конверту та опечатано; наволочку з під подушки зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту та опечатано; в`язану сукню синього кольору зі слідами РБК, яку поміщено до картонної коробки та опечатано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя- ОСОБА_1