Ухвала

від 02.01.2025 по справі 363/1904/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" січня 2025 р. Справа № 363/1904/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., ознайомившись із змістом клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024, у цивільній справі №363/1904/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії судового розгляду, перебуває вказана цивільна справа за №363/1904/23. Судове засідання у справі призначено на 12.02.2025 на 10:00.

31.12.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 подала клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024, у цивільній справі №363/1904/23, посилаючись на воєнний стан та воєнні дії в України, правомірність її виїзду з дитиною до іншої країни, з метою збереження життя, неможливість передання дитини батькові на територію України та наявність у матеріалах справи клопотання батька дитини - ОСОБА_2 про зміну виконання судового рішення від 12.04.2024, у задоволенні якого судом відмовлено.

Перевіривши клопотання, на предмет обґрунтування існуючих підсів для скасування заходів забезпечення позову, встановлено, що аналогічне клопотання ОСОБА_1 вже вирішено судом, а саме ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.11.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024, у цивільній справі №363/1904/23.

Повторно звертаючись із клопотанням, ОСОБА_1 не вказує інших обґрунтованих підстав або нових обставин, які підлягають повторному розгляду судом під час вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, які було вжито під час дії воєнного стану та з урахуванням обставин справи.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту, тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 761/27076/19 азначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

З огляду на зазначене, а також те, що ОСОБА_1 , не зазначаючи інших підстав або нових обставин, повторно звернулася до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024, у цивільній справі №363/1904/23, яке вже вирішено судом раніше, що свідчить про наявність ознак зловживання своїми процесуальними правами, суд дійшов висновку про залишення клопотання ОСОБА_1 без розгляду.

Суд роз`яснює, що зловживання процесуальними правами є неприпустимим, з метою припинення таких дій суд може застосувати заходи процесуального примусу, зокрема, штраф, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 148 ЦПК України.

Керуючись статтями 44, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024, у цивільній справі №363/1904/23 залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами, якими наділені учасники судового процесу, та недопущення зловживання процесуальними правами.

Попередити, що з метою спонукання до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства суд може застосувати заходи процесуального примусу, визначені приписами статті 148 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач