Рішення

від 24.12.2024 по справі 552/9994/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/9994/22

Провадження № 2/552/56/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2024 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Кумир О.О.

за участю представника позивача за первісним позовом Зязюн Ю.А. , представника відповідача за первісним позовом Будігай О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Полтавська державна нотаріальна контора про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання в порядку спадкування права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Друга Полтавська державна нотаріальна контора про реальний поділ домоволодіння і земельної ділянки, виділ в окрему одиницю частини нерухомого майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання в порядку спадкування права власності посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , спадкоємцем майна якої є позивач. 14.11.2022 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/5 частини житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 . До складу спадкового майна також належить земельна ділянка, яка перебуває у спільній сумісній власності та належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ №473729, виданого Київською районною в м. Полтаві радою від 16.09.2010, проте позивач не може оформити право на спадщину у зв`язку з невизначеністю часток у спільній сумісній власності. Просила визначити частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0851 га, кадастровий номер 5310136400: 10:003:0198, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кожному із її співвласників у таких частках: за ОСОБА_2 (яка за законом є спадкоємцем ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - 3/5 частини земельної ділянки; за ОСОБА_5 - 2/5 частини земельної ділянки. Право спільної сумісної власності на земельну ділянку припинити у зв`язку із виникненням права спільної часткової власності. Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 27.10.2020 року , право власності на належні ОСОБА_4 3/5 частини у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:10:003:0198, площею 0,0851 га призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 звернувся з зустрічною позовною заявою про реальний поділ домоволодіння і земельної ділянки і виділ в окрему одиницю частини нерухомого майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності посилаючись на те, що він згідно договору дарування від 14.04.1992 року є власником 2/5 частини житлового будинку із відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 14.02.1935 року № 455 домоволодіння по АДРЕСА_1 , було розділене по 1/2 частині між його співвласниками, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка у послідуючому подарувала свою частину ОСОБА_8 . У подальшому власники домоволодіння провели добудови та в 1989 році згідно рішення виконкому Київського районної РНД №23 від 03.01.1989 року отримали правовстановлюючі документи на житловий будинок із зміною належних їм часток, а саме: за ОСОБА_8 - 3/5 частини житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, за ОСОБА_6 на 2/5 частини зазначеного домоволодіння. Отже, дані особи, а у послідуючому їх спадкоємці та наступні власники набули і право власності на земельну ділянку площею 796 м2 по частині за кожним. Рішенням Київського районного суду м. Полтави, від 26.04.1995 року визначений порядок користування земельною ділянкою загальною площею 796 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , розподіл земельної ділянки проведений із урахуванням порядку користування та ОСОБА_3 виділено 378 кв.м, а ОСОБА_4 -379 кв.м, 39 кв.м залишено у спільному користуванні. Згідно Державного акту на право власності на дану земельну ділянку, її площа складає площею 0,0851 га, кадастровий номер 5310136400:10:003:0198 та перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В результаті зміни засобів вимірювання , спільна площа земельної ділянки збільшилась на 55 кв.м. і належить обом співвласникам. Просить розділити земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , виділивши йому 1/2 частину земельної ділянки на якій розміщенні всі належні йому будівлі і споруди, припинивши право спільної сумісної власності на зазначений об`єкт нерухомості, визначити остаточний варіант поділу земельної ділянки після проведення судової експертизи.

Виділити в окремий об`єкт, із спільної часткової власності належні йому 2/5 частини житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що складається: у житловому будинку під літ. «А-1» приміщення: 2-1 площею 6,6 кв.м. - коридор; 2-2 площею 6,8 кв.м. - передпокій; 2-3 площею 10.4 кв.м.- кімната; 2-4 площею 18,0 кв.м. - кімната; 2-5 площею 8,2 кв.м. - кухня; 2-6 площею 2,5 кв.м. - коридор; 2-7 площею 1,9 кв.м. - санвузол; 2-8 площею 0,5 кв.м. - вмивальник; /ІІ/ площею 1,5 кв.м. - тамбур. Загальною площею 56,4 кв.м, в тому числі житловою площею 28,4 кв.м., та господарські споруди: літ. Г - сарай; літ. Д - вбиральня; літ. Ж, ж - літня кухня; літ. Ж l - сарай; літ. ж2 - сарай; огорожа №1; ворота № 2; водопровід № 3.

Припинити право спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна і припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Друга Полтавська державна нотаріальна контора про реальний поділ домоволодіння і земельної ділянки у виділ в окрему одиницю частини нерухомого майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності та об`єднано з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга полтавська державна нотаріальна контора про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання в порядку спадкування права власності.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 2022 року призначено по цивільній справі судову будівельно - технічну експертизу. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року провадження по справі поновлено у зв`язку з неможливістю проведення експертизи.

Ухвалою суду від 28 квітня 2023 року по справі призначена судова будівельно - технічна експертиза та судова земельно-технічна експертиза. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 січня 2024 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 15.11.2024 року частково задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом Зязюн Ю.А. первісний позов підтримала та просила задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнала та пояснила, що ОСОБА_3 до переліку майна включено огорожу та водопровід, що перебувають у власності сторін, а тому заперечувала виділ в окремий об`єкт нерухоме майно. Кожен із власників будинковолодіння отримав у власність земельну ділянку не меншу ніж та, на якій розташована його частина будинковолодіння та необхідна для їх обслуговування, а тому в разі набуття права спільної сумісної власності на земельну ділянку співвласниками будинковолодіння право власності на земельну ділянку переходить відповідно до розміру їх часток у будинковолодінні. Просила відмовити в задоволенні зустрічного позову. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 понесені судові витрати.

Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_9 первісний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримав та пояснив, що ОСОБА_2 неодноразово пропонувалось вибрати будь-який варіант, що визначений експертизою для визначення порядку користування земельною ділянкою, його довіритель погоджувався навіть на той варіант, що вимагав від останнього проведення певних робіт за його рахунок та зменшення розміру ділянки. Просив задовольнити зустрічний позов, визначити сторонам порядок користування земельної ділянкою за 1 чи 2 варіантом експертизи та виділити в окремий об`єкт із спільної часткової власності ОСОБА_3 2/5 частини житлового будинку з відповідними господарськими спорудами.

Третя особа Друга Полтавська державна нотаріальна контора в судове засідання свого представника не направила, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, суду надано клопотання про розгляд справи в відсутність представника третьої особи, щодо вирішення спору покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 травня 1989 року, що видане Другою Полтавською державною нотаріальною конторою та договору дарування від 30 червня 1989 року, який посвідчений Другою полтавською державною нотаріальною конторою за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 3/5 частини жилого будинку з відповідною частиною споруд за адресою АДРЕСА_1 (нині назва АДРЕСА_1 ).

Згідно договору дарування від 14 квітня 1992 року, який посвідчений Другою полтавською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 є власником 2/5 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд за цією ж адресою.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 473729 за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оформлено право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0851 га., кадастровий номер 5310136400:10:003:0198 за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Частки співвласників не визначені.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 листопада 2022 року, яке видане державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з 3/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ( стара адреса - АДРЕСА_1 ) . Вищевказаний житловий будинок в цілому має загальну площу 126,3 м2, житлову площу 76,3 м2, господарські будівлі та споруди: погреба літ. «а1», «а2», «а6», літні кухні літ «В, в, в1», «Ж,ж», сараї літ. «К», «Ж1», «ж2», «Г», «Б», «В1», вбиральні літ. «Е», «Д», навіс літ «Л», огорожу № 1, ворота №2, водопровід № 3.

Постановою державного нотаріуса Другої полтавської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 листопада 2022 року ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв`язку із невизначеністю часток у спільній сумісній власності .

У відповідності до розпорядження голови Полтавської ОДА від 20 травня 2016 року

№207 «Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дощок та зображень комуністичної символіки в місті Полтаві» АДРЕСА_1 перейменовий на АДРЕСА_1 .

У послідуючому згідно розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації № 416 від 22 липня 2024 року «Про перейменування топонімічних назв у межах населених пунктів Полтавської області - на АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно з статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з частиною третьою статті 370 ЦК України виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За змістом частини першої статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 звертаючись до суду, просила визначити частку та визнати за нею як спадкоємцем майна ОСОБА_4 право власності на 3/5 частини земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною четвертою вищевказаної статті визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Таким чином, законодавцем визначено принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Тобто особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду має право на відповідну частину земельної ділянки на тих самих умовах, на яких воно належало попередньому власникові або користувачу, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Такого висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) та постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 642/3950/17 (провадження № 61-7008св19).

А саме, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20), не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, зробила висновок, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма статті 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Спірна земельна ділянка належала ОСОБА_4 та належить ОСОБА_3 не на праві спільної часткової власності, а на праві спільної сумісної власності. Її поділ або виділення з неї окремих часток за життя ОСОБА_4 не проводився, розмір її частки не визначався.

Таким чином, ОСОБА_4 була співвласником земельної ділянки, яка належала крім неї, ще іншій особі на праві спільної сумісної власності без визначення часток, і це право перейшло до позивача.

Отже, виходячи з системного аналізу положень статей 372, 377, 1225 ЦК України та статей 89, 120 ЗК України, оскільки ОСОБА_2 є власником 3/5 частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями, прийнявши спадщину після смерті матері, зокрема, у вигляді частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку під цим будинком, має право на ту частину земельної ділянки, на якій цей будинок розміщений, а також на частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Постанова КЦС ВС від 14 серпня 2024 року в справі № 522/3974/20 стосується способу захисту права на спільну сумісну власність. У цій справі зроблено висновок, що визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству, і тому обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Натомість належним способом захисту порушеного права позивача в такому випадку є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування.

Таким чином, за позивачем ОСОБА_2 підлягає визнанню право власності в порядку спадкування за законом на 3/5 частки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0851 га, кадастровий номер 5310136400:10:003:0198, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням права спільної сумісної власності.

Зважаючи на викладене, оскільки суд дійшов до висновку що частки на земельну ділянку співвласників домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 складають відповідно до їх часток у праві власності на нерухоме майно, тому зустрічні позовні вимоги в частині визначення порядку користування земельною ділянкою між сторонами з виділенням кожному з них по частині не підлягають задоволенню.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 квітня 1995 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою визначено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , виділивши в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 379 м2, виділено в користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 378 м2, згідно варіанту № 1 технічної експертизи. Під двір загального користування виділено земельну ділянку площею 39 м2, згідно висновку технічної експертизи. Цим же рішенням встановлено, що дане домоволодіння знаходиться на земельній ділянці площею 796 м2.

Приймаючи до уваги, що на час розгляду справи земельна ділянка на якій розташоване дане домоволодіння змінила площу та конфігурацію, рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 квітня 1995 року не має преюдиційного значення при визначенні порядку користування земельною ділянкою та не може враховуватися під час вирішення цієї справи.

Що стосується зустрічної позовної вимоги про виділ в окремий об`єкт із спільної часткової власності ОСОБА_3 2/5 частини житлового будинку з господарськими спорудами, то оскільки суд дійшов до висновку, щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою , тому дана позовна вимога, як і вимога про припинення спільної часткової власності на домоволодіння не підлягає задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп, а тому з врахуванням пропорційності задоволенні позовних вимог, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 496 грн. 20 коп. судового збору.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

07 листопада 2024 року укладено договір про надання правової допомоги між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка, відповідно до умов якого ПП «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка» через адвоката Зязюн Юлію Анатоліївну, залученого Адвокатським бюро, відповідно до п.2.4. цього договору, представляє інтереси ОСОБА_2. у справі №552/9994/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга полтавська державна нотаріальна контора, про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання в порядку спадкування права власності на частку у праві власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Друга полтавська державна нотаріальна контора, про реальний поділ домоволодіння і земельної ділянки і виділ в окрему одиницю частини нерухомого майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано квитанції щодо сплати 07 листопада 2024 року ОСОБА_12 10 000 грн. та 21 листопада 2024 року ОСОБА_12 10 000 грн. на користь Адвокатського бюро .

Відповідно до положень статей 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що договір про надання правової допомоги укладений безпосередньо ОСОБА_2 , а не іншою особою з ПП «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка» та позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 не надано доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Сплата коштів на користь ПП «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка» ОСОБА_12 , який не є стороною по справі, не може бути належним доказом для відшкодування витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_2 , а тому суду не надано належних доказів , що слугували б підставою стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст..ст.10,12,76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 3/5 частки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0851 га, кадастровий номер 5310136400:10:003:0198, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про реальний поділ домоволодіння і земельної ділянки, виділ в окрему одиницю частини нерухомого майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_13 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: Друга Полтавська державна нотаріальна контора, місце знаходження м. Полтава, вул.. Гоголя, 11, код ЄДРПОУ 02900156.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 січня 2025 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна