Ухвала

від 02.01.2025 по справі 438/1032/19

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1032/19

Провадження № 1-кп/438/5/2025

УХВАЛА

іменем України

02 січня 2025 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бориславі клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності законув обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140100000356 від 21 серпня 2019 року та за №12019140100000494 від 10 листопада 2019 року,

стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області, проживає АДРЕСА_1 , громадянина України, не працевлаштований, раніш судимий відповідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України,

за участі сторін судового провадження прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника адвоката ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в :

У провадженні Бориславського міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12019140100000356 від 21 серпня 2019 року, ОСОБА_4 , будучи раніш засудженим відповідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив умисний злочини власності.

Так, 16.08.2019 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, зліз через отвір над вхідними дверима до підсобного приміщення .незавершеного будівництва, яке розташоване неподалік буд. АДРЕСА_2 , звідки таємно, повторно :викрав електродриль марки «СТАРТ» СДУ-1350» вартістю 700 гривень та болгарку марки «Vitals Master Ls 1286 HL» вартістю 650 гривень, які на праві власності належать потерпілому ОСОБА_6 , чим дав йому майнову шкоду на загальну суму 1350 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у иному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12019140100000494 від 10 листопада 2019 року, ОСОБА_4 , будучи раніш засудженим відповідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив умисний злочини власності.

Так, ОСОБА_4 , 03.12.2019 в період часу з эд. 24 хв. по 20 год. 49 хв., перебуваючи в приміщенні торгового залу зину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», що розташований за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Коваліва, 52г, маючи раптово виниклий зел на таємне викрадення чужого майна та корисливий мотив, шляхом ного доступу, повторно, таємно викрав із торгівельної вітрини, вищезазначеного магазину 2 пляшки лікерної настоянки марки «Біхеровка» ємкісю 0,5 л. кожна, загальною вартістю 340 гривень 20 копійок, чим заподіяв ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

02 січня 2025 року від захисника адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримали.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження слід закрити з наступних підстав.

Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня встановлено 2684,00 грн.

Таким чином, з 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національним законодавством встановлено, що злочини у формі крадіжки (ст. 185 КК України), шахрайства (ст. 190 цього Кодексу) та привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) слід відрізняти від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати як адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51 КУпАП, лише таким елементом об`єктивної сторони, як вартість викраденого майна, що встановлюється законом.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні діянь, де вартість викраденого майна становить 1350 гривень та 340 гривень 20 копійок відповідно, що на даний час не охоплюється складом кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, що відповідно виключає кримінальну відповідальність, у зв`язку з чим є підстави вважати, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» скасовано положення ст. 51 КУпАП у попередньому викладі, зміст котрого до 09.08.2024 визначав диспозицію інкримінованої норми та визначав кримінальну протиправність діяння.

Згідно з ч.2, 3 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Частиною 2 ст.5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому положення Закону України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року є більш сприятливим для осіб, котрі притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом включно.

Згідно із п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 4 ст.284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, якою в ч.3 визначено таке: «3. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує».

Враховуючи наведене та те, що під час проведення судового розгляду щодо провадження, яке надійшли до суду із обвинувальними актами стосовно ОСОБА_4 , втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ним діянь, обвинувачений та захисник не заперечили проти закриття кримінального провадження, з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

З врахуванням наведеного вище та керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, ст.58 Конституції України, п.4-1 ч.1, ч.2 ст.284, 372, 479-2 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12019140100000356 від 21 серпня 2019 року та за №12019140100000494 від 10 листопада 2019 рокустосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України, - закрити на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази: електродриль марки «СТАРТ» СДУ-1350» вартістю 700 гривень та болгарку марки «Vitals Master Ls 1286 HL», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому, оригінали договорів за №120.19.31809 від 16 серпня 2019 року та №120.19.3180 від 16 серпня 2019 року, - залишити при матеріалах справи.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_8