Ухвала

від 16.04.2025 по справі 438/1032/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/1032/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/78/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 02 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,

з участю: прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

встановила:

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 02 січня 2025 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019140100000356 від 21 серпня 2019 року та за №12019140100000494 від 10 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України, закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирішено питання про речові докази.

Як зазначено в ухвалі, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12019140100000356 від 21 серпня 2019 року, ОСОБА_7 , будучи раніш засудженим відповідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив умисний злочини власності.

Так, 16.08.2019 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, зліз через отвір над вхідними дверима до підсобного приміщення незавершеного будівництва, яке розташоване неподалік буд. АДРЕСА_1 , звідки таємно, повторно :викрав електродриль марки «СТАРТ» СДУ-1350» вартістю 700 гривень та болгарку марки «Vitals Master Ls 1286 HL» вартістю 650 гривень, які на праві власності належать потерпілому ОСОБА_10 , чим дав йому майнову шкоду на загальну суму 1350 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12019140100000494 від 10 листопада 2019 року, ОСОБА_7 , будучи раніш засудженим відповідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив умисний злочини власності.

Так, ОСОБА_7 , 03.12.2019 в період часу з 20 год. 24 хв. по 20 год. 49 хв., перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», що розташований за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Коваліва, 52г, маючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та корисливий мотив, шляхом вільногоного доступу, повторно, таємно викрав із торгівельної вітрини, вищезазначеного магазину 2 пляшки лікерної настоянки марки «Біхеровка» ємкісю 0,5 л. кожна, загальною вартістю 340 гривень 20 копійок, чим заподіяв ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185ККУкраїни.

Не погоджуючись із цією ухвалою прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На підтримку своїх апеляційних вимог прокурор покликається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що з урахуванням положень ст. 5 КК України, а також того, що вартість викраденого обвинуваченим майна на час вчинення кримінального правопорушення, що мало місце 16.08.2019, не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_7 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність за ст. 51 КУпАП.

Водночас, зважаючи на спосіб вчинення цієї крадіжки, а саме скоєння її з проникненням у інше приміщення дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України.

Звертає увагу, що у судовому засідання ОСОБА_7 визнав фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення і не заперечував факту проникнення у підсобне приміщення з метою заволодіння майном потерпілого.

Вказує, що місцевий суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод, мав вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації, оскільки це покращує становище особи, та застосувати закон України про кримінальну відповідальність, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки дії ОСОБА_7 містять ознаки цього складу кримінального правопорушення.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі та просив таку задоволити.

Захисник заперечив вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора з огляду на безпідставність таких та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників провадження, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорює фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого за фактом крадіжки майна з магазину «Рукавичка», однак вважає, що дії обвинуваченого по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_10 слід було кваліфікувати за ч.1 ст.162 КК України.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала цим вимогам закону не відповідає.

Так, суд першої інстанції встановив, що 16.08.2019 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, зліз через отвір над вхідними дверима до підсобного приміщення незавершеного будівництва, яке розташоване неподалік буд. №52 на вул. Нафтовій у м. Бориславі, Львівської області, звідки таємно, повторно :викрав електродриль марки «СТАРТ» СДУ-1350» вартістю 700 гривень та болгарку марки «Vitals Master Ls 1286 HL» вартістю 650 гривень, які на праві власності належать потерпілому ОСОБА_10 , чим дав йому майнову шкоду на загальну суму 1350 гривень.

Такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення (крадіжці), вчинене повторно.

Суд першої інстанції встановив, що з урахуванням положень ст.58 Конституції України, ст.5 КК України, а також положень Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів щодо посилення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», дії ОСОБА_7 за даним епізодом не охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, оскільки сума викраденого ним 16.08.2019 майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за встановлених обставин кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за даним епізодом судом закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Водночас, колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про те, що місцевий суд у даному випадку залишив поза увагою положення ч.3 ст.337 КПК України, згідно яких з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Так, згідно ч.1ст.12КК Україникримінальним проступкомє передбаченецим Кодексомдіяння (діячи бездіяльність),за вчиненняякого передбаченеосновне покаранняу видіштрафу врозмірі небільше трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абоінше покарання,не пов`язанез позбавленнямволі.

З огляду на зміст ч.1 ст.162 КК України дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 3 ст.185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище особи.

Об`єктивна сторона ст.162 КК полягає, серед іншого, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи, зокрема, у незаконному проникненні до приміщення.

Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.

Як зазначено місцевим судом в ухвалі дії ОСОБА_7 за епізодом викрадення 16.08.2019 майна потерпілого ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення (крадіжці), вчинене повторно.

Таким чином,колегія суддіввизнає обґрунтованими доводипрокурора проте,що судпершої інстанціїбезпідставно не вирішив питання щодо можливої перекваліфікації дій ОСОБА_7 з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України за епізодом викрадення 16.08.2019 майна потерпілого ОСОБА_10 та дійшов до передчасного висновку про закриття даного кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Наведене свідчить про те, що при ухваленні оскаржуваної ухвали місцевий суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням встановленого, та враховуючи апеляційні вимоги прокурора про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 02 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому під час нового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, та в залежності від установленого прийняте законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно оскаржуваної ухвали кримінальні правопорушення були вчинені обвинуваченим у 2019 році, а тому для визначення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян слід враховувати положення Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», а не Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», які були враховані місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 415, 419 КПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 02 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд вказаного кримінального провадженні у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: