Постанова

від 26.12.2024 по справі 910/7248/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7248/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Пукшин Л.Г.

від 22.07.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гончарова С.А., Тищенко О.В., Яковлєва М.Л.

від 21.10.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"

про стягнення 251 928,39 грн,

у справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 143 484,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» про стягнення 251 928, 39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 №ПК/МТЗ/23513/Ю відповідач несвоєчасно поставив позивачу товар за залізничними накладними №: 46773149, 42687848, 48915987, 48898530, 46838363, 48951826, 46999777, 46576278, 46576245, 46998274, 46529608, 48915920, 48915920, 46456703, 46491510, 46491536, 48935761, 48951818, 46999793, 46491528, 47065321, 46998134, 40872731, 49023674, 47584661, 49012925, 49012917, 49023682, що стало підставою для нарахування 1 003,59 грн пені та 250 924,80 грн штрафу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» подало до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» 143 484,00 грн у вигляді вартості проведених лабораторних досліджень кам`яного вугілля у розмірі 31 164,00 грн та вартості додаткових послуг по використанню вагонів у розмірі 112 320,00 грн.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що відповідно до положень п. 4.3.1. договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 №ПК/МТЗ/23513/Ю, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» в загальному розмірі 31 164,00 грн на проведення аналізу показників якості арбітражної проби товару у погодженій сторонами незалежній лабораторії мають бути покладені на покупця Акціонерне товариство «Українська залізниця». А також цим пунктом договору передбачено, що вивантаження та приймання товару покупцем здійснюється після вхідного контролю, який проводиться протягом 10 календарних днів з моменту постачання. Однак, при поставці окремих партій товару, його вивантаження та приймання було проведено покупцем у строк, який перевищував 10 календарних днів, у зв`язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» завдано збитків у вигляді вартості використання вагонів (простою).

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.07.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, у справі № 910/7248/24 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» із доданими додатками повернув без розгляду.

Рішення судів обґрунтовані відсутністю зв`язку між підставами та предметом цих позовів, первісні та зустрічні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, не підтверджуються одними і тими ж доказами, що свідчить про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів. Задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково за заявлений в позові період з урахуванням положень п. 5 ст. 188 ГК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 910/7248/24, у якій просило їх скасувати. Справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив, що висновки судів про те, що вимоги у зустрічному позові не є зустрічними по відношенню до первісного позову в розумінні статті 180 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими та передчасними, а оскаржувані судові рішення прийняті з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.

Зазначив, що первісний та зустрічний позови виникли на підставі одного договору - договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 № ПК/МТЗ/23513/Ю.

Судами попередніх інстанцій не враховано висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18, постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 щодо того, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги; - у постанові Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 927/696/23, відповідно до яких у разі повного чи часткового задоволення первісного та зустрічного позовів про стягнення грошових коштів, суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. А також у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/398/14, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), від 28.11.2022 у справі № 907/749/19.

Відтак суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тій обставині, що за результатом розгляду первісного та зустрічного позовів взаємні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» про стягнення коштів за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 № ПК/МТЗ/23513/Ю можуть зараховуватися.

5. Узагальнена позиція інших учасників справи.

Позивач за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення - без змін. Зазначив, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження із первісним позовом призведе до збільшення обсягу матеріалів, що мають бути досліджені судом, істотно розширить предмет доказування та призведе до затягування розгляду справи; з огляду на предмет та підстави заявленого зустрічного позову. До того ж його задоволення не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, що є однією із ознак взаємної пов`язаності зустрічного та первісного позовів і, відповідно, доцільності їх спільного розгляду.

6. Позиція Верховного Суду.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення зустрічного позову.

Згідно із вимогами частин 1 та 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Висновки щодо наявності умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладалися Верховним Судом .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 45).

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2236/18 конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

В оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для спільного розгляду заявленого відповідачем зустрічного позову з первісним позовом у даній справі, з тих підстав, що первісний та зустрічний позов взаємно не пов`язані між собою, оскільки стосуються різних підстав виникнення та засобів доказування, виходячи зі змісту зустрічних позовних вимог, задоволення вимог за зустрічним позовом не може довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову щодо стягнення штрафних санкцій, у зв`язку з невчасною поставкою товару за договором (вимоги за первісним позовом), а також задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, а тому спільний розгляд цих позовів не є доцільним.

Суди не врахували, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 № ПК/МТЗ/23513/Ю. Обидва позови безпосередньо пов`язані з цим договором та стосуються питань виконання іншою стороною взятих на себе зобов`язань за договором.

Позовні вимоги (за первісним позовом) обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 №ПК/ МТЗ/23513/Ю відповідач несвоєчасно поставив позивачу товар за залізничними накладними №: 46773149, 42687848, 48915987, 48898530, 46838363, 48951826, 46999777, 46576278, 46576245, 46998274, 46529608, 48915920, 48915920, 46456703, 46491510, 46491536, 48935761, 48951818, 46999793, 46491528, 47065321, 46998134, 40872731, 49023674, 47584661, 49012925, 49012917, 49023682, що стало підставою для нарахування 1 003,59 грн пені та 250 924,80 грн штрафу.

Зустрічні позовні вимоги, обґрунтовані тим, що в ході виконання умов зазначеного договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 №ПК/МТЗ/23513/Ю АТ «Українська залізниця» спричинило для ТОВ «Союзтехноінвест» додаткові витрати та завдало збитків, які складаються з 31 164,00 грн вартості проведених лабораторних досліджень кам`яного вугілля та 112 320,00 грн на оплату вартості додаткових послуг по використанню вагонів, які відповідно до положень п. 4.3.1. цього договору мають бути відшкодовані АТ «Українська залізниця».

Тобто зустрічний позов також ґрунтується на виконанні сторонами умов договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 №ПК/МТЗ/23513/Ю і його задоволення може мати наслідком зарахування частини первісних позовних вимог.

Конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є, зокрема, виникнення позовів з одних правовідносин. При цьому взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень).

Проте, суди попередніх інстанцій, при вирішенні питання прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, вийшли за межі встановлення обставин, обумовлених частиною 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України щодо взаємопов`язаності та доцільності, та дійшли помилкового висновку, що наявність саме таких обставин як задоволення зустрічного позову має виключати повністю або частково задоволення первісного позову, є обов`язковою передумовою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

В силу приписів частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність є одними з основних засад господарського судочинства. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до норм чинного Господарського процесуального кодексу України відповідач наділений правом пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, яким він у даному випадку скористався.

Відтак суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували статтю 180 Господарського процесуального кодексу не врахували зазначені вище правові позиції Верховного Суду, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про помилкове посилання судами попередніх інстанцій в обґрунтування своїх рішень на висновки, викладені в ухвалах Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 911/58/20 та від 20.05.2020 у справі № 922/618/20, оскільки висновки про застосування норми права викладаються Верховним Судом у постановах, які є обов`язковими для врахування судами нижчих інстанцій.

7. Висновки Верховного Суду

Відповідно до частин 3 та 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи встановлені судом касаційної інстанції обставини порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення зустрічного позову, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 910/7248/24 скасувати.

3. Справу № 910/7248/24 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець