Ухвала

від 02.01.2025 по справі 580/13128/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Черкаси

02 січня 2025 року Справа № 580/13128/24

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2024 адвокат Макеєв Валерій Федорович в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (згідно ордеру від 30.12.2024 №1105859), звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024 №1781 "Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 .

Представником заявника одночасно із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить: заборонити Виконавчому комітету Черкаської міської ради та Управлінню інспектування Черкаської міської ради вчиняти будь-які дії, пов`язані з демонтажем тимчасової споруди біля житлового будинку АДРЕСА_1 (що є предметом спору, що розглядається), до яких входить як винесення припису Управління інспектування Черкаської міської ради щодо правомірності розміщення тимчасової споруди позивача (ФОП ОСОБА_2 ) за адресою АДРЕСА_1 , так і прийняття рішення Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, щодо демонтажу вказаної споруди.

У заяві про забезпечення позову зазначено, що 24.12.2024 відповідач прийняв рішення №1781 "Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , оскарження якого є предметом розгляду в цій справі. Представник заявника стверджує що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, зазначає таке.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) чевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

При цьому регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У постанові КАС ВС від 10 липня 2022 року у справі № 260/259/20 зазначається: 129. На переконання колегії суддів, про тимчасовий характер будівлі (споруди) може свідчити те, що така є тимчасовою збірно-розбірною будівлею, зведена (влаштована) без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання без утеплення основних огороджувальних конструкцій (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, вбиральні, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо).130.Такі критерії тимчасовості споруди визначені у пункті 2 розділу ІІІ Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

Суд враховує, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім того, наявність очевидних ознак протиправності рішення відповідача, на які посилається представник у заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

У спірному рішенні від 24.12.2024 зокрема зазначено: "1. Робочій гропі з демонтажу незаконного розміжених обєктів на території міста Черкаси: 1.1. Із залученням підрядної організації до 31.12.2024 органузувати та провести демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , власником якої є фізична особа підприємець ОСОБА_1 , проте доказів, які б свідчили про вчинення дій з боку відповідача на виконання рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024, зокрема укладання договору з підрядною організацією договору, предметом якого є надання послуг з демонтажу даного об`єкта, з огляду на встановлену процедуру, до заяви про забезпечення позову не додано.

Саме лише твердження заявника щодо ускладнення в майбутньому виконання рішення суду не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правововідносинах, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу.

З огляду на викладене, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 241-243, 248, 249, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Макеєва Валерія Федоровича про забезпечення позову, подану в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Копію ухвали направити заявникові, представнику заявника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО