Ухвала

від 30.12.2024 по справі 626/1948/17

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 626/1948/17

Провадження №11-кп/991/113/24

Головуючий-суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

30 грудня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , про покладення обов`язків, звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 на особисте зобов`язання у кримінальному провадженні №42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоукраїнка Звенигородського (Звенігородського) району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, на час інкримінованого злочину - суддя Ленінського районного суду міста Полтава,

за ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и л а:

У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходяться на розгляді апеляційні скарги прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 років із позбавленням права обіймати посади в органах судової влади строком на 3 роки та з конфіскацією усього належного йому майна. Вирішено питання: зарахування строку попереднього ув`язнення та початку перебігу виконання додаткового покарання; запобіжного заходу; продовжено строк дії обов`язків, покладених у зв`язку із застосуванням щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави до 29 вересня 2024 року включно; вирішено долю речових доказів та питання конфіскації майна.

01 листопада 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв?язку надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов?язків, в якому він просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 на два місяці строк дії обов`язків, покладених на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року та продовжених ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2024 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі міста Полтава без дозволу суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну (за наявності). Клопотання мотивоване тим, що вироком суду від 29 липня 2024 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та йому призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з іншими додатковими покараннями. Відповідно до ст.45, 69, 75 КК України за вчинення тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, обвинуваченому може бути призначено лише реальне покарання, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення корупційного злочину, ОСОБА_8 може планувати ухилення від явки до суду з надуманих підстав з метою безпідставного затягування строків судового розгляду та пошуку спроб уникнути відповідальності. На даний час ризик переховування від суду не зменшився та є актуальним, зокрема, ОСОБА_8 , маючи відповідні знайомства на території населеного пункту за місцем проживання, матиме реальну можливість ухилитися від явки до суду, в тому числі, шляхом використання факту служби в ЗСУ з метою затягування судового розгляду або залишення підконтрольної державі території України. Тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 , необхідним є продовження строку дії покладених на нього обов`язків.

02 грудня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв?язку надійшло клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 строком на два місяці обов?язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі м.Полтава без дозволу суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну (за наявності). Клопотання мотивоване тим, що на розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) знаходяться апеляційні скарги на вирок Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року. Вироком, серед іншого, продовжено строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , лише на певний строк, а не до вступу вироку в законну силу. Ухвалою АП ВАКС від 23 вересня 2024 року продовжено строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, строком до 29 листопада 2024 року. Разом з тим, розгляд клопотання про їх продовження у межах строків, визначених ухвалою суду від 23 вересня 2024 року, не відбувся внаслідок перебування обвинуваченого на лікуванні. Враховуючи можливість ухилення обвинуваченого від явок у судові засідання чи їх затягування, та те, що ризик переховування від суду не зменшився та є актуальним, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого, необхідним є покладення на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Такі обов?язки для обвинуваченого не є обтяжливими та такими, що надмірно порушують його звичний спосіб життя чи служби, довели свою ефективність, та, в доповнення до застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, здатні нівелювати ризик переховування від суду внаслідок забезпечення пасивного контролю за переміщенням обвинуваченого.

27 грудня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв?язку надійшло клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , в якому він просить клопотання задовольнити, звернути заставу, визначену ОСОБА_8 у розмірі 214 720 грн, у дохід держави, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_9 , застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці. Клопотання мотивоване тим, що оскаржуваним вироком суду від 29 липня 2024 року, серед іншого, продовжено строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 лише на певний строк, а не до вступу вироку в законну силу. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2024 року продовжено строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, строком до 29 листопада 2024 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі міста Полтава без дозволу суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності). Разом з тим, продовжити покладені на обвинуваченого обов`язки, в межах строків, визначених вказаною ухвалою суду, не виявилося за можливе внаслідок об`єктивних обставин: перебування обвинуваченого на лікуванні. Незважаючи на припинення лікування та дії обов`язків, які додатково були покладені судом на обвинуваченого у додаток до основного запобіжного заходу у вигляді застави, ОСОБА_8 свідомо та цілеспрямовано не прибув у судове засідання 13 грудня 2024 року без поважних причин, тобто прямо порушив свій обов`язок щодо явки у судове засідання за викликом суду. При цьому, захисником обвинуваченого до суду скеровано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю особистої участі у розгляді ОСОБА_8 за станом здоров`я. Вказаний стан здоров`я, згідно з наданої до клопотання інформації, пов`язаний з необхідністю «дотримання режиму роботи та відпочинку», будь-яких інших даних про стан здоров`я обвинуваченого, який би виключав його явку у судове засідання, до суду не було надано, тобто обвинувачений своєю неявкою "зірвав" судове засідання 13 грудня 2024 року без поважних причин та чітко це усвідомлював. Вважає вказану поведінку обвинуваченого такою, що прямо спрямована на затягування судового розгляду та є своєрідною відповіддю на рішення суду про відсутність підстав для участі обвинуваченого у вказаному судовому розгляді в порядку дистанційного провадження, що свідчить про його явну зневагу до правосуддя, що простежується також у фактичних обставинах можливих кримінальних правопорушень, викладених у оскаржуваному вироку. Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Факт невиконання обвинуваченим обов`язку з`являтися до суду, на його думку, є реалізацією ризиків переховування від суду та перешкоджання судовому розгляду з метою його затягування. Просить заставу у розмірі 214 720 грн звернути в дохід держави з одночасним застосуванням до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_8 по суті вже двічі засуджений судом першої інстанції у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а призначене йому покарання судом передбачає саме його реальне відбування після (у разі) вступу вироку у законну силу, тяжкість можливого покарання при визнанні обвинуваченого винуватим у вчиненні злочину може бути підставою та мотивом для нього переховуватись від суду та є обставиною, що відповідно до ст.178 КПК України враховується судом при обранні запобіжного заходу, тобто на теперішній час існує незмінний ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

30 грудня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн, яка була внесена у визначений судом процесуальний строк іншою особою (заставодавцем) ОСОБА_9 . Із моменту внесення застави вже минуло майже 1,5 роки й на сьогодні постало питання про повернення обвинуваченим застави заставодавцю. Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 2,5 роки не отримує суддівської винагороди, а також повноцінного грошового забезпечення військовослужбовця (отримує щомісячно лише 1 973 грн) та не може займатися будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, у силу його майнового стану позбавлений можливості самостійно повернути внесену заставодавцем заставу, тому просить змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання.

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 та про покладення обов`язків просив залишити без розгляду, так як ним подано клопотання про звернення застави у дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язння, так як обвинувачений не з`явився до суду 13 грудня 2024 року без поважних причин. Підтримав клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надавши пояснення, які відповідали доводам, зазначеним у ньому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 щодо залишення клопотань про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 та про покладення обов`язків без розгляду не заперечував. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обвинувачений не прибув у судове засідання з поважної причини - проходив реабілітацію після оперативного втручання. Підтримав клопотання, подане в інтересах обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання, надавши пояснення аналогічні доводам, зазначеним у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_8 повністю підтримав позицію свого захисника та додатково пояснив, що крім щомісячних виплат в сумі 1 973 грн від військової частини, додатково отримує пенсію як військовослужбовець, розмір якої становить більше 7 000 грн щомісячно. Чому про неї не зазначено у його клопотаннях, пояснити не зміг. 13 грудня 2024 року він не з`явився до суду у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, але на прийом до лікаря цього дня не записувався та за медичною допомогою не звертався, а перебував вдома. У клопотанні про відкладення судового засідання зазначив, що перебуває у відпустці за станом здоров`я, так як командир військової частини дозолив йому перебувати вдома без подання рапорту про надання відпустки. Поштову кореспонденцію від суду не отримував, так як працівники поштового зв`язку не повідомляли його про її надходження. Він дійсно змінював місце проживання та тимчасово проживав за іншою адресою, але про цей факт не повідомляв ні прокурора, ні суд. З якої причини не повідомляв про цей факт, суду не пояснив. На даний час проходить кваліфікаційне оцінювання як суддя. Чому після виведення зі штату військової частини та отримання грошоого забезпечення у розмірі 1 973 грн протягом півтора року не подав рапорт щодо демобілізації з підстави наявності статусу судді та продовження здійснення таких повноважень, пояснень не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1,3 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Оскільки саме прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , та про покладення обов`язків на нього, які у судовому засіданні 30 грудня 2024 року просив залишити без розгляду, та інші учасники їх не підтримали, з врахуванням принципу диспозитивності, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про залишення їх без розгляду підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення ж судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження (п.9 ч.2 ст.131 КПК України), які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КК України).

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.6, 8 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов?язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).

Згідно з ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.8, 10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Із вироку суду першої інстанції від 29 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується за двома епізодами вчинення злочинів, а саме: у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.368 КК України (у редакції станом на 26 квітня 2017 року), тобто, прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах третьої особи, із використанням наданої їй влади; у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.368 КК України (у редакції станом на 04 серпня 2017 року), тобто, прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах третьої особи, із використанням наданої їй влади, вчинене повторно.

З аналізу норм КПК України слідує, що запобіжні заходи (в тому числі тримання під вартою) можуть застосовуватися виключно до осіб, які у кримінальному провадженні мають відповідний процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК України (ч.2 ст.42 КПК України).

Враховуючи, що розгляд даного клопотання відбувається під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 , у відповідності до вимог ст.42 КПК України ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні має статус обвинуваченого.

Оскільки ОСОБА_8 вже висунуто обвинувачення, колегією суддів не надається оцінка обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, в тому числі, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкція якої передбачає позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже наявні підстави, передбачені ч.2 ст.183 КПК України, для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .

Відповідно до матеріалів справи ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_8 змінено обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн, із покладенням обов?язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці - до 08 серпня 2023 року включно (т.24 а.с.75-81). У подальшому строк дії обов?язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , неодноразово подовжувався. Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.3042698410.1, визначену ОСОБА_8 суму застави в розмірі 214 720 грн, внесено 12 червня 2023 року на рахунок Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 (т.24 а.с.96).

Вироком від 29 липня 2024 року, серед іншого, обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії обов`язків, покладених у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, продовжено до 29 вересня 2024 року включно, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі м.Полтава без дозволу суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою у Полтавській області; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Ухвалою судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для надання заперечень.

Ухвалою від 16 вересня 2024 року закінчено підготовку та призначено розгляд провадження за апеляційними скаргами на 04 листопада 2024 року.

19 вересня 2024 року прокурором подано клопотання про продовження строку дії обов?язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , яке призначено до розгляду на 23 вересня 2024 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов?язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянуто 23 вересня 2024 року за участю обвинуваченого ОСОБА_8 у режимі відеоконференції.

26 вересня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 , яка ухвалою від 28 жовтня 2024 року залишена без руху із встановленням строку для усунення недоліків. Ухвалою від 05 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання можливих заперечень.

01 листопада 2024 року прокурором подано клопотання про продовження строку дії обов?язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , яке призначено до розгляду на 20 листопада 2024 року.

04 листопада 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про відкладення апеляційного розгляду, призначеного на 04 листопада 2024 року та 07 листопада 2024 року, оскільки він із 01 листопада 2024 року до 10 листопада 2024 року перебуває у відпустці, у зв?язку з чим апеляційний розгляд відкладено на 02 грудня 2024 року.

19 листопада 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 про відкладення апеляційного розгляду, призначеного на 20 листопада 2024 року, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 із 18 листопада 2024 року перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.

Колегією суддів 20 листопада 2024 року відкладено розгляд у зв`язку з перебуванням обинуваченого на стаціонарному лікуванні та апеляційний розгляд призначено на 25 листопада 2024 року, визначено резервні дати судових засідань - 02 грудня 2024 року та 13 грудня 2024 року.

25 листопада 2024 року обвинувачений ОСОБА_8 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із власних технічних засобів, заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв?язку із поганим самопочуттям.

27 листопада 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про відкладення судового засідання, призначеного на 02 грудня 2024 року, оскільки він й надалі перебуває у медичному закладі на стаціонарному лікуванні.

02 грудня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Колегією суддів 02 грудня 2024 року судове засідання відкладено на 13 грудня 2024 року та визначено резервні дати судових засідань: 30 грудня 2024 року та 06 січня 2025 року.

12 грудня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про відкладення судового засідання, призначеного на 13 грудня 2024 року, оскільки з метою реабілітації йому надано відпустку тривалість 30 календарних днів, під час яких необхідно дотримуватися режиму праці та відпочинку, обмежити навантаження на організм, приймати ліки тощо.

У відповідь на запит суду, 20 грудня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшов лист КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради», відповідно до якого військовослужбовець ОСОБА_8 - майор військової частини НОМЕР_1 , згідно даних медичної документації, із 18 листопада 2024 року по 02 грудня 2024 року перебував на лікуванні в БІТ ВІР та кардіологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради». 02 грудня 2024 року проведено ВЛК та видано довідку про потребу у відпустці на лікування у зв?язку з хворобою терміном 30 календарних днів. Відпустка військовослужбовцю надається командуванням його військової частини згідно поданого рапорту і він має право під час відпустки проходити показане лікування, тривалість якого визначається лікуючим лікарем медичного закладу.

26 грудня 2024 року на запит суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшов лист командира військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_8 за період листопад-грудень 2024 року із рапортом з приводу забезпечення можливості отримання лікування та направлення його до лікувального закладу для отримання медичної допомоги до військової частини НОМЕР_1 не звертався. Крім того, у грудні 2024 року був зареєстрований рапорт ОСОБА_8 від 12 грудня 2024 року із додатком - повісткою про виклик його як обвинуваченого до суду на 13 грудня 2024 року. Виїзд ОСОБА_8 у місто Київ, для участі в судовому засіданні 13 грудня 2024 року, командиром військової частини НОМЕР_1 дозволено.

27 грудня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання, призначеного на 30 грудня 2024 року, оскільки через перебування на амбулаторному лікуванні, проходженні курсу лікування із реабілітаційними заходами у дільничного терапевта (сімейного лікаря) КП «Центр первинної медико санітарної допомоги №2 Полтавської обласної ради» в судове засідання з?явитися не має можливості.

Разом з тим, у судове засідання 30 грудня 2024 року обвинувачений прибув.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Відповідно до ст.7, п.3 ч.1 ст.401 КПК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , оскільки злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України, є тяжким корупційним злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна, а також те, що на час подання клопотання вирок законної сили не набрав, його притягнення до відповідальності за неявки без поважних причин у суд першої інстанції, неявку без поважних причин у судове засідання 13 грудня 2024 року в суд апеляційної інстанції, оскільки суду не надано доказів, що його стан унеможливлював його прибуття до суду, надання суду недостовірної інформації щодо перебування його у відпустці станом на 12 грудня 2024 року, зміна ним адреси відправки кореспонденції без повідомлення суду зміни місця перебування, неотримання судових викликів за місцем проживання, що ускладнює визначення причин неявки у судове засідання та відкладення судових засідань, замовчування факту отримання ним пенсії у сумі біля 7 000 грн щомісячно, колегія суддів доходить висновку, що наведені обставини дають достатні підстави дійти висновку про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України: переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що є підстаою для зміни запобіжного заходу із застави на тримання під вартою.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_8 2,5 роки не отримує суддівської винагороди та повноцінного грошового забезпечення військовослужбовця й в силу свого правового статусу не може займатися будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, у нього відсутні кошти для прибуття у судові засідання у м.Київ, не є підставою для неявки до суду, оскільки він додатково отримував пенсію біля 7 000 грн, не був позбавлений права демобілізуватися як суддя та отримувати відповідну суддівську винагороду, тобто дана обставина залежала від його волі.

Оскільки запобіжний захід у вигляді застави не зміг запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , а також те, що обвинувачений ОСОБА_8 ухиляється від явки до суду, добровільно з?являтися у судові засідання наміру не мав, його неявки до суду перешкоджають розгляду справи протягом розумного строку, тому підстви для зміни йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання відсутні, та з метою забезпечення судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне змінити обраний запобіжний захід та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зі збільшенням її розміру та покладенням обовов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Оскільки судом встановлено, що обвинувачений не сплачував попередню заставу, заставодавець не забезпечив виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, наслідки яких обинувачений усвідомлював, колегія суддів вважає, що збільшення встановленого розміру застави на 500 000 грн буде тим розміром, який буде здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку. При визначенні такого розміру застави, колегія суддів враховує також положення законодавства, що заставу може сплатити як обвинувачений, так і інша фізична чи юридична особа, а також порушення ним попереднього запобіжного заходу у вигляді застави. При цьому, виходячи із положень п.3 ч.4 ст.183 КПК України, колегія суддів могла не визначати будь-який розмір застави, разом з тим, при прийнятті такого рішення суд виходив, у тому числі, зі стану здоров`я обвинуваченого.

Керуючись ст.7, 26, 42, 177, 182, 183, 194, 331, 333, 369, 376, 418, 532 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , та про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, залишити без розгляду.

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоукраїнка Звенигородського (Звенігородського) району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду строком на 60 днів, тобто до 27 лютого 2025 року включно.

Збільшити розмір застави обинуваченому ОСОБА_8 на 500 000 грн та визначити її розмір у сумі 714 720 (сімсот чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.

Застава в частині збільшення у сумі 500 000 грн може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 , призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові обвинуваченого, кошти застави, згідно з ухвалою колегії суддів (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному колегією суддів.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі м.Полтава без дозволу суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 та в АДРЕСА_2 в Апеляційну палату Вищого антикорпційного суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, перебування та місця роботи (служби);

4) залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на обвинуваченого обов`язків покласти на НАБУ.

Строк дії обов`язків, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора ОСОБА_6 .

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання відмовити.

Ухвала колегії суддів підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4