Рішення

від 02.01.2025 по справі 400/3824/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2025 р. № 400/3824/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 07.04.2021 року №0069944-2403-1404,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.03.2020 року №0010898-5005-1404, №0010897-5005-1404, від 07.04.2021 року №0069944-2403-1404, №0069943-2403-1404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником нерухомого майна, а саме: комплекс, насосна станція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який складається з будівлі насосної станції, з/б блоків, та споруд №1, 3, 4, 6 та огорожі та прививочна майстерня, яка знаходиться в АДРЕСА_3 . Вказав, що вищевказані об`єкти знаходяться в сільській місцевості та використовувались для потреб сільського господарства та виробництва сільгосппродукції. Згідно п.п. ж п. 266.2.2 ПК України - будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Зазначив, що саме до таких і відносяться будівлі та споруди, які належать ОСОБА_1 на праві власності. З огляду на те, що визначення грошового зобов`язання відбулось неправомірно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 14.04.2023 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

28.04.2023 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із належним чином оформленою позовною заявою (з копією для учасників справи) із зазначенням своєї адреси електронної пошти; із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказами сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.

Ухвалою від 04.05.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3824/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у фізичної особи ОСОБА_1 є право власності на об`єкти нежитлової нерухомості, а саме: - комплекс, насосна станція загальною площею 204,40 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; -прививочна майстерня загальною площею 2079,00 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Тому, на виконання пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, ГУ ДПС у Миколаївській області сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 10.03.2020 №0010898-5005-1404 та 0010897-5005-1404, за 2019 рік (комплекс, насосна станція загальною площею 204,40 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) та податкові повідомлення - рішення форми «Ф» від 07.04.2021 №0069944-2403-1404 (прививочна майстерня загальною площею 2079,00 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 ) та №0069943-2403-1404 (комплекс, насосна станція загальною площею 204,40 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ), за 2020 рік. Вказав, що ОСОБА_1 звернувся до контролюючого органу з заявою від 17.03.2023 №б/н про перегляд нарахувань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі якої було проведено звірку. За результатами звірки встановлено невідповідність реєстраційних даних по об`єкту нерухомого майна: комплекс, насосна станція загальною площею 204,40 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами проведеної звірки, ГУ ДПС у Миколаївській області в базі даних органів ДПС зроблено перерахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст.266 ПК У країни скасовано податкові повідомлення - рішення від 10.03.2020 року №0010898-5005-1404 на суму 2132,4 грн., від 10.03.2020 року № 0010897-5005-1404 на суму 426,48 грн., від 07.04.2021 року №0069943-2403-1404 на суму 2212,33 грн., про що платника податків повідомлено листом від 18.04.2023 року №12029/6/14-29- 24-02-03. Таким чином, предметом розгляду даної справи є податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 №0069944-2403-1404, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податковий період 2020) в розмірі 18001,71 грн. За інформацією баз даних, що знаходяться у користуванні ГУ ДПС у Миколаївській області, ОСОБА_1 перебував на податковому обліку як фізична особа - підприємець. На поточну дату стан платника 12 (припинено, але не знято з обліку (КОР пусті але не закриті)), дата зняття з обліку платника податків - 30.11.2015. Податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019-2021 роки не подавались, що свідчить, про те що ОСОБА_1 не є виробником сільськогосподарської продукції. Аргументи позивача, що об`єкт нерухомості (в даному випадку - прививочна майстерня, загальна площа - 2079; за даним об`єктом нерухомості сформовано податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 №0069944-2403-1404) використовується для потреб сільського господарства та виробництва сільськогосподарської продукції не підтверджується жодним доказом.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що він є власником приватного підприємства Агрофірма "МАКС И ПЕТР" та фермерське господарство "Новошмідтівське", основним видом діяльності яких було і є виробництво сільгосппродукції. Таким чином, ОСОБА_1 є власником нерухомості відповідного класу, що займається вироблення сільгосппродукції, а тому має право на застосування податкової пільги у вигляді звільнення від сплати податку на неї.

Ухвалою від 02.01.2025 року суд закрив провадження у справі №400/3824/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.03.2020 року №0010898-5005-1404, №0010897-5005-1404, від 07.04.2021 року №0069943-2403-1404.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на праві власності належать об`єкти нежитлової нерухомості, а саме:

- комплекс, насосна станція загальною площею 204,40 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- прививочна майстерня загальною площею 2079,00 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

ГУ ДПС у Миколаївській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 07.04.2021 року №0069944-2403-1404 (прививочна майстерня загальною площею 2079,00 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 ) за 2020 рік.

Не погоджуючись із визначенням грошового зобов`язання, посилаючись на те, що об`єкт використовуються безпосередньо в сільськогосподарських цілях, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно із підпунктом 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За визначенням, наведеним у статті 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, пільги, передбачені підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, застосовуються за наявності сукупності двох умов: власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

При цьому, встановлена вказаними положеннями податкового законодавства пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Отже, для застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України необхідно з`ясувати, чи є власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) сільськогосподарським товаровиробником, чи призначений об`єкт нерухомості (будівля, споруда) для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до положень підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовану розділом ХІІ «Податок на майно».

Слід враховувати, що відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст.1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18.01.2001 року №2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно із статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» від 23.09.2008 року №575-VI виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Отже, поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечить визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 цього Кодексу.

Указане відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.11.2020 року у справі №560/168/19, у постанові від 18.05.2021 року у справі №820/3705/17.

Верховний Суд, розглядаючи подібну за предметом спору справу №540/2206/19, у постанові від 24.04.2020 року та вирішуючи питання щодо пільги фізичної особи, передбаченої підпунктом «ж», зазначив, що на користь висновку, що нормою пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачена податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 року №2628-VIII підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Також підлягає врахуванню постанова Верховного Суду від 11.04.2023 року у справі №380/18104/21, в якій касаційний суд, розглядаючи адміністративну справу з аналогічним предметом спору, дійшов висновку, що позивач, наполягаючи на наявності у нього пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надав жодних достеменних доказів, які б підтверджували факт безпосереднього використання ним вищезазначених об`єктів нерухомості у власній сільськогосподарській діяльності.

При цьому, у даній справі позивач не довів того факту, що він є сільськогосподарським товаровиробником та використовував вищевказані об`єкти нерухомого майна безпосередньо у своїй власній сільськогосподарській діяльності.

Тобто статус позивача як сільськогосподарського товаровиробника не підтверджений, не надано доказів ведення позивачем сільськогосподарської діяльності як факт використання позивачем у такій діяльності вищезазначених об`єктів нерухомості.

Підтвердження фізичною особою статусу сільськогосподарського товаровиробника має відбуватися з урахуванням положень саме податкового законодавства, з наданням відповідних документальних підтверджень цього статусу.

Посилання позивача на те, що він є власником приватного підприємства Агрофірма "МАКС И ПЕТР" та фермерське господарство "Новошмідтівське", основним видом діяльності яких було і є виробництво сільгосппродукції, суд не приймає до уваги, з огляду на таке.

З інформації, яка міститься в КП «ДСС», судом встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року у справі №2а-7103/11/1470 припинено юридичну особу фермерське господарство "Новошмідтівське" (вул. Центральна, 26, с. Новошмідтівка, Новоодеський район, Миколаївська область, 56643), код 35146229.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами податкового органу про неможливість застосування у відношенні позивача пільги зі сплати податку, встановленої підпунктом «ж» підпункту 266.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Тобто, відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.04.2021 року №0069944-2403-1404 - відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко