Рішення від 03.01.2025 по справі 520/23097/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 січня 2025 року Справа № 520/23097/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, Київська область, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (надалі за текстом - ТОВ "АРТІ", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (надалі за текстом - Київської митниці як відокремленого підрозділу ДМС України, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000026/2 від 30.07.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2024/000510 від 30.07.2024.

Крім того, позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь Товариства обмеженою відповідальністю APТІ понесені судові витрати у справі, зокрема витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 10000,00 грн. та суму сплаченого судового збору - 6056,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте рішення про коригування митної вартості від 30.07.2024 №UA100330/2024/000026/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2024 №UА100330/2024/000510 є протиправними, оскільки позивачем надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, які дають можливість відповідачу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту щодо товару, який ввозиться на митну територію України, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20.08.2024 Харківським окружним адміністративним судом (суддя Ширант А.А.,) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Ухвалою суду від 22.08.2024 задоволено заяву про самовідвід судді Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А. у справі за позовом ТОВ "АРТІ" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.

Адміністративну справу № 520/23097/24 передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вжиття заходів, передбачених статтею 31 КАС України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ, справа №520/23097/24 передана до провадження судді Супруну Ю.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 вказану адміністративну справу прийнято до розгляду.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача через систему «Електронний суд» 11.09.2024 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах він діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Зазначив, що статтею 54 Митного кодексу України (далі по тексту МК України) передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. Під час такого контролю встановлено, що подані до митного оформлення документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На вимогу митного органу додаткові документи не надано, а відтак прийняті рішення та картка є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. Також представником відповідача викладено клопотання, в якому він просив суд замінити відповідача по справі Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) на її правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А).

Представником позивачем через систему «Електронний суд» 17.09.2024 надано відповідь на відзив, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 клопотання представника Київської митниці Держмитслужби про заміну сторони у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови задоволено.

Замінено відповідача Київську митницю Державної митної служби України (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) по справі №520/23097/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови на правонаступника - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А).

Представником відповідача через систему «Електронний суд» 20.09.2024 надано заперечення на відповідь на відзив, в якому заперечував проти доводів представника позивача та повністю підтримав свою правову позицію.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІ» зареєстровано як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.1997 (індивідуальний номер 25185087). Основний вид діяльності за КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «АРТІ» (як Імпортер) уклало з «JINHUA HANMOS MACHINERY CO., LTD» (як Постачальником) контракт № ARTJHМ-1221 від 01.12.2021 (надалі Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту Постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність Імпортеру ланцюги та ланки (надалі Товар), а Імпортер зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру Товару відображається Імпортером для кожної партії Товару у замовленні. Замовлення і ціна Товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною контракту та/або Інвойсах.

Відповідно до п. 4.1. Контракту поставка Товару здійснюється морським транспортом на умовах FОВ-Нінгбо, Китай (ІНКОТЕРМС 2010) або інакше обговорюються в Проформі-Інвойсі. Моментом (датою) поставки по цьому Контракту є дата навантаження Постачальником Товару, який пройшов митне очищення для експорту, на судно, вказане Імпортером, з цього моменту до Імпортера переходять всі ризики зі втрати або пошкодження Товару, а також зобов`язання нести всі витрати, пов`язані із Товаром.

Відповідно до п. 4.2. Контракту Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару не пізніше 45 (сорока п`яти) днів з моменту виставлення (дати) Проформи-Інвойсу. Датою поставки вважається дата завантаження Товару на транспортний засіб Покупця чи довіреної особи покупця на складі Продавця.

Відповідно до п. 5.1. Контракту ціна Товару, що постачається, вказується у Специфікаціях та/або в Інвойсах на кожну партію та включає вартість пакування та маркування Товару.

Відповідно до п. 5.2. Контракту загальна сума Контракту складається з суми Специфікацій та/або Інвойсів, за котрими товар постачається впродовж строку дії цього Контракту.

Виходячи з вищезазначених умов Контракту № ARTJНМ-1221 від 01.12.2021, остаточна вартість продукції зазначається в наступних документах: проформі-інвойсі №НМ20240117 від 15.04.2024; специфікації №11 від 15.04.2024 до договору (контракт) купівлі-продажу №ARTJHM-1221 від 01.12.2021; комерційному інвойсі №НМ20240410 від 31.05.2024; комерційному інвойсі №НМ20240411 від 31.05.2024.

Відповідно до п. 6.3. Контракту (у редакції Додаткової угоди № 4 від 03.07.2023) Імпортер здійснює оплату Товару шляхом 100% оплати відповідно до суми Комерційного Інвойсу, що виставлений Постачальником, протягом 14 банківських днів після отримання копії Коносаменту отриманого електронним чи факсимільним зв`язком. Коносаменти № UTRUST24052234 та № MEDUZU961138 датовано 05.06.2024.

Для доставлення товару з Китаю до України Позивач (як Замовник) 04.01.2018 уклав з ТОВ «Хіллдом Логістікс» (як Виконавцем) договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118.

Відповідно до п. 1.1. договору № 204018-118 Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Згідно з п. 2.1.2. договору № 204018-118 Виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів.

За п. 3.1. договору № 204018-118 вартість послуг зазначається у рахунках Виконавця.

Відповідно до п. 3.2. договору № 204018-118 ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Виконавцю та витрат, понесених Виконавцем в інтересах Замовника в цілях виконання цього Договору.

Відповідно до п. 3.3. договору № 204018-118 оплата робіт та послуг здійснюється Замовником протягом 14 календарних днів з часу пред`явлення рахунку. Рахунки, що пред`являються Виконавцем за цим Договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику Клієнта.

Згідно з п. 3.5. договору № 204018-118 Виконавець оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб 3 коштів за рахунок і за дорученням Замовника (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб).

Митний декларант ТОВ «БРОК ЕЛІТ» (надалі Декларант) подав для митного оформлення митну декларацію (надалі МД) №24UA100330513759U5 від 30.07.2024 з метою ввезення Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІ» (надалі Позивач) в Україну ланцюгів шарнірних роликових зі сталі, частин для них і ручного неелектричного інструменту зі сталі.

Вартість товару була визначена за ціною договору (контракту) (Договір № ARTJHM-1221 від 01.12.2021) у розмірі 1 757 824,13 грн. (35 995,95 дол. США).

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу повний пакет документів та інформації, передбачений ст. 53 Митного кодексу України (надалі МК України), а саме: пакувальний лист (Packing list) № HM20240410 від 31.05.2024; рахунок-проформу (Proforma invoice) № HM20240117 від 15.04.2024 та її переклад українською мовою; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № НМ20240410 від 31.05.2024 та його переклад українською мовою; коносамент (Bill of lading) № UTRUST24052234 від 05.06.2024; коносамент (Bill of lading) № MEDUZU961138 від 05.06.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 3195 від 24.07.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C24MA5FPW8G50104 від 18.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR) № 0078902024071 від 01.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2829 від 24.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3340 від 26.07.2024; довідку про транспортні та складські витрати № 2407-5 від 24.07.2024; довідку про транспортні витрат № 1683 від 26.07.2024; прейскурант (прайс-лист) № б/н від 15.04.2024 та його переклад українською мовою; розрахунок ціни (калькуляцію) № б/н від 15.04.2024 та його переклад українською мовою; зовнішньоекономічний договір (контракт) № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 1 від 10.01.2022 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 2 від 10.01.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 3 від 20.04.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 4 від 03.07.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 5 від 16.07.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 6 від 20.12.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; специфікацію № 11 від 15.04.2024 до контракту № ARTJHМ-1221 від 01.12.2021.

Після подання митної декларації та аналізу наданих документів та інформації відповідач розпочав процедуру консультацій із Декларантом шляхом формування електронного повідомлення № cb0c9c58-0801-4dd7-b912-6622f5a7d75с від 30.07.2024, в якому зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією 24UA100330513759U5 30.07.2024, встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару.

Декларант у відповідь на вказане повідомлення надіслав заяву № 1 від 30.07.2024, у якій пояснив відповідачу, що до митного оформлення вже були надані витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів по митній декларації № 24UA10033051375905 від 30.07.2024.

Відповідач у відповідь на лист позивача надіслав повідомлення №2d8b8d23-ad32- 4a60-aad7-6d2e5f48d98d, в якому повторив зміст повідомлення № cb0c9c58-0801-4dd7- b912-6622f5a7d75с від 30.07.2024. Зокрема, зазначив, що не визнає митну вартість товару з наступних підстав:

- неподання декларантом всіх запрошених документів;

- відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості;

- наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Відповідач повідомив про неможливість послідовного застосування основних методів визначення митної вартості, а також про те, що митну оцінку товару здійснено за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування стала митна декларація № UA504170/2024/000946 від 21.02.2024, де вартість подібного товару становить 2,35 дол. США/кг.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000026/2 від 30.07.2024. Згідно з цим рішенням (графа 31) він здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Зі змісту рішення слідує, що коригування на обсяг партії й комерційні рівні не проводилось.

В іншій частині рішення про коригування є ідентичним за змістом із повідомленнями Відповідача № cb0c9c58-0801-4dd7-b912-6622f5a7d75с від 30.07.2024 та № 2d8b8d23-ad32- 4a60-aad7-6d2e5f48d98d від 30.07.2024.

Відповідач надав позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000510 від 30.07.2024, яку було обґрунтовано невідповідністю вимогам, зазначеним у ст. 54 МК України.

З урахуванням коригувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000026/2 від 30.07.2024, Позивач цього ж дня подав скориговану МД № 24UA100330513834U8, за якої товар було випущено до вільного обігу на території України.

Позивач не погоджується з висновками Відповідача, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000026/2 від 30.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000510 від 30.07.2024 такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що призвело до збільшення розміру митних платежів на 123 195,21 грн..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Згідно з ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Крім того ч. 2 ст. 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями ч. 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст. 54 МК України).

Крім того п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи вимоги нормативних приписів, які регулюють спірні правовідносини, предмет доказування у даній справі охоплює як підстави незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, так і обґрунтованість обрання певного резервного методу та порядок розрахунку митної вартості імпортованого товару.

При цьому у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, обов`язок декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митної вартості товару виникає за наявності хоча б однієї з таких умов:

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,

- у документах, зазначених у частині другій ст. 53 МК України, наявні ознаки підробки;

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

В рамках наявних матеріалів та оскаржуваного рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000026/2 від 30.07.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100330/2024/000510 від 30.07.2024 суд зазначає, що відповідач фактично в обґрунтування спірного рішення покладає виключно спрацювання ризиків АС АУР щодо можливого заниження митної вартості, не доводячи жодної умови, за наявності якої у митного органу виникає право витребування додаткових документів для визначення митної вартості товару, з огляду на таке.

З урахуванням зазначеного, відповідач зробив висновок, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо відсутності належних відомостей, які підтверджують заявлені числові значення митної вартості та розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІ» уклало з «JINHUA HANMOS MACHINERY CO., LTD» контракт № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту Постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність Імпортеру ланцюги та ланки (надалі Товар), а Імпортер зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру Товару відображається Імпортером для кожної партії Товару у замовленні. Замовлення і ціна Товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною контракту та/або Інвойсах.

Відповідно до п. 4.1. Контракту поставка Товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB-Нінгбо, Китай (ІНКОТЕРМС 2010) або інакше обговорюються в Проформі-Інвойсі. Моментом (датою) поставки по цьому Контракту є дата навантаження Постачальником Товару, який пройшов митне очищення для експорту, на судно, вказане Імпортером, з цього моменту до Імпортера переходять всі ризики зі втрати або пошкодження Товару, а також зобов`язання нести всі витрати, пов`язані із Товаром.

Відповідно до п. 4.2. Контракту Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару не пізніше 45 (сорока п`яти) днів з моменту виставлення (дати) Проформи-Інвойсу. Датою поставки вважається дата завантаження Товару на транспортний засіб Покупця чи довіреної особи покупця на складі Продавця.

Відповідно до п. 5.1. Контракту ціна Товару, що постачається, вказується у Специфікаціях та/або в Інвойсах на кожну партію та включає вартість пакування та маркування Товару.

Відповідно до п. 5.2. Контракту загальна сума Контракту складається з суми Специфікацій та/або Інвойсів, за котрими товар постачається впродовж строку дії цього Контракту.

Виходячи з вищезазначених умов Контракту №ARTJHM-1221 від 01.12.2021, остаточна вартість продукції зазначається в наступних документах: проформі-інвойсі № НМ20240117 від 15.04.2024; специфікації № 11 від 15.04.2024 до договору (контракт) купівлі-продажу № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; комерційному інвойсі № НМ20240410 від 31.05.2024; комерційному інвойсі № НМ20240411 від 31.05.2024.

Імпортований товар був навантажений на судно двома контейнерами за №MSNU3680880 та №MSNU3683195, що підтверджується коносаментом №UTRUST24052234 від 05.06.2024 та коносаментом №MEDUZU961138 від 05.06.2024.

Загальна вартість товару, що був поставлений у двох контейнерах, становить 81 867,61 дол. США, що відповідає відомостям щодо ціни, вказаним у проформі-інвойсі № НМ20240117 від 15.04.2024 та специфікації № 11 від 15.04.2024.

Для митного оформлення до Київської митниці ДМС України був наданий лише один контейнер № MSNU3683195, вартість товарів у якому становила 35 995,95 дол. США. Ця ж вартість була вказана у комерційному інвойсі № НМ20240410 від 31.05.2024.

Інший контейнер № MSNU3680880 підлягав митному оформленню за іншою МД в іншій митниці. Вартість товарів у ньому становила 45 871,66 дол. США згідно з комерційним інвойсом № НМ20240411 від 31.05.2024.

Відтак загальна сума імпортованого товару становить 81 867,61 дол. США і дорівнює вартості товарів, поставлених в обох контейнерах, а також сумі, вказаній у проформі-інвойсі № НМ20240117 від 15.04.2024 та специфікації № 11 від 15.04.2024.

Відповідно до п. 6.3. Контракту (у редакції Додаткової угоди № 4 від 03.07.2023) Імпортер здійснює оплату Товару шляхом 100% оплати відповідно до суми Комерційного Інвойсу, що виставлений Постачальником, протягом 14 банківських днів після отримання копії Коносаменту, отриманого електронним чи факсимільним зв`язком. Коносаменти №UTRUST24052234 та №МEDUZU961138 датовано 05.06.2024.

Судом встановлено, що постачальник 24.06.2024 видав позивачу кредит ноту №4 до комерційного інвойсу №НМ20240411 від 31.05.2024, у якому встановив знижку позивачу на суму 475,00 дол. США.

Відтак позивач мав сплатити за товар 81 392,61 дол. США за двома комерційними інвойсами №НМ20240410 від 31.05.2024 та №НМ20240411 від 31.05.2024. Сума дорівнює різниці: між сумою, вказаною у проформі-інвойсі №НМ20240117 від 15.04.2024, специфікації №11 від 15.04.2024-81 867,61 дол. США та сумою, вказаною у кредит ноті №4475,00 дол. США. Сума в розмірі 81 392,61 дол. США вказана у банківському документі (MUR) № 00789020240701. Вартість товару за комерційним інвойсом №НМ20240410 від 31.05.2024, зазначена у графі 22 МД №24UA10033051375905 від 30.07.2024, поданій відповідачу, за якою було відмовлено у митному оформленні.

Частиною 10 ст. 58 МК України визначено витрати, які декларант повинен додатково включити до ціни товару при визначенні митної вартості за МД № 24UA10033051375905 від 30.07.2024.. Із цих витрат до митної вартості Позивач мав включити лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а саме до м/п Дорогуск- Ягодин, що підтверджується відмітками у автотранспортній накладній № 3195 від 24.07.2024.

Судом встановлено, що поставка товару здійснювалася морським транспортом на умовах FОВ-Нінгбо, Китай, що підтверджуються наступними документами: проформою-інвойсом № НМ20240117 від 15.04.2024; комерційним інвойсом № ПМ20240410 від 31.05.2024; прайс-листом № б/н від 15.04.2024; калькуляцією № б/н від 15.04.2024; митною декларацією країни відправлення № 310120240517903772 від 05.06.2024.

Вказане підтверджується наступними документами: рахунком ТОВ «Хіллдом Логістікс» на оплату № 2829 від 24.07.2024; довідкою ТОВ «Хіллдом Логістікс» про транспортні та складські витрати № 2407-5 від 24.07.2024; рахунком-фактурою ФОП ОСОБА_1 № 3340 від 26.07.2024; довідкою ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати № 1683 від 26.07.2024.

Відтак позивач мав додати до митної вартості товарів витрати на транспортування імпортованого товару до місця ввезення на митну територію України, а саме до пункту пропуску Дорогуск-Ягодин на суму 280 269,57 грн.

Позивач у митній декларації 24UA10033051375905 від 30.07.2024 у графі 12 зазначив, що митна вартість імпортованих товарів станом на момент подачі складає 1757 824,13 грн. У графі 22 зазначено, що вартість товару становить 35995,95 дол. США. У графі 23 зазначено встановлений Національним банком України курс валюти дол. США до гривні станом на 30.07.2024 - 41,0478. Відтак позивачем було включено вартість перевезення товару до державного кордону України у розмірі 280 269,57 грн.

Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

За висновками Верховного Суду в аналогічних спорах, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16 дійшов висновку, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 вказав, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Відтак позивач надав до митного оформлення усі документи, які документально підтверджують числові значення митної вартості товару, а також аргументовано додав до митної вартості товарів витрати на транспортні послуги доставлення товарів до місця ввезення на митну територію України.

Тому посилання відповідача на відсутність документального підтвердження числового значення складових митної вартості товарів є безпідставним та спростовується наданими до митного оформлення документами.

Щодо витребування Київською митницею ДМС України додаткових документів.

Усі документи, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, були надані позивачем відповідачу разом з митною декларацією № 24UA10033051375905 від 30.07.2024.

Суд зазначає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постановах від 04.04.2018 по справі №826/27058/15, від 14.06.2022 по справі № 809/257/17.

Усі документи, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, були надані позивачем разом з митною декларацією № 23UA901020006819U0 від 14.08.2023,а також подані на запит митного органу.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.

Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №815/5791/17, від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16.

Щодо використання Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України 6-го (резервного) методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Джерелом інформації для коригування митної вартості для товару слугувала МД від 21.02.2024 №UA504170/2024/000946, за якою здійснено митне оформлення товару із розрахунку 2,35 дол. США/кг.

Суд зазначає, що в Держмитслужбі України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд (постанова ВС від 19.02.2019 у справі №805/2713/16- А).

Текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості містить формальний опис неможливості застосування методів визначення митної вартості.

Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Такі міркування узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17 та від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020.

Вказане свідчить про недотримання митним органом процедури прийняття оскаржуваного рішення, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000510 від 30.07.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п. 7.1. та п. 7.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації та бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631). Зокрема, картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Спірна картка відмови не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні.

Відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними.

Також відповідач у картці відмови зазначає, що підставою відмови в митному оформлені товарів є неподання Позивачем додаткових документів та відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Оскільки рішення Відповідача про корегування митної вартості товарів від 30.07.2024 № UА100330/2024/000026/2 є протиправним, воно обумовлює й протиправність картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товарів.

Наведені вище порушення в сукупності вказують на необґрунтоване та формальне прийняття відповідачем відмови в митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товарів, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності - ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають достатніх підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять саме підстав відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України.

Відповідно, застосування відповідачем другорядного методу - резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Відтак суд приходить до висновку, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

Частиною 2 статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Проте відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що при винесені оскаржуваного рішення відповідач діяв в не в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється в порядку статті 139 КАС України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.

Представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат у розмірі 10000,00 грн. на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження надання правових послуг до матеріалів справи представником позивача було надано копію договору №2021/03/03 про надання правової допомоги від 22.03.2021, додаткової угоди № 57 від 01.08.2024 до договору №2021/03/03 про надання правової допомоги від 22.03.2021, рахунку на оплату № 77 від 05.08.2024 на суму 10 000 грн., платіжної інструкції №19318 від 06.08.2024 на суму 10000,00 грн., ордера серії АХ №1203769 від 14.08.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2043.

Відповідно до пункту 5 додаткової угоди №57 від 01.08.2024 до договору №2021/03/03 про надання правової допомоги від 22.03.2021 за надання правової допомоги відповідно до вказаної додаткової угоди , клієнт сплачує виконавцеві винагороду у сумі 10 000 грн. ПДВ не передбачено.

Отже, надаючи оцінку заявленому представником позивача клопотанню, суд зазначає, що положеннями частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.

Враховуючи положення статті 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 10 000,00 грн. є обґрунтованою. Отже, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума витрат у розмірі 10000,00 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, Київська область, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, Київська область, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про коригування митної вартості товарів №UA100330/22024/000026/2 від 30.07.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, Київська область, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) №UА100330/2024/000510 від 30.07.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, Київська область, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) суму сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, Київська область, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) суму витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 03.01.2025.

Суддя Супрун Ю.О.