Постанова

від 02.01.2025 по справі 922/1880/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/1880/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву позивача (вх.15966 від 13.12.2024) про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача (вх.2233Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 (суддя Байбак О.І., повний текст складено 30.07.2024) у справі №922/1880/24

за позовом ОСОБА_1 , м.Харків,

до ОСОБА_2 , м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія металів", м.Харків;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Імперія металів", м.Харків,

про стягнення 7 208 275,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 7 208 275,65 грн., з яких:

4 587 903,87 грн. - сплачених у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" за договором про відкриття кредитної лінії №202.49578/FW202.1518 від 11.09.2020;

1 031 693,19 грн. - сплачених у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" за кредитним договором №202.50126/FW202.1518 від 11.09.2020;

948 578,12 грн. - сплачених у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Імперія металів" за кредитним договором №202.50125/FW202.1518 від 11.09.2020;

640 100,47 грн. - сплачених у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Імперія металів" за договором про відкриття кредитної лінії №202.50676/FW202.1520 від 11.09.2020.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №922/1880/24 позов задоволено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 виправлено описки в абз.2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 по справі №922/1880/24 щодо найменування договорів, за якими здійснюється стягнення.

Не погодившись із означеним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просив скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове, за яким у позові відмовити.

Постановою Східного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.) від 10.12.2024 (повний текст складено 16.12.2024) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №922/1880/24 залишено без змін.

Через підсистему "Електронний суд" 13.12.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.15966), за змістом прохальної частини якої позивач просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/1880/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 720 000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №922/1880/24 у Східному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №922/1880/24.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2024 означену заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, зокрема, призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення на 02.01.2025. Запропоновано відповідачу та третім особам у строк по 26.12.2024 надати письмові пояснення/заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач та треті особи не надали до суду письмових пояснень/заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 02.01.2025 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили.

Через підсистему «Електронний суд» 02.01.2025 від позивача надійшла заява (вх.9) про проведення засідання за відсутності позивача та його представника. При цьому за змістом заяви позивач зазначив, що заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі.

Відповідач та треті особи про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином шляхом направлення ухвали від 16.12.2024 в електронній формі до електронних кабінетів. Довідки про доставку електронних листів долучені до матеріалів справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, задовольняючи клопотання позивача про розгляд заяви за його відсутності, колегія суддів визнала за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в даному судовому засіданні за відсутності учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2).

За змістом ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, за змістом відзиву на апеляційну скаргу (вх.14031 від 04.11.2024) ОСОБА_1 , разом з іншим, зазначено, що позивачем у зв`язку із участю у справі №922/1880/24 на стадії апеляційного перегляду будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 720 000,00 грн. Також позивач зазначив, що застереження про очікуваний розмір судових витрат є одночасно заявою, зробленою до завершення судових дебатів у порядку, визначеному абз.2 ч.8 ст.129, ч.1 ст.270 ГПК України.

Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2024, разом з іншим, до закінчення судових дебатів у справі зазначив, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

13.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 до закінчення судових дебатів у справі зазначив, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, приймаючи до уваги, що постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена 10.12.2024, а заява про ухвалення додаткового рішення позивачем сформована в підсистемі «Електронний суд» 13.12.2024 (тобто, у межах визначеного ч.8 ст.129 ГПК України строку), Східний апеляційний господарський суд убачає наявність підстав для перевірки доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та ухвалення додаткового рішення у справі.

За приписами ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

На підтвердження понесених у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано копії наступних документів:

1) договору про надання правової допомоги б/н від 18.12.2023, укладеного між громадянином ОСОБА_1 (замовник) та адвокатом Квартенко О.Р. (виконавець);

2) додаткової угоди №6 від 29.05.2024 до договору про надання правової допомоги від 18.12.2023;

3) акту від 11.12.2024 приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 18.12.2023 (додаткова угода №6 від 29.05.2024);

4) ордер на надання правничої допомоги серія ВІ №1230158 від 02.11.2024.

За умовами п.1.1 договору виконавець відповідно до умов цього договору та протягом строку його дії зобов`язується надавати замовнику за плату правову допомогу (послуги правового характеру), вказану у п.1.2 цього договору, а замовник зобов`язується приймати такі послуги та оплачувати їх.

Сторони погодились, що вартість послуг (гонорар), що надаватимуться за цим договором, визначається окремими додатковими угодами до цього договору (п.3.1 договору).

Згідно з п.3.4 договору плата за надані за цим договором послуги сплачується замовником виконавцю в такому порядку: не пізніше тридцяти банківських днів з дня настання обставин, визначених п.3.6 цього договору, замовник сплачує на користь виконавця відповідний гонорар.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що виконавець вважається таким, що надав передбачені цим договором послуги замовнику в повному обсязі, з дати настання хоча б однієї з наступних обставин:

- сторонами за цим договором підписано акт приймання наданих послуг;

- замовником отримано підписаний виконавцем проект акту приймання наданих послуг, але протягом встановленого п.3.9 цього договору строку замовник не підписав цей акт та не повернув один примірник виконавцю, а також не заявив виконавцю про мотивовану відмову від прийняття послуг відповідно до п.3.10 цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2025 (п.7.1 договору).

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

За умовами п.1 додаткової угоди № 6 від 29.05.2024 сторони, керуючись положеннями пунктів 1.2.3, 1.3, 3.1 договору, дійшли згоди, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок з представництва та захисту інтересів замовника в Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді та у Верховному Суді у справі за позовом замовника до громадянина ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, сплачених замовником, як поручителем, на користь АТ "ПроКредитБанк" у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія металів» за договором про відкриття кредитної лінії №202.49578/FW202.1518 від 11.09.2020, заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія металів» за кредитним договором №202.50126/FW202.1518 від 11.09.2020, заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Імперія металів» за кредитним договором №202.50125/FW202.1518 від 11.09.2020, заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Імперія металів» за договором про відкриття кредитної лінії №202.50676/FW202.1520 від 11.09.2020.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони узгодили, що гонорар за здійснення представництва та захисту інтересів замовника в господарському суді апеляційної інстанції (у разі відкриття відповідного апеляційного провадження) - 720 000,00 грн.

Сторони окремо наголошують, що розмір гонорару, встановлений у пункті 2 (підпункти 2.1 - 2.3) цієї додаткової угоди №6, за згодою сторін є таким, що встановлений у фіксованому розмірі (п.3 додаткової угоди).

Цим актом сторони підтверджують, що виконавець надав замовнику на належному якісному рівні та з додержанням інших умов договору правову допомогу із здійснення представництва та захисту інтересів замовника в господарському суді апеляційної інстанції під час розгляду справи №922/1880/24, а замовник прийняв відповідні послуги виконавця.

Згідно з п.2 акту сторони підтверджують, що виконавцем під час здійснення комплексу дій з представництва та захисту інтересів замовника в господарському суді апеляційної інстанції під час розгляду справи №922/1880/24 були виконані, зокрема, наступні роботи:

- вивчення апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024;

- аналіз релевантного законодавства, практики його застосування (у тому числі в динаміці);

- складання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024;

- складання клопотань та заяв по суті справи у справі №922/1880/24;

- участь у судових засіданнях у справі №922/1880/24;

- надання роз`яснень клієнту стосовно змісту релевантних відповідному спору норм матеріального права, а також з приводу змісту та значення процесуальних дій учасників справи й розвитку процесу в цілому.

Відповідно до п.3 акту сторони дійшли згоди щодо визначення остаточного розміру гонорару виконавця за надання правової допомоги, вказаної у пункті 1 цього акту приймання наданих послуг, у розмірі 720 000,00 грн.

Судова колегія звертає увагу, що в наданому позивачем акті приймання наданих послуг визначено вид наданих послуг (правничої допомоги) та загальну вартість таких послуг. Відтак, фактично детальний опис робіт викладено в означеному документі.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що надані ОСОБА_1 докази є достатніми для підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

У контексті приписів ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 означеного Закону унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Судова колегія враховує, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, будь-яких заперечень щодо розміру пред`явлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу не надано.

Водночас, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Подібна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22, від 15.08.2023 у справі №910/4631/22 та від 19.01.2022 у справі №910/789/21, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У ч.4 ст.129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, відповідно до якого інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що надані ОСОБА_1 докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі (720 000,00 грн.), адже їх розмір має бути не тільки доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критеріям складності справи, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), розумності їх розміру.

Вирішуючи питання, чи відповідає розмір витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (720 000,00 грн.) означеним критеріям, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.

Справа №922/1880/24 не має значної складності, документи по справі сформовані у двох томах, тобто, справа не містить значного обсягу матеріалів (значної кількості документів, що стосуються предмету доказування у справі). Отже, підготовка до розгляду справи в суді апеляційної інстанції не вимагала значного часу, обсягу юридичної та технічної роботи для надання правової допомоги клієнту.

Проаналізувавши зміст акту від 11.12.2024 приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 18.12.2023 (додаткова угода №6 від 29.05.2024), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Послуга «вивчення апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 року» та послуга «аналіз релевантного законодавства, практики його застосування (у тому числі в динаміці)» охоплюються такою послугою як «складання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 року». Неможливо підготувати відзив на апеляційну скаргу, не проаналізувавши перед тим самої апеляційної скарги та не проаналізувавши законодавство, практику його застосування.

При цьому судова колегія звертає увагу, що відзив на апеляційну скаргу викладено загалом на 9 аркушах, на першому з яких розміщено реквізити сторін, на останньому - прохальну частину та перелік додатків. Відтак, зміст відзиву фактично викладено лише на 7 аркушах. Відзив не містить інших додатків окрім доказів направлення копії відзиву іншим учасникам справи. У свою чергу, правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору в суді першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а адвокат Квартенко О.Р. надавав правову допомогу в Господарському суді Харківської області, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже, складання відзиву на апеляційну скаргу не потребувало значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Стосовно такої послуги як «складання клопотань та заяв по суті справи у справі №922/1880/24», Східний апеляційний господарський суд зауважує, що жодних клопотань та заяв саме по суті справи позивачем (представником позивача) під час апеляційного провадження подано не було. Матеріали справи містять лише клопотання позивача про залишення апеляційної скарги відповідача без руху (вх.12536 від 30.09.2024) та повідомлення про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету (вх.14553 від 13.11.2024). Означені документи за своєю суттю не є документами по суті справи і не мали впливу на результат апеляційного перегляду.

У переліку наданих позивачу послуг вказано участь у судових засіданнях у справі №922/1880/24. Як убачається з матеріалів справи, представник позивача - Квартенко О.Р. приймав участь у двох судових засіданнях - 12.11.2024 та 10.12.2024. При цьому сумарна тривалість означених судових засідань склала 47 хвилин, а саме 12.11.2024 з 11:52год. (початок судового засідання) до 12:07год. (завершення судового засідання), 10.12.2024 з 10:49год. (початок судового засідання) до 11:21год. (завершення судового засідання).

Судова колегія також зауважує, що у розглядуваному випадку погоджений позивачем та адвокатом розмір гонорару адвоката не міг базуватися на складності та обсягу виконаних адвокатом робіт, оскільки між датою укладення додаткової угоди №6 від 29.05.2024, якою визначено фіксований розмір гонорару адвоката, та датою складення акту від 11.12.2024 приймання наданих послуг пройшло більше шести місяців. Відповідно, зробити висновок про кількість та обсяг документів, які будуть подані відповідачем (відповідно, про кількість документів, які адвокату позивача доведеться аналізувати), та складність захисту правової позиції не вбачалося за можливе.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані ОСОБА_1 докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, виходячи з критеріїв складності справи та тривалості її розгляду, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на обставини справи, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру таких витрат до 36000,00грн.

На переконання судової колегії, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 36000,00грн відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості.

Щодо розумності строку розгляду заяви судова колегія зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на сьогоднішній день.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно з Рекомендаціями, прийнятими Радою суддів України, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м.Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, а також враховуючи перебування судді-учасника колегії Істоміної О.А. з 17.12.2024 по 27.12.2024 (включно) у відпустці, розгляд даної заяви позивача здійснено судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст.123, 124, 126, 129, 221, 244, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1880/24 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 відмовити.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження визначено ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 03.01.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова