Рішення

від 23.12.2024 по справі 914/1623/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 Справа № 914/1623/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх, розглянув у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,

позивач 2 Природоохоронної рекреаційної установи парк - пам`ятка садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк»,

до відповідача Фізична особа - підприємець Ареновича Івана Мирославовича ,

про стягнення орендної плати та неустойки,

представники сторін:

від позивача 1: Чижович І.З.

від позивача 2: Петречків Н.-Д.Я.;

від відповідача: Асташків А.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Природоохоронної рекреаційної установи парк - пам`ятка садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» до Фізичної особи - підприємеця Ареновича Івана Мирославовича про стягнення орендної плати та неустойки.

Ухвалою від 24.06.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2024, рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

19.08.2024 суд прийняв до розгляду клопотання позивачів про збільшення позовних вимог та постановив здійснювати подальший розгляд з врахуванням таких збільшень.

Ухвалою від 11.11.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання 23.12.2024 сторони забезпечили явку уповноважених представників сторін.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення судом 23.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача 1

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради стверджує, що відповідач неналежним чином виконав умови договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №Г-13371-23 від 30.03.2023, у зв`язку з чим виникла заборгованості в розмірі 109 085,08 грн. Вказана заборгованість включає неустойку.

Позиція позивача 2

Природоохоронна рекреаційна установа парк - пам`ятка садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №Г-13371-23 від 30.03.2023, у зв`язку з чим виникла заборгованості в розмірі 1 135 442,64 грн. Вказана заборгованість включає неустойку.

Позиція відповідача

Відповідач заперечив позовні вимоги з наступних підстав:

- при укладенні договору оренди, відповідачу не було повідомлено про властивості і якість об`єкта оренди, що значно знижують його вартість та можливість використання за цільовим призначенням;

- відсутність технічної можливості для приєднання об`єкта оренди до мережі постачання електричної енергії;

- позивачі без жодної правової підстави включили до неустойки податок на додану вартість;

- позивачі не відобразили у свої розрахунках забезпечувальний депозит в розмірі 70 834,17 грн, який сплачений відповідачем при укладенні договору оренди

- обов`язок щодо повернення речі після припинення договору оренди врегульовано нормами ч. 2 ст. 785 ЦКУ;

- неустойка у разі неповернення орендованого майна відшкодовується лише орендодавцю;

- в суму неустойки не включається ПДВ;

- балансоутримувач не був платником ПДВ за червень - серпень 2023;

- в силу п. 2.7 ухвали ЛМР №2239 від 18.08.2022 орендна плата за 2023 рік повинна була нараховуватись в розмірі 50 відсотків.

На підтвердження неналежного стану об`єкта оренди відповідач долучає до матеріалів справи висновок будівельно - технічної експертизи №35 від 04.11.2024 та відповідь ЛКП «Львівсвітло» про відсутність потужності щодо постачання електроенергії та подання напруги.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

30.03.2023 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Природоохоронною рекреаційною установою парком - пам`яткою садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» та фізичною особою - підприємцем Ареновичем Іваном Мирославовичем було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №Г-13371-23(А), згідно з яким Орендодавець і Балансоутримувач передали, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно, а саме: будівлю під літерою «Ж-1» заг.пл. 14,4 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

Цільове призначення будівлі для кафе, продажу продовольчих та непродовольчих товарів, сувенірів (п. 7.1 Договору)

Строк договору оренди встановлювався на 5 років, з 30 березня 2023 до 30 березня 2028 включно (п.12.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 незмінюваних умов Договору, орендна плата становить суму, визначену в п.9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.9.1 Договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону складає 70834,17 грн. без ПДВ.

Орендар сплачує орендну плату на рахунок Орендодавця та Балансоутримувача у співвідношенні визначеному у п.16 Умов, а саме сплачує 90% від суми орендної плати Балансоутримувачу та 10 % - Орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати (пп. 3.4 та 3.5).

Орендна плата за Договором Орендодавцю сплачувалась невчасно та не в повному обсязі, а Балансоутримувачу не сплачувалась жодного разу, в підтвердження чого додаємо довідки про заборгованість перед Орендодавцем - №4-2302-29249 від 29.05.2024 та перед Балансоутримувачем - №4 від 29.05.24.

Орендарем було допущено порушення умов Договору, а саме наявність заборгованості зі сплати орендної плати, яка сумарно більша, ніж плата за 3 місяці.

Управління комунальної власності ДЕР ЛМР ініціювало процедуру одностороннього припинення договору оренди, яка передбачена пп. 12.7.1, 12.8 договору.

В пункті 12.7.1 незмінюваних умов Договору зазначено, що договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Згідно із п.12.8 незмінюваних умов Договору про наявність однієї з підстав для дострокового припинення цього договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом із зазначенням опису порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати надсилання листа (у строк п`яти робочих днів, якщо, порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням майна).

Відповідно до абз.2 п.12.8 незмінюваних умов договору, якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після, закінчення строку, відведеного для його усунення.

12.10.2023 Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР на адресу фізичної особи - підприємця Ареновича Івана Мирославовича було надіслано припис №2302-вих-124944 від 11.10.2023 про усунення порушень договору оренди, копія якого та докази його надіслання додаються.

В приписі зазначалось, що станом на 10.10.23 Відповідач має заборгованість за користування об`єктом оренди за Договором в сумі 51 548,99 грн, тобто допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше 5 місяців, що є підставою для дострокового розірвання Договору за ініціативою орендодавця відповідно до п. 12.7.1 незмінюваних умов Договору.

Вимагалось усунути наведене порушення у п`ятиденний строк, а саме заплатити вказану суму заборгованості на Банківські реквізити для сплати, які наведені у п. 15 змінюваних умов Договору.

Також зверталась увага, що у разі невиконання вимог цього припису Управління комунальної власності заявлятиме про дострокове припинення Договору в порядку, встановленому п. 12.8 незмінюваних умов, а також звертатиметься із позовом до суду про стягнення заборгованості та виселення з об`єкта оренди.

Протягом встановленого у приписі часу, фізична особа - підприємець Аренович Іван Мирославович не усунув порушень договору оренди, тому Управління надіслало йому припис №2302-вих-56595 від 23.04.2024 про дострокове припинення договору оренди № Г-13371-23(А) від 30.03.2023. Копія припису та докази його надіслання додаються.

В приписі №2302-вих-56595 від 23.04.2024 йдеться про те, що у зв`язку із не усуненням у встановлений строк порушень Договору оренди, станом на 18.04.2024 заборгованість з орендної плати за Договором перед Управлінням складає 83 580,14 грн та 831 827,17 грн перед Балансоутримувачем, таким чином Відповідач допустив сумарну заборгованість із сплати орендної плати більшу, ніж плата за дев`ять місяців. Відтак у відповідності до пп. 12.7.1, 12.8 незмінюваних умов Договору, Договір достроково припиняється на вимогу Орендодавця та вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання відповідного листа.

Також Відповідач був поінформований про обов`язок протягом трьох робочих днів з дати припинення Договору повернути об`єкт оренди Балансоутримувачу за актом повернення, сплатити заборгованість, нараховану до дати повернення об`єкта оренди та виконати інші обов`язки у зв`язку із поверненням майна, передбачені розділом 4 незмінюваних умов Договору. В разі невиконання цих обов`язків Управління комунальної власності звертатиметься до суду з вимогами про примусове виселення Орендаря з об`єкта оренди та стягнення заборгованості.

Відповідно до абз.3 п.12.8 незмінюваних умов договору, договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутримувачем Орендарю листа про дострокове припинення Договору. Оскільки, лист №2302-вих-56595 від 23.04.2024 було надіслано 23.04.2024, договір оренди припинено 29.04.2024.

Зокрема, у разі припинення договору оренди Орендар зобов`язаний звільнити протягом 3-х робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна у такому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід`ємні поліпшення - то разом, із такими поліпшеннями. (п.4.1 Договору),

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна (п.4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього Договору Балансоутримувач зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна в акті повернення з оренди орендованого Майна.

Не пізніше, ніж на четвертий робочий день після припинення договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого Майна або письмово повідомити Орендодавця про відмову Орендаря від підписання акта та/або створення перешкод Орендарем у доступі до орендованого майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних Орендарем примірників акта.

30.04.2024 Балансоутримувач поінформував Орендаря щодо необхідності явки в Орендаря в орендовані приміщення для фіксації їх стану та підписання акту повернення Об`єкта оренди, зокрема на електронну пошту, що вказана Орендарем у договорі оренди. На огляд та підписання акту повернення Орендар не з`явився, акт повернення не підписав.

01.05.2024 Балансоутримувач надіслав Орендарю за місцем проживання та за адресою об`єкта оренди цінним листом із описом вкладення та СМС-повідомленням одержувача супровідний лист із трьома примірниками акту повернення. Супровідний лист, примірник акту та докази надіслання додаються до матеріалів справи.

Однак, як вбачається із листа Балансоутримувача №4-2407-24748 від 07.05.2024 Орендар у встановлений термін акти повернення орендованого майна не підписав, Балансоутримувачу дані акти не повернув.

Будівля під літерою «Ж-1» заг.пл.14,4кв.м за адресою АДРЕСА_1 була повернена з оренди лише згідно із актом приймання-передачі від 11.06.2024, копія акта додається.

У зв`язку із простроченням повернення об`єкта із оренди Відповідачу із 03.05.24 Орендодавцем та Балансоутримувачем нараховувалась неустойка.

На підтвердження заборгованості обома позивачами надано відповідні довідки з врахуванням збільшення позовних вимог.

З висновку експерта №35 від 04.11.2024 вбачається , що об`єкт оренди не відповідає встановленим вимогам ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства), а саме кафе. Водночас з відповіді ЛКП «Львівсвітло» від 29.10.2024 вбачається, що з 30.03.2023 по 30.04.2024 об`єкт оренди не був приєднаний до мережі електропостачання, оскільки за вказаною адресою не було потужностей щодо постачання електроенергії.

ОЦІНКА СУДУ

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, як аналогічна за змістом з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Таким чином, договір найму (оренди) є підставою для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному - сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов?язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладено Об?єднаною палатою Касаційного господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.

В контексті вищевикладеного суд звертає увагу, що при оренді державного або комунального майна орендна плата сплачується орендодавцю та балансоутримувачу, а неустойка, у разі неповернення орендованого майна лише орендодавцю. Правом на стягнення неустойки у разі несвоєчасного повернення майна в силу ч.2 ст. 785 ЦК України наділений лише орендодавець. Будь-які інші особи, у тому числі на користь яких розподіляється частина плати, права на отримання такої неустойки не мають.

В даному випадку, суд вважає безпідставними твердження про стягнення неустойки на користь балансоутримувача, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Надаючи оцінку здійсненому розрахунку неустойки (із включенням податку на додану вартість) суд враховує на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року у справі №916/1319/19 та постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №904/4472/20, про те, що, виходячи з аналізу ч. 2 ст. 785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності. При розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для включення ПДВ в заявлену до стягнення позивачем 1 суму неустойки.

Відповідно до п. 2 ухвали Львівської міської ради №2239 від 18.08.2022 «Про окремі питання управління комунальним майном у зв`язку із введенням воєнного стану» встановлено, що на період з 01.04.2022 до 31.12.2023 орендна плата за користування нежитловими приміщеннями, цілісними майновими комплексами, які належать до комунальної власності Львівської територіальної громади, неустойка (в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України) не нараховується та не сплачується за винятком: 2.7 Орендарів, у договорах яких визначено цільове призначення як заклад громадського харчування (ресторани, кафе, бар, закусоча, кафетерії, їдальня, буфет тощо), які здійснюють продаж товарів підакцизної групи та які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Таким орендарям орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків від розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з врахуванням індексації). Укладення додатквих угод та внесення змін у договори не вимагається.

В договорі передбачено можливість використання орендованого майна за цільовим призначенням - кафе, тому суд приходить до обґрунтованого переконання, що в силу п. 2.7 ухвали Львівської міської ради №2239 від 18.09.2022 за 2023 рік орендна плата мала нараховуватись у розмірі 50 відсотків від розміру орендної плати, встановлено договором оренди.

Водночас позивач 2 в червні, липні та серпні 2023 року неправомірно включив ПДВ до орендної плати, оскільки не був платником ПДВ.

Розрахунок заборгованості на користь позивача 1 перевірений судом з врахуванням викладеного вище виглядає наступним чином:

- заявлена сума заборгованості за 2023 рік становить 77 049,29 грн, однак її слід поділити на 2, а тому за 2023 рік підлягає стягненню 38 524,65 грн;

- заявлена сума за 2024 рік становить 16 066,15 грн (93 115,44 грн - 77 049,29 грн).

- загальна сума неустойки 24 469,74 грн мінус ПДВ 4 078,29 грн та мінус часткова проплата 8 500,10 грн становить 11 891,35 грн.

До стягнення на користь позивача 1 підлягає 66 482,15 грн.

Розрахунок заборгованості на користь позивача 2 перевірений судом з врахуванням викладеного вище виглядає наступним чином:

- заявлена сума заборгованості за 2023 рік становить 667 120,75 грн поділити на 2 та відняти ПДВ за червень, липень та серпень (667 120,75 / 2 - 19 125,225 грн = 314 435,15 грн).

- заявлена сума за 2024 рік становить 324 595,12 грн (991 715,87 грн - 667 120,75 грн).

- неустойка не підлягає стягненню.

До стягнення на користь позивача 2 підлягає 562 529,37 грн (314 435,15 грн + 324 595,12 грн - 76 500,90 грн).

Щодо забезпечувального депозиту, то відповідно до п. 4.7.1 договору орендодавець перераховує забезпечувальний платіж у повному обсязі до місцевого бюджету, якщо орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого Майна у строк, визначений договором, або створює перешкоди у доступі до орендованого Майна представників Балансоутримувача або Орендодавця з метою складення такого акта.

До матеріалів справи долучено виписку з рахунка за 18.05.2024 про зарахування забезпечувального депозиту до місцевого бюджету.

З приводу неналежного стану об`єкта оренди та неможливості використання за цільовим призначенням, суд зазначає наступне.

04 лютого 2023 року Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради оголосило аукціон з умовами щодо передачі в оренду будівлі під літерою «Ж-1» загальною площею 14,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

У вищезгаданому оголошені вказано, зокрема, що інженерні комунікації відсутні.

02.03.2023 проведено аукціон, за результатами якого, відповідно до Протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20230202-21262 обрано переможця, визначено розмір орендної плати та інші істотні умови майбутньої оренди.

Будівля АДРЕСА_1 не була приєднана до мережі електропостачання та не було встановлено приладів обліку, про що було заздалегідь відомо ФОП Ареновичу І.М. із оголошення про аукціон.

У відповідності до п.12.9.2 договору оренди нерухомого майна № Г-13371-23(А) від 30.03.2023 стосовно будівлі по АДРЕСА_1 , загальною площею 14,4 м2, договір може бути припинений на вимогу Орендаря якщо протягом двох місяців після підписання договору Орендар не матиме можливості використовувати об`єкт або приступити до виконання ремонтних робіт на об`єкті через відсутність на об`єкті можливості підключення до комунальних послуг.

Відповідно до п.12.10 Договору про виявлення обставин, які дають право Орендарю на припинення договору відповідно до п.12.9 договору, Орендар повинен повідомити Орендодавцю і Балансоутримувачу із наданням відповідних доказів протягом трьох робочих днів після закінчення строків, передбачених п.12.9 договору.

Якщо протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення Орендаря зауваження Орендаря не будуть усунені, Орендар надсилає Орендодавцю і Балансоутримувачу вимогу про дострокове припинення договору і вимогу про повернення забезпечувального депозиту і сплачених сум орендної плати.

Вимоги Орендаря, заявлені після закінчення строків, встановлених даним пунктом договору, задоволенню не підлягають.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається чи здійснював Орендар заходи щодо підключення орендованої будівлі до мереж електропостачання, невідомо чи звертався Орендар за отриманням технічних умов до оператора систем розподілу, ПрАТ „Львівоблененерго", інших повноважних організацій.

Щодо долученої до відзиву відповіді на адвокатський запит від ЛКП «Львівсвітло».

Порядок підключення до систем електропостачання регулюється Кодексом систем розподілу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310.

ЛКП «ЛЬВІВСВІТЛО» є комунальним підприємством Львівської міської ради, статутним завданням якого є:

- надання послуг з технічного обслуговування та утримання в належному стані мереж зовнішнього освітлення;

- надання послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування обладнання диспетчерського зв`язку системи вуличного освітлення;

- технічне обслуговування і ремонт ліфтового господарства. Реконструкція і капітальний ремонт мереж і обладнання зовнішнього освітлення.

Відповідно до Ліцензійного реєстру НКРЕКП (станом на 30.09.2024 року) ЛКП «Львівсвітло» не володіє ліцензією на розподіл електричної енергії.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1479 від 23.11.2018 видано ліцензію з розподілу електричної енергії на території Львівської області ПрАТ «Львівобленерго».

Таким чином, Відповідач на підтвердження свого твердження щодо можливості (неможливості) підключення будівлі до електричної мережі, звернувся за інформацією до неналежного суб`єкта та поза строком встановленим договором.

Водночас відповідно до ч.4 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Передумови для застосування до правовідносин норми ч.6 ст.762 ЦК України Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд сформували у своїх висновках, у постановах від 08.05.2018 та від 18.12.2018 у справі №910/7495/16.

Так, у п. 6.10. постанови від 08.05.2018 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Та дослідивши обставини справи №910/7495/16 зазначила, що, «суди попередніх інстанцій не врахували, що запровадження надзвичайного режиму роботи банківської системи та призупинення здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, на що учасник справи посилався як на підтвердження неможливості використання ним майна згідно з умовами договору, не можуть однозначно засвідчувати, починаючи з 06 серпня 2014 року, неможливість використання такого майна ані відповідно до мети договору, яка не обмежується лиш здійсненням фінансових операцій, ані взагалі, зокрема і з метою, що не суперечить положенням договору та/або закону, а отже наведена судами обставина не є абсолютною самостійною підставою для застосування норми частини шостої статті 762 ЦК України».

Аналогічно додана до матеріалів справи №910/7495/16 експертиза, в якій досліджувалась можливість використання об`єкта для одного виду діяльності з поміж декількох дозволених договором оренди не може вважатись підставою для застосування частини шостої статті 762 ЦК України.

Верховний Суд у постанові 18.12.2018 у справі №910/7495/16 зазначив, «відповідно до пунктів 9.3, 9.4 договору оренди сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов`язань за цим договором, зобов`язана сповістити в письмовій формі іншу сторону про настання вищевказаних обставин не пізніше п`яти днів з моменту їх настання. Якщо такі обставини діють протягом трьох місяців підряд і не виявляють ознак припинення, цей договір може бути розірваний орендарем чи орендодавцем шляхом направлення повідомлення іншій стороні.

Норма права, закріплена в частині 6 статті 762 Цивільного кодексу України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Відтак Верховний Суд у справі №910/7495/16 виснував, що «суд апеляційної інстанції, з урахуванням правової позиції Верховного Суду у цій справі дійшов правильного висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати в порядку частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач також посилається як на обставину неможливості використання орендованого майна згідно з умовами договору, за які він не відповідає, на факт проведення Антитерористичної операції в місті Донецьку.

У зв`язку з цим судом апеляційної інстанції встановлено, що Президент України Указом № 405/2014 від 14.04.2014 увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочав проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Врахувавши зазначені обставини щодо дати початку антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що договір оренди від 19.06.2014 був укладений після дати початку антитерористичної операції.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, врахувавши наведене, Верховний Суд зазначив, що «суд апеляційної інстанції правильно встановив, що відповідач, приймаючи нежитлове приміщення в орендне користування та зобов`язуючись своєчасно сплачувати орендну плату, був обізнаний із ситуацією, що склалася у місті Донецьку, яка є загальновідомим фактом, та дійшов обґрунтованого висновку, що факт проведення антитерористичної операції в міст Донецьку, на яку відповідач послався як на обставину втрати можливості користування орендованим приміщенням, також не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати в порядку частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, оскільки ці обставини вже існували на момент укладення відповідачем договору оренди та на момент початку користування приміщенням і відповідач, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність на власний ризик, усвідомлював усі можливі ризики, пов`язані з укладенням такого договору.»

За аналогією, відповідач у справі №914/1623/24 на час укладення договору був ознайомлений із технічними характеристиками об`єкта оренди, знав про відсутність комунікацій, тощо, відтак жодні «зауваження», які наводяться відповідачем при розгляді справи, щодо неможливості використання орендованої будівлі у зв`язку із вищезазначеним не можуть бути підставою для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України. Ці обставини вже існували на момент укладення відповідачем договору оренди і відповідач, який відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність на власний ризик, усвідомлював усі можливі ризики, пов`язані з укладенням такого договору.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Будь-яких доказів того, що під час дії договору оренди відповідач вживав належні заходи щодо виконання зобов`язання матеріали справи не містять.

Відтак відповідачем не доведено вжиття ним будь-яких, залежних від нього заходів для недопущення правопорушення, не доведено існування обставин неможливості використання орендованої ним будівлі. При цьому відповідач допустив порушення грошового зобов`язання та прострочення його виконання.

Зважаючи на вищевикладене, підстави для звільнення відповідача від оплати заборгованості із орендної плати відсутні.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При поданні позовної заяви, позивачами надмірно сплачено судовий збір. Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. Природоохоронній рекреаційній установі парк - пам`ятка садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2 105,90 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 129 підлягає стягнення з відповідача на користь позивачів пропорційно до задоволених позовних вимог. На користь позивача 1 - 1 845,42 грн судового збору. На користь позивач 2 - 8 437,94 грн судового збору. .

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ареновича Івана Мирославовича ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) заборгованість в розмірі 66 482,15 грн та 1 845,42 грн судового збору

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ареновича Івана Мирославовича ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Природоохоронної рекреаційної установи парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» (79011 , м. Львів, вул. Стрийська,15, код ЄДРПОУ 41594335) заборгованість з орендної плати в розмірі 562 529,37 грн та судовий збір 8 437,94

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) з Державного бюджету України 3 028,00 грн надмірно сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №94 від 15.05.2024.

6. Повернути Природоохоронній рекреаційній установі парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» (79011 , м. Львів, вул. Стрийська, 15, код ЄДРПОУ 41594335) з державного бюджету України 2 105,90 грн надмірно сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №58 від 05.08.2024.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.01.2025.

Суддя Горецька З.В.