Рішення

від 17.12.2024 по справі 510/2588/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2588/24

Провадження № 2-а/510/22/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.24 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Дудник В.І.,

за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не явився, відзиву на позов не надав.

Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Чернієнко О.В. на задоволенні позову наполягали.

Справа розглядалася в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія постанови №65 від 30.07.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП; копія паспорту, оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія заяви ОСОБА_1 від 23.07.2024р. про відмову від проходження ВЛК; копія військового квитку серії НОМЕР_1 від 02.10.2001р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 11631/212 від 02.08.2024р., оформленої на ім`я ОСОБА_1 ; копія висновку від 16.03.2013р. проведеної комп`ютерної томографії ОСОБА_1 ; копія виписки з історії хвороби №14506 від 01.07.2019р. копія протоколу №640 від 20.06.2019р. операції коронаровентрикулографії пацієнта ОСОБА_1 ; копія висновку КП «Одеська обласна клінічна лікарня» від 20.06.2019р.; копія протоколу дуплексного сканування брахіоцефальних судин пацієнта ОСОБА_1 від 13.01.2024р.; копія ехокардіографії ОСОБА_1 , проведеної 05.01.2024р.; копія виписки із мобільного застосунку «Резерв+» МОУ від 06.07.2024р. із інформацією щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 ; копія виписки із мобільного застосунку «Резерв+» МОУ від 10.10.2024р. із інформацією щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 ; копія довідки тво. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 ; копія поштового конверту від 31.10.2024р.; копія відповіді від 25.10.2024р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 ; копія поштового конверту від 29.10.2024р.

Позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника - адвоката Чернієнко О.В., звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 із вищезазначеними вимогами, зазначивши, що після авторизації у мобільному застосунку «Дія» він побачив сповіщення про те, що відносно нього є в наявності відкрите виконавче провадження щодо стягнення з нього штрафу в розмірі 25500 грн. 00 коп. за постановою про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Як стало відомо ОСОБА_1 пізніше, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно нього була винесена постанова №65 від 30.07.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою було призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. 00 коп.

Як виходить зі змісту вищевказаної постанови, ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз. 4 п. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Встановлено порушення норм законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання конституційного обов`язку громадянина щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, невиконання військового обов`язку згідно із законодавством, відмова від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковником ОСОБА_2 після дослідження всіх необхідних доказів (на його думку) було прийнято рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави. Позивач, його представник вважають винесену постанову №65 від 30.07.2024 року протиправною, незаконною та просять скасувати її, провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення - закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Також, позивач та його представник просять поновити строк звернення із адміністративною позовною заявою до суду, оскільки він був пропущений із поважної причини. В якості поважних причин для поновлення процесуального строку, позивач та його представник зазначили про те, що ОСОБА_1 взагалі не був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього у ІНФОРМАЦІЯ_4 , ніхто його про це не повідомляв та не сповіщав. У зв`язку із цим уповноваженою особою, що проводила розгляд справи про адміністративне правопорушення, були порушені вимоги п. 4, п. 5, п. 14 розділу ІІ Інструкції зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МОУ 01.01.2024р. №3, норми ст. 63 Конституції України, ст. ст. 268, 285 КУпАП, копію постанови ОСОБА_1 не отримував, про накладення на нього адміністративного стягнення він дізнався на стадії здійснення виконавчого провадження щодо нього. Вищевказані обставини позивач та його представник вважають достатніми підставами для визнання причин пропуску строку звернення із адміністративним позовом до суду поважними, просять його поновити.

Окрім вищенаведеного, позивач та його представник вважають, що позивача ( ОСОБА_1 ) було притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, він адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП не допускав, посилається на те, що він зареєстрований за адресою в с. Плавні Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із чим перебуває на обліку як офіцер запасу у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), тимчасово мешкає в м. Одеса. 06.07.2024р. він оновив свої дані, як військовозобов`язаний, у мобільному застосунку Резерв +, незважаючи на це, 23.07.2024р. поліція м. Одеси доставила його до ІНФОРМАЦІЯ_7 , працівники якого намагалися мобілізувати його, направляли його для проходження медичного обстеження. Позивач, посилаючись на стан здоров`я та на наявність в нього ішемічної хвороби, відмовився від проходження ВЛК на бланку, який йому видали.

На підставі вищенаведеного, позивач, у зв`язку із тим, що він не вчиняв адмінправопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, цілковитою необізнаністю щодо складення відносно нього адмінпротоколу та накладення на нього адмінштрафу, просив скасувати винесену відносно нього постанову про накладення штрафу.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, у зв`язку із чим підлягають задоволенню.

Щодо поновлення пропущеного процесуального строку:

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з п. 4, п. 5, п. 14 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 року № 3, під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.

Постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За змістом ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Вищевказані вимоги законодавства щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення дотримані не були.

Оскаржувана постанова № 65 від 30.07.2024 року складена за відсутності ОСОБА_1 , вона йому не оголошувалася, на підпис не надавалася та її копія вручена не була, про її існування ОСОБА_1 дізнався у застосунку «Дія» у сповіщенні щодо відкритого виконавчого провадження стосовно нього та почав з`ясовувати на підставі чого було розпочато виконавче провадження.

Таким чином, суд вважає необхідним поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки він може вважатися таким, що був пропущений з поважних причин.

У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У постанові по справі № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року Верховний Суд звернув увагу на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, процесуальний строк, визначений для подачі адміністративного позову щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд поновлює, не вважаючи його пропущеним, приймаючи до розгляду адміністративну позовну заяву позивача (його представника).

Щодо встановлених судом обставин по суті оскаржуваної постанови:

Як виходить з матеріалів адміністративної справи та було встановлено в суді, ОСОБА_1 зареєстрований у с. Плавні Ренійської міської громади Ізмаїльського району Одеської області та відповідно до військового квитка перебуває на обліку як офіцер запасу у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .

06.07.2024 року ОСОБА_1 оновив данні відповідно до вимог законодавства, що підтверджується копією з Резерву+ від 06.07.2024 року.

Проте, 23.07.2024 року поліція доставила ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де його намагалися з невідомих причин мобілізувати без проходження медичного обстеження у профільних спеціалістів, та у разі не проходження на місці обстеження за вказівкою уповноваженої посадової особи ОСОБА_1 написав заяву про відмову проходити ВЛК на бланку, який йому там видали. Після вищевказаних подій ОСОБА_1 був госпіталізований до КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР з ішемічним інсультом у правій півкулі мозочку, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 11631/212.

Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 2019 року має ішемічну хворобу серця, переніс інфаркт міокарда, був неодноразово прооперований, та після останньої операції на серці потребує постійного щорічного обстеження, що підтверджується відповідною медичною документацією.

Те, що ОСОБА_1 вчасно оновлені дані військового обліку підтверджується військово-обліковим документом з Резерв+, а також листом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , у якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ), в розшуку не перебуває, має статус - підлягає призову на військову службу.

Також з листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вбачається, що відповідно до інформації з Єдиного Державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 з 10.04.2000 року, як старший лейтенант. У Збройних Силах України не служить. Підлягає призову на військову службу під час мобілізації. У розшуку не перебуває.

Отже, ОСОБА_1 своєчасно оновив свої дані, як військовозобов`язаний, в електронному застосунку Резерв+, перебуває на обліку, як такий, що підлягає призову на військову службу, за місцем своєї реєстрації, - у ІНФОРМАЦІЯ_6 (в АДРЕСА_1 ), в розшуку не перебуває.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно з положенням абз. 4 п. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовну та мобілізацію» громадяни зобов`язані: громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Проте, у фабулі постанови № 65 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП зазначено, зокрема: «…відмова від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону», що не відповідає дійсності, оскільки це абзац 3 п. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовну та мобілізацію».

Також абз. 1 п. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовну та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Військовий облік призовників і військовозобов`язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 33 Закону).

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" лише зобов`язує громадян України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів.

Відомостей про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 та оформлення військово-облікових документів матеріали справи не містять.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18 травня 2024 року, внесено зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

ОСОБА_1 вказаний обов`язок виконав.

Абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Пунктом 74 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Разом з цим, направлення ОСОБА_1 з номером і датою, що зареєстрована у відповідному журналі, для встановлення придатності для проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_8 йому не надавалось.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 40 Порядку № 560 передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:1)у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Належного здійснення виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 не було. Будь-яких відеозаписів доведення відмови від отримання повістки також не існує.

Таким чином, заява про відмову від проходження ВЛК, яку під тиском запропоновано пройти під час перебування в ІНФОРМАЦІЯ_7 не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки відсутнє порушення законодавства про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку з огляду на відсутність належного виклику та наявності направлення.

Щодо процедури винесення постанови про накладення адміністративного стягнення:

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У даному випадку таке право позивача було порушено, оскільки він був позбавлений права брати участь у процесі прийняття рішення.

«Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи» (Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду м. Вінниці від 17.12.2024р. у справі №726/2158/24).

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, виклику його до належного ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлення на проходження медичного огляду ВЛК та відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії на підставі цього направлення, а наявні в матеріалах справи докази у сукупності не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210 КУпАП , суд дійшов висновку про задоволення позову.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (пункт 3 частини третьої статті 286 КАС України).

З огляду на те, що суд встановив відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210 КУпАП, суд скасовує оскаржувану постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden N 36985/97) суд визначив, що "...адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право у т.ч. скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В силу приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положення цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 484,48 грн.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову №65 від 30.07.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляду штрафу в розмірі 25500 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 - визнати протиправною і скасувати її.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суддя Вячеслав ДУДНИК