Рішення

від 26.12.2024 по справі 906/638/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/638/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Красовський В.М., ордер серії АМ №1089174 від 29.05.2024;

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Базилівської Ольги Михайлівни

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"

про стягнення 1638682,96 грн.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Фізична особа-підприємець Базилівська Ольга Михайлівна звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (далі - ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ") про стягнення 1638682,97 грн, з яких 1470844,90 грн основного боргу, 139018,36 грн пені, 14111,28 грн відсотків річних та 14708,43 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання лісозаготівельних послуг рубки формування і оздоровлення лісів №23-2023 від 13.09.2023 та договору про надання лісозаготівельних послуг рубок головного користування №36-2023 від 21.11.2023 в частині оплати вартості наданих виконавцем послуг (а.с.114-117).

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків,

25.06.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 24.06.2024, до якої додано позовну заяву (уточнену), розрахунок пені, інфляційних втрат та відсотків річних окремо за договором №23-2023 від 13.09.2023 та договором №36-2023 від 21.11.2023. У прохальній частині уточненої позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1638682,96 грн, з яких 1470844,90 грн основного боргу, 139018,36 грн пені, 14111,27 грн відсотків річних та 14708,43 грн інфляційних втрат (а.с.112-120).

Ухвалою суду від 26.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.07.2024.

04.07.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.07.2024, згідно з яким останній заперечив проти позову та просив залишити його без задоволення, вказавши, що позивач всупереч умовам укладених між сторонами договорів не надав відповідачу рахунки-фактури, що є підставою для оплати наданих послуг, а тому розрахунок повинен проводитися на підставі претензії, однак позивач таку не направляв. Відповідно до бухгалтерського обліку відповідача, сума заборгованості за договором №23-2023 від 13.09.2023 становить 1470621,06 грн, а за договором №36-2023 від 21.11.2023 заборгованість перед позивачем відсутня. Відповідач стверджує, що нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватися після закінчення 20 робочих днів з моменту отримання рахунка-фактури на оплату наданих послуг, однак позивачем таких надано не було (а.с.122-128).

У зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Житомирської області, 17.07.2024 судове засідання у справі №906/638/24 не відбулося (а.с.129). Ухвалою суду від 19.07.2024 призначено підготовче засідання на 16.09.2024.

16.09.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 16.09.2024, у якій останній просив закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 200000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, а також вирішити питання про повернення позивачу сплаченої суми судового збору у розмірі 3000,00 грн (а.с.131-138).

Ухвалою суду від 16.09.2024 відкладено підготовче засідання на 14.10.2024, зобов`язано сторін провести звірку розрахунків щодо кожного договору окремо, акт звірки надати суду.

Ухвалою суду від 14.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/638/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 04.12.2024.

03.12.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання від 03.12.2024 про приєднання до матеріалів справи №906/638/24 копії акта звірки взаємних розрахунків по договору №23-2023 від 13.09.2023 та копії акта звірки взаємних розрахунків по договору №36-2023 від 23.11.2023, що є додатками до листа філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" за вих.№1601 від 12.11.2024 (а.с.148-156).

03.12.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання від 03.12.2024, у якому останній повідомив, що сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків та підписано акти; відповідно до бухгалтерського обліку відповідача та актів звірки, за договором №23-2023 від 13.09.2023 заборгованість перед позивачем становить 1270621,06 грн, тобто сума основного боргу менша, ніж заявлено позивачем, а за договором №36-2023 від 21.11.2023 заборгованість відсутня. Відтак представник відповідача просив суд зобов`язати позивача уточнити позовні вимоги та врахувати підписані обома сторонами акти звірки взаємних розрахунків (а.с.157-162).

Ухвалою суду від 04.12.2024 відкладено розгляд справи по суті на 20.12.2024.

16.12.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі від 13.12.2024, у яких повідомлено, що при розрахунку основної заборгованості за договором про надання лісозаготівельних послуг рубок головного користування №36-2023 від 21.11.2023 позивачем було допущено арифметичну помилку, що призвело до завищення заборгованості за надані послуги згідно цього договору на суму 223,84 грн, тобто станом на момент пред`явлення позову сума основного боргу становила 1470621,06 грн, у зв`язку з чим позов в частині стягнення 223,84 грн суми основної заборгованості підлягає залишенню без розгляду. У цих же поясненнях представник позивача, здійснивши перерахунок нарахувань на суму основної заборгованості за період до дня подачі позовної заяви - 07.06.2024, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1511327,87 грн, з яких 1270621,06 грн основного бору (з вирахуванням сплати 200000,00 грн після відкриття провадження у даній справі), 201747,42 грн пені, 15429,46 грн відсотків річних, 23529,93 грн інфляційних втрат (а.с.168-181).

Ухвалою суду від 20.12.2024 відкладено розгляд справи по суті на 26.12.2024.

26.12.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 25.12.2024 про зменшення розміру позовних вимог на суму 223,84 грн основного боргу та збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, просив закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 200000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору, стягнути з відповідача на користь позивача 1511327,87 грн, з яких 1270621,06 грн основного бору, 201747,42 грн пені, 15429,46 грн відсотків річних, 23529,93 грн інфляційних втрат (а.с.192-209).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання. Недотримання таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом.

З підстав наведеного, у зв`язку з пропуском встановленого п.2 ч.2 ст.46 ГПК України строку заява представника позивача про зменшення розміру основного боргу та збільшення розміру інших нарахувань від 25.12.2024 і викладена у додаткових поясненнях від 13.12.2024 не приймається судом до розгляду.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду від 20.12.2024 не виконав, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин неявки останнього та невиконання вимог ухвали суду, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не подав, хоча про дату, час та місце цього засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 20.12.2024 в електронному вигляді до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.188).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а його неявка не перешкоджає розгляду справи, підстав для відкладення судового засідання та оголошення в ньому перерви немає, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно зі ст.202 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 26.12.2024 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, стягнути з відповідача судовий збір.

26.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.09.2023 між ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" (далі - замовник, відповідач) та ФОП Базилівською О.М. (далі -виконавець, позивач) укладено договір №23-2023 про надання лісозаготівельних послуг рубки формування і оздоровлення лісів (далі - договір №23-2023 від 13.09.2023) (а.с.11-14).

За умовами договору №23-2023 від 13.09.2023, виконавець зобов`язується на свій ризик, власними силами, засобами та матеріалами надати лісозаготівельні послуги (ДК 021:2015 77210000-5), а саме провести розробку лісосік рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок, пов`язаних та не пов`язаних з веденням лісового господарства, вибірково-санітарних і суцільно-санітарних рубок (вітровально-буреломних), трелювання деревини (далі - послуги) за завданням замовника (технічне завдання), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п.1.1, 1.2 договору №23-2023 від 13.09.2023, найменування (номенклатура, асортимент) послуг, їх складові, обсяг, вимоги до технічних параметрів та якості заготовленої лісопродукції, визначаються в додатку до договору «Технічне завдання». Послуги (роботи) по розробці лісосік, надаються (виконуються) виконавцем у строки, визначені технічним завданням та лісорубним квитком.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 договору №23-2023 від 13.09.2023, місце надання послуг: територія лісництв замовника (безпосереднє місце виконання послуг зазначається у технічному завданні/акті приймання - передачі лісосіки для розробки). Орієнтовний обсяг надання послуг - 1500 м3 заготовленої ліквідної деревини. Фактичний обсяг заготовленої деревини може бути скоригований залежно від виробничих потреб замовника та відображається у актах про надані послуги.

У п.п.2.1 - 2.5 договору №23-2023 від 13.09.2023 сторонами погоджено такі умови:

- ціна цього договору визначається сукупною вартістю усіх наданих послуг протягом дії цього договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг;

- загальна ціна договору орієнтовно складає 2000000,00 грн;

- вартість послуг за цим договором визначається у протоколі погодження договірної ціни, що складається з розрахунку вартості за одиницю надаваних послуг. Сторони можуть визначати обсяги і вартість послуг у специфікаціях;

- оплата послуг здійснюється за диференційованими розцінками, залежно від складності виконуваних робіт (породного складу деревини, яка заготовляється). Розцінки за надані послуги відображені в додатку до договору, який є невід ємною його частиною;

- ціна договору, вартість послуг можуть бути змінені за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до договору щодо внесення змін до специфікацій.

Пунктом 3.1 договору №23-2023 від 13.09.2023 передбачено, що замовник сплачує вартість наданих виконавцем послуг на підставі рахунку-фактури, що надається виконавцем після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Замовник зобов`язується провести розрахунки з виконавцем протягом 20 робочих днів з моменту отримання рахунка-фактури. Форма розрахунків за договором - безготівкова у національній валюті України - гривні (п.3.2, п.3.3 договору №23-2023 від 13.09.2023).

Згідно з пп.4.2.1 п.4.2 договору №23-2023 від 13.09.2023, виконавець зобов`язаний надати послуги в обсязі та строки, визначені договором та технічними завданнями, власними силами, засобами та матеріалами, або силами і засобами, залученими у відповідності з п.4.1.4 договору.

Замовник зобов`язаний оплатити прийняті від виконавця належним чином надані послуги (виконані роботи) у строк та на умовах, визначених цим договором (пп.4.4.3 п.4.4 договору №23-2023 від 13.09.2023).

За змістом п.п.5.2, 5.3 договору №23-2023 від 13.09.2023, приймання-передача наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг складається не пізніше останнього дня поточного місяця. Уповноважені представники сторін повинні підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з дня його подання, або надати письмові мотивовані заперечення.

Відповідно до п.6.9 договору №23-2023 від 13.09.2023, у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, за відсутності обґрунтованої претензії щодо їх якості або кількості, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого (невиконаного) грошового зобов`язання (але не більше 7% від невиплаченої в строк суми), якщо таке прострочення не зумовлено діями або бездіяльністю виконавця.

Виплата неустойки (пені, штрафів) не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором (п.6.12 договору №23-2023 від 13.09.2023).

Договір №23-2023 від 13.09.2023 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 (п.9.1 договору №23-2023 від 13.09.2023).

Відповідно до умов договору №23-2023 від 13.09.2023 сторони визначили технічні завдання (доповнення №1 до договору) та погодили вартість послуг по лісозаготівлі (додаток №1 до договору), а також підписали акти приймання-передачі лісосік для розробки від 13.09.2023 (додаток №2 до договору) (а.с.15-20).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору №23-2023 від 13.09.2023 за період з 19.09.2023 по 29.12.2023 позивач надав відповідачу лісозаготівельні послуги на загальну суму 2011118,01 грн, що підтверджується актами приймання-передачі робіт та послуг, які підписано уповноваженими представниками сторін (а.с.21-82).

Однак станом на 01.02.2024 відповідач розрахувався за надані йому послуги частково на суму 577277,48 грн, про що свідчать відповідні платіжні інструкції (а.с.92-95), у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1433840,53 грн.

Після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив часткову оплату боргу за послуги, надані згідно договору №23-2023 від 13.09.2023, ще на суму 200000,00 грн, а саме: 31.07.2024 - 100000,00 грн, 01.08.2024 - 100000,00 грн (а.с.135-136).

Окрім того, 21.11.2023 між ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" (далі - замовник, відповідач) та ФОП Базилівською О.М. (далі - виконавець, позивач) укладено договір №36-2023 про надання лісозаготівельних послуг рубок головного користування (далі - договір №36-2023 від 21.11.2023) (а.с.83-86).

За умовами договору №36-2023 від 21.11.2023, виконавець зобов`язується на свій ризик, власними силами, засобами та матеріалами надати лісозаготівельні послуги (ДК 021:2015 77210000-5), а саме провести розробку лісосік рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок, пов`язаних та не пов`язаних з веденням лісового господарства, вибірково-санітарних і суцільно-санітарних рубок (вітровально-буреломних), трелювання деревини (далі - послуги) за завданням замовника (технічне завдання), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п.1.1, 1.2 договору №36-2023 від 21.11.2023, найменування (номенклатура, асортимент) послуг, їх складові, обсяг, вимоги до технічних параметрів та якості заготовленої лісопродукції, визначаються в додатку до договору «Технічне завдання». Послуги (роботи) по розробці лісосік, надаються (виконуються) виконавцем у строки, визначені технічним завданням та лісорубним квитком.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 договору №36-2023 від 21.11.2023, місце надання послуг: територія лісництв замовника (безпосереднє місце виконання послуг зазначається у технічному завданні/акті приймання - передачі лісосіки для розробки). Орієнтовний обсяг надання послуг - 130 м3 заготовленої ліквідної деревини. Фактичний обсяг заготовленої деревини може бути скоригований залежно від виробничих потреб замовника та відображається у актах про надані послуги.

У п.п.2.1 - 2.5 договору №36-2023 від 21.11.2023 сторонами погоджено такі умови:

- ціна цього договору визначається сукупною вартістю усіх наданих послуг протягом дії цього договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг;

- загальна ціна договору орієнтовно складає 32000,00 грн;

- вартість послуг за цим договором визначається у протоколі погодження договірної ціни, що складається з розрахунку вартості за одиницю надаваних послуг. Сторони можуть визначати обсяги і вартість послуг у специфікаціях;

- оплата послуг здійснюється за диференційованими розцінками, залежно від складності виконуваних робіт (породного складу деревини, яка заготовляється). Розцінки за надані послуги відображені в додатку до договору, який є невід ємною його частиною;

- ціна договору, вартість послуг можуть бути змінені за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до договору щодо внесення змін до специфікацій.

Пунктом 3.1 договору №36-2023 від 21.11.2023 передбачено, що замовник сплачує вартість наданих виконавцем послуг на підставі рахунку-фактури, що надається виконавцем після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Замовник зобов`язується провести розрахунки з виконавцем протягом 20 робочих днів з моменту отримання рахунка-фактури. Форма розрахунків за договором - безготівкова у національній валюті України - гривні (п.3.2, п.3.3 договору №36-2023 від 21.11.2023).

Згідно з пп.4.2.1 п.4.2 договору №36-2023 від 21.11.2023, виконавець зобов`язаний надати послуги в обсязі та строки, визначені договором та технічними завданнями, власними силами, засобами та матеріалами, або силами і засобами, залученими у відповідності з п.4.1.4 договору.

Замовник зобов`язаний оплатити прийняті від виконавця належним чином надані послуги (виконані роботи) у строк та на умовах, визначених цим договором (пп.4.4.3 п.4.4 договору №36-2023 від 21.11.2023).

За змістом п.п.5.2, 5.3 договору №23-2023 від 13.09.2023, приймання-передача наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг складається не пізніше останнього дня поточного місяця. Уповноважені представники сторін повинні підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з дня його подання, або надати письмові мотивовані заперечення.

Відповідно до п.6.9 договору №36-2023 від 21.11.2023, у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, за відсутності обґрунтованої претензії щодо їх якості або кількості, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого (невиконаного) грошового зобов`язання (але не більше 7% від невиплаченої в строк суми), якщо таке прострочення не зумовлено діями або бездіяльністю виконавця.

Виплата неустойки (пені, штрафів) не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором (п.6.12 договору №36-2023 від 21.11.2023).

Договір №36-2023 від 21.11.2023 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 (п.9.1 договору №36-2023 від 21.11.2023).

Відповідно до умов договору №36-2023 від 21.11.2023 сторони визначили технічні завдання (доповнення №1 до договору) та погодили вартість послуг по лісозаготівлі (додаток №1 до договору), а також підписали акти приймання-передачі лісосік для розробки від 21.11.2023 (додаток №2 до договору) (а.с.87-89).

Як вбачається з обставин, викладених у позовній заяві й додаткових поясненнях щодо допущеної арифметичної помилки, та матеріалів справи, на виконання договору №36-2023 від 21.11.2023 за період з 29.11.2023 по 28.12.2023 позивач надав відповідачу лісозаготівельні послуги на загальну суму 36780,53 грн, що підтверджується актами приймання-передачі робіт та послуг №5715 від 29.11.2023 на суму 20679,32 грн, №5904 від 28.12.2023 на суму 16101,21 грн, які підписано уповноваженими представниками сторін (а.с.90-91).

Однак станом на 01.02.2024 відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати послуг, наданих згідно договору №36-2023 від 21.11.2023, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 36780,53 грн.

Також до матеріалів справи долучено копії картки рахунку позивача та оборотно-сальдової відомості по рахунку позивача за період 01.01.2023 - 22.05.2024, актів звірки взаємних розрахунків за період: 09.01.2023 - 30.11.2023, грудень 2023 року - січень 2024 року (а.с.96-105, 124-125).

Під час судового розгляду справи сторонами було проведено звірку розрахунків за договорами та надано до справи копії актів звірки за період січень 2023 року - вересень 2024 року, з яких слідує, що відповідач не погоджується з визначеними позивачем сумами боргу. Відповідно до бухгалтерського обліку відповідача, заборгованість за договором №23-2023 від 13.09.2023 станом на 30.09.2024 становить 1270621,06 грн, а заборгованість за договором №36-2023 від 21.11.2023 станом на 01.10.2024 - відсутня (а.с.159-162).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526, 525 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст.193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору №23-2023 від 13.09.2023 та договору №36-2023 від 21.11.2023 позивач надав, а відповідач прийняв лісозаготівельні послуги без будь-яких зауважень щодо порушення законодавства та/або претензій щодо невідповідності результату наданих послуг вимогам, зазначеним у технічному завданні, чи надання послуг з відступами від умов договорів або з іншими недоліками, які роблять результат наданих послуг непридатним для використання замовником, що сторонами не заперечується та підтверджується підписаними між ними актами приймання-передачі робіт та послуг. У кожному такому акті приймання-передачі за спірний період міститься відмітка про те, що зауважень по результатах виконаних робіт у замовника немає, якість робіт задовільна, на підставі даного акта роботи слід вважати виконаними та прийнятими.

Доводи відповідача щодо невиконання позивачем умов договорів в частині надання рахунків-фактури для здійснення оплати наданих послуг, а тому оплата повинна здійснюватися на підставі претензії суд оцінює критично та не приймає до уваги, так як у кожному акті приймання-передачі робіт та послуг за спірний період, окрім вже згаданого вище, також зазначено, що дійсний акт є документом для проведення розрахунків між виконавцем та замовником. Тобто, підписавши відповідний акт, відповідач (замовник) погодився сплатити вартість наданих позивачем (виконавцем) послуг на підставі такого акта без виставлення рахунку-фактури.

Крім того, згідно з усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позивач надавав відповідачу рахунки одночасно з актами, однак копії рахунків не збереглися у позивача, оскільки складались в одному екземплярі.

Отже, як зазначалось вище, позивач надав відповідачу послуги в порядку, визначеному договором №23-2023 від 13.09.2023, на загальну суму 2011118,01 грн, а відповідач прийняв їх і частково оплатив в сумі 577277,48 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1433840,53 грн. Доказів протилежного суду не представлено. Після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив часткову оплату боргу ще на суму 200000,00 грн.

Суд зазначає, що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи той факт, що відповідач після відкриття провадження у даній справі сплатив позивачу заявлену до стягнення заборгованість за надані згідно договору №23-2023 від 13.09.2023 послуги частково на суму 200000,00 грн, що підтверджується позивачем і наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині за відсутністю предмета спору, відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Окрім того, позивач надав відповідачу послуги в порядку, визначеному договором №36-2023 від 21.11.2023, на суму 36780,53 грн, яку відповідачем сплачено не було. Доказів протилежного суду не надано. Суд також враховує зазначення відповідачем призначення платежу при здійсненні часткових оплат.

Під час розрахунку заборгованості за цим договором позивач допустив арифметичну помилку, що призвело до завищення основного боргу на суму 223,84 грн і, відповідно, заявлення до стягнення 37004,37 грн замість 36780,53 грн, а відтак суд дійшов висновку задовольнити заяву позивача, викладену у додаткових поясненнях від 13.12.2024, про залишення позову ФОП Базилівської О.М. в частині вимоги про стягнення з відповідача 223,84 грн основного боргу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі своєчасної та повної оплати наданих послуг виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1233840,53 грн за договором №23-2023 від 13.09.2023 та у розмірі 36780,53 грн за договором №36-2023 від 21.11.2023.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, вимогу щодо стягнення заборгованості за надані позивачем послуги згідно договорів №23-2023 від 13.09.2023 та №36-2023 від 21.11.2023 у розмірі 1270621,06 грн належним чином і в установленому законом порядку не спростував, доказів погашення вказаної суми боргу станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги принцип змагальності сторін та стандарт переваги більш вагомих доказів, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 1270621,06 грн основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 139018,36 грн пені, 14111,27 грн відсотків річних та 14708,43 грн інфляційних втрат суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Відповідно до п.6.9 договору №23-2023 від 13.09.2023 та п.6.9 договору №36-2023 від 21.11.2023, у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, за відсутності обґрунтованої претензії щодо їх якості або кількості, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого (невиконаного) грошового зобов`язання (але не більше 7% від невиплаченої в строк суми), якщо таке прострочення не зумовлено діями або бездіяльністю виконавця.

Перевіривши розрахунок пені, долучений до уточненої позовної заяви, на відповідність умовам договорів та нормам чинного законодавства, суд встановив, що позивачем проігноровано п.6.9 договорів щодо обмеження нарахування пені 7-ма % від невиплаченої в строк суми, а також нараховано пеню за договором №36-2023 від 21.11.2023 на невірно обраховану суму боргу (а.с.117 на звороті).

Відтак суд здійснив власний перерахунок та встановив, що за визначений позивачем період підлягає стягненню з відповідача 102943,48 грн пені, з них 100368,84 грн пені (в межах 7% від простроченої суму боргу - 1433840,53 грн) за договором №23-2023 від 13.09.2023 та 2574,64 грн пені (в межах 7% від простроченої суми боргу - 36780,53 грн) за договором №36-2023 від 21.11.2023; в частині вимоги про стягнення 36074,88 грн пені слід відмовити як безпідставно нараховані.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).

Перевіривши розрахунок відсотків річних за визначений позивачем період з 01.02.2024 до 27.05.2024 та інфляційних втрат за лютий - квітень 2024 року (а.с.117 на звороті - 118), здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС «LIGA 360» власний перерахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача 14103,50 грн відсотків річних (13750,77 грн за договором №23-2023 від 13.09.2023 та 352,73 грн за договором №36-2023 від 21.11.2023) та 14707,35 грн інфляційних втрат (14338,40 грн за договором №23-2023 від 13.09.2023, хоча правомірним є нарахування у цій частині на більшу суму, ніж заявлено, - 14382,90 грн, однак суд не може виходити за межі пред`явлених позовних вимог, та 368,95 грн за договором №36-2023 від 21.11.2023); у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 7,78 грн відсотків річних та 1,08 грн інфляційних втрат слід відмовити як безпідставно нараховані.

Відповідач доказів відсутності правових підстав для нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат або власного контррозрахунку суду не надав.

Згідно з положеннями ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оцінивши з огляду на положення ст.ст.74, 75-79, 86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, залишити позов без розгляду в частині вимоги про стягнення 223,84 грн основного боргу; закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 200000,00 грн основного боргу; стягнути з відповідача на користь позивача 1270621,06 грн основного боргу, 102943,48 грн пені, 14103,50 грн відсотків річних та 14707,35 грн інфляційних втрат; у задоволенні решти позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п.1 та п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено судом, при поданні даного позову до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, позивач сплатив судовий збір в сумі 24580,24 грн (1638682,96 х 1,5%), згідно з платіжною інструкцією №35 від 28.05.2024 (а.с.6), без застосування відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто позивачем було внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У даному випадку підлягав сплаті судовий збір на суму 19664,19 грн (24580,24 х 0,8), у зв`язку з чим має місце переплата - 4916,05 грн.

У заяві від 16.09.2024 представник позивача просив вирішити питання щодо повернення ФОП Базилівській О.М. сплаченої суми судового збору у розмірі 3000,00 грн (а.с.131-132).

Враховуючи вищевикладене та висновок суду про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 200000,00 грн основного боргу за відсутністю предмета спору, суд вважає за доцільне повернути позивачу за його клопотанням з Державного бюджету України 2400,00 грн судового збору на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та 600,00 грн на підставі п.1 ч.1 ст.7 цього Закону, який сплачено згідно з платіжною інструкцією №35 від 28.05.2024, про що після набрання цим рішенням законної сили винести відповідну ухвалу. Питання про повернення решти надмірно сплаченої суми судового збору - 4316,05 грн станом на дату ухвалення цього рішення не розглядається у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання позивача.

Поряд із тим, враховуючи приписи п.2 ч.1 ст.129 ГПК України та висновок суду про часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача в сумі 16828,49 грн; решта судового збору покладається на позивача, у тому числі за вимогу про стягнення 223,84 грн основного боргу, залишену без розгляду за його заявою (п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір"). Суд зауважує, що при розподілі судових витрат, виходив із суми судового збору, розрахованої з коефіцієнтом 0,8.

У засіданні суду 26.12.2024 представник позивача зазначив, що інші витрати, пов`язані з розглядом справи, не заявляються.

Керуючись статтями 226, 231, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Залишити позов Фізичної особи-підприємця Базилівської Ольги Михайлівни без розгляду в частині вимоги про стягнення 223,84 грн основного боргу за заявою позивача.

3. Закрити провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Базилівської Ольги Михайлівни до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в частині вимоги про стягнення 200000,00 грн основного боргу за відсутністю предмета спору.

4. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "РАДОМИШЛЬСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Київська, 6, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201, код ЄДРПОУ 45040111) на користь Фізичної особи-підприємця Базилівської Ольги Михайлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1270621,06 грн основного боргу, 102943,48 грн пені, 14103,50 грн 3% річних, 14707,35 грн інфляційних втрат та 16828,49 грн судового збору.

5. У задоволенні решти позову відмовити.

6. Повернути Фізичній особі-підприємцю Базилівській Ользі Михайлівні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 3000,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №35 від 28.05.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.01.25

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

- сторонам, представнику позивача (до ел.каб.).