Рішення

від 25.12.2024 по справі 384/696/24

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/696/24

№пр. 2/384/222/2024

25 грудня 2024 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Побузької селищної ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: орган опіки та піклування Синюхино-Брідської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування Побузької селищної ради звернувся до суду в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: орган опіки та піклування Синюхино-Брідської сільської ради, про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01 квітня 2016 року за наказом начальника служби у справах дітей Вільшанської районної державної адміністрації №20-с від 01.01.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поставлені на облік як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. За період перебування на обліку з відповідачами неодноразово проводилися бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків. Родина перебувала під соціальним супроводом. З 12 квітня 2024 року неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були влаштовані на проживання з рідною бабусею ОСОБА_5 , мотивуючи це тим, що вони не хочуть проживати з рідними батьками через зловживання татом і мамою алкогольними напоями та постійні образливі висловлювання на їхню адресу.

В червні 2024 року діти переїхали проживати до ОСОБА_6 , яка 22 червня 2024 року написала зобов`язання, що бере на себе відповідальність опікуватися неповнолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

10 вересня 2024 року неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 написали заяви про позбавлення батьківських прав відповідачів.

Відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти.

У зв`язку з наведеним, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2024 року у зазначеній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 21 листопада 2024 року.

21 листопада 2024 року підготовче засідання відкладено на 29 листопада 2024 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25 грудня 2024 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2024 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Представник органу опіки і піклування Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання неодноразово повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки до суду не повідомляли. Відзив на позовну заяву не подали.

Представник органу опіки та піклування Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Статями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини) передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Тобто, держава визнає захист прав і свобод дитини одним з пріоритетів своєї політики та гарантує дитині рівень життя, необхідний для гармонійного розвитку.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У частинах 8-10 статті 7 СК України зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2 статті 155 СК України).

Згідно зі ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (№2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, №250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Хант проти України").

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Батьками у вказаних свідоцтвах зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 02 вересня 2024 року за №127, виданою старостою Сухоташлицького старостинського округу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.26).

Відповідно до довідки-характеристики, виданої старостою Лукашівського старостинського округу №3 Синюхино-Брідської сільської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає в АДРЕСА_2 , разом із дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та старшим сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у будинку матері дружини. Зі слів жителів села, іноді зловживає спиртними напоями. Під час відвідування родини за місцем проживання неповнолітніх дітей з батьками немає. Зі слів батька діти не бажають проживати з ними однією родиною (а.с.24).

Згідно з довідкою-характеристикою, виданою старостою Лукашівського старостинського округу №3 Синюхино-Брідської сільської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_2 , разом із чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та старшим сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у будинку матері. Працює по найму у людей. Зі слів жителів села, іноді зловживає спиртними напоями. Під час відвідування родини за місцем проживання неповнолітніх дітей з батьками немає. Зі слів матері діти не бажають проживати з ними однією родиною (а.с.25).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї №46 від 12 вересня 2024 року за адресою АДРЕСА_2 , умови проживання у вищезазначеному будинку незадовільні, відсутні місця для навчання дітей, спальні місця (а.с.27-28).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Побузької селищної ради Кіровоградської області, затвердженим рішенням виконавчого комітету Побузької селищної ради від 14 жовтня 2024 року за №154, комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-11).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 18 грудня 2024 року №106, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з постановою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2024 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 184 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. на користь держави за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання своєї дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане правопорушення вчинено 14.03.2024, повторно протягом року після накладення Вільшанським районним судом Кіровоградської області 19.01.2024 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.

Відповідно до постанови Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді попередження за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків, 27.02.2024 в домоволодінні було брудно, батько знаходився в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з постановою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2024 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 184 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. на користь держави за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків відносно неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані правопорушення вчинені 19 липня 2024 року, 23 липня 2024 року, 26 липня 2024 року, 25 липня 2024 року - їсти не приготовлено, в домоволодінні брудно, речі розкидані, мати в стані алкогольного сп`яніння, відсутні продукти харчування та постільна білизна.

У справі "Мамчур проти України" (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року ЄСПЛ вказав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.

Разом з тим, у рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі "М.С. проти України", заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Крім того, у рішенні від 30 червня 2020 року у справі "Ілля Ляпін проти Росії" (заява №70879/11) ЄСПЛ зауважив про те, що в інтересах дитини також забезпечити її розвиток у здоровому навколишньому середовищі, і батько не може мати права відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вживати таких заходів, які б могли завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини можуть, в залежності від їх характеру і серйозності, превалювати над інтересами батьків.

Також у цьому рішенні ЄСПЛ зазначив про те, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без поважних причин ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не намагаються зустрічатися з дітьми та спілкуватися, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються із дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу, не створюють умов для отримання дітьми освіти, не цікавляться життям дітей, не беруть участі у їх вихованні та не виконують батьківських обов`язків, що має систематичний та постійний характер, зважаючи на обґрунтовані висновки органів опіки та піклування про те, що позбавлення відповідачів батьківських прав буде відповідати інтересам дітей, враховуючи вину відповідачів, яка полягає в свідомому ухиленні від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та забезпечення здобуття ними освіти, суд дійшов висновку про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Крім того, судом встановлено вчинення відповідачами адміністративних правопорушень, пов`язаних з ухиленням від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , факт винної поведінки відповідачів та свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками щодо дітей.

Зазначені факти відповідно до ст. 164 СК України є підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , так як відповідачі, після притягнення їх до адміністративної відповідальності за ухиленням від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей, не змінили свого ставлення до участі у вихованні своїх неповнолітніх дітей та не спростували відповідними доказами факт нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог. Разом з цим суд враховує, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подали, жодного разу в судове засідання не з`явилися, що свідчить про ухилення ними від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до п.12 ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідачів слід стягнути в рівних частинах судовий збір на користь держави в сумі 3028 грн. 00 коп., а саме по 1514 грн. 00 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 150, 164-167 Сімейного кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов органу опіки та піклування Побузької селищної ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: орган опіки та піклування Синюхино-Брідської сільської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженку с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Лукашівка Первомайського району Миколаївської області, батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп., а саме по 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. з кожного.

Роз`яснити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що вони мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Орган опіки і піклування Побузької селищної ради, код ЄДРПОУ 44034070, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, 5, с-ще. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська область.

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки і піклування Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 44002390, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 14, с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області.

Повний текст судового рішення складено 03 січня 2025 року.

Суддя О.О. Сорокіна