Ухвала

від 07.01.2025 по справі 760/7514/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-ві/760/2/25

Справа № 760/7514/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коробенка С.В. в цивільній справі № 760/7514/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Солом`янського районного суду міста Києва Коробенка С.В. перебуває цивільна справа № 760/7514/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України про захист честі, гідності та ділової репутації.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Коробенка С.В. в обґрунтування якої, зокрема, вказано на невмотивоване перенесення суддею розгляду справи, ненадання матеріалів справи для дистанційного ознайомлення, не здійснення суддею необхідних процесуальних дій, не видання суддею ухвал в письмовій формі, відмову судді розглянути клопотання заявника та витребування суддею із власної ініціативи документів на користь відповідачів.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва Коробенка С.В. від 19.12.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі № 760/7514/22 визнано необґрунтованою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Зуєвич Л.Л. Матеріали заяви про відвід фактично передано судді по реєстру 07.01.2025.

Дослідивши обставини поданої заяви про відвід суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 7, 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Однак при цьому частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставами для відводу.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі (ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 37 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 0411.1950 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення в справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).

Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати, що суддя Коробенко С.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2024 у справі № 753/20125/21, провадження № 61-7571св24).

Згідно з об`єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Коробенка С.В., адже не встановлено обставин, які унеможливлювали б ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

З заяви Борисенка Леоніда Григоровича про відвід судді Коробенку С.В. не встановлено наявність особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Також не встановлено наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є безстороннім, неупередженим або об`єктивним.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини, викладені в заяві про відвід, оцінивши наведені доводи, суд вважає, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коробенка С.В. у цивільній справі № 760/7514/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України про захист честі, гідності та ділової репутації, - залишити без задоволення, а справу передати судді Солом`янського районного суду міста Києва Коробенку С.В. для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Л. Зуєвич