Рішення

від 06.01.2025 по справі 640/8872/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року місто Київ № 640/8872/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Розуменко А.Б., розглянув у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс" (далі позивач, ТОВ "РН Коммерс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №01922615140103 від 19.02.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2022 касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено частково, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, справу №640/8872/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/8872/19 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято справу до провадження, постановлено здійснити розгляд за правилами загального позовного провадження.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/8872/19 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду: від 04.04.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено дату підготовчого судового засідання, зобов`язано позивача надати суду докази реєстрації ТОВ "РН Коммерс" електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; від 27.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та іншими законами України.

Позивач зазначив, що він правильно сформував собівартість реалізованих товарів у фінансовій звітності, визначивши собівартість запасів за правилами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 (далі П(С)БО 9 "Запаси"), з вартості усієї електричної енергії, яку придбав на оптовому ринку електричної енергії та у нього наявні оформлені належним чином і надані під час перевірки відповідачеві всі первинні документи, які вимагаються законодавством для такого виду господарських операцій. Також стверджує, що технологічні витрати електроенергії в електричних мережах є невід`ємною частиною технологічного процесу постачання такого специфічного товару як електрична енергія, економічні обґрунтування меж нормативів витрат є чітко регламентовані і контролюються державою в особі національного регулятора Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики та комунальних послуг.

Позиція відповідача з урахуванням відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень наданих після касаційного розгляду справи та направлення її на новий розгляд, зводиться до того, що ТОВ "РН Коммерс" не включало технологічні втрати електроенергії, які виникли в процесі транспортування, до збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів та, відповідно, до складу собівартості реалізованого товару, а включало до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).

У зв`язку з тим, що товар (електроенергія), в частині технологічних втрат, які виникли в процесі транспортування, було списано з балансу, а не було включено до первісної вартості оприбуткованих запасів та у подальшому до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання електроенергії, згідно пункту 198.5 статті ПК України ТОВ "РН Коммерс" було зобов`язано нарахувати податкові зобов`язання у загальній сумі 2 177 534 грн виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 витребувано в ГУ ДПС у м. Києві докази на підтвердження суми вартості нормативних технологічних втрат електроенергії, яку зараховано (не зараховано) на баланс ТОВ "РН Коммерс" у період з 01.01.2015 по 20.09.2018 (акт перевірки від 25.01.2019 №44/26-15-14-01-03/33500195).

07.10.2024 на виконання вказаної до суду надійшли пояснення відповідача у яких повідомлено, що висновку про те, що ТОВ "РН Коммерс" не включало технологічні втрати електроенергії, які виникли в процесі транспортування, до збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів та, відповідно, до складу собівартості реалізованого товару, а включало до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені, контролюючий орган дійшов на підставі аналізу первинних документів (актів технологічних втрат), відомостей бухгалтерського обліку по рахункам 281 "Товари на складі", 9472 "Нестачі інших активів", 791 "Результат операційної діяльності", детальна інформація із зазначенням бухгалтерських проводок наведена в додатку 12 до акта перевірки. В ході проведення перевірки акти технологічних втрат електроенергії чи їх копії не вилучалися. Враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС у м. Києві не в змозі надати витребувані судом документи, а саме, акти технологічних втрат електроенергії (чи їх копії).

Під час судового розгляду адміністративної справи, представник відповідача позов не визнав. Позивач участь повноважного представника не забезпечив, хоча про місце, дату та час повідомлявся належним чином. Повістки надсилались за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуті до суду з незалежних від суду причин.

З огляду на викладене, судом ухвалено здійснити розгляд адміністративної справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах судової справи доказами.

У судовому засіданні на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено наступне.

На підставі направлень від 28.11.2018 №1936/26-15-14-01-03, №3308/26-15-14-06-03, №1935/26-15-14-01-03, №7775/26-15-14-09, №2928/26-15-14-03-05, №2924/26-15-14-03-04, №2432/26-15-42-08, №2431/26-15-42-08, виданих ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до статей 20, 77, 82 ПК України була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "РН Коммерс" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.

За результатами перевірки складено акт від 25.01.2019 №44/26-15-14-01-03/33500195, яким встановлено порушення ТОВ "РН Коммерс", зокрема, вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у вересні 2018 року на суму 2 177 534,00 грн.

За змістом акту від 25.01.2019 №44/26-15-14-01-03/33500195 та доводів відповідача, висновку про допущення позивачем вказаного порушення контролюючий орган дійшов з огляду на те, що ТОВ "РН Коммерс" не включало технологічні втрати електроенергії, які виникли в процесі транспортування, до збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів та, відповідно, до складу собівартості реалізованого товару, а включало до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).

Позивачем подано заперечення на акт від 25.01.2019 №44/26-15-14-01-03/33500195, проте Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, залишивши заперечення без задоволення, прийняло податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 №01922615140103.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 №01922615140103 до Державної фіскальної служби України, яке рішенням ДФС України від 18.04.2019 №18270/16199-99-11-04-01-25 залишено без змін, а скарга ТОВ "РН Коммерс" без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Повертаючи на новий розгляд справу, Верховний Суд у постанові від 15.08.2022 вказав, що: "Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 (пункт 6 Положення), відповідно до якого для цілей бухгалтерського обліку запаси включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу; Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів.

Разом з тим, судами не взято до уваги посилання відповідача на пункт 14 вказаного Положення, яким визначено, що не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені), зокрема, понаднормові втрати і нестачі запасів…

… Судами встановлено, що обсяг переданої до транспортування електричної енергії місцевими (локальними) мережами до споживачів збігається з обсягами, тієї електричної енергії, яка отримана споживачами за актами приймання-передачі від позивача.

Разом з тим, рішення судів першої та апеляційної інстанції містять загальний перелік наданих первинних документів без дослідження суми вартості нормативних технологічних втрат електроенергії яку зараховано на баланс підприємства. Як указує позивач, Акт перевірки не містить належних обґрунтувань про те, що суми нормативних технологічних втрат електроенергії не були включені до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання електроенергії кінцевому споживачу."

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.2 статті ПК України визначає, що для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У пункті 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

В силу пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За приписами пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Судом установлено, що позивач за період 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року здійснив закупівлю електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору, укладеного з Державним підприємством "Енергоринок" №5618/01 від 17 липня 2009 року.

Обсяг та вартість придбаної позивачем електричної енергії визначена в актах купівлі-продажу електроенергії.

На підставі вказаного договору між позивачем та продавцем електроенергії ДП "Енергоринок" було складено й інші документи щодо постачання електричної енергії, зокрема акти прийому-передачі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України, які є невід`ємною частиною договору №5618/01 від 17 липня 2009 року.

Вартість загального обсягу придбаної електроенергії, яка включає суму вартості нормативних технологічних витрат електроенергії, зарахована позивачем на баланс підприємства за вартістю сплаченою постачальнику на підставі договору, у відповідності до вимог П(С)БО 9 "Запаси".

Згідно з пунктом 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1058 від 18 серпня 1999 року "Про порядок закупівлі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом", запроваджено порядок, згідно з яким ліцензіати з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом закуповують електричну енергію з Оптового ринку електричної енергії (ОРЕ) з урахуванням нормативних технологічних витрат електричної енергії при її передачі місцевими (локальними) електромережами на відповідному класі напруги.

Обсяг продажу електричної енергії ліцензіату з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом на межі балансової вартості мереж споживача визначається, виходячи з обсягу споживання електричної енергії таким споживачем і обсягу технологічних витрат.

Пунктом 2 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1058 від 18 серпня 1999 року "Про порядок закупівлі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом" визначено вимоги до документів, на підставі яких оформлюється купівля-продаж електричної енергії ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та її передача (транспортування) місцевими (локальними) електромережами, зокрема останні мають містити таку інформацію:

- обсяги споживання та/або передачі електроенергії на кожному із класів напруги, на яких споживач отримує електричну енергію, що постачається ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом;

- обсяги технологічних витрат електричної енергії на кожному із класів напруги, на яких споживач отримує електричну енергію, що постачається ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, розраховані згідно з вимогами п.1 вказаної постанови.

Аналогічний розрахунок обсягу закупівлі електроенергії визначений у договорі купівлі-продажу електричної енергії на оптовому ринку.

Так, відповідно до пункту 3.11 договору, укладеного між позивачем та ДП "Енергоринок", на купівлю електричної енергії обсяг погодинного продажу електричної енергії Постачальнику (позивачу, який є покупцем електричної енергії на енергоринку) розраховується як сума обсягу спожитої електричної енергії споживачами Постачальника, з урахуванням власного виробництва Постачальника та обсягу нормативних технологічних витрат електричної енергії на кожному із класів напруги на яких споживач отримує електричну енергію.

Відповідно до визначення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28 технологічні витрати електричної енергії на передачу електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі. Технологічні витрати поділяються на нормативні та понаднормативні.

Нормативні технологічні витрати електроенергії в мережах визначаються за економічними коефіцієнтами, повноваження щодо встановлення яких відповідно до абзацу 7 пункту 7 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" надано регулятору на ринку електричної енергії. В той же час, понаднормативні технологічні витрати, це втрати понад законодавчо встановлені нормативи.

Нормативні технологічні втрати електроенергії фіксуються відповідними актами і розраховуються на підставі Економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами І та ІІ класів напруги, які встановлюються рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Економічні коефіцієнти, які застосовувались позивачем до розрахунку нормативних технологічних витрат електроенергії в період господарської діяльності, який був предметом податкової перевірки відповідача, визначені у постановах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №308 від 10 березня 2016 року та №292 від 16 березня 2017 року "Про затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах Ліцензіатів з передачі електричної енергії міськими (локальними електромережами) 1 та 2 класу напруги на 2-4 квартал 2016 та І півріччя 2017 року".

Економічні коефіцієнти визначені у відносних одиницях, окремо за І класом напруги (35 кВт та більше) та ІІ класом напруги (менше 35 кВт) за календарним періодом квартал.

Встановлено, що розраховані позивачем обсяги нормативних технологічних витрат електроенергії за календарний місяць при постачанні електричної енергії кожному із споживачів, зазначені в розрахунках обсягів прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку для споживачів, складеними між позивачем та ДП "Енергоринок".

Надані позивачем до перевірки документи про купівлю-продаж електричної енергії на оптовому ринку, відповідають вимогам зазначеної вище постанови національного регулятора, а також містять усі реквізити первинного документу на підтвердження господарської операції з придбання електроенергії, які визначені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що не заперечується відповідачем.

Закуплену на оптовому ринку електричну енергію позивач реалізував покупцю (споживачу) на підставі договорів №0001ПЦ від 01 січня 2015 року та №0001ПЦ від 01 січня 2017 року, які були укладені позивачем з ПАТ "Лінік".

Обсяг переданої до транспортування ПАТ "Лінік" електричної енергії місцевими (локальними) мережами до споживачів за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року збігається з обсягами, тієї електричної енергії, яка отримана споживачами за актами приймання-передачі від позивача.

Отже, розбіжності в обсягах електричної енергії, придбаної споживачем та транспортованої через місцеві (локальні) електричні мережі відсутні.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючий орган виходив із того, що у періоді з 01.11.2015 по 30.09.2018 TOB "РН Коммерс" не включало технологічні втрати електроенергії, які виникли в процесі транспортування до збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів та, відповідно, до складу собівартості реалізованого товару, а включало до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).

Відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що товар (електроенергія), в частині технологічних втрат, що виникли в процесі транспортування, було списано з балансу, а не було включено до вартості оприбуткованих запасів та у подальшому до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання електроенергії, згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України TOB "РН Коммерс" було зобов`язано нарахувати податкові зобов`язання у загальній сумі 2 177 534 грн виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України.

В бухгалтерському обліку операції зі списання відображені наступним чином: Дебет 9472 "Нестачі інших активів"; Кредит 281 "Товари на складі" на загальну суму 10 887 669,3 грн; Дебет "Результат операційної діяльності"; Кредит 9472 "Нестачі інших активів" на загальну суму 10 887 669,3 грн.

Списання у періоді з 01.11.2015 по 30.09.2018 з балансу підприємства товару (електроенергії) на загальну суму 10 887 669,3 грн встановлене згідно наданих до перевірки актів технологічних втрат.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 9 "Запаси".

За приписами пункту 6 П(С)БО 9 "Запаси" для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу.

Відповідно до пункту 8 П(С)БО 9 "Запаси" придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Згідно із пунктом 14 П(С)БО 9 "Запаси" не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені), у тому числі понаднормові втрати і нестачі запасів.

Відповідно до пунктів 6, 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі П(С)БО 16 "Витрати"), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно із пунктом 11 П(С)БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Відповідно до пункту 14 П(С)БО 16 "Витрати" до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Аналіз наведених норм П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати" дає підстави для висновку про те, що не включаються до первісної вартості запасів, а відносяться до витрат того періоду, в якому вони були здійснені, виключно понаднормові втрати і нестачі запасів.

Як зазначено вище, сума вартості нормативних технологічних витрат електроенергії зарахована позивачем на баланс підприємства за вартістю загального обсягу придбаної електроенергії. Належним чином розраховані позивачем обсяги нормативних технологічних витрат електроенергії за календарний місяць при постачанні електричної енергії кожному із споживачів зазначені в розрахунках обсягів прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку для споживачів, складеними між позивачем та ДП "Енергоринок". Обсяг електроенергії переданої до транспортування до споживачів збігається з обсягом електроенергії, яка отримана споживачами за актами приймання-передачі від позивача.

Таким чином, у даному випадку технологічні втрати електроенергії вважаються нормативними, а тому не можуть включатись до складу витрат періоду, в якому вони були здійснені.

Грошове вираження технологічних втрат електроенергії включено позивачем до договірної вартості електроенергії під час її постачання позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ в загальному розмірі 2 177 534 грн сплачених у складі вартості електроенергії нормативно розрахованої на покриття її технологічних витрат за період з 01.11.2015 по 30.09.2018 у загальному розмірі 10 887 669,3 грн за одночасного віднесення таких технологічних втрат електроенергії до складу витрат періоду, в якому вони були здійснені.

Позивач стверджує, що акт перевірки не містить належних обґрунтувань про те, що суми нормативних технологічних втрат електроенергії не були включені до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання електроенергії кінцевому споживачу.

Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає, що дійсно до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання електроенергії кінцевому споживачу включено, у тому числі, вартість електроенергії на покриття нормативних технологічних втрат при її постачанні. Дана обставина жодним чином не вказує на заниження ТОВ "РН Коммерс" податкових зобов`язань, про що у даному випадку свідчить саме віднесення таких технологічних витрат електроенергії до складу витрат періоду, в якому вони були здійснені.

Фактично позивач придбав у постачальника та поставив покупцю електроенергію в обсязі, а відтак і у вартості, якої враховані нормативні технологічні втрати електроенергії. Порушення позивачем вимог податкового законодавства у даному випадку полягає саме у віднесенні до складу витрат періоду, в якому вони були здійснені, сум нормативних технологічних втрат електроенергії, які не можуть вважатись такими витратами з огляду на те, що позивачем задокументовано постачання покупцю обсягів електроенергії з урахуванням відповідних сум нормативних технологічних втрат електроенергії.

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів вчинення позивачем порушення вимог податкового законодавства, а доводи позивача та встановлені судом обставини не вказують на протилежне та не викликають обґрунтованого сумніву правомірності податкового повідомлення-рішення №01922615140103 від 19.02.2019. Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати зі сплати позивачем судового збору розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс" (місцезнаходження юридичної особи: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33500195).

Відповідач Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.