Постанова

від 07.01.2025 по справі 367/5846/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №367/5846/21 головуючий у суді І інстанції: Карабаза Н.Ф.

провадження №22-ц/824/1198/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Накутною Софією Олександрівною на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, скасування записів та витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, скасування записів та витребування майна.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг» про забезпечення позову - задоволено частково, накладено арешт на нерухоме майно: 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,5 кв.м., житлова площа 25,5 кв.м. (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1994096632109, номер запису про право власності: 34777043, дата та час державної реєстрації: 16 грудня 2019 року 18:50:37, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50365532 від 20 грудня 2019 року 14:56:34), права на яку зареєстровані, власник - ОСОБА_1 .

21 березня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Накутна С.О. подала заяву про зустрічне забезпечення, в якій просила застосувати заходи зустрічного забезпечення позову по справі №367/5846/21 та визначити його у розмірі 2 414 608, 36 грн; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ - 40585026) протягом 10-и днів, з моменту прийняття відповідної ухвали, внести на депозитний рахунок Ірпінського міського сулу Київської області грошові кошти у розмірі 2 414 608, 36 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення вищевказаного позову, поданої представником позивача ТОВ «Стандарт Білдінг» - адвокатом Даниловою К.А. Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 17 серпня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ТОВ «СТАНДАРТ БІЛДІНГ» задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Звертає увагу суду на те, що власниками (засновниками) ТОВ «СТАНДАРТ БІЛДІНГ» є: 50% - ОСОБА_3 (син - відповідача ОСОБА_2 , керівник позивача); 50% - ОСОБА_4 (дружина відповідача ОСОБА_2 ). Зважаючи на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з 1989 року по теперішній час, перебувають у зареєстрованому шлюбі, то 50% статутного капіталу ТОВ «СТАНДАРТ БІЛДІНГ» є спільною сумісною власністю подружжя, відповідно до ст. 60 СК України. Вказане підтверджує факт того, що позовна заява подана в рамка даного провадження, створена штучно, адже, фактично, ТОВ «СТАНДАРТ БІЛДІНГ», де частково є власником ОСОБА_2 позивається до ОСОБА_2 , при цьому жодних позовних вимог до нього не заявляє. В 2020 році відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальне провадження за фактом шахрайства в особливо великих розмірах та, як виявилося, квартиру, яку ОСОБА_5 продав за попереднім договором купівлі-продажу від 08 лютого 2017 року ОСОБА_1 , в січні 2016 року ОСОБА_2 продав ще й іншій громадянці - ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав. В рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_1 було викликано для дачі показань в якості свідка, де останній дав покази проти ОСОБА_2 . На сьогоднішній час, обвинувальний акт проти ОСОБА_2 за фактом шахрайства скеровано до Ірпінського міського суду Київської області. Дізнавшись про те, що ОСОБА_1 дав покази проти ОСОБА_2 , з метою створення тиску на нього, як свідка, будо подано штучний позов у цій справі щоб залякати ОСОБА_1 і він відмовився від своїх показів на стадії судового розгляду справи проти ОСОБА_8 .

Вважає, що позивач зловживає процесуальною можливістю на подання позову та між сторонами не існує реального спору щодо зазначеної вище квартири. Фактично, з 09 грудня 2021 року по теперішній час, ОСОБА_1 протиправно позбавлений конституційного права розпоряджатися своєю приватною власністю. Через протиправну поведінку та умисне затягування розгляду справи, ОСОБА_1 не може розпорядитись своєю законною власністю, щоб забезпечити належні та безпечні умови існування своїй сім`ї. Він не може продати свою законно придбану квартиру та придбати нову на більш безпечній території України. На сьогоднішній час, як і з моменту створення ТОВ «СТАНДАРТ БІЛДІНГ», у даного Товариства немає жодного нерухомого майна, а розмір статутного капіталу складає всього лиш 10 000 грн, господарська діяльність Товариством не здійснюється та звітність не подається. Окрім того, для виконання постанови Київського апеляційного суду про накладення арешту на квартиру, позивач звернувся до приватного виконавця Валявського O.A.. яким 16 лютого 2023 року відкрито провадження та стягнуто з ОСОБА_1 виконавчі витрати у розмірі 640,09 грн. Таким чином, фактично, ОСОБА_1 уже зазнав збитків на вказану суму. Згідно довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості №201-20240318-0007504505 від 18 березня 2024 року, виданої ФДМ України, вартість спірної квартири, на сьогоднішній час, становить 2 414 608,36 грн. З метою дотримання прав та інтересів усіх учасників процесу, задля забезпечення гарантій відшкодування ймовірних для відповідача збитків, вважає за необхідне застосувати заходи зустрічного забезпечення у розмірі оціночної вартості квартири, а саме 2 414 608,36 грн, який є співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову та розглядом справи.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2024 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про зустрічне забезпечення відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Накутна Софія Олександрівна 20 травня 2024 року засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підтримавши доводи заяви про зустрічне забезпечення позову, вказала, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим заявником доказам відсутності у позивача майна, що знаходиться на території Україні в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а також того, що майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в позові.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Накутною Софією Олександрівною на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, скасування записів та витребування майна, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвала про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги були надіслані на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг», зазначену самим позивачем у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи. За даними Звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, судову кореспонденцію позивач отримав 02 вересня 2024 року, що відповідно до вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Також, ухвала про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги були неодноразово надіслані на поштову адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 , що міститься у матеріалах справи. Проте поштова кореспонденція не була вручена адресату, оскільки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта», що відповідно до вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції з урахуванням предмету позову, заходу забезпечення позову, вжитого судом 09 грудня 2021 року, тривалості перебування справи у суді, вважав, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про існування обставин, що можуть спричинити збитки відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у заяві про зустрічне забезпечення не вказано чим саме вжиті заходи забезпечення позову завдають чи можуть завдати збитки відповідачу, в чому вони полягають та не надано відповідних доказів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Відповідно до частини восьмої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Зазначені норми ЦПК України узгоджуються зі змістом принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Отже, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Виходячи із системного тлумачення норм частин першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина п`ята статті 154 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії».

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СРАНДАРТ БІЛДІНГ» має зареєстроване в Україні місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 2/1, секція 2, приміщення 124. Розмір статутного капіталу складає 10 000,00 грн.

Відповідно до Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ТОВ «СРАНДАРТ БІЛДІНГ» не зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначаючи розмір зустрічного забезпечення у сумі 2 414 608,36 грн (вартість майна, на яке накладено арешт), заявник не надав доказів на підтвердження розміру можливих збитків, яких він може зазнати у зв`язку із забезпеченням позову, оскільки заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач саме у зв`язку із забезпеченням позову, а не задоволенням позову по суті спору.

Поряд з цим, положення статті 154 ЦПК України не містять прямої вказівки на необхідність вжиття судом заходів зустрічного забезпечення у розмірі ціни позову/ вартості предмету спору, а обставин за яких можливо припустити завдання відповідачу збитків накладеним арештом саме на суму вартості спірного майна останнім не наведено.

Апеляційний суд звертає увагу, що відсутність у позивача зареєстрованого нерухомого майна на праві власності не може бути єдиною і достатньою підставою для вжиття заходів зустрічного забезпечення та не свідчить про відсутність фінансової можливості задовольнити вимоги відповідача у випадку пред`явлення позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, або ж про вчинення позивачем дій щодо відчуження майна чи інших дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Більш того, виниклі між сторонами правовідносини не пов`язані із військовою агресією російської федерації проти України, а заходи забезпечення позову вжито до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що позивачем подано до суду безпідставний позов, що є підставою для застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки такі доводи стосуються розгляду справи по суті.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про зустрічне забезпечення, оскільки апелянтом не було обґрунтовано наявність передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України обов`язкових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду першої інстанції, довільного тлумачення закону та виходять за межі предмету апеляційного розгляду, а тому не можуть бути підставою для її скасування.

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Накутною Софією Олександрівною - залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова