ф
У Х В А Л А
07 січня 2025 року
м. Київ
справа №140/36596/23
адміністративне провадження №К/990/389/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 140/36596/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - Підприємство), у якому просив:
- визнати протиправною відмову викладену в листі вих. № К4/03-8.23 від 07 грудня 2023 року, щодо формування листка непрацездатності на період проходження лікування з 09 по 28 травня 2023 року, з 26 вересня по 15 жовтня 2023 року, з 09 по 27 листопада 2023 року на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.
- зобов`язати повторно розглянути заяву щодо надання листка тимчасової непрацездатності, що виникла за кордоном, за період з 09 по 28 травня 2023 року, з 26 вересня по 15 жовтня 2023 року, з 09 по 27 листопада 2023 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки заявлені позивачем вимоги не пов`язані із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а стосуються захисту приватних інтересів та підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 140/36596/23 скасовано та прийнято постанову, якою справу № 140/36596/23 направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційний суд звернув увагу, що суд першої інстанції не дав правової оцінки тій обставині, що, приймаючи спірне рішення, відповідач діяв як суб`єкт владних повноважень, про що зазначив, повідомляючи про порядок оскарження цього рішення.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 03 липня 2024 року позов задовольнив.
Визнав протиправною відмову Підприємства, викладену в листі від 07 грудня 2023 року вих. № К4/03-8.23 щодо формування листка непрацездатності ОСОБА_1 за періоди проходження лікування з 09 по 28 травня 2023 року, з 26 вересня по 15 жовтня 2023 року, з 09 по 27 листопада 2023 року на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.
Зобов`язав Підприємство повторно розглянути заяву щодо надання ОСОБА_1 листка тимчасової непрацездатності, що виникла за кордоном, за період з 09 по 28 травня 2023 року, з 26 вересня по 15 жовтня 2023 року, з 09 по 27 листопада 2023 року, з урахуванням висновків суду.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 грудня 2024 року апеляційну скаргу Підприємства задовольнив частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 140/36596/23 скасував та прийняти нову постанову, якою провадження у цій справі закрив.
Роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції цивільного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, він може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався в порядку спрощеного позовного провадження.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, у разі незазначення в касаційній скарзі підстав, на якій вона подається з визначенням передбаченої статтею 328 цього Кодексу підстави, така касаційна скарга залишається без руху.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник не зазначає про наявність обставин, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, які є обов`язковими для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом положень частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення без руху касаційної скарги ОСОБА_1 із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення та обґрунтування наявності обставин, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 140/36596/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз`яснити скаржнику, що неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Н. М. Мартинюк
В. Е. Мацедонська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.01.2025 |
Оприлюднено | 08.01.2025 |
Номер документу | 124265018 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желєзний І.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні