Ухвала

від 07.01.2025 по справі 363/4077/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 січня 2025 року

м. Київ

справа № 363/4077/22

провадження № 61-17440ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Вишгородської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення, державного акта та повернення у постійне користування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2024 року Зубчук О. Р., яка діє від імені Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство», засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у зазначеній вище справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

До касаційної скарги додано клопотання, в якому заявник просить відстрочити йому сплату судового збору.

Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Також Верховний Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Аналіз клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у листопаді 2022 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2022 року.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становить 2 481,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»).

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 14 886,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Вишгородської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення, державного акта та повернення у постійне користування земельної ділянки залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький