Рішення

від 25.12.2024 по справі 522/11862/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11862/22

Провадження № 2/522/1463/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Запольської А.М.,

представника позивача - адвоката Будзаря П.С.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Онищенка С.В.,

треті особи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ВЕДРАНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року компанія Ведрана Інвестмент ЛТД (далі - позивач) звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 08.12.2022, просила суд:

- витребувати з чужою незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ВЕДРАНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (зареєстрованої за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , вул. Васілеос Константіну, 29, Мітера Корт, 4-й поверх, оф. 203, 3075, Лімасол, Кіпр) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100);

- визнати недійсним акт № 1 приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44450461, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 89А, офіс 330), серія та номер 4478,4479, виданий 08 грудня 2021 року, видавник: компанія «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» реєстраційний номер НЕ127841, адреса: Кеннеді, 12, бізнес-центр ім. Кеннеді, 2-й поверх, 1703, Нікосія, Кіпр), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44450461, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 89А, офіс 330);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 01.08.2022, посвідченого приватним нотаріусом Шевченком А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2683, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44450461) продало гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100);

- визнати право власності Ведрана Інвестмент ЛТД (компанії зареєстрованої за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , місцезнаходження: вул. Васілеос Константіну, 29, Мітера Корт, 4-й поверх, оф. 203, 3075, Лімасол, Кіпр) на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100) в порядку правонаступництва за компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» (реєстраційний номер НЕ127841, адреса: АДРЕСА_3 , 1703, Нікосія, Кіпр).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне.

17.10.2008 компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» (компанією зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр) було придбано об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_2 .

В подальшому, за законодавством Республіки Кіпр, компанія «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» була припинена без ліквідації шляхом приєднання до Ведрана Інвестмент ЛТД, якій були передані всі права та обов`язки «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед».

Відповідно до плану реорганізації та злиття від 14.09.2020, всі активи, що належали компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» передаються до позивача, у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання.

План реорганізації та злиття був затверлдений Окружним судом Лімасола 17.11.2020, та було оформлено рішенням від 25.11.2020.

Таким чином позивач набув право на всі активи компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», в т.ч. на квартиру, у дату оформлення (видачі) рішення Окружним судом Лімасола, яким затверджується план реорганізації та злиття - 25.11.2020.

07.12.2020 компанія «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» була припинена без ліквідації шляхом приєднання до Ведрана Інвестмент ЛТД відповідно до законодавства Республіки Кіпр.

Позивач не встиг внести зміни до Державного реєстру щодо набуття права власності на квартиру за собою.

08.11.2021 ОСОБА_3 за довіреністю від компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» датованою 06.09.2021 (тобто виданою майже на 10 місяців пізніше, ніж ця компанія була ліквідована на Кіпрі), звернувся до нотаріуса Стукаленко Л.С. за отриманням дублікату договору купівлі-продажу квартири. Отримавши дублікат договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_3 діючи нібито від «Енсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» вносить спірну квартиру у статутний капітал новоствореної 03.12.2021 юридичної особи ТОВ "ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ" (код ЄДРНОУ 44450461), та визначає себе керівником цього товариства.

20.12.2021 було зареєстроване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62522246 від 23.12.2021, ресторатором Черненко А.В., Іванівська селищна рада Одеської області, яка зареєструвала право власності на квартиру за ТОВ "ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ" на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири та акту приймання-передачі майна до статутного капіталу, виданого нібито «Енсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед». 31.12.2021 було здійснено вихід «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» з власників ТОВ "ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ" та вступ нового учасника - ОСОБА_3 , який став єдиним учасником та керівником цього товариства, у статутний капітал якого внесена спірна квартира.

01.08.2022 ТОВ «ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ" здійснює продаж спірної квартири відповідачу, запис про що був внесений до Державного реєстру приватним нотаріусом Шевченко А.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Посилаючись на те, що спірне нерухоме майно (квартира) вибуло з власності позивача поза його волею, без відповідних правових підстав, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

21.09.2022 ухвалою Приморського районного суду м. Одеса відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження.

21.09.2022 ухвалою суду заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме на квартиру під квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100). Заборонено проведення реєстраційних дій державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким суб`єктам державної реєстрації щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100) до розгляду справи по суті.

05.10.2022 від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, яку ухвалою суду від 20.10.2022 задоволено частково. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 21.09.2022 у вигляді заборони проведення реєстраційних дій державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким суб`єктам державної реєстрації щодо нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100) до розгляду справи по суті.

05.10.2022 на виконання ухвали суду від 21.09.2022 від Іванівської селищної ради Одеської області надійшли документи реєстраційної справи у паперовій формі щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100).

19.10.2022 від представника позивача надійшли заперечення проти заяви про скасування заходів забезпечення позову.

19.10.2022 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: нотаріально засвідчена копія перекладу Плану реорганізації від 14.09.2020; нотаріально засвідчена копія перекладу афідевіту колишнього директора компанії Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед пані Н. Курекян від 21.07.2022; нотаріально засвідчена копія перекладу свідоцтва про припинення компанії Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед від 23.08.2022; докази направлення заяви з додатками відповідачу.

20.10.2022 протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2

24.10.2022 від приватного нотаріуса Шевченко А.В. Київського міського нотаріального округу на виконання ухвали суду від 21.09.2022 надійшла засвідчена належним чином копія справи стосовно відчуження та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 на 48 арк.

07.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що позивачем не надано допустимих і достовірних доказів припинення існування компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», що спростовує подальшу аргументацію позову в частині набуття компанією «Ведрана інвестмент ЛТД» будь-яких прав на належну відповідачу квартиру та відповідно незаконності переходу права власності від компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» до ТОВ «Інтер Ресурс Девелопмент». Також в Свідоцтві від 10.02.2021 на яке посилається представник позивача, іде мова про «Ухвалу Суду від 17.11.2020», а в самому судовому рішенні на яке посилається позивач зазначається, що «суд виносить постанову». Виходить що мова в цих двох документа іде про різні види судових рішень, а тому не можна говорити що припинення компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» відбулося саме на підставі Постанови від 17.11.2020 на яку посилається представник позивача, адже він веде мову саме про Ухвалу. До того ж вказане Свідоцтво взагалі не містить жодних індивідуальних ознак судового рішення, як то номер справи, чи номер звернення, які вказані в Постанові від 17.11.2020. Це ще раз доводить необґрунтованість взаємозв`язку вказаних Свідоцтва і Судового рішення. Вказані варіації перекладу Постанови і Ухвали можна списати на не кваліфікованість перекладача, тоді постає логічне питання чи можна в подальшому довіряти наданим представником позивача перекладам і чи є вони достовірні за змістом. Також зазначає, що План реорганізації та злиття від 14.09.2020 та Рішення суду Лімасола від 17.11.2020, на які при подальшому викладенні позову посилається представник позивача - також не є допустимими та достовірними, адже не легалізовані на території України шляхом проставлення апостилю, так само як і Свідоцтво від 10.02.2021. Зазначає, що укладений між ним та ТОВ «Інтер Ресурс Девелопмент» договір купівлі-продажу квартири є правомірним та дійсним. Договір був укладений, викладений та зареєстрований належним чином. Було зареєстровано і право власності відповідача на це майно. На даний час відповідач є єдиним повноважним добросовісним власником вказаного майна і жодних інших власників ні в Україні ні за її межами не існує. Позивач ніколи не був власником спірної квартири та право власності за ним ніколи на законних підставах не набувалось та не реєструвалось. Позивач не надав суду доказів, які беззаперечно свідчили би про те, що спірне майно є його власністю. Неможливо встановили жодної із передбачених законодавством підстав набуття позивачем права власності на спірну квартиру, а в порядку ст. 392 ЦК України позивач за визнанням права власності до суду не звертався. У задоволенні позову просить відмовити.

21.11.2022 від відповідача надійшов попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

21.11.2022 від відповідача надійшла заява про застосування зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, визначеному в договорі купівлі-продажу, як вартість квартири на яку накладено арешт в розмірі 1 000 000,00 грн.

21.11.2022 від відповідача надійшла заява про забезпечення судових витрат.

21.11.2022 від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи -«Інтер Ресурс Девелопмент».

21.11.2022 від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без руху.

07.12.2022 від відповідача надійшла заява про витребування оригіналів письмових доказів, а саме: довіреність від 15.07.2022 (на англійській мові); план реорганізації та злиття від 14.09.2020 (на грецькій мові); Рішення Окружного суду Лімасола від 17.11.2020 (на грецькій мові); Афідавіт пані Наталі Курекян від 21.07.2022 (на грецькій мові); Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20757862 від 30.10.2008; Витяг з державного реєстру правочинів № 6651963 від 17.10.2008; Договір купівлі-продажу № 3129 від 17.10.2008; Свідоцтво про реєстрацію від 15.09.2015 (на англійській мові); Свідоцтво від 20.05.2021 (на англійській мові); Свідоцтво від 23.08.2022 (на англійській мові).

08.12.2022 від представника позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

08.12.2022 від представника позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про забезпечення судових витрат.

08.12.2022 від представника позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про зустрічне забезпечення позову.

08.12.2022 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С. належним чином засвідчену реєстраційну справу у паперовій та електронній формі щодо реєстрації та видачі дублікату документу на право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100).

08.12.2022 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: передавальний акт від 25.11.2020; рішення власника компанії Ведрана Інвестмент ЛТД від 25.11.2020; рішення власника компанії Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед від 25.11.2020; нотаріально засвідчений переклад рішення окружного суду Лімасола, ухваленого 17.11.2020, оформленого 25.11.2020.

08.12.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечує проти арґументів відповідача. Зазначає, що позивач є правонаступником усіх прав та обов`язків компанії Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед, яка припинила своє існування шляхом приєднання до позивача, відповідно до наданих до суду документів. На дату видачі нікчемної довіреності, та на дати подальших правочинів щодо відчуження спірної квартири, законним власником квартири був та є саме позивач, як правонаступник всіх прав та обов`язків припиненої юридичної особи.

04.01.2023 від представника позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про витребування оригіналів письмових доказів.

13.03.2023 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: нотаріально засвідчена копія перекладу листа Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр від 08.02.2023; докази направлення цієї заяви відповідачу та третій особі.

14.03.2023 ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44450461, місце знаходження 03115, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 89А, офіс 330).

14.03.2023 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С. належним чином засвідчену реєстраційну справу у паперовій та електронній формі щодо реєстрації та видачі дублікату документу на право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100).

14.03.2023 ухвалою суду відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про забезпечення судових витрат.

14.03.2023 ухвалою суду поновлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив, прийнято відповідь на відзив представника позивача до розгляду.

14.03.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенню клопотання представника відповідача про залишення без руху позовної заяви Ведрана Інвестмент ЛТД та заяви про зміну предмету позову від 08.12.2023. Заяву про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

14.03.2023 ухвалою суду в задоволенні заяви відповідача про зустрічне забезпечення відмовлено.

22.03.2023 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів, а саме: докази направлення позовної заяви з додатками для ТОВ «Інтер Ресурс Девелопмент».

31.05.2023 від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову, у якому зазначає, що дві вимоги відносяться до юрисдикції господарського суду, а вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу суперечить первинній позовній вимозі.

07.04.2023 від приватного нотаріуса Стукаленко Л.С. на виконання ухвали суду від 14.03.2023 надійшла копія справи про видачу 08.11.2021 дублікату договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 на 35 арк.

08.06.2023 від представника позивача надійшла заява про прискорення розгляду справи.

12.06.2023 від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів.

12.06.2023 від відповідача надійшла заява про відвід судді Косіциній В.В.

12.06.2023 ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциної В.В. задоволено заяву відповідача про відвід судді від розгляду справи № 522/11862/22. Матеріали справи передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи.

Повторний автоматизований розподіл здійснено на суддю Чернявську Л.М.

15.06.2023 ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Л.М. справу № 522/11862/22 прийнято до провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання.

12.07.2023 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: нотаріально засвідчена копія перекладу листа Міністерства внутрішніх справ Республіки Кіпр від 31.05.2023 у справі № 05.10.001.02; докази направлення цієї заяви разом із додатками відповідачу та третім особам.

21.07.2023 від відповідача надійшла заява про відвід судді Чернявській Л.М.

21.07.2023 ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Л.М. у задоволенні заяви про відвід судді відмовлено, заявлено самовідвід у розгляді справи № 522/11862/22. Матеріали справи передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи.

24.07.2023 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Павлик І.А.

28.07.2023 ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Павлик І.А. та призначено до розгляду.

17.08.2023 ухвалою суду частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів; витребувано у ВЕДРАНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД оригінали наступних письмових доказів: -довіреність від 15.07.2022 (на англійській мові); - план реорганізації та злиття від 14.09.2020 (на грецькій мові); - рішення Окружного суду Лімасола від 17.11.2020 (на грецькій мові); - афідавіт пані ОСОБА_4 від 21.07.2022 (на грецькій мові); - витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20757862 від 30.10.2008; - витяг з державного реєстру правочинів № 6651963 від 17.10.2008; - договір купівлі-продажу № 3129 від 17.10.2008; - свідоцтво про реєстрацію від 15.09.2015 (на англійській мові); - свідоцтво від 20.05.2021 (на англійській мові); - свідоцтво від 23.08.2022 (на англійській мові); - договір купівлі-продажу від 29.06.2021; - договір користування приміщенням від 28.09.2010; - акт приймання-передачі від 28.09.2010; - передавальний акт від 25.11.2020; - рішення власника (учасника) Компанії ВЕДРАНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД № 25/11 від 25.11.2020; - лист Міністерства юстиції та громадського порядку від 08.02.2023 (на англійській мові); - протокол загальних зборів учасників № 06-10/01; - скаргу щодо засвідчення підписів Міністерства внутрішніх справ від 31.05.2023. Витребовувані докази зобов`язано позивача надати у наступне судове засідання для огляду та їх співставлення з наявними у матеріалах справи копіями. В решті вимог клопотання відмовлено.

10.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_5 .

25.10.2023 від відповідача надійшла заява про доповнення клопотання про виклик свідка.

13.11.2023 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про виклик свідка.

13.11.2023 від відповідача надійшло клопотання про допит третьої особи ОСОБА_2 як свідка.

14.11.2023 від відповідача надійшов відзив на заперечення про виклик свідка, у якому він зазначає, що виклик та допит в якості свідка ОСОБА_4 потрібен з метою спростування позовних вимог та обставин, які викладені в її Афідевіті.

14.11.2023 від представника позивача надійшли пояснення про неможливість надання оригіналу плану реорганізації та злиття від 14.09.2020 (на грецькій мові); рішення окружного суду Лімасола від 17.11.2020 (на грецькій мові); свідоцтво про реєстрацію від 15.09.2015 (на англійській мові) враховуючи особливості законодавства Республіки Кіпр.

01.02.2024 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_5 .

01.02.2024 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про допит третьої особи ОСОБА_2 у якості свідка.

19.04.2024 від відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду.

01.05.2024 від представника позивача надійшла заява про виклик свідка - ОСОБА_3 , яку ухвалою суду від 01.05.2024 задоволено.

03.06.2024 від відповідача надійшла заява про надання доказів, а саме: трекінг «Укрпошта».

27.06.2024 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на подання та долучення доказів, а саме: засвідчена копія оригіналу та перекладу листа Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр від 20.05.2024 у справі № 12.03.002.009.003; копія довіреності від 16.11.2021 № 1845-21, видана від імені Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед; копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 21.07.2023 та докази направлення заяви з додатками відповідачу та третім особам.

27.06.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.09.2024 ухвалою суду викликано для допиту у якості свідка ОСОБА_5 на 14.год 00 хв. 04.11.2024.

04.11.2024 від третьої особи ОСОБА_2 надійшла присяга свідка.

04.11.2024 у судовому засіданні здійснено допит свідків:

Свідок ОСОБА_3 зазначив, що працював на будівництві. Директор Борушний на його документи якимось чином зробив документи на квартиру, ОСОБА_1 був покупцем та все знав. Зазначив, що ОСОБА_1 підставний покупець, який перепродасть квартиру та віддасть йому 5 %. ОСОБА_3 також зазначив, що довіреність йому дали гр. Борушний та гр. ОСОБА_6 , бачив він її 1 раз. У нотаріуса ОСОБА_3 не дивився що підписував, довіряв, думав що все законно. Про підробку документів йому нічого не відомо. Наразі в Святошинському райсуді слухається кримінальна справа стосовно ОСОБА_3 та його брата по підробці документів. ОСОБА_3 дізнався, що він є директором ТОВ «Інтер Ресурс Девелопмент» лише у слідчого. Про спірну квартиру він нічого не знає, тільки те, що вона знаходиться в м. Одесі. Ніяких коштів за квартиру не отримував. Факту передачі коштів ОСОБА_1 він не бачив. В день угоди ОСОБА_3 погрожували щоб він зайшов підписав договір і вийшов.

Третя особа ОСОБА_2 зазначила, що чоловік займається інвестуванням, завжди в пошуках проєктів для того, щоб заробити кошти. Він знайшов оголошення про те, що закордонна фірма припиняє свою діяльність і продає своє нерухоме майно. Зустрівся з людиною з оголешння у м. Києві десь в середині липня. Зазначила, що ОСОБА_1 все перевірив, дивився об`єкт особисто та по відеозв`язку показував їй об`єкт, їм сподобалось з чоловіком, що це центр міста. ОСОБА_1 казав, що це дуже гарний об`єкт для інвестування, вів переговори з представниками фірми, готували угоду у нотаріуса. До нотаріуса приїздили разом для підписання угоди, на угоді були присутні директор фірми продавця та представник, який спілкувався з чоловіком до укладення угоди. Нотаріус все перевірив, угоду уклали, чоловік передав директору фірми кошти в сумі 50 000,00 доларів США. Десь через 2 тижні ОСОБА_1 поїхав до м. Одеси та сказав, що є негаразди з орендарями, присутніми у придбаній квартирі, тому він викликав поліцію для відповідного реагування.

05.11.2024 від відповідача надійшла заява про надання доказів, а саме: копія конверту та ухвали суду з апостилем; копія квитанції «Укрпошта».

23.12.2024 від відповідача надійшов текст промови в судових дебатах.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.10.2008 між гр. ОСОБА_7 (продавець) та компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 3129, згідно з яким покупець придбав квартиру АДРЕСА_2 та складається з п`яти житлових кімнат, загальною площею 129,5 кв.м., житловою площею 94,1 кв.м.

На підставі вказаного договору, 30.10.2008 Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» видано покупцю - компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_4 .

Позивач вказує, що в подальшому, за законодавством Республіки Кіпр, компанія «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» була припинена без ліквідації шляхом приєднання до Ведрана Iнвестмент ЛТД, якій були передані всі права та обов`язки компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед».

Відповідно до Плану реорганізації та злиття від 14.09.2020 (далі - План реорганізації та злиття) всі активи, що належали компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» передаються до позивача, у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання.

Згідно з пунктом 2.8 Плану реорганізації та злиття у Плані погоджено, що всі активи та зобов`язання Приєднуваної компанії «А» (Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед), як зазначено нижче, /.../ буде передано Компанії-набувачеві Ведране Інвестмент ЛТД після завершення злиття, у Дату здійснення.

Пунктом 1.8 Плану реорганізації та злиття погоджено, що всі активи та зобов`язання Приєднуваних компаній, як описано та викладено нижче, будуть передані Компанії-набувачеві після завершення злиття, у день надання засвідченої копії постанови компетентного кіпрського суду, якою затверджується План і ратифікується запланована реорганізація-злиття, у Департамент Реєстратора компаній та Офіційного ліквідатора Республіки Кіпр.

План реорганізації та злиття був затверджений Окружним судом Лімасола 17.11.2020.

07.12.2020 компанія «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» була припинена без ліквідації шляхом об`єднання та реорганізації з компанією Ведрана Інвестмент ЛТД (VEDRANA INVESTMENT LTD) відповідно до законодавства Республіки Кіпр, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Позивач зазначає, що він, як правонаступник компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», набув права на всі активи компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», у тому числі і на спірну квартиру, яка є предметом позову у даній справі, проте не зареєстрував за собою право власності на спірну квартиру, оскільки чинним законодавством не встановлені строки для реєстрації права власності на нерухоме майно.

08.11.2021 ОСОБА_3 діючи за довіреністю № 1738-21 від компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», датованою 06.09.2021 та підписаною директором компанії Наталі Кіурекян, звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С. з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2008, за яким компанія «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» купила квартиру АДРЕСА_2 , який був ним отриманий.

В подальшому ОСОБА_3 діючи від «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» вніс спірну квартиру у статутний капітал новоствореної 03.12.2021 юридичної особи ТОВ «ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРІІОУ 44450461) та призначив себе керівником цього товариства.

20.12.2021 державним реєстратором Іванівської селищної ради Одеської області Черненко А.В. прийнято рішення про державну реєстрації права власності (індексний номер 62522246) на спірну квартиру за ТОВ "ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ" на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2008, рішення єдиного учасника № 1 від 02.12.2021 та акта № 1 приймання-передачі майна до статутного капіталу, виданого «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» від 08.12.2021.

31.12.2021 було здійснено вихід компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» з учасників ТОВ "ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ" та вступ нового учасника - ОСОБА_3 , який став єдиним учасником та керівником цього товариства, у статутний капітал якого внесена спірна квартира.

01.08.2022 між ТОВ «ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ", в особі директора Веремчука С.С. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 2683, згідно з яким продавець продає, а покупець купує квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Квартира в цілому складається з 5 житлових кімнат, має загальну площу - 129,5 кв.м., житлову площу - 94,1 кв.м.

Право власності на квартиру належить продавцю на підставі акту № 1 приймання-передачі майна до статутного капіталу № 4478,4479, виданого 08.12.2021 компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», ТОВ "ІНТЕР РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ"; дублікат договору купівлі-продажу від 17.10.2008 за № 3129, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С., 08.11.2021 за р/н 281; рішення єдиного учасника № 2, р/н 4480, видане 08.12.2021 компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», рішення єдиного учасника № 1, р/н, видане 02.12.2021 компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед». Право власності на квартиру зареєстроване за продавцем в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 45870860, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2543384951100. За домовленістю сторін продаж квартири здійснено за 1 000 000,00 грн, які продавець отримав від покупця до укладення та підписання сторонами цього договору відповідно до умов чинного законодавства України (пункти 2, 3 договору від 01.08.2022).

01.08.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що як тільки йому стало відомо про зміну запису про право власності у Державному реєстрі на квартиру з припиненої компанії, він звернувся до пані Наталі Кіурекян, яка була до моменту припинення компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітсд» одним із директорів компанії, та яка нібито підписала довіреність на Веремчука С.С. від 06.09.2021.

Пані Наталі Кіурекян підписала засвідчений реєстратором Афідавіт від 21.07.2022, у якому зазначила, поміж іншого про те, що вона не підписувала вказану довіреність від 06.09.2021 на ОСОБА_3 та її підпис на довіреності є підробленим; така довіреність в дату її підписання взагалі не могла бути видана, оскільки компанія «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» припинила свою діяльність 07.12.2020, а її активи були передані компанії Ведрана Інвестмснт Лтд (Vеdrana Investment Ltd).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статті 264 ЦПК України при вирішенні цивільної справи суд має насамперед визначити вид спірних правовідносин між сторонами, обрати норму права, що їх регулює, та правильно її застосувати (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17).

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, якщо нерухоме майно, що вибуло з фактичного володіння його власника за неукладеним договором купівлі-продажу, було зареєстровано за іншою особою без відповідної на те правової підстави, власник такого майна може витребувати його із чужого незаконного володіння у всіх випадках відповідно до статті 387 ЦК України. При цьому відсутністю правової підстави в цьому випадку потрібно розуміти: реєстрацію спірного нерухомого майна за стороною неукладеного правочину; реєстрацію спірного майна за третьою особою на підставі правочину, укладеного всупереч нормам чинного законодавства.

У разі, якщо спірне нерухоме майно надалі відчужене за відплатним договором, і сторона цього договору не знала і не могла знати про відсутність у продавця права його відчужувати, у зв`язку із чим така особа є добросовісним набувачем, спірне нерухоме майно також може бути витребуване його власником відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України, оскільки таке майно вибуло з володіння власника (законного володільця) не з його волі (за неукладеним правочином).

Наведене також узгоджується з положеннями статті 330 ЦК України, згідно з якими, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Крім цього, необхідно враховувати, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив [постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168].

Отже, власник, майно якого вибуло з його законного володіння, може захистити своє майнове право шляхом пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).

Подібна правова позиція викладена у пунктах 143 - 151 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17, яка враховується судом в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при розгляді даної справи.

Належним способом захисту права особи, майно якої вибуло з її законного володіння, є віндикаційний позов - витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 42), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21).

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, реєстрація права власності на належне йому майно за іншою особою, чи зайняття та використання іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав).

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)]. Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи про інше речове право створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (від нім. buchbesitz - книжкове володіння) [див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)].

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його фактичним володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді й далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Відтак, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, й далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а скасування рішення чи запису про проведену державну реєстрацію права не є належним способом захисту порушеного права. У такому випадку державний реєстратор здійснює відповідну реєстраційну дію на підставі рішення суду про витребування майна.

У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Враховуючи викладене, власник з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Судом встановлено, що спірна квартира вибула з володіння позивача поза його волею, оскільки наявні матеріали у справі свідчать про те, що позивач не приймав рішення щодо її відчуження третім особам.

Суд критично оцінює довіреність видану 06.09.2021 ОСОБА_3 компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», так як за встановлених обставин справи вбачається, що вона була видана від імені особи, яка, за її твердженням в афідавіті, її не підписувала, при цьому дата її видачі є пізнішою, ніж дата припинення юридичної особи (07.12.2020), від імені якої ця довіреність нібито була видана, що підтверджується доданими до позову копіями афідавіту та свідоцтва Департаменту реєстратора компаній та офіційного ліквідатора Нікосії про припинення компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімтед».

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що надані позивачем на підтвердження своїх вимог докази є неналежними, оскільки надані позивачем документи, складені грецькою та англійською мовами містять апостиль, що відповідає вимогам Гаазької Конвенції 05.10.1961, учасниками якої є Україна та Республіка Кіпр, та нотаріально завірений офіційний переклад на українську мову.

За встановлених фактичних обставин справи між позивачем та відповідачем не виникали договірні відносини, а так само до порушення прав позивача на спірне нерухоме майно між сторонами спору не існувало правових відносин, а тому правомірним способом захисту є саме витребування майна з чужого незаконного володіння. Саме такий спосіб захисту відповідатиме правовій природі тих відносин, що виникли між учасниками цього спору.

Доцільно також звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 квітня 2022 року у справі № 205/4477/17, в якій суд досліджував питання витребування квартири, що вибула з володіння власника на підставі підробленого документу.

У цій справі Верховний Суд зазначив: «суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що правочини відносно спірної квартири, починаючи від її незаконного відчуження, є нікчемними, тому позовні вимоги особи, яка є належним власником спірної квартири, про її витребування, є обґрунтованими та підлягають задоволенню».

Наведене вище в сукупності свідчить про те, що позивач є законним власником спірної квартири та як власник, має право витребувати її з володіння відповідача, який є її добросовісним набувачем.

Захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до ст. 1 якого передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини будь-яке втручання в права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинно здійснюватися "згідно із законом", воно повинно мати "легітимну мету" і бути "необхідним у демократичному суспільстві". Якраз "необхідність у демократичному суспільстві" і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, своєю чергою, мають бути "відповідними і достатніми"; для такого втручання має бути "нагальна суспільна потреба", а втручання - пропорційним легітимній меті.

В даному випадку витребування спірного нерухомого майна у відповідача буде законним, необхідним у демократичному суспільстві та переслідуватиме легітимну мету, оскільки матиме наслідком повернення майна у володіння його законного власника, тобто позивача.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині витребування спірної квартири від відповідача ґрунтуються на законі, є доведеними і обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Натомість вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 01.08.2022, посвідченого приватним нотаріусом Шевченком А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2683, на підставі якого ТОВ «Інтер Ресурс Девелопмент» продало ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100), з огляду на вищенаведену сталу позицію суду касаційної інстанції є неналежним та неефективним способом захисту права власника, оскільки її задоволення не відновить володіння позивачем його майном, а відтак задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про визнання недійсним акта № 1 приймання-передачі майна (квартири АДРЕСА_2 ) від компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» до статутного капіталу ТОВ «Інтер Ресурс Девелопмент» від 08.12.2021, та про визнання права власності Ведрана Інвестмент ЛТД на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100) в порядку правонаступництва за компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Крім того, за змістом пункту 15 частини першої вказаної норми права господарські суди розглядають інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Отже, вищезазначені вимоги пов`язані з господарською діяльністю юридичних осіб та віднесені до юрисдикції господарських судів, що виключає їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, у зазначеній частині позовних вимог провадження у справі слід закрити, оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд його вимог (частина перша статті 256 ЦПК України).

На виконання частини першої статті 256 ЦПК України суд роз`яснює позивачу, що розгляд його вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 15 000,00 грн, сплачений позивачем за вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння у розмірі 1,5 % від ціни позову (1 000 000,00 грн (ціна позову) х 1,5 % = 15 000,00 грн), та 1 240,00 грн витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 255, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ВЕДРАНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Витребувати з чужою незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ВЕДРАНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (зареєстрованої за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , вул. Васілеос Константіну, 29, Мітера Корт, 4-й поверх, оф. 203, 3075, Лімасол, Кіпр) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100).

Закрити провадження у справі за позовом Ведрана Інвестмент ЛТДдо ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» про витребування майна з чужого незаконного володіння, в частині позовних вимог про визнання недійсним акта № 1 приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Ресурс Девелопмент» (код ЄДРПОУ: 44450461, 03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 89А, офіс 330) від Компанії «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» (реєстраційний номер: НЕ127841, адреса: Кеннеді, 12, бізнес-центр ім. Кеннеді, 2-й поверх, 1703, Нікосія, Кіпр) від 08 грудня 2021 року, та про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 129,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2543384951100) в порядку правонаступництва за компанією «Епсілон Холдінгс (Кіпр) Лімітед» (реєстраційний номер: НЕ127841, адреса: Кеннеді, 12, бізнес-центр ім. Кеннеді, 2-й поверх, 1703, Нікосія, Кіпр).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь компанії Ведрана Інвестмент ЛТД (зареєстрованої за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер № НЕ347065, вул. Васілеос Константіну, 29, Мітера Корт, 4-й поверх, оф. 203, 3075, Лімасол, Кіпр) 15 000,00 грн витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з даним позовом та 1 240,00 грн витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення відповідно до ст. 259 ЦПК України буде складено протягом десяти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 06.01.2025.