Ухвала

від 08.01.2025 по справі 295/16212/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №295/16212/21 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 76 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

08 січня 2025 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

розглянувши заяву головуючого судді Борисюка Р.М. про самовідвід у справі № 295/16212/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського професійного політехнічного ліцею про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2024 року,

в с т а н о в и в:

25 грудня 2024 року у провадження Житомирського апеляційного суду надійшлаапеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2024 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2024 року справу призначено судді-доповідачу: Борисюку Р.М., у складі колегії: Галацевич О.М., Павицької Т.М.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2025 року замінено суддю Галацевич О.М. на Шевчук А.М.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду, головуючий суддя Борисюк Р.М. заявив самовідвід, який мотивує тим, що він висловлював думку у спірних правовідносинах, а саме в постанові Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Судом установлені наступні обставини.

У листопаді2021року ОСОБА_1 звернувся досуду ізданим позовом,в якомупросиввизнати незаконнимта скасуватинаказ Житомирськогопрофесійного політехнічноголіцею від08.11.2021№ 101к«Про відстороненнявід роботи»,поновити йогона роботі,стягнути середнійзаробіток зачас вимушеногопрогулу.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року, звільнено його від сплати судового збору при поданні даної апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та справу призначено до розгляду.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року - без змін.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 оскаржив його у касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2024 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 рокускасовано. В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Житомирського професійного політехнічного ліцею про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Визнано незаконним та скасувано наказ Житомирського професійного політехнічного ліцею від 08 листопада 2021 року № 101-к «Про відсторонення від роботи» викладача ОСОБА_1 .

Провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Житомирського професійного політехнічного ліцею про поновлення на роботі закрите.

Справу № 295/16212/21 в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Житомирського професійного політехнічного ліцею про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36ЦПК Українисуддя неможе розглядатисправу іпідлягає відводу(самовідводу),якщо єінші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 статті 37 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

За приписами частини першої статті 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених устаттях 36,37і38цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Приймаючи доуваги,що головуючийсуддя БорисюкР.М.вже висловлювавсвою думкущодо спірнихправовідносин сторінв постановіЖитомирського апеляційногосуду від06лютого 2024року,тому вважає, що дана обставина може сприйматись сторонами як така, що може викликати сумнів в неупередженості судді та ухваленні об`єктивного рішення у справі.

Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікованаЗаконом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судді зобов`язанівикликати довірув учасниківсудового розгляду,а томубудь-якийсуддя,стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, заявлений самовідвід є безумовно необхідним, оскільки наявність вищезазначених обставин беззаперечно та поза всяким сумнівом надає можливість учасникам судового розгляду припускати можливість необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, та можливість порушення вимогстатті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка є частиною національного законодавства України та гарантує кожній людині право на справедливий, незалежний і безсторонній суд.

За змістом пункту 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006 /23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тому, з метою дотримання прав учасників судового процесу у справі на справедливий суд, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, заява головуючого судді Борисюка Р.М. про самовідвід підлягає до задоволення.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 37, 39, 40, 260, 261, 374 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву головуючого судді Борисюка Р.М. про самовідвід - задовольнити.

Цивільну справу № 295/16212/21 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді