Рішення

від 07.01.2025 по справі 910/12491/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.01.2025Справа № 910/12491/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «ОБУВЩИК-2» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу «ОБУВЩИК-2» (04211, місто Київ, вулиця Приозерна, будинок 8-Б) про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів,

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.10.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Житлово-будівельного кооперативу «ОБУВЩИК-2» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів та 11.10.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , є власницею житлової квартири номер АДРЕСА_2 . 31.03.2024 року на загальних зборах було прийняте рішення оформлене протоколом № 1, яким визначено з 01.04.2024 року підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Відтак були підняті тарифи на утримання будинку та прибудинкової території (12 грн за 1 кв.м замість 7 грн), встановлені тарифи на проведення капітального ремонту (1 грн 50 коп. за 1 кв. м.).

Позивач вважає, що вказане рішення зборів є таким, що не відповідає вимогам закону та Статуту Кооперативу, прийняте з порушенням вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення зборів, та таким, що порушує права позивача як власника нерухомого майна у будинку.

Вказує, що ЖБК «Обувщик-2» не має права надавати житлово-комунальні послуги та приймати на загальних зборах членів кооперативу будь-які рішення щодо сплати іншими особами житлово-комунальних послуг, зокрема і щодо неї, члена ЖБК, з тих підстав, що ЖБК не є надавачем житлово-комунальних послуг (не є управителем та виконавцем комунальних послуг; посадові особи ЖБК здійснюють незаконну підміну повноважень ОСББ; рішення загальних зборів від 31.03.2024, оформлене протоколом №1 було прийнято з грубим порушенням чинного законодавства України, а саме фактично загальних зборів не було проведено, мешканцям будинку були розіслані на поштові скриньки «Листи опитування - Голосування по питаннях, винесених на обговорення на загальних зборах».

Зазначає, що про дату та час проведення загальних зборів нікого з учасників кооперативу не було повідомлено, у зв`язку з чим більшість членів кооперативу були позбавлені можливості прийняти участь у голосуванні. Також фактично проведення опитування шляхом надсилання зазначених вище «листків опитування» не дає можливості підтвердити особу, яка їх заповнювала.

З огляду на викладене позивач просить скасувати рішення щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, оформлене протоколом № 1 загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «ОБУВЩИК - 2» від 31.03.2024 року.

Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 14.10.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.11.2024 о 10:00 год.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.

13.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Житлово-будівельного кооперативу «ОБУВЩИК-2» сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення та 16.10.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які очікуються понести у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, не буде перевищувати 20 000,00 грн. Окрім того представник вказав, що на виконання вимог частини 8 статті 129 та частини 1 статті 221 ГПК України ЖБК «ОБУВЩИК-2» робить заяву про те, що докази понесених ним судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, які не будуть подані до закінчення судових дебатів, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки детальний опис послуг, наданих адвокатом, може бути наданий до суду лише після надання професійної правничої допомоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 розгляд заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення призначено на 07.01.2025 о 10:20 год.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Представники сторін у судове засідання 07.01.2025 не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 07.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат за надання правничої допомоги у сумі 20 000,00 грн представник відповідача надав копії: Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2023; Додаткову угоду від 11.12.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2023; акту здачі - приймання результатів наданих послуг від 11.12.2024.

01.09.2023 між Годованець Любов Юріївною (надалі - Адвокат) та Житлово-будівельним кооперативом «Обувщик-2» (надалі - Клієнт), укладено договір про надання правничої допомоги (далі Договір) за умовами п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну Клієнту правничу допомогу, зокрема, але не виключно:

1.1.1. Представляти та захищати інтереси Клієнта у будь-яких підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, зокрема, але не виключно у: органах державної виконавчої служби; Верховному Суді (в тому числі Великій палаті Верховного суду, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду, Касаційному господарському суду у складі Верховного суду, Касаційному цивільному суді у складі Верховного суду); Вищому суді з питань інтелектуальної власності; Вищому антикорупційному суді, апеляційних судах; апеляційних господарських судах; апеляційних адміністративних судах; судах загальної юрисдикції; місцевих загальних судах; господарських судах; окружних господарських судах; окружних адміністративних судах; Міністерстві юстиції України, зокрема, але не виключно, в частині питань здійснення реєстраційних та нотаріальних дій; органах державної виконавчої служби; органах адвокатського самоврядування; органах нотаріату і перед посадовими особами нотаріату; органах Державної фіскальної служби України.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок та строки його сплати тощо визначаються Сторонами в додаткових угодах до цього Договору.

Пунктом 1 Додаткової угоди від 11.12.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2023 передбачено, що сторони засвідчують, що між ними досягнута згода про те, що розмір винагороди (гонорару) Адвокату за послуги професійної правничої допомоги, які надаються Адвокатом Клієнту по супроводженню справи № 910/12491/24, яка знаходилася на розгляді в Господарському суді міста Києва, складає - 20 000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень.

Відповідно до п. 1.1 акту здачі - приймання результатів наданих послуг від 11.12.2024 передбачено, що правовий аналіз документів, законодавства, судової практики, консультації, складення та подання процесуальних документів (відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення у справі), участь у судових - засіданнях.

Загальна вартість наданих послуг професійної правничої допомоги згідно з даним Актом складає 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).

Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У той же час позивачем не було надано своїх заперечень в частині неспівмірності витрат відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи, кількість та обсяг підготовлених адвокатом процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на позивача у розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «ОБУВЩИК-2» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «ОБУВЩИК-2» (04211, місто Київ, вулиця Приозерна, будинок 8-Б, код ЄДРПОУ 22864416) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 08.01.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ