Ухвала

від 09.01.2025 по справі 358/730/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/730/24 Провадження № 2/358/109/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,

за участю представника позивача Прокопенка П.С., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Косянчука В.В., розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції питання щодо направлення справи для проведення експертизи у цивільній справі за позовом Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

07.08.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Косянчука В.В., по справі призначено судову інженерно-транспортну (автотехнічну) та транспортно-трасологічну експертизу, виконання якої доручено експертамКиївського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

03.10.2024 на адресу суду надійшло клопотання експерта В.Гутника про надання додаткових матеріалів.

04.11.2024 ухвалою суду клопотання експерта задоволено, справу направлено до експертної установи для проведення експертизи.

11.12.2024 ухвалу суду про проведення експертизи повернуто без виконання у зв`язку із не здійсненням її оплати відповідачем.

17.12.2024 ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засіданні на 26.12.2024.

26.12.2024 в підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 зазначив, що наполягає на проведенні експертизи, оплата експертизи ним своєчасно не була здійснена оскільки помилково вважав, що її оплату необхідно здійснити вже після її проведення.

В підготовче судове засідання представник відповідача адвокат Косянчук В.В. надав клопотання про призначення експертизи, яке обгрунтував неоднозначністю судової практики. Додатково зазначив, що після отримання експертною установою додаткових матеріалів за клопотанням експерта, повторно рахунок на оплату вартості на проведення експертизи для відповідача не надходив, тому вчасно експертиза не була оплачена. Разом із тим, відповідач на проведенні експертизи наполягає та зобов`язується здійснити її оплату.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача Прокопенко П.С. заперечував проти призначення експертизи та зазначив, що на його переконання має місце затягування розгляду справи.

Судом протокольно було ухвалено відкласти підготовчий розгляд до 13:00 08.01.2025 для здійснення відповідачем оплати призначеної судом експертизи. При цьому суд врахував позицію відповідача про те, що на проведенні експертизи він наполягає та після роз`яснення судом наслідків не здійснення оплати зобов`язався здійснити оплату її проведення.

30.12.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити копію фіскального чеку на підтвердження проведення оплати відповідачем призначеної експертизи.

08.01.2025 в підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечував проти направлення справи для проведення експертизи оскільки своєчасно вказана експертиза не була оплачена та має місце порушення принципу диспозитивності цивільного процесу.

В підготовчому судовому засіданні відповідач та його представник просили направити справу для проведення експертизи, оскільки оплата її проведення була здійснена. Крім того, представник відповідача зазначив, що справа була повернута з експертної установи передчасно, не дочекавшись її оплати.

Вислухав думку учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Пунктами 2, 3 ч.1ст.43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Згідно положень ст.76, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

07.08.2024 ухвалою суду у даній справі було призначено проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) та транспортно-трасологічної експертизи.

04.11.2024 в підготовчому судовому засіданні розглянуто та задоволено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

20.11.2024 справу направлено до експертної установи для проведення експертизи.

11.12.2024 справу повернуто до суду у зв`язку із не здійсненням відповідачем оплати експертизи.

28.12.2024 відповідачем ОСОБА_1 оплата проведення експертизи була здійснена.

З урахуванням того, що відповідач не відмовляється від проведення відповідної експертизи у справі, оплатив її вартість, зважаючи на те, що для з`ясування обставин у справі необхідні знання у галузі іншій ніж право, суд вважає за можливе повторно направити ухвалу про призначення у справі експертизи від 07.08.2024 року судовому експерту до виконання.

Щодо доводів представника позивача про порушення принципу диспозитивності цивільного процесу, суд зазначає наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).

Зазначений принцип передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом із тим, слід зазначити, що суд у змагальному процесі не є стороннім спостерігачем, а повинен сприяти захисту прав осіб та правопорядку, встановленню матеріальної істини. Для цього йому надаються відповідні повноваження.

Цивільний процес побудований на основі принципів змагальності та диспозитивності, втручання ж суду (керівництво його процесом) допустимо настільки, наскільки це необхідно для з`ясування матеріальної істини і дотримання встановленої законом змагальної процесуальної форми розгляду і принципу законності.

Активність суду, тобто здійснення судом повноважень за власною ініціативою, слід розглядати у двох головних площинах, у межах яких розвивається вся процесуальна діяльність: 1) сфера управління рухом цивільного процесу (його виникненням, розвитком, переходом з однієї стадії в іншу, закінченням) 2) сфера процесуального пізнання. Перша регулюється принципом диспозитивності, друга принципами судової істини і змагальності.

Зазначене вище узгоджується з положеннями ч.5 ст.12 ЦПК України, відповідно до яких - суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4)сприяє учасникамсудового процесув реалізаціїними прав,передбачених цимКодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Такі повноваження суду, як головного суб`єкта процесуальних правовідносин не суперечать інтересам інших учасників правовідносин. Суд зацікавлений у найповнішій реалізації процесуальних прав усіх суб`єктів процесуальних відносин, що виникли в цивільному судочинстві, оскільки це необхідно для досягнення завдань правосуддя. Не випадково закон зобов`язує суд роз`яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджати про наслідки здійснення або нездійснення тих чи інших процесуальних дій і сприяти у здійсненні їх прав.

Підсумовуючи зазначене, суд не вбачає в даному випадку порушення принципу диспозитивності, оскільки після роз`яснення відповідачу наслідків не здійснення ним оплати експертизи, останній свій обов`язок з проведення її оплати виконав.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідач користується юридичною допомогою в даному процесі та мав можливість з`ясувати всі можливі наслідки не вчинення ним процесуальних дій, суд зазначає, що наявність в учасника справи представника не звільняє суд від виконання визначених ЦПК України функцій, зокрема, щодо роз`яснення учаснику справи його прав, обов`язків та сприяння учасникам процесу в реалізації ними прав.

В даній справи суд не вбачає зловживань з боку відповідача у користуванні своїми процесуальними правами, оскільки, з урахуванням пояснень відповідача, умислу на затягування розгляду справи не встановлено та через 2 дні після роз`яснення йому наслідків не здійснення оплати експертизи, ним вказана оплата була ним проведена.

Щодо заперечень представника позивача проти направлення справи для проведення експертизи, суд зазначає, що ухвала суду від 07.08.2024 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі в апеляційному порядку не оскаржувалася, набрала законної сили та підлягає обов`язковому виконанню. При цьому суд також враховує, що сторона відповідача наполягає на проведенні даної експертизи, та відповідачем здійснена її оплата.

Щодо клопотання представника відповідача від 25.12.2024 про призначення експертизи, суд зазначає, що вказане клопотання не підлягає розгляду по суті, оскільки заявлено повторно. Судом вже розглянуто аналогічне клопотання та 07.08.24 судом вже призначено експертизу. Вказана ухвала була виконана відповідачем в частині здійснення оплати її проведення, тому ухвала підлягає повторному направленню на виконання до експертної установи для проведення експертизи.

Згідно п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у даній справі необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст.103, 104, 200, 252, 253,353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Матеріали цивільної справи № 358/730/24 повторно направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м.Київ, вул.Смоленська, 6) для проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) та транспортно-трасологічної експертизи, яка призначена згідно ухвали суду від 07.08.2024 року.

Експертизу провести на підставі наявних матеріалів справи.

На період проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець