Ухвала

від 14.07.2009 по справі 12/51-09

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

У Х В А Л А

14 липня 2009 року

м. Київ

№ 12/51-09

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання нечинним розпорядження в частині та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовами до відповідача про визнання нечинним розпорядження в частині та зобов’язання вчинити певні дії,  в яких просять:

- визнати нечинним пункт 2 розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.03.2004 року №170 «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок у власність та виготовлення державних актів на землю громадянам –членам садівницького товариства «Левада», розташованого на території Великодмитровецької сільської ради»з часу його прийняття в частині передачі земельних ділянок ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6.  

Судом поставлено на обговорення питання про можливість розгляду та вирішення даної справи у порядку адміністративного судочинства.

Позивач ОСОБА_3 та одночасно представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважає, що дана справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки порушені права позивачів у сфері публічно-правових відносин.

Представник третіх осіб –ОСОБА_6 та   ОСОБА_4 вважає, що дана справа має приватно-правових характер, а тому повинна вирішуватись в порядку іншого судочинства.

Відповідач та третя особа - ОСОБА_5 про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, своїх представників до суду не направили.

Суд, заслухавши учасників процесу та оглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень(ч.1ст.2 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із  ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на обставини справи та вищеназвані норми закону, суд дійшов висновку, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції, виходячи з наступного.

Предметом спору у даному випадку є правомірність надання земельної ділянки в приватну власність особам, які, як і позивачі,  претендують на відповідні земельні ділянки.

Таким чином, спір між сторонами виник з приводу права позивачів на відповідні земельні ділянки. Тому даний спір є спором з правовідносин власності і не є справою адміністративної юрисдикції.

Беручи до уваги норми чинного законодавства України, усі справи у спорах про відшкодування шкоди, а також про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, не належать до адміністративної юрисдикції.

Враховуючи чинне законодавство України, при здійсненні повноважень власника землі рада чи районна державна адміністрація є не суб’єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ст.17 КАС України, а рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.   

При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, враховується позиція Верховного Суду України з даного питання.

Так, у інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 року №3.2.-2005 зазначається, що у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Таким чином, із зазначеного вище випливає, що справи за участю фізичних і юридичних осіб та суб’єктів владних повноважень, у яких спір має приватно-правовий характер, повинні розглядатися судами на загальних підставах, а саме в порядку цивільного чи господарського судочинства.

З огляду на суб’єктний склад сторін, справа за такими позовами повинна розглядатися і вирішуватися в порядку іншого судочинства, зокрема, цивільного, але не адміністративного.

У пункті 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у адміністративній справі №12/51-09 за позовами  ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання нечинним розпорядження в частині та зобов’язання вчинити певні дії –закрити.

Роз’яснити позивачам про їх право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Суддя                                                                                  Цвіркун Ю.І