Постанова

від 08.01.2025 по справі 904/4076/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4076/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Костюченко О.Т.

від відповідача: Кадникова Л.Г.

від третьої особи -1:не з`явився

від третьої особи -2:не з`явився

від третьої особи -3:не з`явився

від третьої особи -4:не з`явився

від третьої особи -5:не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг

та

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р.

( суддя Васильєв О.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 13.11.2023 р.)

у справі

за позовом:

Дніпровської міської ради,

м. Дніпро

до:

Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг,

м. Дніпро

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,

на стороні Позивача:

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,

на стороні Відповідача:

СидоровЄвгена Васильович,

м. Дніпро

третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,

на стороні Відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грандсіті-Інвест,

м. Дніпро

третя особа - 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,

на стороні Відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал строй групп,

м. Дніпро

третя особа - 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,

на стороні Відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грантсіті-Інвест,

м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Таймс Білдінг», третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ; третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача : ТОВ «Грандсіті-Інвест»; третя особа - 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТОВ «Капітал строй групп»; третя особа - 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТОВ «Грантсіті-Інвест» про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ТОВ «Таймс Білдінг» знести самочинно збудоване нерухоме майно - торгівельний павільйон літ. А-1, що складається з нежитлового приміщення II поз.2, загальною площею 45 кв.м, ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922685312101) та нежитлового приміщення І поз.1, загальною площею 45 кв.м. ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922663912101 ); скасування державної реєстрації та припинення права власності із закриттям розділу на об`єкти нерухомого майна, а саме: торгівельний павільйон літ. А-1, нежитлове приміщення II поз. 2, загальною площею 45 кв.м, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К, ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922685312101 ); торгівельний павільйон літ. А-1, нежитлове приміщення І поз. 1, загальною площею 45кв.м, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К, ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922663912101 ); торгівельний комплекс літ. А-1, нежитлове приміщення № 1, 2 загальною площею 90 кв. м, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 731393312101).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на скасування Дніпропетровським апеляційним судом заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2015 р. у справі № 202/7090/15-ц , яким було визнано право власності Сидорова Є.В. на торгівельний комплекс, що розташований на спірній земельній ділянці.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. позовні вимоги задоволено. Вирішено усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, 28К, зобов`язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймс Білдінг» знести самочинно збудоване нерухоме майно - торгівельний павільйон літ. А-1, що складається з нежитлового приміщення II поз. 2, загальною площею 45 кв. м, ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922685312101 ) та нежитлове приміщення І поз.1, загальною площею 45 кв. м. ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922663912101 ). Скасовано державну реєстрацію та припинити право власності із закриттям розділу на об`єкти нерухомого майна, а саме: - торгівельний павільйон літ. А-1, нежитлове приміщення II поз. 2, загальною площею 45 кв.м, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К, ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922685312101 ); торгівельний павільйон літ. А-1, нежитлове приміщення І поз.1, загальною площею 45кв.м, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К, ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 922663912101 ); торгівельний комплекс літ. А-1, нежитлове приміщення №1,2 загальною площею 90 кв.м, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К, ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 731393312101 ). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймс Білдінг» на користь Дніпровської міської ради 5 368,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. та залишити позовну заяву без розгляду повністю.

4. Узагальнені доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що суд першої інстанції не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, а Позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами обставини, що мають значення для справи.

Водночас, на думку Скаржника, у Господарського суду Дніпропетровській області були відсутні підстави для розгляду справи в спрощеному порядку, що позбавило Відповідача можливості приймати участь у справі і в повному обсязі реалізовувати надані йому господарським процесуальним законом права учасника справи. Також судом порушена ст. 49 ГПК України, яка передбачає право третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору можливість вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

При цьому, Скаржник зазначає, що Позивач не вказав та не надав документи про спірну земельну ділянку, не надав кадастровий номер земельної ділянки, хоча він існує, земельна ділянка належить на законних підставах Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймс Білдінг».

На підтвердження законного володіння земельною ділянкою та належністю на праві власності будівлі, Скаржник посилається на: рішення сесії IV скликання Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004 р. № 277/22 «Про передачу земельних ділянок по вул. Благоєва, 28 (зараз вулиця Подолинського Сергія буд. 28-К) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «КВ ЛТД» для обслуговування магазину та кіоску по їх фактичному розміщенню; заяву ТОВ «КАПІТАЛСТРОЙ ГРУП» до Дніпровського міського голови, зареєстрована за вх. № 36/3377 від 13.06.2016 р., яка передана Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ( із земельних питань ); декларацію про початок виконання будівельних робіт зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради вх. № 301020 031318-207-08-2016 від 03.10.2016 р.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків ( відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг м Дніпра за вх.. № 301026 024867-321-66-2020 від 06.04.2020 р.; повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків ( відповідальності ) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків(відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССШ) зареєстровано в Центрі надання адміністративних послуг м. Дніпра за вх. № 301003-041791-321-04-2019 та зареєстровано в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за № ДП 061193440969 від 10.12.2019 р.; лист про наявність технічної інвентаризації.

На переконання Скаржника оскаржене рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. є таким, що не відповідає вимогам закону, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову Позивачеві у задоволенні позову в повному обсязі.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, через систему "Електронний суд", до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача: ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

6. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, а Позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами обставини, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає про необхідність надати апеляційному суду докази про безпідставність позову, оскільки, спочатку у ОСОБА_1 , а потім у Відповідача по справі ТОВ «Таймс Білдінг» в наявності всі необхідні документи, на відсутність яких посилається Позивач в своєму позову, а суд, за твердженням Скаржника допустив однобічність, позбавив сторони по справі надати свої докази, чим порушив матеріальні й процесуальні норми господарського права. У Відповідача в наявності існують наступні докази та документи: рішення сесії IV скликання Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004 р. № 277/22 «Про передачу земельних ділянок по вул. Благоєва, 28 ( зараз вулиця Подолинського Сергія буд. 28-К ) в оренду ТОВ «КВ ЛТД» для обслуговування магазину та кіоску по їх фактичному розміщенню»; заява ТОВ «КАПІТАЛСТРОЙ ГРУП» до Дніпровського міського голови, зареєстрована за вх. № 36/3377 від 13.06.2016 р., яка передана Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ( із земельних питань ); декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради вх. № 301020 031318-207-08-2016 від 03.10.2016 р.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг м Дніпра за вх. № 301026 024867-321-66-2020 від 06.04.2020 р.; повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків(відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССШ) зареєстровано в Центрі надання адміністративних послуг м. Дніпра за вх. № 301003-041791-321-04-2019 та зареєстровано в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за № ДП 061193440969 від 10.12.2019 р.; лист про наявність технічної інвентаризації. Вказані документи не були досліджені під час розгляду справи господарським судом, а тому суд допустив неповноту судового розгляду та необ`єктивність свого рішення.

При цьому, Скаржник зазначає, що предметом спору по справі є три нежитлові приміщення загальною площею 180 кв. м. в самому центрі міста Дніпра. Очевидно, що ринкова вартість спірного майна перевищує 268 400 грн. З огляду на зазначене, справа в жодному разі не могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику ( повідомлення ) учасників.

Скаржник наголошує на тому, що оскаржене рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. є таким, що не відповідає вимогам закону, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачеві у задоволенні позову в повному обсязі. Крім цього, суд першої інстанції під час розгляду справи не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, а Позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами обставини, що мають значення для справи.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційних скарг, вважає їх безпідставними і необґрунтованими.

Щодо посилань ТОВ «Тайме Білдінг» на декларацію про початок будівельних робіт та на декларацію про введення об`єкта в експлуатацію, Позивач вказує на те, що вказані декларації реєструвались як не на новобудову, а як на капітальний ремонт вже існуючої будівлі за адреою: м. Дніпро, вул. Сергія Полонинського, 28К ( проводились ремонтні роботи стелі та підлоги ). Крім того, згідно з листа Управління державного архітектурно-будівельного контрою Дніпровської міської ради, в якій саме було зареєстровано вказані декларації, в управлінні відсутні відомості про початок виконання будівельних робіт та декларація про введення об`єкта в експлуатацію відсутні. Отже, є підстави вважати що вказані декларації є недостовірними.

Щодо посилань ТОВ «Тайме Білдінг» на договір оренди землі від 04.02.2005 р., Позивач зазначає, що за вказаним договором передано у платне користування ТОВ «КВ, ЛТД» земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського (Благоєва), буд. 28, у той час як предметом спору є земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К. За адресою - вул. Сергія Подолинського. буд. 28 знаходиться інше нерухоме майно а саме комплекс ресторану, яке належить ТОВ «КВ. ЛТД». Викладене вбачається з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 р. у справі №904/4756/18, та додатково Дніпровська міська рада надає витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо тверджень ТОВ «Тайме Білдінг» про відсутність ознак самочинного будівництва, Позивач посилається на те, що Дніпровським апеляційним судом у постанові від 03.06.2020 р. у справі № 202/7090/15 встановлено, що Позивачем не надано до суду жодних доказів того, що спірне нерухоме майно було в установленому порядку введено в експлуатацію, що в свою черту свідчить про відсутність правових підстав вважати вказане майно створеним та визнавати право власності на нього до введення його в експлуатацію. Обставини встановлені судом апеляційної інстанції залишено без змін Верховним Судом у постанові від 05.08.2021 р..

З приводу обставин розгляду справи № 904/4076/23 за наявності іншого спору в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, Позивач наголошує, що провадження у справі № 904/4076/23 відкрито на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 р., у той час як справа № 203/4672/21 залишена без розгляду на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.06.2024 р..

Треті особи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

8. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 р. відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023р. у справі №904/4076/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23 з доданими до неї додатками повернуто заявнику, на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Кощеєва І.М. для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження тощо, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у сумі 6 441,60 грн.; доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Товариству з обмеженою відповідальністю Грандсіті-Інвест, Товариству з обмеженою відповідальністю Капітал строй групп, Товариству з обмеженою відповідальністю Грантсіті-Інвест, ОСОБА_1 ; надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі 904/4076/23, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до якої Скаржник, на виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2024 р. надав суду докази сплати судового збору доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам справи та обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі 904/4076/23.

У зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повтроного автоматичного розподліу, а саме, вихід на роботу судді-доповідача Кощеєва І.М., протоколом передачі судововї справи раніше визначеному складу суду від 10.06.2024 р., для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 09.10.2024 р.. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23, на час розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.06.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024р. поновлено строк на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 . Відкрито апеляційне провадження. Об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг. Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 09.10.2024 р.

08.10.2024 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з участю судді-члена колегії Дарміна М.О. у Форумі суддів Всесвітньої організації інтелектуальної власності, та у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. у відпустці, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.10.2024 р. розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23 призначено в судове засідання на 18.12.2024 р..

Судове засідання, призначене на 18.12.2024 р. не відбулось, у зв`язку з незапланованою відпусткою члена колегії у справі судді Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2024 р. розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23 призначено в судове засідання на 08.01.2025 р..

Треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Третіх осіб.

У судовому засіданні 08.01.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

9. Встановлені судом обставини справи.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2015 р. у справі № 202/7090/15-ц позов задоволено. Розірвано Договір піднайму № 1 від 03.06.2015 р., який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо передання у користування виробничого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 250,00 кв.м.; визнано за ОСОБА_1 без додаткових актів введення в експлуатацію, право приватної власності на гараж № НОМЕР_1 в літ. В, загальною площею 21,30 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та складається з: 1 гараж, загальною площею 21,3 кв.м.; визнано за ОСОБА_1 без додаткових актів введення в експлуатацію, право приватної власності на торгівельний комплекс літ. А-1, загальною площею 90,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_4 та складається з: приміщення, загальною площею 25,6 кв.м.; приміщення, загальною площею 64,4 кв.м.; визнано протиправною та скасовано постанову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.08.2015 р. за № 181/02-31; зобов`язано приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального Зайченко І.А., зареєструвати за ОСОБА_1 право приватної власності на: гараж № НОМЕР_1 в літ. В, загальною площею 21,30 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; торгівельний комплекс літ. А-1, загальною площею 90,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; зобов`язано приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального Зайченко І.А., посвідчити договір оренди, що укладений між ОСОБА_1 ( Орендодавець ) та ОСОБА_3 ( Орендар ), гаражу АДРЕСА_5 , та торгівельного комплексу літ. А-1, загальною площею 90,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2020 р. у справі № 202/7090/15-ц апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції у справі № 202/7090/15-ц встановив, що Позивачем не було надано до суду жодних доказів того, що спірне нерухоме майно було в установленому порядку введено в експлуатацію, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав вважати таке майно створеним та визнавати право власності на нього до ведення його в експлуатацію. Крім того, розгляд зазначеної справи відбувся з порушенням норм процесуального права щодо територіальної юрисдикції, оскільки позов пред`явлено щодо визнання права власності на нерухоме майно, що не належать до адміністративних меж території Індустріального району м. Дніпра, що є підставою для обов`язкового скасування судового рішення. Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 05.08.2021 р. у справі № 202/7090/15-ц касаційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13.03.2020 р. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2020 р. залишено без змін.

Так, залишаючи без змін постанову Дніпровського апеляційного суду у справі № 202/7090/15-ц, Верховного Суду зазначив, що встановивши, перебування спірного нерухомого майна на земельній ділянці комунальної власності, Позивач просив визнати право власності на реконструйоване майно, яке не введено в експлуатацію.

На підставі вказаного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2015 р. у справі № 202/7090/15-ц приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 11282979 про реєстрацію прав власності за ОСОБА_1 на торгівельний комплекс літ. А-1 приміщення № 1, 2 загальною площею 90,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 731393312101.

Крім того, 13.10.2015 р. між ОСОБА_4 та ТОВ Грандсіті-Інвест укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, а саме: торгівельного комплексу літ. А-1 приміщення №1,2 загальною площею 90,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 731393312101, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. та зареєстрований в реєстрі № 3175. На підставі вказаного договору купівлі-продажу Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за ТОВ Грандсіті-Інвест, номер запису про право власності: 11590368.

В подальшому, 26.10.2015 р. між ТОВ Грандсіті-Інвест та ТОВ Капітал строй груп укладено договір купівлі-продажу 50/100 нежитлового приміщення, торгівельного комплексу літ. А-1 приміщення № 1, 2 загальною площею 90,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 731393312101, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бойченко Т. М. та зареєстрований в реєстрі № 3229. На підставі вказаного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бойченко Т. М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ Капітал строй груп, номер запису про право власності: 11759600.

Також, 28.04.2016 р. між ТОВ Грандсіті-Інвест та ТОВ Грантсіті-Інвест укладено договір купівлі-продажу 50/100 нежитлового приміщення, торгівельний комплекс літ. А-1 приміщення № 1, 2 загальною площею 90,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 731393312101, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шаулова М. О. та зареєстрований в реєстрі № 1603. На підставі вказаного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шауловою М. О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ Грантсіті-Інвест, номер запису про право власності: 14371526.

10.05.2016 р. між ТОВ Капітал строй груп та ТОВ Грантсіті-Інвест укладено договір поділу нерухомого майна № 240, відповідно до якого: ТОВ "Капітал строй груп" став власником нежитлового приміщення, торгівельного павільйону літ. А-1 нежитлове приміщення І поз.1 загальною площею 45 кв.м. за адресою: м.Дніпро, вул. Благоєва, буд.28-к, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 922663912101, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. На підставі вказаного договору поділу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ ГРУП, номер запису про право власності: 14525061; ТОВ "Грантсіті-Інвест" став власником нежитлового приміщення, торгівельного павільйону літ. А-1 нежитлове приміщення II поз.2 загальною площею 45кв.м. за адресою: м.Дніпро, вул. Благоєва, буд. 28-к, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 922685312101, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. На підставі договору поділу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ "Грантсіті-Інвест", номер запису про право власності: 14525386.

20.10.2016 р. між ТОВ "Капітал строй груп" та ТОВ "Таймс Білдінг" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення І поз. 1 торгівельного комплексу літ. А-1, загальною площею 45 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Благоєва, буд. 28-к, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 922663912101, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кабельницьким С. І. та зареєстрований в реєстрі № 271. На підставі вказаного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кабельницьким С. І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ "Таймс Білдінг" номер запису про право власності: 17002870.

24.06.2016 р. між ТОВ "Грантсіті-Інвест" та ТОВ "Таймс Білдінг" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, торгівельного павільйону літ. А-1 нежитлове приміщення II поз. 2 загальною площею 45 кв. м. за адресою: м. Дніпро, вул. Благоєва, буд. 28-к, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 922685312101, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р. О. та зареєстрований в реєстрі № 1038. На підставі вказаного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р. О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ "Таймс Білдінг", номер запису про право власності: 15128047.

Як зазначалося раніше, постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2021 р. у справі № 202/7990/15-ц, скасовано рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2015 р. у справі № 202/7090/15-ц та відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Обухова І.В., Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. про розірвання договору, визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 05.08.2021 р. у справі № 202/7090/15-ц.

Таким чином, правовстановлюючий документ, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності - скасовано.

Позивач зазначає, що на час розгляду справи власником торгівельного павільйону літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_4 , який складається з: нежитлове приміщення II поз. 2 загальною площею 45 кв.м. реєстраційний номер об`єкту нерухомості 922685312101, нежитлове приміщення І поз.1 загальною площею 45 кв.м. реєстраційній номер об`єкту нерухомості 922663912101 є ТОВ Таймс Білдінг. Земельна ділянка, на якій розташовано вказане самочинно побудоване нерухоме майно по АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Спірна земельна ділянка ОСОБА_1 та будь-якій іншій особі не надавалась під будівництво, у право власності чи користування.

Згідно інформації Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, що викладена в листі № 4/11-752 від 20.09.2021 р., цивільно-правові угоди щодо спірної земельної ділянки між міською радою та фізичними або юридичними особами не укладались.

Крім того, згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 10.09.2021 р. № 4/1-301 управлінням не реєструвалось декларації про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації по об`єкту, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К.

За викладених обставин Позивач зазначає про необхідність у вирішенні в судовому порядку питань щодо усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою, належної на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчить зміст апеляційних скарг, Скаржники посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд цієї справи в порядку спрощеного, а не загального позовного провадження.

Щодо цих посилань, то колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина 4 вказаної статті).

Ст. 247 ГПК України унормовано справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, за змістом частин 2, 3, 4 цієї статті у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

У розумінні наведених положень спрощене позовне провадження, як одна із форм господарського судочинства, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, тоді як у загальному позовному провадженні розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені частиною 3 ст. 247 ГПК України.

Законодавцем у частині 1 ст. 247 ГПК України визначено норму прямої дії щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження малозначних справ, до яких віднесено справи за наявності у них ознак, визначених частиною 5 статті 12 цього Кодексу, тоді як інші справи, віднесені до юрисдикції господарського суду та відсутні в переліку частини 4 ст. 247 ГПК України, можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження за клопотанням Позивача, що подається до суду в письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній ( частина 1 ст. 249 ГПК України ). Таке клопотання Позивача розглядається судом, а результат його розгляду викладається ухвалі суду про відкриття провадження у справі ( частини 1, 2 ст. 250 ГПК України ).

Як установив суд першої інстанції та свідчать матеріали справи, Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знести самочинно збудоване нерухоме майно, скасування державної реєстрації та припинення права власності. Розглянувши вказаний позов, надавши оцінку наведеним у ньому аргументам, місцевий господарський суд, урахувавши положення статей 12, 176, 247, 250, 252 ГПК України, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг і характер доказів у справі, обраний Позивачем спосіб захисту, те, що зазначена справа не належить до категорії справ, розгляд яких не може бути здійснений у порядку спрощеного провадження, виходячи із дискреційних повноважень вважав за можливе здійснювати розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Вказані висновки місцевого господарського суду відповідають наведеним положенням процесуального законодавства, зокрема положенням частини 2 ст. 247 ГПК України, та їм не суперечать; заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання Скаржників на неповідомлення їх судом першої інстанції про призначення справи до розгляду, що унеможливило подання ними заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та інших заяв чи клопотань у справі, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, а отже є необґрунтованими.

Згідно з частиною першою ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою ст. 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам ( аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 ( пункт 57) , від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16 ( пункт 40 ), від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц ( пункт 89 ), від 16.06.2020 р. у справі № 145/2047/16-ц ( пункт 7.23 ), від 15.09.2020 р. у справі № 469/1044/17 ( пункт 67 ), від 26.01.2021 р. у справі № 522/1528/15-ц ( пункт 58 ), від 16.02.2021 р. у справі № 910/2861/18 ( пункт 98 ), від 15.06.2021 р. у справі № 922/2416/17 ( пункт 9.1 ), від 22.06.2021 р. у справах № 334/3161/17 ( пункт 55 ) і № 200/606/18 ( пункт 73 ), від 29.06.2021 р. у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 р. у справі № 903/1030/19 ( пункт 68 ), від 26.10.2021 р. у справі № 766/20797/18 ( пункт 19 ), від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 р. у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 р. у справі № 143/591/20 ( пункт 8.31 ), від 08.02.2022 р. у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 20.07.2022 р. у справі № 923/196/20 ( пункт 58 )).

Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21, від 25.05.2021 у справі № 910/91/20.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до частин першої - четвертої ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлено матеріалами справи на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2015 р. у справі № 202/7090/15-ц приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 11282979 про реєстрацію прав власності за ОСОБА_1 на торгівельний комплекс літ. А-1 приміщення № 1,2 загальною площею 90,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 731393312101.

Земельна ділянка, на якій розташовано вказане самочинно побудоване нерухоме майно по АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Спірна земельна ділянка ОСОБА_1 та будь-якій іншій особі не надавалась під будівництво, у право власності чи користування.

Позивач зазначає, що на час розгляду справи власником торгівельного павільйону літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_4 , який складається з: нежитлове приміщення II поз.2 загальною площею 45 кв.м. реєстраційний номер об`єкту нерухомості 922685312101, нежитлове приміщення І поз.1 загальною площею 45 кв.м. реєстраційній номер об`єкту нерухомості 922663912101 є ТОВ Таймс Білдінг.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2021 р. у справі № 202/7990/15-ц, скасовано рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2015 р. у справі № 202/7090/15-ц та відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Обухова І.В., Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. про розірвання договору, визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 05.08.2021 р. у справі № 202/7090/15-ц.

Таким чином, правовстановлюючий документ, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності - скасовано.

За викладених обставин Позивач зазначає про необхідність у вирішенні в судовому порядку питань щодо усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою, належної на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

Колегія суддів враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння ( ст. 387 ЦК України ) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном ( ст. 391 ЦК України, частина 2 ст. 152 ЗК України ). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою ( частина 2 ст. 152 ЗК України ). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ( ст. 391 ЦК України ).

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювалась про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями ( перехід до них володіння цими землями ) всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим.

Отже, зайняття земельної ділянки з порушенням Земельного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 р. у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 р. у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 р. у справі № 372/1684/14-ц ).

Згідно із частиною 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано ст. 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Ст. 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі ( пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 916/1608/18).

Велика Палата Верховного Суду висновує, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки. Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки ( п. 88, п. 89 постанови від 15.11.2023 р. у справі № 916/1174/22 ).

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені ст. 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою - п`ятою ст. 376 ЦК України, відповідно, встановлено таке: Право власностіна самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власностіна нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини 4 ст. 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 р. у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 р. у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 р. у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 263/6022/16-ц ( пункт 42 ), від 31.08.2021 р. у справі № 903/1030/19 ( пункт 54 ), від 20.07.2022 р. у справі № 923/196/20 ( пункт 34 )).

Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 р. у справі № 923/196/20 (пункт 35)).

Згідно з положеннями ст. 328 ЦК України ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої ст. 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті ( пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 р. у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 р. у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постанови від 20.07.2022 р. у справі № 923/196/20 ).

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено ( здійснюється ) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно ( п. 113 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023р. у справі № 916/1174/22).

Зокрема, слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.06.2021 р. у справі № 922/2416/17 конкретизувала свої висновки щодо наслідків скасування судового рішення: скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків із моменту його ухвалення.

Як вище встановлено, цивільно-правові угоди щодо спірної земельної ділянки між міською радою та фізичними або юридичними особами не укладались, що підтверджується листом № 4/11-752 від 20.09.2021 р. Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Крім того, згідно з листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 10.09.2021 р. № 4/1-301 Управлінням не реєструвалось декларації про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації по об`єкту, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К.

Таким чином, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки відсутні, що свідчить про самовільне її зайняття.

Оскільки спірне нерухоме майно побудовано на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, а також дозволів про те, що спірне нерухоме майно в установленому законом порядку введено в експлуатацію, вказане свідчить про відсутність правових підстав вважати, що ОСОБА_1 набув права власності на нього. Тому, об`єкт будівництва за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 28-К є об`єктом самочинного будівництва.

Як зазначалось вище, ТОВ "Таймс Білдінг" набуто право власності на спірний об`єкт в цілому, на підставі договорів: купівлі-продажу нежитлового від 20.10.2016 р., укладених між ТОВ "Капітал строй груп" та ТОВ "Таймс Білдінг"; купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.06.2016 р., укладеного між ТОВ "Грантсіті-Інвест" та ТОВ "Таймс Білдінг".

Для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання конструкції юридичної особи ( зокрема, внесення нерухомості до статутного капіталу юридичної особи, вихід учасника із юридичної особи та отримання при виході), інших правомірних приватно-правових засобів ( зокрема, поділ об`єктів нерухомості) з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову. Застосування приватно-правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір ( наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб ) ( див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 р. у справі № 522/14900/19).

Разом із цим, колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення.

Таким чином, якщо Позивач вважає, що Покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що Покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні підписаного в подальшому договору купівлі-продажу. Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 р. у справі № 910/3907/18, від 05.10.2021 р. у справі № 910/18647/19).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що зазначений об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, за змістом положень частин 1, 2, 4 ст. 376, ст. 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна. Власник має право вимагати від ТОВ "Таймс Білдінг" усунення перешкод у користуванні своєю земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно збудованого майна.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржниками норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг.

11. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявників апеляційних скарг про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційних скарг в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

12. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржників.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Таймс Білдінг залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржників.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 р. у справі № 904/4076/23 зупинену ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024 р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.01.2025р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін