Ухвала

від 08.01.2025 по справі 730/1016/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 січня 2025 року ЧернігівСправа № 730/1016/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Клопот С.Л. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України та просить ухвалити окрему ухвалу щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарного провадження та відсторонення судді від займаної посади - судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко Ірини Іванівні та направити ухвалу до Вищої Ради Правосуддя.

Вказане клопотання мотивоване тим, що суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко Ірина Іванівна, при постановлені ухвали від 25.09.2024 допустила порушення прав людини і основоположних свобод та допустила інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків закриття провадження по справі і є всі підстави вважати, що суддя Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 незаконно відмовила у доступі до правосуддя, що призвело до безпідставного затягування справи і є підстави для відкриття дисциплінарного провадження.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Як вбачається зі змісту статей 159, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

При цьому, у статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їхні усні пояснення.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін учасники справи реалізують обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення у заявах по суті справи, а також надаючи разом з ними докази на їх підтвердження.

У свою чергу, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 191 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Аналіз викладених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що суд надає оцінку доказам тільки після початку розгляду справи по суті.

У свою чергу, статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано диспозитивне право постановлення окремої ухвали, у випадку виявлення під час розгляду справи порушення закону, яка направляється відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд звертає увагу, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

На підставі матеріалів справі судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 скасовано ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. від 25.09.2024, а справу направлено для продовження розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Після автоматизованого розподілу, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 січня 2025 року о 14:30 год. під головуванням судді Клопота С.Л.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, оскільки суд першої інстанції, яким являється Чернігівський окружний адміністративний суд, не наділений повноваженнями надавати оцінку щодо правомірності застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права суддею Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 при винесенні ухвали суду від 25.09.2024, яка скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024.

Відповідно до п. 8 ст. 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 90, 191, 159, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність та скасування постанови відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Сергій КЛОПОТ