Рішення

від 18.12.2024 по справі 203/3490/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3490/24

Провадження № 2/0203/1454/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участі секретаря Погрібного О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи Іваницької М.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в загальному провадженні цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року позивач пред`явила через суд зазначений позов до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_4 , будучи батьком їх доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за все її життя, починаючи з 2013 року, з дитиною не спілкувався, не виявляв бажання побачити дитину, не телефонував їй, та не приймав участі у її вихованні, утриманні і розвитку. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2013 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірваний, дитину залишено проживати з матір`ю. Крім того, у 2016 році позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , та саме ОСОБА_7 займається вихованням і утриманням ОСОБА_8 , тоді як, відповідач батьківських обов`язків щодо своєї доньки ОСОБА_8 не виконує, не контактує з дитиною не спілкується, не утримує, не виховує, у зв`язку з чим позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З відкриттям загального позовного провадження за ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року, після усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 15 жовтня 2024 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без процесуальних ускладнень та потреби у сприянні сторонам у витребуванні доказів.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином згідно з ст. ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України за останнім відомим суду підтвердженим зареєстрованим місцем його постійного проживання (перебування) шляхом оголошення відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України.

Представник третьої особи заяв по суті справи не подавала, долучивши висновок Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 30 травня 2024 року № 42, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року підготовче провадження закрите з призначенням судового розгляду справи.

В судовому засіданні позивач та представник позивача в режимі відеоконференції позов підтримали в повному обсязі, наполягаючи на задоволенні вимог з наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого проведений заочний розгляд справи згідно з ст.ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням згоди позивача.

Представник третьої особи - орану опіки та піклування в судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримала та вважала доцільним позбавити відповідача батьківських прав відносного його доньки ОСОБА_8 .

В судовому засіданні у відповідності з вимогами ст. 171 СК України у присутності фахівця - практикуючого психолога Ворохтянського ліцею, судом заслухана думка малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка суду повідомила, що батька майже не пам`ятає, він ніколи до неї не приходив, не цікавився її справами, в останнє вона його бачила ще коли жили у м. Маріуполі і це справило на неї дуже негативне враження, після початку війни, вони переїхали у с. Ворохту вони разом з мамою, вітчимом та меншим братом, в сім`ї добра атмосфера, вітчим добре до неї ставиться, приділяє увагу, тоді як батько жодного разу нею не цікавився взагалі, що її раніше дуже ображало і засмучувало, а наразі просто неприємно згадувати про цю людину, приємних спогадів про нього вона не пам`ятає.

Суд, заслухавши усні пояснення позивача, її представника та представника третьої особи, дослідивши подані докази, дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог із задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 18 вересня 2010 перебували у шлюбі, зареєстрованому Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 385, та що розірваний за заочним рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2013 року, що набрало законної сили 31 жовтня 2013 року (а.с.16-18).

Сторони є батьками народженої у цьому шлюбі дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Кальміуським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 28 січня 2011 року вчинено актовий запис № 86 та Яремчанським відділом ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повторно видано свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с.15).

04 серпня 2016 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_9 , про що Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 04 серпня 2016 року вчинено актовий запис № 541 та Яремчанським відділом ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 10 серпня 2022 року повторно видано свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с.19).

Вказаним вище заочним рішенням від 16 жовтня 2013 року у справі № 354/808/13-ц (провадження № 2/354/242/13) вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів доходу, до моменту досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 21 серпня 2013 року.

За даними довідки Кальміуського відділу ДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області від 24 квітня 2024 року заборгованість ОСОБА_4 по аліментам за виконавчим листом № 2/354/242/13, виданим 16 жовтня 2013 року, у виконавчому провадженні №47143140, станом на 01 квітня 2024 року складає 235807,87 грн. До божника застосовані в порядку ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, полювання, володіння зброєю та керування транспортним засобом, внесені відомості про ОСОБА_4 до єдиного реєстру боржників, 11 квітня 2024 року на ОСОБА_4 , накладено штраф у сумі 117903,94 грн. на користь стягувача (а.с.26, -28).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

У ст. 150 СК України (ч.1, 3) встановлені обов`язки батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, і ця міра застосовується судом тоді, коли всі інші заходи впливу виявились безрезультатними. Звідси, пред`явленню позову про позбавлення батьківських прав передує велика профілактична, попереджувальна робота з неблагополучними батьками. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батько ухиляється від їх виконання, що таким буде лише за встановлення його впертого та систематичного, незважаючи на всі міри попередження, продовження невиконання свого батьківського обов`язку.

Як встановлено судом, дитина сторін ОСОБА_10 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_7 окремо від батька, що встановлено у рішенні суду у справі № 354/808/13-ц та про що свідчать довідка від 22 травня 2024 року за № 526/1, видана Ворохтянською селищною радою про склад сім`ї за даними якої у квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_7 , 1989 року народження, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , 2011 року, ОСОБА_11 , 2018 року народження (а.с.21), характеристика Ворохтянського ліцею від 14 травня 2024 року на ученицю 7-Б класу ОСОБА_12 , де вказується про участь у вихованні дитини лише матері (а.с.30), а також психологічна характеристика учениці 7-Б класу ОСОБА_5 з Ворохтянського ліцею від 14 травня 2024 року за № 221/05-04 (а.с.31).

Разом з цим, рішенням селищного голови Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 42 від 30 травня 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що долучений до матеріалів справи (а.с.39, 40-42).

Вказаний висновок суд вважає належним та допустимим доказом, з огляду на те, що останній складений і затверджений уповноваженою особою, відповідає вимогам до форми і змісту, і такого висновку органі опіки і піклування дійшов за результатами розгляду колегіальним органом комплексу обставин, які мають істотне значення для прав та інтересів дитини.

При цьому, жодних доказів на підтвердження виконання відповідачем, як батьком, своїх батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_8 , як і на спростування обставин покладення ним виконання батьківських обов`язків виключно на позивача (матір), відповідачем суду не надано, та такі в матеріалах справи відсутні.

Відповідач з 2013 року з дитиною не проживає, не спілкується, у вихованні та лікуванні участі не приймає, жодної матеріальної допомоги не надає, і має заборгованість з 2015 року по аліментах, що встановлено в судовому засіданні на підставі досліджених доказів.

Відтак, оскільки обов`язок щодо виховання кожної дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, враховуючи встановлення судом обставин того, що відповідач, будучи рідним батьком, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує зі свого боку необхідного харчування, одягу, лікування і медичного нагляду, не спілкується із дитиною, що з урахуванням віку доньки вкрай негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, не надає жодного матеріального утримання щонайменше з січня 2018 року, суд, зазначені обставини в своїй сукупності розцінює як умисне ухилення від виховання дитини, зважаючи на свідоме нехтування батьківськими обов`язками відповідачем, та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 .

Одночасно суд відзначає, що за умов зміни (виключення) обставин, які стали підставою позбавлення батьківських прав, при додержанні порядку, встановленого ст. 169 СК України відповідач має право звернутися з позовом про поновлення його батьківських прав відносно його доньки.

За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 281, 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) позбавити батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) судовий збір в сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 27 грудня 2024 року і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко