Постанова

від 08.01.2025 по справі 182/6383/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/211/25 Справа № 182/6383/23 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

сторони справи

позивач ОСОБА_1

відповідач- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року, постановлену суддею Рунчевою О.В. (відомості про дату складення повного тексту ухвали відсутні),

ВСТАНОВИВ

В листопаді 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В ході розгляду даної цивільної справи, суд першої інстанції встановив, що відповідач проходить службу у Збройних Силах України згідно довідок №4/1625 від 09.03.2024 та № 4/1877 від 22.03.2024.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року зупинено провадження у даній цивільній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєний стан.

Позивач ОСОБА_1 оскаржила ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, скаржник зазначає, що в матерілах справи немає доказів перебування відповідача у складі Збройних Сил України або військових формувань, переведених на воєнний стан., зокрема, що беруть участь у виконанні бойових завдань.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України, оскільки переглядається ухвала зазначена у п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, виходив з того, що відповідач перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку із воєнною агресією російської федерації проти України, тобто існують обставини відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції та погоджується з доводами позивача викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4ЦКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до статті 2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.

У статті 129КонституціїУкраїни закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129КонституціїУкраїни однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі з власної ініціативи з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції з огляду на те, що згідно відповіді на запит суду №4/1625 від 09.03.2024 відповідач ОСОБА_2 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 від 01.03.2022; інші відомості невідомі (а.с.64), то провадження у справі підлягає зупиненню.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251ЦПКУкраїни суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України«ПроЗбройніСили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням.

Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №753/19628/17, провадження №61-9218св22, від 29 березня 2023 року, у справі №756/3462/20, провадження №61-7918св22.

Відповідно до частини першої статті 76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 79ЦПКУкраїни достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки суд не дослідив наказу по особовому складу.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, виходив з відповіді на запит суду, не врахував, що дана відповідь не є достатнім для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, місцевий суд порушив вищенаведені норми процесуального права під час вирішення питання про зупинення провадження у цій справі.

З огляду на викладене наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374, 379, 381 - 384 ЦПК України,Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 08 січня 2024 року.

Головуючий:

Судді: