ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 538/1898/23 Номер провадження 22-з/814/13/25 Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі Коротун І. В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава справу за заявою Полтавської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення
до постанови Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - задоволено повністю.
Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі у наступній редакції:
Додаткова угода
про внесення змін до договору оренди землі №б/н від 11 серпня 2016 року,
кадастровий номер - 5322684900:00:003:0666; площа - 9,9000 га
м. Заводське "___"
8. Преамбулу договору викласти в новій редакції:
«Орендодавець (уповноважена ним особа): Заводська міська рада в особі міського голови Сидоренка Віталія Володимировича, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку та Орендар: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене».
9. Пункт 5 договору викласти в новій редакції:
«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5322684900:00:003:0666 становить - 302 577,83 гривень.
10. Пункт 8 договору викласти в новій редакції:
«Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. Орендар, якщо має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніш як за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі.»
11. Пункт 9 договору викласти в новій редакції:
«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що в сумі становить 36 309,34 грн (тридцять шість тисяч триста дев`ять гривень 34 коп) за кожний календарний рік».
12. Інші пункти договору залишаються без змін.
13. Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання сторонами.
14. Додаткова угода укладена у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:
Заводська міська рада гр. ОСОБА_1
ЄДРПОУ - НОМЕР_2 Паспорт серія НОМЕР_3 , виданий
АДРЕСА_1 15.07.1995 року
Заводська міська ТГ ідентифікаційний номер-2431704538
р/р НОМЕР_4 Адреса: вул. Європейська, буд. 21,
ГУК у Полт. обл/тг м. Заводське кв.33, м. Заводське
Код 18010900 Миргородського району
Полтавськоїобласті,37223
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його в апеляційному порядку оскаржив заступник курівника Полтавської обласної прокуратури, подавши апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області - задоволено.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 21листопада 2023 року - скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - закрито.
Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі віднесений до юрисдикції господарського суду.
Роз`яснено ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до Полтавського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Полтавської області.
Попереджено ОСОБА_1 про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання, матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції.
09.10.2024 через систему «Електронний суд» Полтавська обласна прокуратура сформувала заяву про ухвалення додаткового рішення (постанови) про стягнення судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, в якій просила суд прийняти додаткову постанову про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1610,40 грн.
Заява мотивована тим, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 21.11.2023 у справі №538/1898/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі задоволено у повному обсязі. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі у викладеній у рішенні редакції. Не погодившись з указаним рішенням, Полтавською обласною прокуратурою подано до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу. Постановою Полтавського апеляційного суду від 12.08.2024 апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вищевказане рішення Лохвицького районного суду Полтавської області скасовано. Провадження у даній справі закрито. За подання апеляційної скарги прокуратурою сплачено 1610,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.03.2024 №773, яка наявна у матеріалах справи. Разом із тим, при ухваленні апеляційним судом постанови від 12.08.2024 не вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд у складі колегії суддів, вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення (постанови), зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2-3 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).
Умови та підстави, за яких повертається сплачена особою сума судового збору, визначені у статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №308/9100/19 (провадження №61-6095св20), виходить, що якщо апеляційним судом закрито провадження з підстав порушення правил юрисдикції, то застосуванню підлягали загальні положення цивільного процесуального законодавства, а саме стаття 142 ЦПК України, що передбачає загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №308/9100/19 (провадження №61-16914св21) зазначено, що питання розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано статтею 142 ЦПК України, згідно з частиною п`ятою якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі необхідною умовою для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, є необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом. За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №148/312/16-ц, від 14.01.2021 у справі №521/3011/18, від 16.06.2021 у справі №904/9024/16.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №760/30077/19, при закритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету. У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а продовжується компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Отже, подання позивачем заяви (у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України) про направлення справи за встановленою юрисдикцією унеможливлює повернення судового збору на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір». Оскільки Верховний Суд у цій справі не прийняв рішення по суті її розгляду, а закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України і направив справу для продовження її розгляду, то в такому випадку повернення судового збору здійснюється судом, який ухвалює кінцеве рішення по суті.
Згідно матеріалів справи встановлено, що Полтавська обласна прокуратура при подачі апеляційної скарги на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 листопада 2023 сплатила судовий збір у розмірі 1610,40 грн, що підтверджується квитанцією №773 від 27.03.2024 (а.с. 89). Вказаний розмір судового збору зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 91).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області - задоволено. Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 листопада 2023року - скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - закрито. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі віднесений до юрисдикції господарського суду. Роз`яснено ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до Полтавського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Полтавської області. Попереджено ОСОБА_1 про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання, матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання постанови не звертався до Полтавського апеляційного суду із відповідною заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Полтавської області.
За таких обставин, у зв`язку із закриттям провадження у справі заява Полтавської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, оскільки сплачений судовий збір не стягується з позивача, а на підставі ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» Полтавській обласній прокуратурі повертається сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку, що заява Полтавської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги у суд апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву Полтавської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково і ухвалити додаткове рішення.
Повернути Полтавській обласній прокуратур із державного бюджету судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повернути Полтавській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02910060, вулиця 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1610,40 грн, сплачений згідно квитанції №773 від 27.03.2024 (отримувач: ГУК Полт обл./тг м.Полтава/22030101, код отримувача 37959255, рахунок отримувача UA528999980313111206080016719; призначення платежу: 101 0901010,280; суд. збір за касац. скарг. Полт. обл. прок. у справі №538/1898/23; Полт.апеляц.суд).
Додаткове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його прийняття, касаційна скарга на нього подається протягом тридцяти днів з дня його прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 08 січня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2025 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124322989 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Дорош А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні