Ухвала

від 06.01.2025 по справі 496/8087/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/195/25

Справа № 496/8087/24 1-кс/496/2809/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в режимівідеоконференції,апеляційну скаргузахисника ОСОБА_8 ,в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 ,на ухвалуслідчого суддіБіляївського райсудуОдеської обл.від 27.12.2024,якою вмежах к/п № 12024162250000873 від 26.12.2024 відносно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Великий Дальник, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.02.2025, без визначення застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 23.02.2025, без визначення застави.

Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що виправдовує застосування найбільш суворого запобіжного заходу, водночас послався на те, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризику можливого продовження підозрюваним здійснення злочинної діяльності, оскільки злочин, у якому він підозрюється не є корисливим. Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначав розмір застави.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись із оскаржуваною ухвалою захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та необґрунтованою з огляду на те, що слідчий суддя застосував до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід за відсутності доказів існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема доказів ухилення або переховування ОСОБА_7 від слідства, а також впливу на свідків, в тому числі тих, які ще не встановлені досудовим слідством.

За такихобставин захисник ОСОБА_8 просить скасуватиухвалу слідчогосудді від27.12.2024 та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, або визначити ОСОБА_7 мінімальний розмір застави.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 підтримав, не заперечував щодо апеляційного розгляду за відсутності захисника, яка належним чином була повідомлена про час і місце його проведення, натомість прокурор ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що на даному етапі підозра є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із обґрунтованих висновків слідчого судді, у вказаному провадженні існують ризики переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, що у сукупністю із обґрунтованістю підозри є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже, зважаючи на обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 злочину, пов`язаного із порушенням громадського порядку та моральності, який вчинено із застосуванням насильства, його тяжкості, а також можливої міри покарання, яка може бути призначена у разі визнання ОСОБА_7 винуватим (позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років), існування ризику впливу підозрюваного на свідків, з огляду на початкову стадію кримінального провадження, колегія суддів вважає, що рішення суду 1-ої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об`єктивні підстави вважати, що на теперішній час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Окрім того, апеляційний суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Отже, не відповідають дійсності посилання захисника щодо недоведеності органом досудового розслідування наявності в зазначеному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Колегія суддів приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, проходив військову службу в ЗСУ, проте зазначені обставини, хоча й характеризують його особу з позитивного боку, але не слугували стримуючим фактором для нього, а тому суттєво не зменшують встановлені апеляційним судом вище ризики та не можуть бути підставою для застосування стосовно нього більш м`якого, запобіжного заходу, з огляду також на обставини злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді відносно того, що дії та поведінка підозрюваного потребують виняткового контролю, який здатний забезпечити лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

Більш того, запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_7 на визначений строк, а питання доцільності його подальшого застосування буде перевірено слідчим суддею через нетривалий час в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

При цьому, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави з урахуванням приписів п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_7 на даному етапі досудового розслідування необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 176, 177, 183, 194, 197, 370,404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської обл. від 27.12.2024, якою в межах к/п № 12024162250000873 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.02.2025, без визначення застави залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4