Ухвала

від 06.01.2025 по справі 686/18233/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/18233/24

Провадження № 11-сс/820/16/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:

судді - доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу захисника підозрюваного за ч.4 ст.410, ч.5 ст.426-1 КК України ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.12.2024, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №62024240010000357,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшогослідчого-криміналістапершого слідчоговідділу (здислокацією ум.Хмельницькому)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Хмельницькому ОСОБА_9 , погодженогоз прокурором ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Хмільник, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

та застосовано стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 20 лютого 2025 року включно.Строк діїухвали визначено по 20 лютого 2025 року включно.

Слідчий суддямотивував своєрішення тим,що ризики,усі,визначенні ст.178КПК України,обставини вїх сукупності,міцність соціальнихзв`язків,репутація підозрюваного,вік тастан йогоздоров`я,майновий стан,обставини кримінальногоправопорушення,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_6 ,вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюванимданого кримінальногоправопорушення,а такожте,що данийзлочин вчиненов умовахвоєнного станувійськовослужбовцем ОСОБА_6 ,у військовомузванні підполковник, дають підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначає, що при розгляді клопотання про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу в кримінальному провадженні №62024240010000357, сторона обвинувачення акцентувала увагу на необґрунтованості підозри врученої 28 грудня 2024 року. Щодо інкримінованого злочину, передбаченого ч.4 ст. 410 КК України сторона обвинувачення не надала жодного доказу вчинення ОСОБА_6 цього злочину. Щодо злочину, передбаченого ч.5 ст. 426-1 КК України, то звертає увагу на те, що стороною обвинувачення не підтверджено матеріальний склад кримінального правопорушення, тобто наявність істотної шкоди, та не встановлено, яка сума грошових коштів була отримана безпосередньо ОСОБА_6 , а лише зазначено загальну суму коштів грошового забезпечення військовослужбовців, які були перераховані на їх рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» за весь період несення служби. На переконання апелянта, якщо сторона обвинувачення не встановила фактичну суму переданих коштів ОСОБА_6 , то і відсутні підстави вважати про настання тяжких наслідків, під час ніби-то, вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 426-1 КК України. Не погоджується з твердженням слідчого судді про не визначення розміру застави, так як ОСОБА_6 не інкримінується жоден злочин, пов`язаний з насильством або погрозою його застосуванням. Слідчим суддею, належним чином, не враховано наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків, родини, на утримані неповнолітнього сина, а також того, що підозрюваний є учасником бойових дій, має Державні нагороди, що говорить про виключно позитивну характеристику ОСОБА_6 і це мало бути враховане при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчим суддею лише формально перелічені ризики, які передбаченні ст. 177 КПК України, без реальної їх аргументації, а лише викладено припущення щодо теоретичної наявності таких ризиків в даному випадку. На думку сторони захисту посилання слідчого та прокурора, лише, на тяжкість інкримінованих злочинів не є достатніми підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та таким, що суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на підтримку поданої апеляційної скарги, із посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Виходячи з вимог ст.370КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Згідно з ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого, в повній мірі дотримався цих вимог закону.

Так, згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ст. 183 КПК України).

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_6 які є тяжкими та особливо тяжким, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України.

Наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належним чином, перевірялись слідчим суддею. При цьому, був опитаний підозрюваний, вислухана думка його захисника, прокурора, відібрані пояснення у слідчого, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя правильно врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні, зокрема особливо тяжкого злочину за ч. 4 ст. 410 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років; особу підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, репутацію, вік та стан здоров`я, майновий стан, а також те, що даний злочин вчинено в умовах воєнного стану військовослужбовцем ОСОБА_6 , у військовому званні підполковник.

Тому, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інший злочин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З вказаним погоджується і колегія суддів.

Врахувавши наведені ризики, усі обставини, визначені ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, міцність соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, а також те, що даний злочин вчинено в умовах воєнного стану військовослужбовцем ОСОБА_6 , у військовому званні підполковник, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що стосовно ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що лише найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, наявність яких доведена слідчим та прокурором.

Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених слідчим у поданому клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.

Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється, зокрема і у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як будучи начальником логістики-заступником командира в/ч НОМЕР_1 , в силу наданих йому повноважень має реальну можливість доступу до усіх документів, які знаходяться у володінні даної частини та які за результатами попередніх проведених 27.12.2024 обшуків не відшукано.

З огляду на наведене, підозрюваний ОСОБА_6 володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити, сховати інші речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Також обґрунтовано встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування вказаного кримінального провадження на даний час перебуває на початковій стадії, не встановлено усіх свідків та очевидців у вказаному кримінальному провадженні, а також інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, є наявність ризику, що перебуваючи під іншим запобіжним заходом, ОСОБА_6 , може попередити вказаних осіб з метою подальшого уникнення їх від кримінальної відповідальності, а також незаконно вплинути на свідків сторони обвинувачення. ОСОБА_6 , з метою уникнення кримінальної відповідальності має можливість контактувати (спілкуватись) з невстановленими досудовим розслідуванням ймовірними співучасниками злочину, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення їх встановлення та притягнення до відповідальності, зокрема необхідним врахування ризику здійснення тиску зі сторони підозрюваного на уже допитаних свідків.

У сукупності із обґрунтованою підозрою ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, стало підставою для застосування йому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.

Твердження апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків, родини, на утримані неповнолітнього сина, а також того, що підозрюваний є учасником бойових дій, має Державні нагороди, на увагу суду не заслуговують, оскільки це не є беззаперечними підставами, відповідно до вимог КПК України, для зміни застосованого йому запобіжного заходу.

Доводи про те, що слідчим суддею безпідставно не визначено ОСОБА_6 заставу, оскільки він не вчиняв злочин із застосуванням насильства або погрозою його застосування колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_6 застосував погрози фізичною розправою стосовно ОСОБА_10 та його близьких родичів, у разі невиконання його протиправних вимог, тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування стосовно підозрюваного застави.

Крім того,колегія суддівзауважує,що визначеннярозміру заставиє правом,а необов`язком суду(слідчогосудді).

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів, на що вказує в апеляційній скарзі захисник, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу підозрюваного шляхом застосування йому найсуворішого запобіжного заходу є виправданою. Окрім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують ознаки суспільного інтересу, який, зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів уважає, що ухвала слідчого судді є законною, підстави для її скасування, як того просить захисник, відсутні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.12.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного зач.4ст.410,ч.5ст.426-1КК України ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2