Ухвала

від 10.01.2025 по справі 541/2260/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2025 року

м. Київ

справа № 541/2260/23

провадження № 61-17553ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гайтота Ірина Миколаївна , на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Смага Лариса Михайлівна, про зменшення обов`язкової частки у спадщині,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гайтота І. М. , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року.

Безпосередньо у касаційній скарзі представник заявника просить поновити строк на касаційне оскарження, яке мотивує тим, що після судового засідання 22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 домовився зі своїм адвокатом Коряком І. Ю., що останній подасть касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року до Верховного Суду. Незадовго до закінчення 30-денного строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зателефонував адвокату з метою отримати інформацію про підготовку касаційної скарги, на що останній відповів йому, що займається підготовкою касаційної скарги. Після чого ОСОБА_1 неодноразово телефонував адвокату, однак він не відповідав на його телефонні дзвінки. З інформації на сайті «Судова влада» ОСОБА_1 дізнався, що касаційна скарга у справі не подана. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 13 грудня 2024 року подав скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області.

Після зазначеного ОСОБА_1 звернувся до адвоката Гайтоти І. М. з проханням надати йому правничу допомогу, 18 грудня 2024 року укладено договір-доручення про надання правничої допомоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскільки повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року складено 23 жовтня 2023 року, тому останнім днем касаційного оскарження постанови, з урахуванням вихідних днів, є 22 листопада 2024 року.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Коряк І. Ю. був присутній у судовому засіданні 22 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За правилами частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Права та обов`язки учасників справи визначено статтею 43 ЦПК України, зокрема, пунктами 1 та 2 частини першої наведеної статті передбачено право сторони ознайомлюватися з матеріалами справи та брати участь у судових засіданнях.

Змістовний аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави дійти висновку про те, що сторона у справі не обмежується у своїй процесуальній поведінці діями довіреної особи (представника), має право реалізовувати свої права та виконувати обов`язки як самостійно, так і через свого представника.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Наведені заявником обставини на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, що мало наслідком її повернення та призвели до пропущення строку на касаційне оскарження є суб`єктивними причинами, а відтак негативні наслідки, що настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Слід зазначити, що скаржник як сторона у справі зобов`язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу не може бути визнано поважною причиною пропуску такого строку.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати відповідні докази, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята та вирішено питання про відкриття провадження, оскільки всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, про що складено акт працівниками канцелярії Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2023 році, в якому просив зменшити розмір обов`язкової частки ОСОБА_3 у спадщині з 1/4 до 1/6 частини.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 13 420,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни спірного майна станом на день подання позову, тобто на червень 2023 року, заявникові за касаційною скаргою необхідно самостійно визначити (за формулою: ціна вартості спірного майна х 1 % (але не менше, ніж 1 073,60 грн та не більше, ніж 13 420,00 грн х 200 %) й відповідно обґрунтувати розмір сплаченого судового збору та сплатити за оскарження майнових вимог.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гайтота Ірина Миколаївна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков