Ухвала

від 07.01.2025 по справі 260/11190/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами

07 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/11190/23 № провадження: Н/260/8/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа ДП Національні інформаційні системи, яким просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Міністерства юстиції України №3896/5 від 09.11.2023 року Про задоволення скарги, яким відповідач вирішив анулювати позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

07 лютого 2024 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України було задоволено, визнано протиправним та скасовано п.4 наказу Міністерства юстиції України №3896/5 від 09.11.2023 року Про задоволення скарги, яким анульовано достум до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіну Денису Володимировичу.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою винесення оскаржуваного наказу стала службова записка Першого заступника Міністра юстиції України Щодо наявності очевидних порушень закону в рішенні державного реєстратора № 3116-33.1.1.-23 від 09.11.2023р. за результатом розгляду скарги, зареєстрованої 07.11.2023р. за № СК-4461-23.

Оскаржуваний наказ винесено того ж дня - 09.11.2023р. Міністром юстиції України без можливості забезпечення надання позивачу можливості надати будь-які пояснення по справі, в свою чергу, представлені позивачу документи для вчинення спірних реєстраційних дій є дійсними та не скасованими.

У Рішенні від 07 лютого 2024 року суд констатував, що Позивачем здійснено реєстраційну дію, а на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №69958534 від 28.10.2023 щодо нерухомого майна за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, буд.7, прим. 1 (реєстраційний номер майна: 1962120621104) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано жодного обтяження, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта (індексний №352226862, дата формування: 28.10.2023 року, час формування: 17:32:01).

На момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №69958514 від 28.10.2023 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1942192821104) та земельної ділянки за кадастровим № 2110400000:01:003:1002 (реєстраційний номер майна: 2278652421104) в ДРРП не було зареєстровано жодного обтяження, що підтверджено Інформацією з ДРРП (індексний № 352226716, дата формування: 28.10.2023, час формування: 17:23:34, індексний № 352226716, дата формування: 28.10.2023, час формування: 17:23:34).

Встановивши відсутність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав, у зв`язку із відсутністю будь-яких зареєстрованих щодо нерухомого майна обтяжень речових прав, Позивачем були прийняті рішення про державну реєстрацію №№ 69958534, 69958514 від 28.10.2023.

Також, суд зауважив, що законодавством України не встановлено вичерпного переліку підстав, за яких Міністерство юстиції України може дійти висновку про необхідність анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, разом з тим, відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для застосування такого суворого виду санкції оскаржуваним наказом, не обґрунтовано його доцільності та пропорційності встановленому порушенню.

Із змісту оскаржуваного наказу встановлена явна відсутність у ньому інформації про те, що відповідач здійснив дослідження чи перевірку фактів, викладених у скарзі.

Суд також звернув увагу, що відповідачем у оскаржуваному наказі зазначено лише норму ст.24 Закону №1952, яку нібито порушено позивачем, однак останній не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

В оскаржуваному наказі не наведено фактів допущення позивачем неодноразових порушень у сфері державної реєстрації прав та не надано доказів, що такі факти досліджувались при прийнятті оскаржуваного рішення про анулювання доступу до Державного реєстру.

Таким чином, відповідачем не здійснено жодного дослідження неодноразових порушень позивачем у сфері державної реєстрації прав, що стало підставою для прийняття невмотивованого рішення в частинні анулювання доступу до Державного реєстру.

14 травня 2024 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України було задоволено, Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2024р. в адміністративній справі № 260/11190/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство Національні інформаційні системи та ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу в частині анулювання доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно було відмовлено.

Скасовуючи рішення першої інстанції апеляційний суд зробив висновок, що наявність очевидних порушень закону в рішеннях приватного нотаріуса Кішкіна Д.В., Міністру юстиції України стала відома з службової записки № 3116-33.1.1-23 від 09.11.2023р., підписаної посадовими особами Міністерства юстиції України - Директором департаменту (керівником офісу) Офісу протидії рейдерству Віктором Дубовиком, заступником директора департаменту Оленою Антонюк, заступником директора департаменту (керівника офісу)-начальником Управління Іваном Кородюком, заступником начальника Управління-начальником відділу Олегом Лук`янчиковим, заступником начальника відділу Софією Ковальчук, головним спеціалістом Анастасією Ткаченко та погоджену першим заступником Міністра юстиції України Євгенієм Горовцем.

А за результатами розгляду вищезазначеної службової записки відповідач і прийняв оскаржуваний наказ №3896/5 від 09.11.2023р.

В свою чергу, службова записка посадових осіб відповідача та наказ №3896/5 нібито містять мотиви анулювання доступу приватному нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру прав, а саме, в ній наявне посилання на виявленні порушення, що були вчинені позивачем під час певної дії - державної реєстрації прав.

Мотиви прийнятого рішення, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, що мають значення для розгляду скарги та відомості про наявність порушень закону у рішеннях приватного нотаріуса нібито мають очевидний характер, підстави для анулювання доступу приватному нотаріусу Кішкіну Д.В. відображені як у службовій записці, так і у наказі № 3896/5. Висновки суду першої інстанції про те, що позивачу не надано можливості надати пояснення по суті скарги та не здійснено публікації оголошення щодо розгляду скарги колегіально є помилковими, оскільки під час такого розгляду скарги законодавством не передбачено надання пояснень, повідомлення сторін та оголошення на сайті для запобігання рейдерським діям.

Восьмий апеляційний адміністративний суд додатково зазначив, що під час опрацювання скарги ОСОБА_2 з відомостей Державного реєстру прав посадовими особами відповідача було встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, а саме, на момент прийняття приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. оскаржуваних рішень у спеціальному розділі Державного реєстру прав був наявний активний запис про арешт № 37017432 на все нерухоме майно ОСОБА_2 (Т.3, а.с.236-246).

Таким чином, у приватного нотаріуса Кішкіна Д.В. під час опрацювання документів, поданих для державної реєстрації прав громадянином ОСОБА_3 , були наявні підстави для відмови у проведення державної реєстрації у зв`язку із наявністю зареєстрованого обтяження - активного запису про арешт № 37017432 на все нерухоме майно ОСОБА_2 (який відповідно до поданих для державної реєстрації документів є суб`єктом, від якого переходить право власності до іншого суб`єкта - правонабувача ОСОБА_3 ), через що оскаржувані рішення позивача підлягали анулюванню, у зв`язку з тим, що вони були прийняті з порушенням Закону № 1952-IV., а відсутність запису щодо ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі боржників не може слугувати підтвердженням того, що арешт припинено відповідно до законодавства.

Виконавче провадження АСВП №60263140, де боржником виступав ОСОБА_2 , та в межах якого накладено арешт суд першої інстанції вважав завершеним, однак, в силу приписів ч.2 ст.40 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. Про виконавче провадження про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до абз.4 п.20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), копія постанови виконавця про скасування заходів примусового виконання в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника. У випадках, передбачених законом, на підставі постанови про скасування заходів примусового виконання виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Діючим законодавством визначено порядок зняття обтяжень з нерухомого майна, який не був дотриманий перед переходом права власності на майно. А факт завершення виконавчого провадження без зняття обтяжень з нерухомого майна не може призводити до уникнення дотримання вказаного вище порядку.

17 грудня 2024 року представником позивача до суд було подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, якою просить суд скасувати Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року по справі №260/11190/23 та ухвалити нове рішення про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення першої інстанції без змін. Крім того заявник, просить витребувати підтвердження розміру заподіяної шкоди ОСОБА_2 , внаслідок проведених реєстраційних дій приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. оскільки така шкода відсутня.

Заява обґрунтована тим, що ще 30 січня 2024 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. через представника - адвоката Кукарека К.С. було подано до ГУНП в Закарпатській області заяву про скоєння злочину громадянином України ОСОБА_3 за ознаками злочинів передбачених ст.209, тач.4 ст.358 ККУ.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2024 року по справі №308/1955/24, провадження №1-кс/308/623/24 подану скаргу задоволено, зобов`язано уповноважену особу ГУ НП Закарпатської області внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Кукарека К.С. надісланої на адресу ГУ НП в Закарпатській області 30 січня 2024 року.

19 березня 2024 року Сектором дізнання Ужгородського РУП до ЄДРДР винесено кримінальне провадження №12024078030000244.

14 грудня 2024 року Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП Салтиковим С.С. визнано гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потерпілим в рамках кримінального провадження внесеного 19.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024078030000244.

Згідно мотивувальної частині Постанови про визнання потерпілим, сектором дізнання встановлено наступне:

В ході досудового розслідування встановлено, що 28.10.2023 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В., як суб`єкта державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, звернувся громадянин ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , з метою здійснення державної реєстрації переходу від ОСОБА_2 до нього права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 1962120621104), нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1942192821104) та земельну ділянки за кадастровим № 2110400000:01:003:1002 (реєстраційний номер майна: 2278652421104).

Для такої реєстрації ОСОБА_3 подав приватному нотаріусу договір про припинення зобов`язання переданням відступного, посвідчений 05.10.2021 приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Куркчи Г.І. за реєстровим № 1024; заяву кредитора про прийняття відступного на здійснення державної реєстрації права власності, номер і дата: 1498 від 28.10.2023р., видавник ОСОБА_3 ; інформація з Єдиного реєстру боржників станом на 28.10.2023р.; виписка з рахунку кредитора AT OTP БАНК; відомості з Державного земельного кадастру, номер і дата документа: 67650459 від 28.10.2023р.

Правове регулювання договору про передачу відступного закріплене в ст. 600 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов`язання припиняється за згодою сторін в результаті передачі боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна). Розмір, терміни і порядок передачі відступного встановлюються сторонами самостійно.

Наданий нотаріусу для проведення державної реєстрації договір відповідав вказаним вище вимогам ЦК та не мав помітних ознак фіктивності чи інших порушень вимог чинного законодавства.

ОСОБА_1 , як державний реєстратор, здійснив наступні визначені законодавством з питань держреєстрації перевірки:

- за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів перевірив справжність бланку, на якому був викладений поданий мені договір про припинення зобов`язання переданням відступного (інформаційна довідка з ЄРСБНД № 204481857 від 28.10.2023 міститься у додатках до заяви про вчинення ОСОБА_3 злочину);

- перевірив факт того, що особа, яка відчужила майно, не внесена до Єдиного реєстру боржників (відповідний витяг з ЄРБ від 28.10.2023 міститься у додатках до заяви про вчинення ОСОБА_3 злочину);

- перевірив наявність факту виконання заявником - стороною правочину, у якої виникло речове право, умов правочину щодо сплати грошових коштів за договором;

- встановив відсутність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно (відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів ДРРГІ №№ 352226665,352226695,352226689,352226699,352226839,352226847 від 28.10.2023 містяться у додатках до заяви про вчинення ОСОБА_3 злочину);

- встановив відсутність передбачених законодавством з питань держреєстрації підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, зокрема перевірив відсутність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно (інформація з ДРРГІ за індексними №№ 352226862, 352226716, 352226716 від 28.10.2023 міститься у додатках до заяви про вчинення ОСОБА_3 злочину).

Також, під час досудового розслідування було допитано як потерпілого приватного нотаріуса ОСОБА_1 , який повідомив що реєстраційні документи, які слугували підставою реєстраційних дій та переходу права власності, були надані гр. ОСОБА_3 , допитаний зазначив, що він діяв виключно як реєстратор та не вчиняв жодних нотаріальних дій щодо нерухомого майна. При отриманні пакету документів, ним здійснено перевірку нотаріально посвідченого договору, довіреності та інших документів наданих гр. ОСОБА_3 , згідно порядку перевірки та бланків нотаріальних документів, а вся відповідальність за достовірність та повноту наданих документів, згідно діючого законодавства покладається на заявника - ОСОБА_3 . Жодного впливу з боку третіх осіб щодо необхідності переходу права власності на нерухоме майно майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:003:1002, вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 - на нього не здійснювався.

В ході дослідження отриманих відомостей від заявника встановлено, що потерпілим від даного правопорушення є гр. ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами представник позивача вказує, що суд апеляційної інстанції, в основу відмови в задоволенні позову зіслався на дві обставини:

- завдання шкоди ОСОБА_2 його діями (яка відсутня в силу різних обставин);

- суд оцінював дії позивача не як реєстратора, а як нотаріуса з вчиненням нотаріальної дії та як наслідок порушенням пункту 21 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою KM України №1127 від 25.12.2015р. При цьому апеляційний суд залишив поза увагою доводи позивача про те, що Мін`юстом порушено вимоги п.п.9-11 Порядку №1128, та позбавлено можливості заінтересовану особу взяти участь у розгляді скарги, що є критерієм перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Слід розмежувати понять "вчинення нотаріальної дії" і '"реєстраційна дія'', оскільки реєстрація відбувається після її вчинення.

Реєстрація нотаріальної дії не належить до її вчинення, а є дією, спрямованою на підтвердження факту її вчинення. При цьому у разі вчинення нотаріальної дії, але не здійснення запису про неї у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, вчинена дія не набуває законної сили. Отже, нотаріальна дія є вчиненою з моменту проставлення на документі посвідчувального напису та скріплення його підписом та печаткою нотаріуса, в той же час нотаріус є державним реєстратором, що передбачено п.2 ч.1 ст.10 Закону №1952.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право, оскільки законом вона сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, не передбачена (відповідну правову позицію викладено: у постановах ВП ВС: від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 05.06.2019 у справі №392/1829/17, у постанові об`єднаної палати КГС ВС: від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 у постановах КГС ВС: від 29.08.2019 у справі №910/10984/18, від 11.06.2020 у справі №910/10006/19).

Заявник у поданій заяві як на підставу перегляду ухваленого рішення, перед усім покликається на ту обставину що застосуванню санкцій, як виду юридичної відповідальності повинно передувати встановлення факту правопорушення з боку суб`єктів державної реєстрації прав, а також доведення суб`єктом владних повноважень (Міністерством юстиції України) вини у діях останніх.

Подана до суду постанова органу дізнання про визнання позивача потерпілим від 14.12.2024 року спростовує умисел дій позивача, обставини його вчинення і поведінку суб`єкта, який його допустив, ступінь його вини, негативні наслідки, які у зв`язку з цим настали, або могли бути спричинені, розмір шкоди, яка завдана або могла бути завдана внаслідок цього рішення.

Таким чином долучена постанова є нововиявленою обставиною яка за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факт, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Аналогічний висновок висловлено в Постанові КАС/ВС від 05.01.2021 у справі № 805/4341/16-а

Суд констатує, що до Міністерства юстиції України оскаржується дія або бездіяльність відповідного державного реєстратора, а не факт незаконної реєстраційної дії, а тому розглядаючи таку скаргу відповідач повинен надавати оцінку безпосередньо діям державного реєстратора, а не факту незаконних реєстраційних дій.

Аналогічний правовий висновок висвітлено в Постанові від 27 травня 2023 року у справі №420/4037/20, від 23 грудня 2021 року у справі №820/2850/17.

Розглянувши матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 та 2 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Праведная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та від 06 грудня2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський

Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).

Тобто, процедура скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Статтею 362 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Суд зазначає, що за наявності вищенаведених нововиявлених обставин та у зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції від 07 лютого 2024 року було скасовано Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, позивачу необхідно звернутися із даної заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 248, 249, 256, 296, 361, 365 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Суддя П.П.Микуляк