Ухвала

від 10.01.2025 по справі 638/345/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/345/25

Провадження № 1-кс/638/304/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000039 від 08.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

У С Т А Н О В И В :

До суду надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що в проваджені СВ ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000039 від 08.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в період дії воєнного стану поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-IХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», вчинив кримінальне правопорушення-злочин при наступних обставинах:

Так, 08.01.2025 року о 11 год 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у магазині «Зброя», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Європейська, буд. 4, у останнього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Зброя» за адресою: м. Харків, вул. Європейська, буд. 4, взяв у продавця до рук нібито для перегляду пристрій для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами несмертельної дії Форт «ПМ-ФТ» калібру 9 mm РА серії НОМЕР_1 , вартістю зі слів представника потерпілого 23 000 грн. 00 коп., який належить ТОВ «Компанія Зброя» та вибіг з приміщення магазину разом з вищевказаним пристроєм.

Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «Компанія Зброя» матеріальну шкоду розмір котрої встановлюється.

08.01.2025 у період часу з 12 год 52 хв до 13 год 02 хвилин було проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Європейська, буд. 8 (біля 3 під`їзду), за участю громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де на лавці біля вказаного громадянина виявлено предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням «ПМ-ФТ» калібру 9 mm РА серії НОМЕР_1 » та магазин (№ НОМЕР_2 ) до нього порожній, які вилучено до паперового конверту; один змив з поверхні предмету, ззовні схожого на пістолет поміщено до паперового конверту та опечатано.

Постановою старшого слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 вилучене в ході огляду місця події вилучене майно, а саме: предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням «ПМ-ФТ» калібру 9 mm РА серії НОМЕР_1 » та магазин (№ НОМЕР_2 ) до нього порожній, який поміщено до паперового конверту; один змив з поверхні предмету, ззовні схожого на пістолет поміщено до паперового конверту та опечатано було визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12025221200000039 від 08.01.2025, за ч. 4 ст. 186 КК України.

Власником майна є ТОВ «Компанія Зброя».

Прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 зазначено, що речі, які вилучені, визнані речовими доказами, мають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є предметом вчиненого кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність в накладені арешту на вказане майно.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, натомість подала заявупро розглядсправи заїї відсутності,клопотання підтрималата просилайого задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, проте надав заяву про слухання справи за його відсутності, клопотання підтримав в повному обсязі.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно допунктів 69,73рішення Європейськогосуду зправ людинивід 23вересня 1982року усправі "Спорронгта Льонротпроти Швеції"(SporrongandLonnrothv.Sweden)будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннозабезпечити "справедливийбаланс"між загальнимінтересом суспільствата вимогамизахисту основоположнихправ конкретноїособи.Необхідність досягненнятакого балансувідображена вцілому вструктурі статті1Першого протоколудоКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим доведено необхідність накладення арешту на вилучене майно, оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Керуючись статтями98, 167,168,170-173, 237 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Задовльнити клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 .

Накласти арешт на майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, яке було вилучене під час проведення огляду місця події 08.01.2025 року за адресою: м. Харків, вул. Європейська, буд. 8, а саме на предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням «ПМ-ФТ» калібру 9 mm РА серії НОМЕР_1 » та на порожній до нього магазин (№4134 2).

Майно, на яке накладено арешт, зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1104від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, дізнавачем або прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1