Рішення

від 06.01.2025 по справі 420/9210/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9210/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представників позивачів Клюкіна К.І., Тимкович І.О.,

представника відповідачівГавриленко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до Білгород-Дністровської міської ради, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною бездіяльність Білгород-Дністровської міської ради щодо не вчинення дій, спрямованих на завершення розроблення, відповідно до вимог законодавства, історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород-Дністровський Одеської області; зобов`язати Білгород-Дністровську міську раду вчинити дії в межах компетенції, спрямовані на завершення розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород-Дністровський Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Білгород-Дністровською міською радою допущено протиправну бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу не забезпечено виконання законодавчо визначеного обов`язку перед громадою щодо розробки та затвердження ІАОП м. Білгород-Дністровський. За умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим. Однак, всупереч вимог законодавства України, відповідачем не вжито заходів, спрямованих усунення недоліків у розробленому (що фактично звело нанівець проведену роботу) та фактично можна розцінювати як не розроблення історико- архітектурного опорного плану м. Білгород-Дністровський. Посилання ж на існуючий ІАОП, який потребує усунення недоліків не є належним підтвердженням вжиття дієвих заходів, а лише є формальною відпискою з метою приховування бездіяльності у вказаному питанні. Тобто відповідачем не здійснено всіх передбачених вимогами законодавства повноваження, а саме з 2017 не розроблено історико- архітектурний опорний план та на виконання підп.6 п. «а» ч.1 ст. 31 Закону №280/97-ВР не подано його на затвердження Білгород-Дністровської міської ради. Крім того, безпідставними є посилання відповідача на запровадження дії військового стану в Україні в умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, оскільки відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність. У законодавстві, що регулює спірні правовідносини, не зазначено причин, у зв`язку з існуванням яких орган місцевого самоврядування звільняється від виконання покладених на нього зобов`язань чи відстрочує їх не невизначений термін. Більш того, бездіяльність відповідача є триваючою і розпочалась з 2017 року, оскільки і п.4.2.6 ДБН 5.2.2-3:2012 «Склад та зміст історико- архітектурного опорного плану населених пунктів», і п. 5.2.5 ДБН Б.2.2-3:2021 передбачено, що «....графічні матеріали виконують у вигляді геопросторових даних відповідно у форматі електронного документа в графічних програмах, в яких виконується генеральний план (або які конвертуються в них) на базі даних актуалізованої картографічної основи в місцевій системі координат, що має зв`язок з державною системою координат УСК-2000, виготовленій із використанням геоінформаційних технологій. Із базового масштабу деталізації об`єктного складу (1:2000) виводять інші потрібні масштаби....».

Представником Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до суду надано письмові пояснення, в яких представник позивача вказав, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 м. Білгород-Дністровський Одеської області входить до Списку історично населених місць України. при цьому, науково-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровський Одеської області з визначенням меж і режимів використання території зон охорони пам`яток, історичних ареалів», яку було розроблено Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України було розглянуто на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської області 03.03.2021 року. За результатами розгляду членами консультативної ради було прийнято рішення направити зазначену документацію на доопрацювання. Станом на 05.04.2024 розробником або замовником зазначеної документації доопрацьований варіант Історико-архітектурного опорного плану м. Білгород-Дністровський на розгляд Консультативної ради не надавався.

Представником Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до суду надано письмові пояснення, в яких представник позивача вказав, що основною відмінністю планування та забудови територій населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, є розробка у складі генерального плану, як основного виду містобудівної документації на місцевому рівні, призначеного для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території такого населеного пункту, історико-архітектурного опорного плану. Розробка іншої містобудівної документації на місцевому рівні без розробки та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану є такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За наявною у Міністерства інформацією науково-проектна документація «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровський Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» була розроблена Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з питань охорони культурної спадщини України та надіслана до Міністерства листом Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 11.01.2021 № 21/44. Міністерство листом від 1416/6.11.1 від 11.02.2021 повідомило Білгород-Дністровську міську раду про включення питання розгляду вказаної науково-проєктної документації до плану роботи Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства. При цьому Міністерство вказало, що до наданих на розгляд матеріалів необхідно долучити документи про погодження визначених даною науково-проектною документацією меж історичних ареалів органом місцевого самоврядування (відповідно до пункту 12 Порядку №318), а також про затвердження зон охорони пам`яток місцевого значення місцевим органом охорони культурної спадщини (відповідним структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації) в межах повноважень, визначених нормами статті 6 Закону №1805-ІІІ. У проектно-регулятивному розділі вказаної НПД визначено межі та режими використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу, при цьому зазначено, що режими використання територій у межах історичного ареалу визначаються режимами використання територій зон охорони пам`яток, установлених на території ареалу. Водночас, 48 з 54 пам`яток культурної спадщини на території м. Білгород-Дністровський мають статус пам`яток місцевого значення, а в межах визначеного історичного ареалу налічується 30 таких пам`яток, відтак, позиція місцевого органу охорони культурної спадщини при встановленні режимів використання територій є вирішальною та обов`язково має бути врахована при розгляді даної НПД. Разом з тим, наразі відповідні документи до матеріалів НПД не додані. Згідно з інформацією, наданою Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією листом від 24.08.2023 №2537/4/01-09/8786/2-23, проєкт історико-архітектурного опорного плану міста БілгородДністровський був розроблений та розглянутий консультативною радою з питань охорони культурної спадщини Одеської області, за результатами розгляду направлений на доопрацювання. На запит Міністерства від 13.09.2023 №05/35/5816-23 Одеська обласна державна (військова) адміністрація листом від 02.10.2023 №3001/01-33/2-23/9797 повідомила, що станом на жовтень 2023 року доопрацьована НПД на повторний розгляд не надавалась. Таким чином, наразі історико-архітектурний опорний план м. БілгородДністровський не затверджений, межі та режими використання історичних ареалів міста у встановленому порядку не визначені. При цьому документ був замовлений, розроблений та станом на сьогодні перебуває на доопрацюванні. Після подання до Міністерства скоригованої науково-проектної документації, попередньо схваленої органом охорони культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адмніністрації, вона буде розглянута Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства та затверджена згідно з повноваженнями центрального органу охорони культурної спадщини у встановленому порядку.

Від представника відповідача Білгород-Дністровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що міські ради в межах повноважень затверджують генеральний план разом із ІАОП. Проте замовниками та організаторами розробки цих плані є виконавчі органи, що закріплено у вищевказаних Законах та п.3-5 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пп.6, п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону №280/97-ВР. Отже, оскільки виконавчий орган не розробив ІАОП та відповідно не передав його міській раді для затвердження, то бездіяльність відповідача із не завершення розроблення опорного плану - відсутня. Відтак позивачем не доведено допущення бездіяльності відповідачем, з огляду на те, що як міська рада може затвердити ІАОП який не передавався їй на розгляд виконавчим органом. Крім того, задоволення цього позову буде втручанням суду в дискреційні повноваження органів місцевого самоврядування, адже законодавець не визначив строк для вжиття заходів із розробки виконавчим органом опорного плану та не обмежив його будь якими строками. Також, безпідставними є доводи позивача про те, що за відсутності ІАОП будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт в історичних населених місцях у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали є неможливими. Не існує законів чи інших нормативно-правових актів щодо заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів за відсутності у складі генерального плану історико-архітектурного опорного плану.

Представником позивача першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відсутність ІАОП м. Білгород-Дністровський завдає істотної шкоди історико-культурній спадщині, саме адже вказана документація є запобіжником будь-яких порушень у сфері охорони культурної спадщини та неконтрольованої забудови населеного місця м. Білгород-Дністровський. Постанова КМУ від 01.09.2021 №926 не містить жодних виключень, які б вказували на необов`язковість наявності цієї документації. Окрім того, відносини, що склалися, є винятковими з огляду на те, що зумовлені необхідністю наявності ІБПР м. Білгород-Дністровський, адже воно є історично населеним місцем згідно Постанови КМУ від 26.07.2001 №878. Вказана ознака «історично населене місце» покладає на Білгород-Дністровську міську раду безумовний обов`язок щодо забезпечення наявності ІАОП як складової генерального плану населеного пункту. Помилковим є посилання відповідача на те, що відсутність історико-архітектурного опорного плану м. Білгород-Дністровський не завдає шкоди історико-культурній спадщині, адже саме вказана документація є запобіжником будь-яких порушень у сфері охорони культурної спадщини та неконтрольованої забудови історично населеного місця м. Білгород-Дністровський. В історичних населених місцях, де відсутні історико- архітектурні опорні плани, ситуація є достатньо загрозливою з точки зору збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць, та ставить під сумнів законність надання відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури таких місць містобудівних умов та обмежень, у зв`язку із відсутністю основного виду містобудівної документації на місцевому рівні, який би відповідав вимогам законодавства.

Представником відповідача Білгород-Дністровської міської ради надано заперечення, в яких представник відповідача вказав, що Білгород-Дністровська міська рада (Код ЄДРПОУ: 26275763) це представницький орган (стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, відсутня протиправна бездіяльність з боку Білгород-Дністровської міської ради. Позивач (орган прокуратури) не навів норму матеріального права, яка б визначала терміни розробки опорного плану виконавчим органом, яким згідно позову є виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04056799) або затвердження опорного плану, рішенням представницького органу, яким є Білгород-Дністровська міська рада (Код ЄДРПОУ: 26275763). Білгород-Дністровська міська рада не заперечує щодо необхідності розробки на майбутнє опорного плану. Оскільки не представляється можливим визначити початок перебігу строку протиправної бездіяльності, то відсутній предмет спору з цього питання між прокуратурою та Білгород-Дністровською міською радою. При цьому, Білгород-Дністровська міська рада не може взяти на себе бюджетні зобов`язання, які не будуть виконані у період воєнного стану, з огляду на те, що органи Казначейства не проведуть жодного платежу для цілей розробки опорного плану, який є предметом спору. Білгород-Дністровська міська рада у бюджеті міста не може передбачити кошти розробку (коригування) опорного плану. Наразі жоден з депутатів не візьме на себе відповідальність спрямувати кошти на вказані цілі, які рівнозначні витрачанню коштів на перекладання бруківки в історичній частині міст, що уже викликало суспільний резонанс та невдоволення громадян. Неефективність та нераціональність витрачання коштів місцевого бюджету на створення (розробку, коригування) опорного плану у воєнний час залишилися поза увагою прокуратури.

Від представника відповідача Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 420/31783/24 за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України; Департамент культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Ці зобов`язання полягають в утворенні Білгород-Дністровською міською радою спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини. Прокуратура вказує, що всупереч вимогам чинного законодавства, уповноважений орган охорони культурної спадщини Білгород- Дністровською міською радою Одеської області у встановленому порядку не створений. Недотримання вимог утворення такого спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та призначення його керівника створює передумови відсутності державних механізмів захисту об`єктів культурної спадщини. Позивач у справі що розглядається не може визначитися з Відповідачем, ймовірно через його відсутність, тобто відсутність компетентного органу з охорони культурної спадщини, який він намагається заходами зобов`язального характеру утворити за результатами розгляду справи №420/31783/24. Вказане свідчить про передчасність розгляду позовних вимог в нашій справі до розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи №420/31783/24 та визначення уповноваженого органу. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Відповідно до п. п. 10 п. б ст. 32 цього ж Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання. Однак, позивачем не доведено чому з поміж усіх виконавчих органів таких як відділи, управління, департаменти саме виконавчий комітет залучений відповідачем у справі.

Представником позивача першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що на виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради покладено обов`язок із вчинення дій щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород- Дністровський Одеської області, а також здійснення контролю за його виготовленням. Однак, як зазначено в адміністративному позові, історико-архітектурний опорний план вказаного історично населеного місця не розроблено та не затверджено. Таким чином, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, який відповідно до закону є органом, уповноваженим на замовлення розроблення історико-архітектурних опорних планів у складі генеральних планів історичних населених місць, таких дій не вчинив, що свідчить про його протиправну бездіяльність. Незатвердження історико-архітектурного опорного плану унеможливлює реалізацію конституційного обов`язку держави щодо збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, а також забезпечення сталого містобудування, розвитку та планування території населеного пункту. При цьому, адміністративна справа за позовом прокурора до Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та зобов`язання Білгород-Дністровської міської ради утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини стосується інших правовідносин, не пов`язаних зі спірними. Більш того, наявність вказаних спірних правовідносин лише підтверджує факт бездіяльності як виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, так і Білгород-Дністровської міської ради у сфері охорони об`єктів культурної спадщини на території м. Білгород-Дністровський.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31 травня 2024 року прийнято ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року призначено проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів учасників справи в підсистемі відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою суду від 02 липня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, замінено позивача Міністерство культури та інформаційної політики України на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України,

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено в якості другого відповідача Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, розпочато розгляд справи спочатку.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Білгород-Дністровської міської ради (вхід. № ЕС/57214/24 від 25.10.2024 року).

Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Білгород-Дністровської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду (вхід. № ЕС/17640/24 від 30.04.2024 року).

Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивачів заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 затверджено Список історичних населених місць України, до яких включено, зокрема м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Листом від 26.01.2022 року № 02/15-21/178/182 Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради повідомлено Білгород-Дністровську окружну прокуратуру, що на замовлення міської ради розроблений «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровського Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів». Документ розроблений Підприємством об`єднання громадян «ІНСТИТУТ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України (договір від 30 листопада 2017 р. № 03-17/1)) на підставі рішення № 392-VII від 28.07.2017 року. «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровського Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» знаходиться в стані погодження, а саме: були проведені громадські слухання відповідно до Розпорядження міського голови № 2 від 09.01.2018 року; документ розглянуто на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації 11 жовтня 2019 року (із зауваженнями відповідно до витягу з Протоколу № 05/19від 11 жовтня 2019 року); після виправлення зауважень розглянуто на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації 03 березня 2021 року (із зауваженнями, але копію та (або) витяг з Протоколу не було надіслано до Білгород-Дністровської міської ради) (а.с. 63-65 т. 1).

08.11.2023 року Білгород-Дністровською окружною прокуратурою на ім`я голови Білгород-Дністровської міської ради направлено лист № 55-8861ВИХ-23, в якому просила повідомити, зокрема, чи погоджено історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровський Одеської області з визначення меж і режимів використання зон охорон пам`яток та історичних ареалів (а.с. 57-59 т. 1).

Листом від 16.11.2023 року № 02-15/21/5615/2308 Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради надано відповідь та повідомлено що на замовлення міської ради розроблений «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровського Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів». Документ розроблений Підприємством об`єднання громадян «ІНСТИТУТ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України (договір від 30 листопада 2017 р. № 03-17/1)) на підставі рішення № 392-VII від 28.07.2017 року. Громадські слухання по проекту «Історико архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровського Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» були проведені відповідно до Розпорядження міського голови № 2 від 09.01.2018 року. «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровського з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» повторно розглядався на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, що відбулось 03.03.2021 року. На даному засіданні розглядались виправлені зауваження, що були надані на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 11 жовтня 2019 року. Значна частина зауважень Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 03 березня 2021 року та від 11 жовтня 2019 року було стосовно контурів зазначених на кресленнях вулиць, пам`яток архітектури, товщини ліній що їх позначають та коректності вказаних контурів деяких пам`яток архітектури, які, за баченням членів Консультативної ради, не точно співпадають з контурами обмірних креслень, та не були відкориговані. Креслення «історико-архітектурного опорного плану м. Білгород-Дністровського Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» було розроблене на картографічній основі в масштабі 1:5000 що була створена в 2011 році (на тій же основі як і діюча містобудівна документація затверджена рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 391-VII від 28.07.2017р «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Білгород-Дністровського», «План зонування території міста Білгород-Дністровського»), тобто це означає, що 1 см на плані відповідає 50 м на місцевості і відобразити точні контури будівлі у такому масштабі неможливо. Білгород-Дністровська міська рада прийняла рішення «Про затвердження Програми оновлення та розроблення містобудівної документації м. Білгород- Дністровського на 2021-2024 рік» №290-VII від 02.09.2021р., першочерговим етапом якої є замовлення актуалізованої картографічної інформації створення (оновлення) топографічних планів масштабу 1:2000, виділення коштів на яке передбачалось на перший квартал 2022 року. У зв`язку з запровадженням дії воєнного стану в Україні в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України заходи із створення (оновлення) топографічних планів та ортофотопланів для підготовки матеріалів вихідних даних для проекту внесення змін в діючу містобудівну документацію Білгород-Дністровською міською радою було призупинено. Доопрацювання всіх зауважень Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації по «Історико архітектурному опорному плану м. Білгород-Дністровського Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» буде виконано як тільки з`явиться можливість актуалізації картографічної основи міста в масштабі 1:2000 (а.с. 60-62 т. 1).

25 січня 2024 року Білгород-Дністровською окружною прокуратурою на ім`я голови Міністерства культури та інформаційної політики України направлено лист № 55-660ВИХ-24, в якому просили повідомити інформацію щодо наявності у Міністерства культури та інформаційної політики інформації щодо розробленого (затвердженого) історико- архітектурного опорного плану історично населеного місця м. Білгород-Дністровський; вжитих заходів та позицію Міністерства у разі відсутності зазначеного плану (а.с. 143-147 т. 1).

Листом від 01 березня 2024 року Міністерством культури та інформаційної політики України надано відповідь та повідомлено, що за наявною у МКІП інформацією, науково-проектна документація «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровський Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» (далі - НПД) була розроблена ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ та надіслана до МКІП листом виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 11.01.2021 № 21/44 (вхідна реєстрація МКІП від 11.01.2021 №11/10.1-21). Згідно з інформацією Одеської ОВА, наданою до МКІП листом від 24.08.2023 № 2537/4/01-09/8786/2-23, проект історико-архітектурного опорного плану м. Білгород-Дністровський був розглянутий Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини Одеської області та перебуває на доопрацюванні. На запит МКІП від 13.09.2023 № 05/35/5816-23 листом Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської ОВА від 02.10.2023 № 3001/01-33/2-23/9797 було додатково поінформовано, що станом на жовтень 2023 року доопрацьована НПД на повторний розгляд Консультативної ради не надавалася. Таким чином, станом на дату підготовки даного листа історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровський не затверджений, межі та режими використання історичних ареалів міста у встановленому порядку не визначені. При цьому документ був замовлений, розроблений та станом на сьогодні перебуває на доопрацюванні. Після подання до МКІП скоригованої науково-проектної документації, попередньо схваленої органом охорони культурної спадщини Одеської ОВА, вона буде розглянута Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини МКІП та затверджена згідно з повноваженнями центрального органу охорони культурної спадщини у встановленому порядку (а.с. 147-148 т. 1).

25 січня 2024 Білгород-Дністровською окружною прокуратурою до Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації направлено лист № 55-659ВИХ-24, в якому просила повідомити інформацію щодо наявності у Департаменті інформації щодо розробленого (затвердженого) історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця м. Білгород-Дністровський; вжитих заходів та позицію Департаменту у разі відсутності зазначеного плану (а.с. 173-176 т. 1).

Листом від 29 лютого 2024 року Департаментом культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації надано відповідь та повідомлено, що науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровський Одеської області з визначенням меж і режимів використання території зон охорони пам`яток, історичних ареалів», яку було розроблено Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України було розглянуто на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської області 03.03.2021 року. За результатами розгляду членами консультативної ради було прийнято рішення направити зазначену документацію на доопрацювання (копія додається). Станом на 20.02.2024 розробником або замовником зазначеної документації доопрацьований варіант Історико-архітектурного опорного плану м. Білгород-Дністровський на розгляд Консультативної ради не надавався. Згідно пункту 12 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання історичних ареалів населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (а.с. 177 т. 1).

Відповідно до ст. 54 Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України Про охорону культурної спадщини.

Згідно ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про охорону культурної спадщини державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України Про охорону культурної спадщини до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України. У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених пунктів України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" як обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць.

Відповідно до п. 1-6, 9-10, 12 Порядку № 318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови.

Режими використання історичних ареалів визначаються їх історико-культурним потенціалом (кількістю, видами, типами і категоріями об`єктів культурної спадщини, загальною містобудівною структурою, наявністю чи відсутністю заповідників, а також установленими зонами охорони пам`яток). Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є МКСК та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Історичний ареал - це найбільш освоєна в минулому і добре збережена частина території населеного місця, що відрізняється традиційним характером середовища і значною кількістю об`єктів культурної спадщини від інших, менш освоєних або погано збережених частин населеного місця. Межі історичних ареалів слід проводити вздовж розпланувальних і природних рубежів, що відокремлюють історичний ареал від решти міських територій, і визначати історико-архітектурним опорним планом населеного місця. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.

У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом МКСК та Мінрегіону.

Історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування. У межах населеного місця може бути визначено один або кілька історичних ареалів.

Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються МКСК.

Склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначає Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926.

Відповідно до п. 2 Порядку № 926 історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України Про регулювання містобудівної діяльності, містить відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території.

Згідно п. 43 Порядку № 926 під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку населених пунктів України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства. Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.

Відповідно до п. 34, 35 Порядку № 926 рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

Згідно п. 54-58 Порядку № 926 рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради.

Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану. Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення. У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови.

Одночасно з історико-архітектурним опорним планом населеного пункту до генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану під час затвердження в межах території територіальної громади можуть включатися відомості про правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі та режими використання зон охорони пам`яток, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією.

Науково-проектну документацію щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначення режимів використання історичних ареалів, а також зон охорони пам`яток як взаємодоповнюючі документи доцільно замовляти, розробляти та затверджувати одночасно.

Відповідно до п. 60 Порядку № 926 історико-архітектурні опорні плани та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними місцевими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Згідно п. 75 Порядку № 926 історико-архітектурний опорний план - розробляється у складі генерального плану населеного пункту або планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану, що входить до Списку історичних населених місць України; розробляється відповідно до пунктів 52-68, 90 цього Порядку, вимог державних будівельних норм та інших норм законодавства. Геопросторові дані історико-архітектурного опорного плану включаються до єдиної бази геопросторових даних (геоданих) містобудівної документації, у складі якої він розроблений.

Таким чином, історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України та містить, зокрема відомості про межі використання історичних ареалів населених місць. Тобто, межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України. тобто, межі і режими використання зон охорони пам`яток історичних ареалів можуть застосовуватись лише у випадку їх затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, яким у цьому випадку є Мінкультури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 затверджено Список історичних населених місць України, до яких включено, зокрема м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Тобто, в той же час, в силу приписів ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для м. Білгород-Дністровський Одеської області у складі генерального плану повинен бути розроблений історико-архітектурний опорний план, обов`язок розроблення, погодження та подання якого на розгляд відповідної місцевої ради відповідно до пункту 55 Порядку № 926 покладений на Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що підприємством об`єднання громадян «ІНСТИТУТ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України (договір від 30 листопада 2017 р. № 03-17/1)) на підставі рішення № 392-VII від 28.07.2017 року на замовлення міської ради розроблений «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровського Одеської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» (а.с. 66-129 т. 1).

Однак, рішенням Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 03.03.2021 року «Історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровського з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів» повернуто на доопрацювання (а.с. 154-168 т. 1).

В той же час, з матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що історико-архітектурний опорний план м. Білгород-Дністровський не затверджений, межі та режими використання історичних ареалів міста у встановленому порядку не визначені.

При цьому, обов`язок розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, існував ще до його закріплення у статті 17 Закону № 3038-VI.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 року № 909 Про затвердження порядку визнання населеного місця історичним, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування повинні були забезпечити протягом 2006-2008 років розробку науково-проектної документації для визначення, використання і збереження історичного ареалу міст, селищ та сіл, занесених до Списку історичних населених місць.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2002 № 318, межі історичних ареалів визначаються спеціально науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Згідно пункту 2 Постанови, Міністерство культури і мистецтв, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування повинні були протягом 2002-2004 років забезпечити визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць.

Крім того, Законом України Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об`єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки від 20.04.2004 № 1692-ІV встановлено термін забезпечення виконання науково-дослідних і проектних робіт із розроблення історико-архітектурних опорних планів та проектів зон охорони пам`яток, визначення меж і режимів використання територій історичних ареалів населених місць, проведення інвентаризації забудови для подальшого розроблення генеральних планів історичних населених, місць протягом 2004-2010 років.

В подальшому, обов`язковість розробки і затвердження історико-архітектурного опорного плану в історичних населених місцях була регламентована статтею 17 Закону № 3038-VI.

При цьому, відповідно до пунктів 8-9 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (далі - Порядок №318), проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану. У разі не затвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону. При цьому, встановлено, що вимоги, зазначені в поточному абзаці, застосовуються до 01.01.2019.

Таким чином, з урахуванням внесених законодавчих змін з 01.01.2019 за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі у тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що Білгород-Дністровською міською радою та Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради в межах їх компетенції вчиняються дії, спрямовані на завершення розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород-Дністровський Одеської області, суду не надано.

При цьому, посилання представника відповідачів на те, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 420/31783/24 за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України; Департамент культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, та ці зобов`язання полягають в утворенні Білгород-Дністровською міською радою спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, суд вважає неспроможними, оскільки приписами ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності чітко визначено, що рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. При цьому, адміністративна справа за позовом прокурора до Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та зобов`язання БілгородДністровської міської ради утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини стосується інших правовідносин, та не змінює обов`язку відповідачів в межах компетенції вчинити дії, спрямовані на завершення розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання Білгород-Дністровської міської ради та Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради вчинити дії в межах компетенції, спрямовані на завершення розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород-Дністровський Одеської області є належним способом захисту інтересів держави у цій сфері.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 134, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39) в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (код ЄДРПОУ 43220275, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19), Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 40055626, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, 6 поверх) до Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ 26275763, адреса місцезнаходження: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56), Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ 04056799, адреса місцезнаходження: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Білгород-Дністровської міської ради та Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо не вчинення дій, спрямованих на завершення розроблення, відповідно до вимог законодавства, історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Зобов`язати Білгород-Дністровську міську раду та Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради вчинити дії в межах компетенції, спрямовані на завершення розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 06 січня 2025 року.

Суддя О.А. Левчук