Рішення

від 20.12.2007 по справі 7/8-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/8-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 грудня 2007 р.           Справа 7/8-06

за позовом:Акціонерного поштово-пенсійного банку « Аваль « в особі Вінницької обласної дирекції м. Вінниця   

до:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Кам»яногірське « с. Кам»яногірка

до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю   « Камсіт «  с. Кам»яногірка  

про визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки

Головуючий суддя     Говор Н.Д.     

При секретарі судового засідання Мовчан Г.

Представники

позивача :         О.Усова ( дор. від  21.11.06)

відповідача  :   не з'явився   

відповідача  :   не з'явився

третьої особи : Пшеничний Г.Д. ( дор. від  01.11.07)

Місце розгляду справи  : приміщення суду к.1107

ВСТАНОВИВ :

Подано позов  про  визнання недійсним договору  купівлі - продажу №9 від 22.12.2003, укладеного між  СТОВ „Кам'яногірське” та СТОВ „Камсит” з підстав ст. 203, 215,216 ЦК України .

Позов мотивований тим, що договір суперечить ст.17 Закону України „Про заставу”.

Заявою від 11.12.2007 р. позивач змінив підстави позову та просить визнати договір недійсним з підстав ст. 48   ЦК УРСР , як такий що суперечить ст. 145 ЦК України , ст.17 Закону України „Про заставу”, ст. 10 та п.п.3,5 Прикінцевих положень Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003.

Перший відповідач у відзиві від 20.12.2007 р. позовні вимоги визнав.

Другий відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що за позовною вимогою спливла позовна  давність, що Постановою Господарського суду  Вінницької обл. від 31.10.2006 у справі №12/340-06 скасовано державну реєстрацію СТОВ  „Кам'яногірське”, отже воно не може бути стороною у справі. У письмовому поясненні від 18.12.2007 р.  стверджує, що під час розгляду справи № 5/57-07 про банкрутство СТОВ „Камсит” судом був встановлений факт дійсності і виконання сторонами договору купівлі-продажу техніки № 9 від 22.12.2003 р. ,  і у справі № 5/57-07  суд вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет  і з тих же підстав.

Третя особа у відзиві від 20.12.07 просить задовольнити позовні вимоги.

Суд, розглянувши матеріали справи  заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази , дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

22.12.2003р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" та Сільськогосподарським товариством "Камсит" було укладено договір купівлі-продажу техніки за №9 (т.1 а.с.21-22), відповідно до якого СТОВ "Кам'яногірське" продало, а СТОВ "Камсит" купило техніку   : ЗИЛ 431412, 1992 р. в. держ. № 72-09 ВИТ, вартістю 1500 грн., та КАМАЗ 55102, 1985 р.в., держ.№ 55-07 ВИР вартістю 1000 грн.  на загальну суму   2500 грн.  

Зі сторони продавця (СТОВ "Кам'яногірське") договір було підписано генеральним директором В.І.Топоровським, зі сторони покупця –генеральним директором товариства В.М.Гашковим.

Пунктом 5 договору продавець гарантував, що на момент укладення договору техніка нікому іншому не продана, не подарована, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб, як на території України, так і за її межами, немає.  

Передачу техніки у власність покупця було оформлено актом приймання-передачі, підписаним вищезазначеними керівниками 22.12.2003р. (т.1 а.с.23).

За твердженням позивача, укладення спірного договору відбулося з порушенням законодавства, зокрема, вимог ст.17 Закону України "Про заставу", оскільки техніка, продана Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Камсит", знаходилася в заставі банку згідно договору застави від 25.12.2003р., укладеного між АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та Сільськогосподарським акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське", яке, в подальшому, продало заставлену техніку Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" за договором купівлі-продажу від 22.12.2003р., який визнано недійсним в судовому порядку.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії кредитного договору №011/035-11/938 від 15.10.2002р., укладеного між АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та САТ відкритого типу по вирощуванню цукрових буряків "Кам'яногірське", з додатковими угодами до нього від 17.12.2002р. та 08.05.2003р.;  договору застави між тими ж особами від 25.12.2002р.; договору купівлі-продажу техніки №9 від 22.12.2003р., укладеного між САТВТ по вирощуванню цукрових буряків "Кам'яногірське" та СТОВ "Кам'яногірське",   акта приймання-передачі від 22.12.2003р., складеного на виконання умов цього договору; судового рішення у справі №4/112-05 про визнання договору купівлі-продажу техніки №9 від 22.12.2003р., укладеного між САТВТ по вирощуванню цукрових буряків "Кам'яногірське" та СТОВ "Кам'яногірське", недійсним; а також копії оспорюваного договору купівлі-продажу техніки № 9 від 22.12.2003р. та акта приймання-передачі техніки від цієї ж дати   

Ухвалою від 01.11.2006р. (т.1 а.с.96) господарський суд Вінницької області залучив до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське".

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України наділяє підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадян-підприємців правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському  суду  для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися  правилами статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи із змісту цієї статті, крім, контрагентів за  договором,  прокурора,  державних та інших органів  позивачем  у  справі  може  бути  будь-яке  підприємство, установа,  організація,  чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (частина перша  статті 59 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., який діяв на час укладення відповідачами у даній справі спірного договору). В зв'язку з цим, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має  оцінюватися  господарським  судом згідно законодавства, яке діяло на  момент  укладення  спірної  угоди.

При вирішенні даного спору слід керуватися вимогами Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з положень ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем у справі, має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Як свідчать надані позивачем документи, зокрема кредитний договір       №011/035-11/938 від 15.10.2002р. з додатковими угодами до нього від 17.12.2002р. та 08.05.2003р. (т.1 а.с.11-14), Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків отримало від АППБ "Аваль" в особі Вінницької дирекції кредит в сумі 688000,00грн. на умовах визначених даними договором та угодами.

Строк повернення кредиту сторони встановили до 01.11.2003р. (т.1 а.с.14).

В рахунок забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 25.12.2002р. між АППБ "Аваль" в особі Вінницької дирекції та позичальником кредиту (САТВТ по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське") було укладено договір застави майна (т.1 а.с.15-16), відповідно до якого товариство передало у заставу банку автотранспорт та сільськогосподарську техніку згідно визначеного у договорі переліку.

Як вбачається з цього переліку, до заставленого майна увійшли, зокрема, ЗИЛ 431412, 1992 р. в. держ. № 72-09 ВИТ,   та КАМАЗ 55102, 1985 р.в., держ.№ 55-07 ВИР.                

Згідно ст.15 Закону України від 02.10.1992р. №2654-XII "Про заставу" заставлене згідно договору застави від 25.12.2003р. майно, в тому числі ЗИЛ 431412, 1992 р. в. держ. № 72-09 ВИТ  та КАМАЗ 55102, 1985 р.в., держ.№ 55-07 ВИР   було внесено до Державного реєстру застав рухомого майна (т.2 а.с.3-4).

В зв'язку з неповерненням Сільськогосподарським акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" у встановлений строк отриманого за договором  від 15.10.2002р. кредиту, 05.11.2003р. приватний нотаріус Іллінецького нотаріального округу на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат" та п.1 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, видав виконавчий напис з метою примусового виконання товариством зобов'язань за кредитним договором, запропонувавши звернути стягнення на заставлене майно.

На підставі цього виконавчого напису державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового стягнення боргу.

За статтею 17 названого Закону заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою.

Як зазначалося вище, 22.12.2003р. Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам"яногірське" уклало з Сільськогосподарським  товариством з обмеженою відповідальністю "Кам"яногірське" договір купівлі-продажу за №9 (т.1 а.с.19), на підставі якого, цієї ж дати, тобто 22.12.2003р.,  згідно акта прийому-передачі передало у власність   СТОВ "Кам"яногірське"  ЗИЛ 431412, 1992 р. в. держ. № 72-09 ВИТ, вартістю 1500 грн., та КАМАЗ 55102, 1985 р.в., держ.№ 55-07 ВИР вартістю 1000 грн.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що заставодержателем майна боржника (САТВТ по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське") –АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції надавалась згода на продаж ЗИЛ 431412, 1992 р. в. держ. № 72-09 ВИТ, вартістю 1500 грн., та КАМАЗ 55102, 1985 р.в., держ.№ 55-07 ВИР вартістю 1000 грн.  , які були предметом договору №9 від 22.12.2003р.

Таким чином, вказаний договір було укладено Сільськогосподарським акціонерним товариством відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кам"яногірське"  з порушенням вимог ст.17 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.03.2005р.                               (т.1 а.с.47-48) у справі №4/112-05 за позовом АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції до САТВТ по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" та    СТОВ "Кам'яногірське" договір купівлі-продажу №9 від 22.12.2003р. було визнано недійсним.

Відомості про те, що вказане рішення суду скасоване чи оскаржене у встановленому законом порядку, в матеріалах даної справи відсутні.

Таким чином, купівля-продаж ЗИЛ 431412, 1992 р. в. держ. № 72-09 ВИТ, вартістю 1500 грн., та КАМАЗ 55102, 1985 р.в., держ.№ 55-07 ВИР вартістю 1000 грн.   за договором купівлі-продажу від 22.12.2003р., укладеним між СТОВ "Кам"яногірське" та СТОВ "Камсит", також відбулася з порушенням вимог законодавства, зокрема, ст.17 Закону України "Про заставу".

Твердження СТОВ "Камсит" про те, що він є добросовісним набувачем майна, безпідставні, оскільки частиною 3 статті 15 Закону України "Про заставу" передбачено, що державний реєстр застав рухомого майна та відомості, занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Отже, СТОВ "Камсит", укладаючи договір купівлі-продажу, не було позбавлене права та можливості звернутися до державного реєстру для з'ясування відомостей щодо перебування предмета договору у заставі.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2002р. відбулося засідання Спостережної ради САТ "Кам'яногірське" (оформлене протоколом №7, т.2 а.с.6), на якому було вирішено одержаний від АППБ "Аваль" кредит використати для сільськогосподарських потреб, а в рахунок забезпечення зобов'язань по кредиту передати в заставу транспортні засоби та сільськогосподарську техніку.

Як вбачається з протоколу засідання Спостережної ради від 17.12.2002р., серед її членів був присутній Гашков Володимир Миколайович, який на момент укладення спірного договору купівлі-продажу №9 від 22.12.2003р. являвся генеральним директором СТОВ "Камсит".

Наведеним також спростовуються доводи СТОВ "Камсит" про те, що воно є добросовісним набувачем транспортних засобів.

Щодо заперечень другого відповідача , якими останній стверджує , що під час розгляду справи № 5/57-07 про банкрутство СТОВ „Камсит” судом був встановлений факт дійсності і виконання сторонами договору купівлі-продажу техніки № 9 від 22.12.2003 р. ,  і у справі № 5/57-07  суд вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет  і з тих же підстав, слід зазначити наступне.

   При розгляді справи № 5/57-07 про банкрутство СТОВ „Камсит” вирішувався спір між іншими сторонами та про інший предмет. Підстави недійсності договору №9 від 22.12.2003 , заявлені у  позовній заяві Відкритого акціонерного товариства  „Райффайзен Банк Аваль” не розглядались та не оцінювались судом при розгляді справи №5/55-07. Предметом дослідження було виконання даного договору сторонами.

Встановлення судом факту виконання договору не є доказом  його відповідності нормам законодавства.

На підставі викладено суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись    ст.ст. 33,34,46, 49,  82,84,85    ГПК України ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу техніки №9 від 22.12.2003 р., укладеного між Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю „Кам'яногірське” та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю „Камсит”.

  Зобов'язати  Сільськогосподарське Товариство  з обмеженою відповідальністю „Кам'яногірське” та Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю „Камсит” після набрання рішенням законної сили повернути один одному в натурі все, що вони одержали один від одного за договором купівлі - продажу  техніки №9 від 22.12.2003 р.

  Сягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'яногірське” ( с. Кам'яногірка Іллінецького району, Вінницької обл. , вул. Центральна,10-А, код ЄДРПОУ 32349660) на користь Відкритого акціонерного товариства  „Райффайзен Банк Аваль” (м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги,35, код ЄДРПОУ 20097421) 42 грн. 50 коп. витрат з державного мита, 59 грн. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення  судового процесу .

 Сягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Камсит” ( с. Кам'яногірка Іллінецького району, Вінницької обл. , вул. Центральна,10-А, код ЄДРПОУ 32701406) на користь Відкритого акціонерного товариства  „Райффайзен Банк Аваль” (м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги,35, код ЄДРПОУ 20097421) 42 грн. 50 коп. витрат з державного мита, 59 грн. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення  судового процесу .

Суддя                                             Говор Н.Д.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  25 грудня 2007 р.