Рішення

від 10.01.2025 по справі 540/7772/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/7772/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування п. 8 припису Державної служби геології та надр України від 08 липня 2021 року № 157-14/01,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Акціонерне товариство "АрселорМіттал Берислав" (далі АТ "АрселорМіттал Берислав") звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі Держгеонадра; відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати: - припис відповідача від 08.07.2021 № 157-14/01 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування;

- наказ Держгеонадр від 13.08.2021 № 591 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" у частині дії пункту 1 Додатку 1 про зупинення спеціального дозволу на користування надрами №4654, виданого 28.12.2007 АТ "АрселорМіттал Берислав", на видобування вапняку на родовищі Осокорівське 1, 2, Херсонської області.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.02.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, позов задоволений.

Верховним Судом постановою від 09.10.2024 року касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №540/7772/21 скасовано частково: в частині визнання протиправним на скасування п. 8 припису Державної служби геології та надр України від 08 липня 2021 року № 157-14/01. У цій частині справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №540/7772/21 залишені без змін.

Автоматизованою системою 05.11.2024 року справу №540/7772/21, що направлена Верховним Судом на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, призначено до розгляду головуючому судді Іванову Е.А.

Ухвалою від 06.11.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 08.01.2025 року відмовлено представнику позивача у задоволенні заяви про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

25.11.2025 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у яких він просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. АТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ БЕРИСЛАВ» наданий спеціальний дозвіл на користування надрами №4654 від 28.12.2007 року, з метою видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного, строком дії до 28.12.2027 року (надалі - Дозвіл 4654).

З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у Надрокористувача виникли права та обов`язки, передбачені Дозволом (в тому числі особливими умовами), Угодою про умови користування надрами, Кодексом України про надра (надалі - КУпН), Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 (далі- Порядок№615), тощо.

У відповідності до вимог законодавства (п.10 Порядку №615), між Держгеонадра та Надрокористувачем укладено Угоду №4654 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 12.04.2012 року (надалі - Угода 4654), яка є не від`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007року.

Але, позивач взятих на себе зобов`язань не виконує, що призвело до складання оспорюваного позивачем припису №157-14/01 від 08.07.2021 року після проведення позапланової перевірки за наслідками якої складений акт №24/4654 -х від 08.07.2021року.

На виконання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 року у справі №826/10085/16 Держгеонадрами видано наказ від 13.09.2021 року №655 «Про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами» яким внесли зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4654 з метою видобування вапняків Осокорівського родовища, яке розташоване у Херсонській області, наданого АТ «АрселорМіттал Борислав», через що 26.11.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайровною прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду у справі №826/10085/16.

Згідно ст. 4 Угоди 4654, по об`ємах, основних видах робіт і термінах їх виконання надрокористувач повинен забезпечити; розробку технічного проекту освоєння Ділянки надр з урахуванням вимог промислової безпеки, раціонального використання надр і природо-охоронного за конодавства, погодження проекту в установленому порядку, а також проведення державної екологічної експертизи та державної експертизи промислової безпеки й охорони надр не пізніше 1 2 місяців від дня реєстрації Дозволу;

відвід земельної ділянки і оформлення земельних прав користувача надр відбуватиметься в порядку, передбаченому земельним законодавством, після затвердження технічного проекту розробки Ліцензійної ділянки, - початок робіт не пізніше 21 місяців від дня реєстрації Дозволу; початок промислового видобування вапняків не менше 500 тис. т не пізніше 24 місяців із часу реєстрації Дозволу; вихід на проектну потужність не менше 1 млн. т вапняків на рік не пізніше 30 місяців від дня реєстрації Дозволу; узгодження з територіальним управлінням Держгірпромнагляду і Держуправлінням екоресурсів у Херсонській області заходів по забезпеченню промислової безпеки, охорони надр і навколишнього середовища при тимчасовій зупинці видобутку вапняків на термін більше 3 місяців (без консервації гірничих виробок; підготовку і погодження в установленому порядку проекту рекультівації, об`єктів облаштування та інфраструктури, приведення їх у стан, який виключає їх шкідливий вплив на надра і навколишнє природне середовище з урахуванням вимог промислової безпеки і охорони надр, а також природоохоронного законодавства, не пізніше 6 місяців до установленого терміну завершення розробки родовища.

Таким чином, позивач мав вчинити дії щодо розробки проекту освоєння Ділянки надр до 28.12.2008 року, відведення земельної ділянки та почати видобувати корисні копалини до 28.12.2009 року, тобто до виявлення нових властивостей, якостей або кількостей корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, згідно протоколу ДКЗ від 20.12.2012 №2811, на який посилався суд як на обов`язкову обставину внесення змін до Дозволу №4654.

Тому висновки суду щодо протиправності припису Державної служби геології та надр України від 08.07.2021 №157-14/01 та наказу Державної служби геології та надр України від 13.08.2021 №591 є помилковими. Таким чином, з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами (ст. 18 Кодексу України про надра), маючи координати Осокорівського родовища (зазначені в Дозволі №4654), Позивач більше 15 років не вчиняє жодних дії щодо отримання земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами. Відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» (до 18 грудня 2017 року), здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Позивачем не надано документів, що підтверджують отримання висновків державної екологічної експертизи, одержаних до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» або документів, що підтверджують отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

З огляду на викладені норми вбачається, що однією з умов, дотримання яких є обов`язковим для отримання спеціального дозволу на видобування (промислову розробку родовищ) є здійснення оцінки впливу на довкілля.

Оцінка впливу на довкілля - призначена для виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу будь-якого виду планованої господарської діяльності на стан довкілля і здоров`я населення.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) спрямована на виявлення й прогнозування очікуваного впливу на навколишнє середовище, здоров`я та добробут людей із боку господарської та іншої діяльності.

Офіційне нормативне тлумачення терміна «ОВНС», наведене в зазначених нормах ДБН А.2.2-1-95, таке: це визначення масштабів і рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічного погляду. Поняття «навколишнє середовище» визначається тут як сукупність природних, техногенних і соціальних умов існування людського суспільства.

Згідно п. 3 Програми робіт (додаток 2 до Угоди про умови користування надрами №4654 від 12.04.2012 року), строки отримання висновку з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - IV квартал 2012 року.

Таким чином, спеціальний дозвіл на користування надрами №4654 від 28.12.2007року, що надано АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «АРСЕЛОРМІТТАЛ БЕРИСЛАВ» з метою видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного, потребувало до вступу в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (до 18 грудня 2017 року) висновку ОВНС, або станом на сьогодні висновку з оцінки впливу на довкілля.

26.11.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, у яких він вказує, що відповідач не надав доказів, що позивачу вручались два примірника припису №157-14/01 та як наслідок доказів попереднього погодження з позивачем зазначених у цьому приписі термінів усунення порушень вимог законодавства до 19.09.2021року, та не надав доказів, що визначений термін усунення порушень до 09.08.2021 за приписом №157-14/01 зокрема п.8 обґрунтований вимогами відповідних нормативно-правових акті. З посиланням на норми ДБН А2.2-1-2003 вказує, що оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) входить до складу проектної документації у вигляді розділу (до 01.09.2022р.), та остаточний звіт ОВНС у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз, та виходячи з того, що Верховний суд та суди першої та апеляційної інстанції встановили, що розробка проекту родовища можлива тільки після внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, який затримував відповідач , то відповідно відсутність можливості у позивача розробити проект через не внесення відповідачем змін до спецдозволу на користування надрами призводить до відсутності підстав для зазначення у п.8 припису порушення -відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 74 від 02.03.2012 Державною службою геології та надр України публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Берислав" було видано спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний № 4654 від 28 грудня 2007 року (далі - спеціальний дозвіл), строком дії 20 (двадцять) років, із зазначенням виду користування надрами - "видобування". Метою користування надрами в спеціальному дозволі вказано "видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного". Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода № 4654 від 12.04.2012 про умови користування надрами з метою видобування вапняків Осокорівського родовища, з додатками № 1 (Характеристика ділянки надр з метою видобування вапняків Осокорівського родовища) та № 2 (Програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища).

В період з 05.07.2021 по 08.07.2021 на підставі наказу Держгеонадр від 25.05.2021 №399 та направлення на перевірку від 23.06.2021 №10240/01-1/02-21, співробітниками Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було проведено позапланову перевірку АТ "АрселорМіттал Берислав" щодо дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. За результатами перевірки складено акт №24/4654-Х від 08.07.2021 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, який підписано представником надрокористувача із зауваженнями.

Перевіркою виявлено низку порушень серед яких під №9 -відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля.

Акт був підписаний із зауваженням АТ «АрселорМіттал Берислав».

На підставі акту №24/4654-Х від 08.07.2021 співробітниками Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було складено припис № 157-14/01 від 08.07.2021 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, згідно якого зобов`язано АТ "АрселорМіттал Берислав" у строк до 09.08.2021 усунути вказані у приписі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

В приписі вказані наступні порушення:

1. Відсутній проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку.

2. Відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою для потреб, пов`язаних з користуванням надрами.

3.Відсутній акт про надання гірничого відводу.

4. Не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі зміни особливих умов та інших умов, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, а саме щодо скасування обов`язкового моніторингу та наукової супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до постанови КМУ від 28.01.2015 № 42.

5. Не внесено зміни до угоди про умови користування надрами у разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів згідно протоколу ДКЗ України від 20.12.2012 № 2811.

6. Не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами № 4654 від 28.12.2007, а саме: видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного.

7. Не виконуються п. 5.3. вимог Угоди про умови користування надрами № 4654 від 12.04.2012, а саме: - проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у програмі робіт; - дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм, виконання робіт, пов`язаних з користування надрами; - дотримуватися вимог, передбачених дозволом та цієї угодою.

Не виконується програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища (додаток № 2 до Угоди про умові користування надрами від 12.04.2012, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4654 від 28.12.2012), а саме:

- п.3 Складання робочого проекту на розробку та рекультивації родовища, ОВНС. Термін виконання - IV кв. 2012 року. Відсутній проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку.

- п.4 Підготовка матеріалів для переоформлення акту надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2012 року. Відсутній акт про надання гірничого відводу.

- п.5 Підготовка матеріалів для переоформлення земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2013 року.

- п.6 Укладення договору земельної ділянки. Термін виконання - IV квартал 2013 року. Відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користування надрами.

- п.7 Підготовка родовища до розробки: - проходка виїзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; - проходження гірничих виробок. Термін виконання - 2013 рік,

- п.8 Початок видобувних робіт (25 тис.тон). Термін виконнаня - 2013 рік.

- п.9 Вихід на проектні показники (250 тис. тон) Термін виконання - 2018 рік.

8. Відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля.

9. Суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не розпочав користування надрами.

Встановлено надрокористувачу строк до 09.08.2021 для усунення перелічених порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.

Окрім того, відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 13.08.2021 №591 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" та Додатку №1 до нього, Держгеонадра у зв`язку з порушенням ст.ст.15-1, 18, 19, 24, 51, п.6 ч.1 ст.26 Кодексу України про Надра, абз. 3 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарювання" зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами, наданого АТ «АрселорМіттал Берислав» від 28.12.2007 №4654. Надано 30 календарних днів на усунення порушень.

Із зазначеними приписом про усунення порушень та наказом про зупинення дії спецдозволу позивач не погодився, вважає їх такими, що постановлені з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надалі рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 року по справі №540/7772/23 позов задоволено визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування від 08.07.2021 №157-14/01, винесений на адресу ПАТ "АрселорМіттал Берислав"; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 13.08.2021 №591 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», в частині дії пункту 1 Додатку 1 про зупинення спеціального дозволу на користування надрами № 4654, виданого 28.12.2007 публічному акціонерному товариству АрселорМіттал Берислав на видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного, Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року - без змін.

Постановою Верховного суду від 04.10.2024 року касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №540/7772/21 скасовано частково: в частині визнання протиправним на скасування п. 8 припису Державної служби геології та надр України від 08 липня 2021 року № 157-14/01.

У цій частині справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В вищевказані постанові Верховний суд вказав : п.51 В акті перевірки відповідач вказував на порушення позивачем вимог саме Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", який набрав чинності 18.06.2017, тобто вже після отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами № 4654.

52. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених п. 22 ч. 2 та п.14 ч. 3 ст. 3 цього Закону.

53. Верховний Суд в складі судової палати, вирішуючи питання поширення Закону №2059-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, у постанові від 20.02.2024 у справі №160/10310/20 дійшов наступних висновків:

«Судова палата звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», викладений у постанові від 04.05.2022 у справі №520/8633/18, згідно з яким дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, тобто в порядку норм Закону України «Про екологічну експертизу», а саме - позитивні висновки державної екологічної експертизи.

Однак ані позитивних висновків державної екологічної експертизи, одержаних до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», які за приписами норм статті 17 вказаного Закону зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля, ані результатів оцінки впливу на довкілля, як під час проведення перевірки, так і під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій відповідачем представлено не було.».

Джерела права та висновки суду.

Згідно ст.51 Кодексу України про надра визначено, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з

затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Державним комітетом України по нагляду за охороною праці в частині додержання вимог законодавства про надра або з постійно діючою міжвідомчою комісією у разі укладення угоди про розподіл продукції (в редакції станом на 12.04.2012 року дату укладання Угоди).

Згідно пп.3.1 3 Наказу Мінпромполітики від 07.05.2004 N 221, яким затверджено Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, склад і зміст проекту будівництва нового, розширення або реконструкції гірничодобувного включає оцінка впливу на навколишнє середовище.

Відповідно до пп.3.2.3.Наказу №221 оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) розробляється з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" і включає: охорону атмосферного повітря від забруднення; охорону водоймищ (водного басейну) від забруднення стічними водами; охорону землі, рослин і тварин.

Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15 грудня 2003 року N 214 введені в дію з 1 квітня 2004 р. ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування" затверджені

На заміну ДБН А.2.2-1-2003 Міністерством розвитку громад та територій України затверджено Наказом від 30 грудня 2021 року N 366 ДБН А.2.2-1:2021 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)», які діють з 01.09.2022 (тобто після отримання припису).

Згідно змісту ДБН А.2.2-1-2003, - дані будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об`єктів промислового та цивільного призначення (далі - планована діяльність), основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів.

Згідно п. 1.2 Розділу 1 ДБН А.2.2-1-2003 матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, і техногенне середовище (далі - навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності

Відповідно до п. 1.8 Розділу 1 ДБН А.2.2-1-2003 остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз.

Згідно ст. 51 ЗУ №1264 Про охорону навколишнього природного середовища (в редакції на час прийняття оскаржуваного припису) при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Та суд враховує, що предметом спору є не відсутність оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), яке було відображено у п.7 Припису, де серед іншого вказано на невиконання Програми робіт із видобування , а саме : п.3 складання робочого проекту на розробку та рекультивацію родовища, ОВНС.

Вказаний пункт 7 припису був скасований рішенням суду по цій справі, яка залишена в силі.

Тому аргументи позивача викладені у додаткових поясненнях з посиланням на вищевказані ДБН, які не регулюють спірні правовідносини, є безпідставним, так як предметом спору є п.8 припису -відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до п. 4.6 Наказу Мінпромполітики від 07.05.2004 N 221, яким затверджено Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, у міру уточнення в процесі експлуатації контурів покладів, об`ємної ваги корисної копалини та інших параметрів кількість балансових і промислових запасів підприємства повинна коригуватися.

Згідно п. 6.3.11, 6.3.12 Норм технологічного проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом розробки родовищ корисних копалин (СОУ-Н МПП 73.020-078-1:2007), запаси корисних копалин (основних і попутних) в межах відкритої розробки слід підраховувати з урахуванням мінливості якості (змісту корисних і шкідливих компонентів, локалізації технологічних типів і сортів, фізико-механічних властивостей) в просторі і за періодами розробки родовища. У разі уточнення в процесі експлуатації контурів покладів, щільності корисних копалин та інших параметрів кількість балансових і промислових запасів підприємства має коригуватися.

Так, у 2012 році Підприємство здійснило геолого-економічну переоцінку запасів вапняків Осокорівського родовища, за новим напрямом використання у якості флюсової сировини. Результати такої переоцінки затверджені Протоколом ДКЗ від 20.12.2012 № 2811. Для приведення у відповідність спеціального дозволу на користування надрами та подальшого оформлення документів Товариством було подано заяву на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами відповідно до нових показників згідно Протоколу ДКЗ.

Та як встановлено судовими рішеннями по справам №826/10085/16, №826/9356/16, № 540/56/20 позивач здійснював дії для виконання обов`язку щодо переоформлення спеціального дозволу шляхом звернення до відповідача із заявами на переоформлення спеціального дозволу на право користування надрами, однак Державною службою геології та надр України було неодноразово відмовлено позивачу у переоформленні спеціального дозволу у зв`язку з необхідністю отримання позивачем погодження обласної ради.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.01.2019 по справі № 826/10085/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, задоволено адміністративний позов ПАТ "АрселорМіттал Берислав": визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області) та зобов`язано Державну службу геології та надр України видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний №4654 від 28.12.2007, виданого ПАТ "АрселорМіттал Берислав", на підставі поданої заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4654 від 28.12.2007, що зареєстрована у Державній службі геології та надр України за вхідним номером №700/13/12-16 від 18.01.2016 та надати Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Берислав" спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний №4654 від 28.12.2007 на новому бланку з урахуванням відповідних.

Відповідачем на виконання виконавчого листа по справі №826/10085/16 від 12.01.2021 року виданий наказ №655від 13.09.2021 року про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007р. №4654.

По справі №540/7772/21 суд першої та другої інстанції у судових рішеннях встановив, що вимоги відповідача, які викладені у приписі, стосовно виконання мети спецдозволу - видобування вапняків, складання проекту розробки родовища корисних копалин, підготовки родовища до розробки, та інші дії є необґрунтованими, оскільки починаючи з 2012 року позивач вчиняв дії щодо переоформлення спецдозволу на право користування надрами, а тому не мав повноважень щодо видобування вапняків.

На час отримання позивачем в 2007році спеціального дозволу правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища регулювались Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року N 1264-XII.

Згідно п. є) ч.1 ст.3 ЗУ №1264 (в редакції на час отримання спеціального дозволу) основним принципом охорони навколишнього природного середовища є обов`язковість екологічної експертизи. Законом № 3038-VI від 17.02.2011 пункт є) викладений в новій редакції «обов`язковість надання висновків державної екологічної експертизи», а в редакції Закону України № 2059-VIII від 23.05.2017-«обов`язковість оцінки впливу на довкілля».

Відповідно до ст.26-29 ЗУ №1264 ( в редакції діючий до 2017 року) в Україні здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи. Проведення екологічної експертизи є обов`язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища. Порядок проведення екологічної експертизи визначається законодавством України.

Екологічній експертизі підлягають:

а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки та інша передпланова і передпроектна документація;

б) техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об`єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі військового призначення;

в) проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище;

г) документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном;

д) матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об`єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Державна екологічна експертиза проводиться експертними підрозділами чи спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органів на місцях на основі принципів законності, наукової обгрунтованості, комплексності, незалежності, гласності та довгострокового прогнозування.

Висновок державної екологічної експертизи після затвердження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є обов`язковим для виконання. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.

Станом на час проведення перевірки та видання оскаржуваного припису вищевказані статті були виключені Законом України №2059 від 23.05.2017р.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059 який набрав чинності 18.06.2017 року, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до п.3 ст.1 ЗУ №2059 планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Згідно ст. 2 ЗУ №2059 оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

2. Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

3. Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Тобто висновок з оцінки впливу на довкілля є частиною процедури.

Згідно ч.4 ст.3 ЗУ №2059 забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ст. 9 ЗУ №2059 повноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Згідно ст.11 ЗУ №2059 звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

З вищевказаних норм законодавства вбачається, що отримання висновку з оцінки впливу передує прийняттю рішення про провадження планової діяльності.

Також ч.2 ст.17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля №2059 визначено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Згідно ч.3 ст.17 ЗУ №2059, висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідач у оскаржуваному п.8 припису як підставу для встановлення порушення -відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля послався на статтю 15-1 Кодексу України про надра.

Згідно ч.1 ст.15-1 ЗУ №2059 якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Також відповідач послався на порушення позивачем п.6 ч.1 ст.15 ЗУ №2059 яким визначено, що правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є - провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Проте позивач ще не розпочав плановану діяльність, а тому відповідно ним не порушувалась ця норм.

На час отримання позивачем спеціального дозволу правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища регулювались Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року N 1264-XII

В той же час діяв Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року N 45/95-ВР згідно частини третя статті 13 якого здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку ( 808-2013-п ), встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно ст. 15 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 року в документації на об`єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися:

1) комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, оформлення у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і Заяви про екологічні наслідки діяльності;

2) обгрунтування впровадження сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідходних технологічних процесів;

3) забезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва;

4) заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водотоки і водойми;

5) дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;

6) забезпечення збереження, охорони і відтворення об`єктів рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду;

7) забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів.

Документація, що подається на об`єкти державної екологічної експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з заінтересованими органами та містити оцінку можливих соціальних наслідків.

Замовники державної екологічної експертизи зобов`язані підготувати Заяву про екологічні наслідки діяльності та матеріали, на яких вона ґрунтується.

Водночас, статтею 39 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлювалось, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Судова палата Верховного суду у постанові від 20 лютого 2024 року по справі № 160/10310/20 врахувала висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», викладений у постанові від 04.05.2022 у справі №520/8633/18, згідно з яким дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, тобто в порядку норм Закону України «Про екологічну експертизу», а саме - позитивні висновки державної екологічної експертизи».

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що позивач після отримання спеціального дозволу на користування надрами в 2007 році не виготовляв проект розробки родовища та не отримував висновки державної екологічної експертизи на нього до 2017 року, та вищевикладені положення Законів вказують на те, що спеціальна ліцензія не є рішенням про провадження планованої діяльності, а тому посилання позивача на неї або на ОВНС у складі проекту розробки як на альтернативу оцінки впливу на довкілля суд вважає безпідставним.

Разом з тим, суд враховує, що позивач з 2012 року вживав заходи для отримання у відповідача змін у раніше отриману спеціальну ліцензію, які відповідач безпідставно не надавав, що встановлено судовими рішеннями, а також те, що без отримання згоди на ці зміни він був позбавлений права на початок процедури оцінки впливу на довкілля на тих нових умовах яких йому надають зміни до ліцензій.

Таким чином суд доходить висновку, що відсутність у позивача висновку з оцінки впливу на довкілля на час проведення перевірки було наслідком неправомірних дії відповідача, які заважали позивачу у дотриманні приписів законодавства, що дає підстави для скасування оскаржуваного п.8 припису.

Щодо посилання позивача на порушення абз.12. ч.9 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то у оскаржуваному приписі (т.1. а.с.83) відсутні зауваження з боку його підписанта зі сторони підприємства щодо строку на усунення порушень вимог законодавства, а тому твердження щодо не погодження терміну є безпідставні. Крім того, зміст вказаної норми вказує на те, що один примірник вже складеного розпорядчого документу надається суб`єкту господарювання для виконання, тобто документа у якому органом контролю вже визначений термін для усунення порушень.

Проте це не заважає стороні після отримання примірника припису, що залишається в органі контролю після його підписання суб`єктом контролю вказати свою пропозицію, щодо іншого терміну ніж визначено приписом, та вказані зауваження на примірнику припису який залишається у органу контролю в такому разі повинні бути ним розглянуті, а у разі незгоди із прийнятим рішенням звернутися до суду.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" до Державної служби геології та надр України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.8 припису Державної служби геології та надр України від 08 липня 2021 року № 157-14/01.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" код ЄДРПОУ 00291747, 74022 Херсонська область, Високопільський район, селище Архангельське, вул. Суворова, 45

Відповідач: Державна служба геології та надр України код ЄДРПОУ 37536031, 03057 м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16

Суддя Е.А.Іванов