Рішення

від 08.09.2010 по справі 2-3448-10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

 КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. ДОНЕЦЬКА

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                                                                                                                                                              Справа № 2-3448/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 року                      Кіровський районний суд міста Донецька

у складі                 головуючої   судді       Анісімової Н.Д.

                        при секретарі               Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні  суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька  про визнання бездіяльності незаконною та покладання зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із  позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконною та покладання на відповідача зобов’язання здійснити нарахування і виплату йому підвищення до пенсії як дитині війни, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем його права на отримання належних за законом соціальних виплат .  

У своєму позові позивачка вказує, що вона має статус дитини війни, яким відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачена державна соціальна підтримка у виді здійснення щомісячного підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із норм Закону, він мав право на отримання вказаної доплати до пенсії, однак службовими особами районного управління Пенсійного фонду незаконно відмовлено йому у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги у визначеному законом розмірі.

Посилаючись на порушення його конституційних прав на належний соціальний захист, позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача незаконною та покласти на Управління зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії йому за віком як дитині війни.

У судове засіданні позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач – управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька Донецької області, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, надавши письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, тому суд вважає можливим розглянути і вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

  У письмових запереченнях відповідач, не визнаючи позовні вимоги унаслідок їх безпідставності, стверджував про правомірність своїх дій з посиланням на призупинення і скасування в установленому законом порядку дії статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» та на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими у 2007-2008 роках та з 1 січня 2009 року підвищення до пенсії дітям війни встановлені у твердих розмірах, на відсутність бюджетних коштів для реалізації програми з доплат дітям війни відповідно до вимог закону. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності з чинним законодавством, законні інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову позивачу відмовити.

    Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (статті 11 ЦПК України), установив наступне:

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Приписами Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1V «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195-1V), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлений правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту, гарантована їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної допомоги. Дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

В частині шостій цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Правовий статус позивача як дитини війни підтверджено паспортом громадянина України та пенсійним посвідченням, виданим управлінням Пенсійного фонду України у  Кіровському районі м. Донецька.

У пункті 12 статті 71 від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та в статті 111 цього Закону визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті шостої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

               Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-1V "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і текст статті шостої викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

На виконання вимог Закону 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до пункту восьмого якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.

Між тим Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у новій редакції.

                Відповідно до вимог статті 152 Конституції України, статті 73 Закону «Про Конституційний Суд України» та пункту 5 зазначених Рішень положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.

   Таким чином, відповідні норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 9 липня 2007 року та Закону України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 22 травня 2008 року втратили чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої пенсія такій категорії осіб підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

              Положення Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-V «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також  призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На теперішній час Закон діє у зазначеній редакції.

              На протязі 2007 - 2009 роках за даними управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька доплата позивачці до пенсії як дитині війни нараховувалась і виплачувалась щомісячно на підставі наведених нормативно-првових актів і у твердому розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Між тим згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановленні цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

В пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз’яснено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні цивільного спору підлягають застосуванню з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, а також з 1 січня 2009 року положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.

З огляду на наведене випливає, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти згідно до вимог статті 6 Закону № 2195- IV і здійснити позивачу належні нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни, що не було зроблено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що незаконною бездіяльністю відповідача у відповідні періоди 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік та з 1 січня 2009 року були порушені встановлені законом і Конституцією України права і законні інтереси позивачки.

 Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої, згідно статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначили механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин визначена в частині 1 статті 28 цього Закону величина мінімального розміру пенсії за віком підлягає застосуванню для обчислення інших пенсій і доплат.

Суд визнає безпідставними посилання відповідача на відсутність спеціальних бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Наведені у запереченні відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки як дитини війни права на отримання соціальної виплати - підвищення до пенсії і для звільнення відповідача від такої допомоги у визначеному Законом розмірі.

Передбачене в статті 71 Закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік” право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат в абсолютних сумах у межах асигнувань, встановлених за відповідними бюджетними нормами, на думку суду, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а у наведеній статті Закону № 835 - вихідним критерієм розрахунку є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5 листопад 1991 року у редакції закону України  від 17 січня 2002 року № 2981-ІІ пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Згідно з пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 1 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

    Оцінивши надані сторонами відповідно до правил статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивачки про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є законними і підлягають задоволенню.            

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями  3, 11, 60, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька про визнання бездіяльності незаконною та покладання зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність щодо нездійснення належних соціальних виплат незаконною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецьку провести ОСОБА_1 нарахування і виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року   та безстроково  але не більш ніж на термін дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячного підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих сум.

В задоволені решти позовних вимог позивачу - відмовити.

            Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Суддя: