Рішення від 09.01.2025 по справі 456/5251/24

Справа № 456/5251/24

Провадження № 2/456/316/2025

РІШЕННЯ

іменем України

09 січня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

за участі секретаря судового засідання Сунак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного суду з позовною заявою, в якій просить: 1) визнати право споживача ОСОБА_1 на достовірну інформацію про «тип; маку устаткування», а саме «колонки газ» і «плити газової ПГ-4», які не самостійно встановлені та підключені до газової мережі і зазначені у таблиці розділу «1.1. загальні дані» план схеми «встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 »;2) зобов`язати АТ «Львівгаз» зазначити у таблиці розділу «1.1. загальні дані» план схеми «встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 » достовірну інформацію про «тип; маку устаткування», а саме «колонки газ» і «плити газової ПГ-4», які не самостійно встановлені та підключені до газової мережі.

Позовна заява обґрунтована тим, що у 2021 році на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.05.2020 року по справі №456/3046/17 АТ «Львівгаз» для споживача ОСОБА_1 виготовило план-схему встановлення газового лічильника в кв. АДРЕСА_1 споживач ОСОБА_1 .. У розділі «1.1. Загальні дані`вказаної план-схеми зазначено: «Вихідними даними для даного проекту є споживання природного газу газовикористовуючим обладнанням», після чого у таблиці зазначено:- № п/п - 1, назва приладу - Колонка газ., Тип, марка устаткування - (інформація відсутня); - № п/п - 1, назва приладу - Плита газова ПГ-4, Тип, марка устаткування - (інформація відсутня).

Позивач зазначає, що встановлення та підключення до газової мережі «Колонки газ» і «Плити газової ПГ-4» є можливим лише після її підключення відповідачем до газової мережі за зверненням позивача відповідно до правил безпеки систем газопостачання. Заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря наймача після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства. Будь-які роботи, пов`язані з порушенням роботи чи схеми комерційного вузла обліку, або зміни типу ЗВТ проводяться за погодженням з Оператором ГРМ у присутності представників споживача і Оператора ГРМ та оформляються відповідним актом.

Отож, резюмуючи свої міркування позивач ОСОБА_1 , зазначає, що він не міг самостійно встановити та підключити до газової мережі «Колонку газ.» і «Плиту газову ПГ-4», інформація про «тип, марку устаткування» чого відсутня у розділі «1.1. Загальні дані`план-схеми. Тому, відповідач АТ ОГС «Львівгаз» знає (за наявними у його архіві документами щодо встановлення та/або заміни газового обладнання) інформацію про «тип, маку устаткування», наявного у квартирі позивача, а саме «Колонки газ.» і «Плити газової ПГ-4». Проте, у таблиці розділу «1.1. Загальні дані`план-схеми не зазначив інформацію про «тип, марку устаткування», а саме газовикористовуючого обладнання «Колонки газ.» і «Плити газової ПГ-4».

Відповідач АТ ОГС «Львівгаз» у запропоновані судом строк та порядку подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , за змістом якого заперечив щодо пред`явлених до нього позовних вимог про захист прав споживача, вмотивувавши це тим, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.05.2020 року у справі №456/3046/17 зобов`язано АТ «Львівгаз» надіслати ОСОБА_1 схему комерційного ВОГ з прив`язкою до місця встановлення за його адресою та повідомити типорозмір лічильника газу, що входить до складу комерційного ВОГ. АТ «Львівгаз» було добровільно виконано судове рішення. Водночас, позовна заява у даній судовій справі за №456/5251/24 фактично висловлює незгоду ОСОБА_1 з приводу того, як АТ «Львівгаз» було виконано судове рішення у справі №456/3046/17. При цьому, в межах спору у справі №456/3046/17 ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про встановлення способу виконання рішення чи його роз`яснення і станом на сьогодні судове рішення у спорі №456/3046/17 добровільно виконано АТ «Львівгаз», вже більш як три роки. Позовна заява у справі №456/5251/24 подана з метою переглянути остаточне рішення у спорі в межах судової справи №456/3046/17 після того це як рішення вже було виконано, що суперечить принципу resjudicata.

Водночас, що не враховано позивачем при пред`явленні позову, фактично план-схема є ескізним малюнком місця встановлення ВОГ в приміщенні споживача і не є проектно-виконавчою документацією, яка видається на підставі технічних умов. Саме тому план- схема не створює жодних прав та обов`язків для споживача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Ба більше, відповідно до п.7 Глави 1 Розділу Х Кодексу ГРМ, будь-які роботи пов`язані з порушенням схеми комерційного вузла обліку проводяться за погодженням з оператором ГРМ. Ліцензія АТ «Львівгаз» з розподілу природного газу зупинена, що має наслідком зупинення діяльності АТ «Львівгаз» як оператора ГРМ, що є окремою підставою для відмови у позові. На даний момент, АТ «Львівгаз» не вправі вносити жодні відомості до план-схеми комерційного ВОГ, підсумовує поданий відзив представник відповідача АТ ОГС «Львівгаз».

Заяви, клопотання.

11.10.2024 позивачем ОСОБА_1 , через канцелярію суду, подано клопотання про виправлення описки ухвали від 4.10.2024.

14.10.2024 позивачем ОСОБА_1 , через канцелярію суду, подано клопотання про продовження процесуального строку, для усунення недоліків, без жодних посилань на необхідність здійснення будь-яких дій.

25.10.2024 представником відповідача АТ ОС «Львівгаз» через «Електронний суд» подано заяву про вступ в справу ОСОБА_2 як представника, за змістом якої просить суд залучити його у цю справу в якості представника відповідача АТ ОС «Львівгаз».

25.10.2024 представником відповідача АТ ОС «Львівгаз» через «Електронний суд» подано заяву про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді.

04.11.2024 позивачем ОСОБА_1 , через канцелярію суду, подано заяву, за змістом якої він просить суд здійснити перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18.11.2024 представником відповідача АТ ОС «Львівгаз» через «Електронний суд» подано заяву про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із перебування на листку непрацездатності.

21.11.2024 представником відповідача АТ ОС «Львівгаз» через «Електронний суд» подано заяву за змістом якої просить долучити до попередньо поданого відзиву на позовну заяву докази надсилання такого іншій стороні.

Вчинені судом процесуальні дії та постановлені ухвали.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ ОГС «Львівгаз» про захист прав споживача залишено без руху.Надано позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 5 п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.10.2024 року виправлено описку допущену в ухвалі Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 жовтня 2024 року у справі №456/5251/24, провадження № 2/456/1547/2024 за позовом ОСОБА_1 до АТ ОГС «Львівгаз» про захист прав споживача, а саме в абзаці 4 мотивувальної частини ухвали, де зазначено, що «…позивачі звільняються від сплати державного мита…», та замінити вірним «… звільняються від сплати судового збору…» та , в абз. 8 мотивувальної частини ухвали вказати, «пунктом 29 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»…», замість неправильного «п. 23 ст. 1. Закону України «Про захист прав споживачів»…».

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.10.2024 року в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви відмовлено.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ ОГС «Львівгаз» про захист прав споживача. Призначено судове засідання на 19 листопада 2024 року, о 10.30 год., в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (м. Стрий, вул. Шевченка, 89 Львівської області каб № 8).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.11.2024 року відкладено судовий розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ ОГС «Львівгаз» про захист прав споживача на 10.12.2024 року на 10:00 год., поновивши виклик осіб, зазначених у позовній заяві, в судове засідання.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2024 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про перехід до розгляду у загальному провадженні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ ОГС «Львівгаз» про захист прав споживача відмовити.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2024 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, відкладено судовий розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ ОГС «Львівгаз» про захист прав споживача на 09.01.2025 року на 10:30 год., у зв?язку із неявкою позивача ОСОБА_1 у судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.05.2020 року у судовій справі №456/3046/17, провадження №2/456/99/2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Львівгаз» про захист прав споживача на інформацію задоволено. Зобов`язано ПАТ «Львівгаз» надіслати ОСОБА_1 схему комерційного ВОГ з прив`язкою до місця встановлення за його адресою: АДРЕСА_2 , та повідомити типорозмір лічильника газу, що входить до складу комерційного ВОГ.

Означене рішення суду 17.08.2021 виконано правонаступником ПАТ «Львівгаз» - відповідачем у цій цивільній справі АТ ОГС «Львівгаз».

В одержаному позивачем ОСОБА_1 від АТ ОГС «Львівгаз» пояснювальній записці проекту схеми встановлення газового лічильника в квартирі житлового будинку по АДРЕСА_2 , в розділі 1.1. Загальні дані в таблиці вихідних даних для розрахунку лічильника паливного газу для даного проекту за обома приладами газовикористовуючого обладнання зазначено - кількість, потужність, витрату, натомість, графи про тип, марку устаткування являються незаповненими.

З цим не погодився ОСОБА_1 , і як споживач пред`явив позов в суд про захист прав споживача до АТ ОГС «Львівгаз», за змістом сформованих позовних вимог і обраного способу захисту ставить питання про визнання права споживача ОСОБА_1 на достовірну інформацію про тип, марку устаткування, які не самостійно встановлені та підключені до газової мережі, та про зобов`язання АТ ОГС «Львівгаз» зазначити в пояснюючій записці проекту схеми встановлення газового лічильника в квартирі житлового будинку по АДРЕСА_2 , в розділі 1.1. Загальні дані в таблиці вихідних даних для розрахунку лічильника паливного газу для даного проекту за обома приладами газовикористовуючого обладнання достовірну інформацію про тип, марку устаткування», а саме про обидва газовикористовуючі прилади, які не самостійно встановлені та підключені до газової мережі.

Релевантні джерела права, які застосовує суд,та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Правову основу ринку природного газу, надання споживачам послуг з розподілу природного газу, а також наслідків несанкціонованого відбору споживачами природного газу, становлять Конституція України, Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), Закон України «Про ринок природного газу», Закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про природні монополії», «Про нафту і газ», «Про енергозбереження», «Про угоди про розподіл продукції», «Про захист економічної конкуренції», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист прав споживачів» міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

На сьогоднішній день правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно з статтями 37, 39, 40 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Оператор газорозподільної системи не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу. Оператор газорозподільної системи має бути юридично та організаційно незалежним від інших видів діяльності на ринку природного газу, не пов`язаних з розподілом природного разу. Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором (НКРЕКП).

Згідно з пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 5.5гл. 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетикита вугільної промисловостіУкраїни15.05.2015 № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119, встановлено, щозаміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації.Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

30 вересня 2015 року постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494, затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних мереж із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні основи функціонування газорозподільних систем, зокрема, умови забезпечення, тощо.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (надалі - Типовий договір), який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів.

У відповідності до п. 1.2. та 1.3. розділу І Типового договору розподілу природного газу, умови цього договору однакові для всіх споживачів та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС. Даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.

Відповідно до гл.1 розд.1 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Постановою НКРЕКП 31.08.2023 № 1595, яка набрала чинності з01 вересня 2023року ,зупинено АТ ОГС «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 850, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.Зобов`язано АТ ОГС «Львівгаз`до 31 грудня 2023 року передати грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ ОГС «Львівгаз`на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ ОГС «Львівгаз» зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ ОГС «Львівгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ ОГС «Львівгаз» у 2022 - 2023 роках, зокрема:кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю;на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ ОГС «Львівгаз», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).

Постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1595, з-поміж іншого, видано ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Кіровоградської області (крім м. Гайворон), (конфіденційна інформація) Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1596 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) до 01 листопада 2023 року надати НКРЕКП належним чином оформлені акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності з усіма суміжними суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) у межах території ліцензованої діяльності Житомирської, Львівської та Київської філій ТОВ «Газорозподільні мережі України».

До 31 грудня 2023 року забезпечити виконання зобов`язань, покладених на АТ ОГС «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039), за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ ОГС «Львівгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Львівгаз» за 2022 ? 2023 роки, у частині:прийняття на баланс Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з балансу АТ «Львівгаз» вузлів обліку природного газу, у тому числі тих, що були встановлені (замінені);виконання в повному обсязі заходів Плану розвитку газорозподільної системи на 2020 ? 2029 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3076, Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 ? 2030 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 року № 2799, Плану розвитку газорозподільної системи на 2022 ? 2031 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2797, Плану розвитку газорозподільної системи на 2023 ? 2032 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 19 грудня 2022 року № 1706, та передачі створених активів на баланс Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»;виконання інших зобов`язань, покладених НКРЕКП на АТ «Львівгаз» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «Львівгаз».

Таким чином, з 01вересня 2023 року і на час розгляду справи судом, новим Оператором ГРМ для споживача за територіальною адресою у м. Стрию Львівської області є ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).

У цій судовій справі суб`єктом пред`явлення позову визначено сторонами є позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - АТ ОГС «Львівгаз», втім, ТОВ «Газорозподільні мережі України» та/чи Львівську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» не було залучено як співвідповідача до участі у цій справі, а АТ ОГС «Львівгаз» є неналежними відповідачем.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі №914/2350/18 (914/608/20), провадження №12-83гс21).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі№554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі№520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Порушення права, через призму ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст.16 ЦК України на які посилається позивач ОСОБА_1 , пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі№753/8671/21, провадження №61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі№638/2304/17, провадження №61-2417сво19).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі№761/42030/21, провадження №61-12101св23).

Відтак позивач ОСОБА_1 , пред`являючи вимогу про зобов`язання АТ ОГС «Львівгаз» зазначити в пояснюючій записці проекту схеми встановлення газового лічильника в квартирі житлового будинку по АДРЕСА_2 , в розділі 1.1. Загальні дані в таблиці вихідних даних для розрахунку лічильника паливного газу для даного проекту за обома приладами газовикористовуючого обладнання достовірну інформацію про тип, марку устаткування», а саме про обидва газовикористовуючі прилади, обрав неефектний спосіб захисту, що є самостійно підставою для відмови в задоволенні такої вимоги, іншої ж вимоги ним сформовано не було.

Європейський Суд з прав людини прописав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain), заява № 18390/91, рішення Європейського Суду з прав людини від 09 грудня 1994 року; справа «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року; справа «Серявін та інші проти України», (SeryavinandOthers v. Ukraine), заява № 4909/04, рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні його позовних вимог до АТ ОГС «ЛЬВІВГАЗ», про захист прав споживача, оскільки позивачем у цій справі не доведено, що останній являється споживачем, на момент звернення до суду, послуг АТ ОГС «ЛЬВІВГАЗ», не надано договору про надання житлово-комунальних послуг, не надано будь-яких документів які б могли свідчити, що ОСОБА_1 є власником, винаймачем, орендарем, нерухомого майна за адресою по АДРЕСА_2 . Водночас, ОСОБА_1 не надав доказів того, що звертався, в порядку встановленому пунктом 5.5 гл. 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, до газорозподільного підприємства суб`єкту господарювання (відповідного оператора ГРМ), а також не звертався до цього ж суб`єкта, щодо наявності в архіві будь-яких документів щодо встановлення/заміни в квартирі по АДРЕСА_2 газових приладів та/чи про відомості про такі, як й не заявлялось позивачем клопотання про витребування судом цих відомостей. Не зазначено й позивачем ОСОБА_1 у змісті позовної заяви які створює для нього наслідки позбавлення його можливості здійснити своє приватне (цивільне) право повністю або частково стосовно незазначення в пояснюючій записці певної інформації і чи зумовлена необхідність зазначення такої інформації. Окрім того, ОСОБА_1 як позивачем, визначено неналежного відповідача по справі та обрано неефектний спосіб захисту.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, враховуючи звільнення позивача на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору за пред`явленою й прийнятою судом до розгляду позовною вимогою про захист прав споживача житлово-комунальних послуг, а також беручи до уваги відмову йому у задоволенні таких позовних вимог, слід здійснити у порядку, визначеному ч. 6 ст. 141 ЦПК України, зокрема компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 133, 137, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», місцезнаходження юридичної особи: вул. Золота, 42, м. Львів, 79039; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03349039.

Суддя Янів Н.М.