Постанова від 21.08.2025 по справі 456/5251/24

Справа № 456/5251/24 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н. М.

Провадження № 22-ц/811/748/25 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року м.Львів

Справа № 456/5251/24

Провадження № 22-ц/811/748/25

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області, ухвалене ум.Стрию9січня 2025року у складі судді Яніва Н. М., до якої включені заперечення на ухвали цього суду від 4 жовтня, 21 жовтня та 10 грудня 2024 року, у справіза позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача,-

встановив:

1 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача. Просив визнати право споживача на достовірну інформацію про «тип; марку устаткування», а сааме: «колонки газ» і «плити газової ПГ-4», які не самостійно встановлені та підключені до газової мережі і зазначені у таблиці розділу «1.1. загальні дані» план схеми «встановлення газового лічильника в квартирі АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_2 »; зобов`язати АТ «Львівгаз» зазначити у таблиці розділу «1.1. загальні дані» план схеми «встановлення газового лічильника в квартирі АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_2 » достовірну інформацію про «тип; марку устаткування», а сааме: «колонки газ» і «плити газової ПГ-4», які не самостійно встановлені та підключені до газової мережі. В обгрунтування позову посилається на те, що у 2021 році на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2020 року у справі №456/3046/17 АТ «Львівгаз» для нього (споживача ОСОБА_2 ) виготовило план-схему встановлення газового лічильника у його квартирі. У розділі «1.1. Загальні дані» вказаної план-схеми зазначено: «Вихідними даними для даного проекту є споживання природного газу газовикористовуючим обладнанням», після чого у таблиці зазначено:- № п/п - 1, назва приладу - Колонка газ., Тип, марка устаткування - (інформація відсутня); - № п/п - 1, назва приладу - Плита газова ПГ-4, Тип, марка устаткування - (інформація відсутня). Зазначає, що встановлення та підключення до газової мережі «Колонки газ» і «Плити газової ПГ-4» є можливим лише після її підключення відповідачем до газової мережі за зверненням позивача відповідно до правил безпеки систем газопостачання. Заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря наймача після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства. Будь-які роботи, пов`язані з порушенням роботи чи схеми комерційного вузла обліку, або зміни типу ЗВТ проводяться за погодженням з Оператором ГРМ у присутності представників споживача і Оператора ГРМ та оформляються відповідним актом. Стверджує, що він (позивач) не міг самостійно встановити та підключити до газової мережі «Колонку газ» і «Плиту газову ПГ-4», інформація про «тип, марку устаткування» яких відсутня у розділі «1.1. Загальні дані» план-схеми. Тому, відповідач АТ ОГС «Львівгаз» знає (за наявними у його архіві документами щодо встановлення та/або заміни газового обладнання) інформацію про «тип, марку устаткування», наявного у квартирі позивача, а сааме: «Колонки газ.» і «Плити газової ПГ-4». Проте, у таблиці розділу «1.1. Загальні дані» план-схеми не зазначив інформацію про «тип, марку устаткування», а сааме: газовикористовуючого обладнання «Колонки газ.» і «Плити газової ПГ-4». Просить позов задовольнити.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 9 січня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 . До апеляційної скарги включені заперечення на ухвали цього суду від 4 жовтня 2024 року, 21 жовтня 2024 року та 10 грудня 2024 року. Позивач вважає рішеннянезаконним танеобґрунтованим,таким щопорушує йогозаконні правата інтереси,винесеним зпорушенням нормматеріального права.Просить рішеннясуду тавказані ухвалисуду скасуватиі направитисправу дляпродовження розглядудо судупершої інстанції. В заперечення на ухвалу суду від 4 жовтня 2024 року щодо залишення позовної заяви без руху посилається на ч.1 ст. 185 ЦПК України. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою від 4 жовтня 2024 року суд залишив його (позивача) позовну заяву без руху, оскільки така не відповідає вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України. Надалі, ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року відкрито позовне провадження у справі. Отже, ухвала від 4 жовтня 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою її скасування згідно норм п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України. Вказує, що він (позивач) 1 жовтня 2024 року через канцелярію суду подав позовну заяву; ухвалою від 4 жовтня 2024 року суд залишив позовну без руху та надав строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначає, що у встановлений строк він (позивач) не виконав вимог ухвали. Вказане було підставою для постановлення ухвали про повернення позовної заяви (ч.3 і ч.6 ЦПК України), яка може бути оскаржена. Проте, суд постановив ухвалу від 21 жовтня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження. Згідно із ч.3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту: 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Проте, зі змісту мотивувальної частини ухвали від 21 жовтня 2024 року вбачається, що зазначене у пунктах 1-8 ч.3 ст.274 ЦПК України судом не враховано. В заперечення на ухвалу суду від 10 грудня 2024 року посилається на наступне. 3 листопада 2024 року ним ( ОСОБА_2 ) подано до суду першої інстанції клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження. У мотивувальній частині цієї ухвали вказано про відсутність клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; зазначену у підпункті 4.1. цього клопотання обґрунтовану його (позивача) думку, по суті якої необхідність проведення підготовчого провадження виключає можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; він (Данілов С.А.) просив суд: постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року суд відмовив у клопотанні щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено проведення судового засідання 19 листопада 2024 року о 10.30 год. 4 листопада 2024 року ним (позивачем) подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Суд відмовив у задоволенні такого клопотання з посиланням на те, що предметом позову є захист прав споживача, обставини зазначені в клопотанні не обґрунтовують доцільності та необхідності такого переходу, а фактично можуть призвести до затягування розгляду справи. Посилається на ст. ст. 274, ЦПК України. Відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому посилається на локальні акти НКРЕ КП, а саме її постанови від 26 грудня 2022 року №1839, від 31 серпня 2023 року №№ 1595, 1596. Представник зазначив, що постановою НКРЕ КП від 31 серпня 2023 року №1595 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу АТ «Львівгаз», що має наслідком втрату основного виду діяльності для товариства - неможливість здійснювати розподіл природного газу, тобто зупинення функцій АТ «Львівгаз» як Оператора ГРМ. В мотивувальній частині рішення, за результатами оцінки вказаних локальних актів суд зазначив, що з 1 вересня 2023 року і на час розгляду справи судом новим Оператором для споживача за територіальною адресою у м.Стрию Львівської області є ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії. Відтак, на час постановлення ухвали від 10 грудня 2024 року суду було відомо, що правонаступником АТ «Львівгаз» в частині «основного виду діяльності» - розподіл природного газу, є ТОВ «Газорозподільні мережі України», але суд не вирішив питання залучення іншої особи до участі у справі як правонаступника АТ «Львівтаз». Посилається на ч.3 ст.265 ЦПК України, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №300/808/19, від 7 грудня 2023 року в справі №363/2300/20, від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21. Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов?язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов?язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов?язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі №947/6589/21). Таким чином, з 1 вересня 2023 року і на час розгляду справи судом, новим Оператором ГРМ для споживача за територіальною адресою у м.Стрию Львівської області є ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії, яке не було залучено як співвідповідач до участі у справі. У оскаржуваній частині мотивів рішення від 9 січня 2025 року підставами у відмові в позові зазначено, що він ( ОСОБА_2 ) звернувся з таким позовом до неналежного відповідача. Однак, вказані обставини не мають значення для правильного вирішення справи, оскільки: розроблення План-схеми є іншою «господарською діяльністю», ніж «розподіл природного гaзy». Виконання зазначеної План-схеми є послугою розроблення технічної документації, щодо якої набуваються, здійснюються та припиняються цивільні права і обов?язки споживача ОСОБА_2 та виконавця АТ «Львівгаз».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від26травня 2020року у справі №456/3046/17 задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Львівгаз» про захист прав споживача. Зобов`язано ПАТ «Львівгаз» надіслати ОСОБА_2 схему комерційного ВОГ з прив`язкою до місця встановлення за адресою: АДРЕСА_2 , та повідомити типорозмір лічильника газу, що входить до складу комерційного ВОГ.

Зазначене рішення суду виконано правонаступником ПАТ «Львівгаз» - АТ ОГС «Львівгаз» 17 серпня 2021 року.

У отриманій ОСОБА_2 від АТ ОГС «Львівгаз» пояснювальній записці проекту схеми встановлення газового лічильника в квартирі житлового будинку на АДРЕСА_2 , в розділі 1.1. Загальні дані в таблиці вихідних даних для розрахунку лічильника паливного газу для даного проекту за обома приладами газовикористовуючого обладнання зазначено: кількість, потужність, витрату, однак, графи про тип, марку устаткування є не заповненими.

З цим не погодився ОСОБА_2 і подав до суду позов про захист прав споживача. Просив визнати права споживача на достовірну інформацію про тип, марку устаткування, які встановлені та підключені до газової мережі, та про зобов`язання АТ ОГС «Львівгаз» зазначити в пояснюючій записці проекту схеми встановлення газового лічильника в квартирі житлового будинку на АДРЕСА_2 , в розділі 1.1. Загальні дані в таблиці вихідних даних для розрахунку лічильника паливного газу для даного проекту за обома приладами газовикористовуючого обладнання достовірну інформацію про тип, марку устаткування», а саме про обидва газовикористовуючі прилади, які не самостійно встановлені та підключені до газової мережі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно із ст.ст. 37, 39, 40 цього Закону оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Оператор газорозподільної системи не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу. Оператор газорозподільної системи має бути юридично та організаційно незалежним від інших видів діяльності на ринку природного газу, не пов`язаних з розподілом природного разу. Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором (НКРЕ КП).

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 43 цього Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 5.5 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 червня 2015 року за № 674/27119, встановлено, що заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

30 вересня 2015 року постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494, затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних мереж із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні основи функціонування газорозподільних систем, зокрема, умови забезпечення, тощо.

Постановою НКРЕ КП від 30 вересня 2015 року № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів.

Згідно із п. 1.2. та 1.3. розділу І Типового договору розподілу природного газу умови цього договору однакові для всіх споживачів та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС. Даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.

Відповідно до гл.1 розд.1 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Постановою НКРЕ КП від 31 серпня 2023 року № 1595, яка набрала чинності 1 вересня 2023 року, зупинено дію ліцензії АТ ОГС «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 850, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Зобов`язано АТ ОГС «Львівгаз`до 31 грудня 2023 року передати грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ ОГС «Львівгаз» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ ОГС «Львівгаз» зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ ОГС «Львівгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕ КП діяльності АТ ОГС «Львівгаз» у 2022 - 2023 роках, зокрема: кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю; на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ ОГС «Львівгаз», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).

Цією постановою ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Кіровоградської області (крім м. Гайворон), (конфіденційна інформація) Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Постановою НКРЕ КП від 31 серпня 2023 року № 1596 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕ КП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) до 1 листопада 2023 року надати НКРЕ КП належним чином оформлені акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності з усіма суміжними суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) у межах території ліцензованої діяльності Житомирської, Львівської та Київської філій ТОВ «Газорозподільні мережі України»; до 31 грудня 2023 року забезпечити виконання зобов`язань, покладених на АТ ОГС «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039), за результатами здійснених НКРЕ КП заходів державного контролю діяльності АТ ОГС «Львівгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕ КП діяльності АТ «Львівгаз» за 2022 - 2023 роки, у частині: прийняття на баланс Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з балансу АТ «Львівгаз» вузлів обліку природного газу, у тому числі тих, що були встановлені (замінені); виконання в повному обсязі заходів Плану розвитку газорозподільної системи на 2020 - 2029 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕ КП від 24 грудня 2019 року № 3076, Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 - 2030 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕ КП від 30 грудня 2020 року № 2799, Плану розвитку газорозподільної системи на 2022 - 2031 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕ КП від 22 грудня 2021 року № 2797, Плану розвитку газорозподільної системи на 2023 - 2032 роки газорозподільного підприємства АТ «Львівгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 19 грудня 2022 року № 1706, та передачі створених активів на баланс Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»; виконання інших зобов`язань, покладених НКРЕ КП на АТ «Львівгаз» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «Львівгаз».

З 1 вересня 2023 року новим Оператором ГРМ для споживача за територіальною адресою у м. Стрию Львівської області є ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Згідно із постановами Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19, від 7 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20, від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 947/6589/21, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.

Судом встановлено, що у цій справі позивачем є ОСОБА_2 , а відповідачем - АТ ОГС «Львівгаз». Однак, ТОВ «Газорозподільні мережі України» та/чи Львівську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» не було залучено як співвідповідача до участі у справі, а АТ ОГС «Львівгаз» є неналежними відповідачем.

Відповідно до п. 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18, диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті).

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Порушення права через призму ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст.16 ЦК України, на які посилається позивач ОСОБА_2 , пов`язане з позбавленням його можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21, відсутність порушеного, невизнаного або оспорюваного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 5 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Згідно із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 8 листопада 2023 року у справі №761/42030/21, приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , пред`являючи вимогу про зобов`язання АТ ОГС «Львівгаз» зазначити в пояснюючій записці проекту схеми встановлення газового лічильника в квартирі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в розділі 1.1. Загальні дані в таблиці вихідних даних для розрахунку лічильника паливного газу для даного проекту за обома приладами газовикористовуючого обладнання достовірну інформацію про тип, марку устаткування», а саме про обидва газовикористовуючі прилади, обрав неефектний спосіб захисту, що є самостійно підставою для відмови в задоволенні такої вимоги, іншої ж вимоги ним не сформовано.

Позивачем не доведено, що він на момент звернення до суду є споживачем послуг АТ ОГС «ЛЬВІВГАЗ». Також не надано договору про надання житлово-комунальних послуг, а також документів, які б могли свідчити, що ОСОБА_2 є власником, винаймачем, орендарем, нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 не надав доказів того, що звертався, в порядку, встановленому пунктом 5.5 гл. 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, до газорозподільного підприємства суб`єкта господарювання (відповідного оператора ГРМ), а також щодо наявності в архіві будь-яких документів щодо встановлення/заміни в квартирі АДРЕСА_1 газових приладів та/чи про відомості про такі. Позивач не заявляв клопотання про витребування судом цих відомостей.

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_2 визначив неналежного відповідача у справі та обрав неефектний спосіб захисту та прийшов до висновку про відмову у позові.

Є встановленим, щоухвалою від 4 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишено без руху, оскільки судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175 і 177 ЦПК України, надано пятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. 14 жовтня 224 року позивач подав клопотання про звільнення його від виконання вимог ухвали від 4 жовтня 2024 року. Ухвалою від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи, чим забезпечено виконання конституційного та конвенційного принципід щодо забезпечення доступу до правосуддя.

Судом першої інстанції мотивовано відмовлено у задоволенні клопотання позиваача про перехід до розгляду справи у загальному провадженні.

Ухвали суду першої інстанції, заперечення на які включено до апеляційної скарги на рішення суду, належно мотивовані, відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвал, заперечення на які включено до апеляційної скарги, не встановлені.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 9 січня 2025 року, до якої включені заперечення на ухвали цього суду від 4 жовтня, 21 жовтня та 10 грудня 2024 року, залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 9 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26 серпня 2025 року.

Головуючий -

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р. В. Савуляк