Ухвала

від 13.01.2025 по справі 733/488/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-з/733/1/25

Єдиний унікальний №733/488/24

У Х В А Л А

Іменем України

про забезпечення позову

13 січня 2025 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді Вовченка А.В.,

при секретарі - Мошенець Л.М.,

розглянувши заяву Прилуцької окружноїпрокуратури про забезпеченняпозову у цивільнійсправі за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Граніт» про витребування земельної ділянки

в с т а н о в и в:

10.01.2025 р. Прилуцька окружна прокуратура звернулася з позовом в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Граніт» про витребування земельної ділянки, в якому просить накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 5,3324 га., кадастровий номер 7421789000:02:001:0430, яка розташована на території Ічнянської міської ради (колишня Щурівська сільська рада) Прилуцького району Чернігівської області.

09.01.25р. задоволено заяву судді Карапиш Т.В. про самовідвід та після повторного перерозподілу 09.01.25р. позовну заяву передано на розгляд судді Вовченку А.В.

Заява про забезпечення позову скерована судді Вовченку А.В.

Обґрунтовуючи заявлений позов прокурор вказує, що ОСОБА_1 неправомірно, всупереч вимог ст.ст.32,116,118 ЗК України , ст.13 ЗУ «Про фермерське господарство» отримала у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7421789000:02:001:0430, площею 5,3324 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

В ході розгляду справи судом, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про те , що відносно вказаної земельної ділянки існує спір про право, вказану земельну ділянку відчужила на користь ОСОБА_2 .

Вказані неправомірні дії ОСОБА_1 призвели до необхідності залучення співвідповідачем ОСОБА_2 . Таким чином , належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, оскільки остання вибула з власності територіальної громади всупереч дійсній волі власника.

Прокурор вважає, що в зв`язку з необхідністю відновлення законності щодо розпорядження спірною земельною ділянкою її необхідно витребувати в останнього набувача, тобто власника.

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся із заявою про забезпечення позову, оскільки, на його думку, існує велика ймовірність вчинення відповідачем будь-яких дій щодо можливої передачі, відчуження, перетворення, поділу, об`єднання даної земельної ділянки з іншими, зміни її цільового призначення, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому щодо витребування земельної ділянки на користь позивача, тому просить вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення.

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справт.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданих до неї документів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

За змістом ч.3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В силу ч.2 ст.152ЦПК України заява що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Із положень ст.153ЦПК України слідує, що за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч.4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом заявленого позову є витребування спірної земельної ділянки з незаконного, на думку позивача, володіння відповідачів ОСОБА_1 та ФГ «Граніт», які, як свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, володіють нею на праві власності та праві оренди, відповідно.

З огляду на викладене, суд вважає, що захист прав та інтересів позивача в контексті заявлених позовних вимог щодо витребування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7421789000:02:001:0430, площею 5,3324 га, до ухвалення рішення у справі, може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, та для їх відновлення необхідно буде докласти додаткові зусилля і витрати, а тому наявні підстави для задоволення заяви

прокурора про забезпечення позову.

Такий захід забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборона вчиняти реєстраційні дії щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення, є співмірними із позовними вимогами, в зв`язку із чим заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153,157,258- 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7421789000:02:001:0430,, площею 5,3324 га, яка розташована на території Ічнянської міської ради (колишньої Щурівської сільської ради ) Прилуцького району Чернігівської області.

Заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та змін цільового призначення.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Копія ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких орган може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Текст ухвали складено та підписано 13.01.2025 року.

Суддя А. В. Вовченко